Тенденції розвитку екологічного туризму визначені Всесвітньої ТурістскойОрганізаціей (СОТ). За прогнозами цієї організації, екологічний туризм входить до числа п'яти основних стратегічних напрямків розвитку на період до 2020 г.
Згідно з експертними оцінками кількість населення, стурбованого станом природи, зростає. Екологічне неблагоп лучіе виробляє у одних людей потреба змінити власне ставлення до природи, у інших - активно брати участь в її захисті і збереженні, у третіх - самих свідомих - у відновленні. Деяка частина людей, не обмежуючись власними зусиллями, прагне залучити до своєї активної діяльності прихильників.
Основний потік екотурнстов в світі становлять жителі промислово-розвинених країн, які цікавляться природою та побутом, збереженими в незайманих куточках планети. Особливий інтерес представляють екзотична природа і культура країн Африки, Азії, Центральної Америки. Цілеспрямована політика приймаючих країн сприяє формуванню великого потоку екотуристів до Кенії, Танзанії, ПАР, Китай, Таїланд, Еквадор, Коста-Ріку, а також до Нової Зеландії, Австралії та ін Разом з тим більшу частку в туристських потоках составля ють мандрівники, які цікавляться незайманою природою власної країни або країн свого континенту. Такі поїздки характерні для американців, які подорожують по власним національним паркам, європейців, які обирають для відпочинку незаймані території скандинавських країн та ін.
Для визначення потенціалу екотурістскіх ринків Німеччини, США, Великобританії, Канади, Іспанії, Франції - тобто країн, що лідирують у формуванні виїзного туристського потоку,-СОТ провела в 2002 р. спеціальні дослідження. Найбільш репрезентативні відомості були отримані в ході оцінки екотурістського сегмента туроператорського ринку Німеччини. Результати дослідження опубліковані в спеціальній доповіді СОТ «Еко-туристський ринок Німеччини» (2001).
Глобальний туристський ринок в Німеччині має тенденцію сталого зростання: в 1972 р. загальна кількість туристських поїздок німців склало 24,8 млн, в 1982 р. воно збільшилося до 31,1 млн, в 2000 р. склало 62,2 млн. Незважаючи на те що внутрішній туризм для німців є туристським направленіемномер один, його частка в країні поступово скорочується (з 47% в 1972 г до 29,3% у 2000 р.), а частка поїздок за кордон збільшується. Європейські турцентри є для німців лідируючими закордонними напрямками: частка Іспанії досягає 14,2%, Італії - 9,3%, Австрії - 6,6%. Особливо популярним напрямком останнім часом стає Туреччина. У той же час спостерігається тенденція до збільшення туристських поїздок на далекі відстані. Частка неєвропейських напрямків на туристському ринку Німеччини тільки за 1999 і 2000 рр.. зросла з 13 до 14% У 2000 р. із загального числа поїздок (44 млн) німецьких туристів за кордон 2,3% (1,4 млн) припало на Північну Америку; 2,0% (1,3 млн) - на острови Карибського басейну, Південної і Центральної Америки; 5,4% (3,4 млн) - на інші неєвропейські туристські центри. Аналіз тенденцій поведінки німецьких туристів на найближчі роки показав, що інтерес до поїздок на далекі відстані буде рости, їх обсяг збільшиться з 6,8% у 1999 р. до 10% в 2010 р.
Мотивація екотурістскіх поїздок. Основні фактори, які мотивують розвиток екологічного туризму - це прагнення людей під час відпочинку долучитися до природи, мати можливість дихати чистим повітрям, пити і купатися у чистій воді, вживати екологічно чисті продукти, отримувати естетичну насолоду від споглядання природних ландшафтів. Серед мотивів поїздок жителів Німеччини зазначені фактори з часом набувають все бблинее значення. Так, якщо мотив «прилучення до природи» у 1983 р. назвали важливим 46% туристів із Західної Німеччини, то в 1992 р. - 59,3%. Мотив «більш чисте повітря, чиста вода, можливість вирватися з забрудненого навколишнього середовища» в 1983 р. був важливим для 36,9% туристів, в 1992 р. - для 54,2%. На думку авторів цього дослідження, значимість мотивів, пов'язаних зі станом навколишнього середовища, зростає швидше, ніж значимість інших категорій мотівовг.
До мотивів, що визначає вибір екотурістскіх поїздок, відноситься також бажання туристів познайомитися під час подорожі з тваринним і рослинним світом нових територій. Наприклад, в 1996 р. 34,3% туристів визначили мету своєї поїздки як «можливість спостереження за дикою природою», яка і визначила вибір ними туристичного центру; 32,4% туристів вважали, що «можливість відвідування природного, національного парку» визначила вибір туристського центру. Для жителів Німеччини, які проводять відпустку у власній країні, спостереження за «дикою природою» (40,4%) та відвідування охоронюваних природних територій (35,3%) також мають величезне значення.
