У структурі довготривалих циклів виділяють два етапи розвит­ку— низхідну і висхідну хвилі, або фази. Звідси цикл також має дві фази.

Низхідна фаза великого цикл у — період зміни базисних техно­логій і технологічних структур виробничої системи суспільства — триває 20—25 років. У цей час відбуваються гострі економічні кри­зи малих і середніх циклів. Один з них утворює вихідний пункт для найбільших вкладень у технічні вдосконалення, які були накопичені попереднім розвитком. Він також бере на себе найбільше наванта­ження в перебудові економічної структури суспільства, яка адек­ватна технологічному оновленню виробництва.

Характерною рисою такої кризи є невідповідність існуючої