Ставлення до екологічних проблем. Класифікація туристів Німеччині залежно від їх ставлення до екологічних аспектів відпочинку включає чотири групи:
Група 1. Сумніваються туристи, що відкидають значимість екологічних аспектів під час відпочинку (26,3% населення). Можливість прилучення до природи під час відпочинку для цих людей не має значення, забудований ландшафт не відштовхує, що вживаються туроператорами заходів з метою охорони навколишнього середовища їх не цікавлять, відсутня виражене бажання вкладати особисті кошти в охорону природи. Найбільш важливою умовою відпочинку для них є стан навколишнього середовища в турцентрами. За даними експертів, велика частина людей цієї групи - молоді люди з низьким рівнем освіти і доходу, які не перебувають у шлюбі і не учащіеся.Группа 2. Туристи, які не бажають платити за охорону середовища в турцентрами (29% населення). Людей цієї групи характеризує небажання платити за заходи з охорони навколишнього середовища в місцях відпочинку, досить байдуже ставлення до екологічних аспектів. У цю групу входять переважно жінки в воз расті понад 60 років, з відносно низьким рівнем освіти і доходу, в більшій частині пенсіонери і бездітні.
Група 3. Люблячі природу прихильники забезпечення охорони навколишнього середовища під час відпочинку (30% населення). До цієї групи відносяться люди, зацікавлені в екотурістскіх пакетах в більш вузькому сенсі, тобто для них особливо важливим є спостереження за тваринним світом і прилучення до природи. Крім того, вони дуже шанобливо ставляться до культури і традицій місцевого населення. Найчастіше - це люди середнього віку (30-59 років), з середньою спеціальною або вищою освітою, середнім або високим рівнем чистого сімейного доходу, що мають роботу і дітей віком до 14 років.
Група 4. Соціально відповідальні прихильники забезпечення охорони навколишнього середовища під час відпочинку (14,7% населення). Для людей цієї групи особливо важливим є не стільки охорона природи, скільки шанобливе ставлення до стилю життя ітрадіціям місцевих жителів. Це люди, переважно середнього віку, які мають вищу освіту та високий уро вень доходів.
• Узагальнена картина попиту на еколого-туристські поїздки в Німеччині в 2000 р., виглядає наступним чином:
• • населення Німеччини - всього людина-82200000
• • в тому числі у віці від 14 років і старше
• • туристи
• • потенціал ринку для прилучення до природи (з використанням даних 1992 р.)
• • потенціал ринку екотуризму (спостереження за дикою природою,
• відвідання національних парків)
• • Позитивні прогнози експертів щодо розвитку екотуризму в ряді європейських країн, таких як Швейцарія, Австрія, Німеччина, до 2005 р. близькі. На їх думку, зростанню обсягу екотурістскіх поїздок сприятимуть: зростаюче значення щоденних проблем екологічного характеру в направляючих туристських країнах;
• • збільшення цільової екотурістской групи за рахунок дітей, яким прищеплюється свідоме ставлення до охорони навколишнього середовища;
• • зростання зусиль, прикладений для забезпечення туризму в приймаючих країнах.
• Серед доводів, які виступають проти розвитку екологічного туризму, наводяться такі:
• • екотуризм є віянням моди;
• • додана вартість за екологічно безпечний туризм скорочує величину потоку;
• • недостатнє бажання дотримуватися вимоги, пов'язані з охороною навколишнього середовища, що негативно вплинуть на кількість екотуристів.
1. Контрольні питання і завдання
2. Охарактеризуйте екологічну ситуацію, що склалася на планеті до початку третього тисячоліття. Чи існує різниця в поняттях «екологічна криза» і «екологічна катастрофа», і якщо так, то в чому вона виражається?
3. Які наслідки супроводжують системний екологічна криза?
4. Назвіть основні причини виникнення системного екологічної кризи, розташовуючи їх у тому порядку, який здається вам найбільш імовірним.
5. Що ви знаєте про екологічні крізісахпрошлого? У чому, на ваш погляд, полягає основна відмінність сучасної екологічної кризи від історично більш ранніх криз?
6. Які способи подолання екологічних криз минулого?
7. Який зв'язок між екологічними і соціальними кризами? Яка наукова дисципліна вивчає ці взаємозв'язки?
8. Які основні причини, на думку социоестественной історії, ведуть до порушення природної рівноваги природи і суспільства, до виникнення екологічних криз?
9. Розкажіть про негативні наслідки впливу на природу надмірно високої щільності населення і про наслідки експансії етносів і суперетносів, несучих свою культуру в новий вміщає ландшафт. Які негативні наслідки супроводжують масову рекреацію на природі? Коли і в які роки такі наслідки почали проявлятися?
10. Що таке рекреаційна деградація природних екосистем, які причини її викликають, які негативні екологічні та соціальні наслідки супроводжують?
11. Назвіть рік присвоєння екологічному туризму офіційного статусу. Перерахуйте права, які придбав екологічний туризм завдяки присвоєнню йому офіційного статусу.
12. Розкажіть про сучасний стан екологічного туризму в світі. Які оцінки СОТ щодо частки екологічного туризму в загальному обсязі світової туристської індустрії? Як оцінює СОТ перспективи розвитку екологічного туризму?
13. Які напрямки еколого-туристської діяльності є нині особливо актуальними і перспективними?
Назвіть основні причини бурхливого зростання екологічного туризму в світі.
Природа є основним ресурсом екологічного туризму. Пішохідні, вело-, кінні, водні тури, відвідування печер і т.д. - Це подорожі, які завжди користуються великою популярністю. Зростання туристського потоку, перевищення відновлювальних здібностей рекреаційних природних територій викликають необхідність впровадження в туристську практику особливої форми організації, мета якої - використання природних екосистем в режимі збереження. Охоронювані природні території (ОПТ) відіграють велику роль у розробці та апробації технологій екологічного туризму в світі.
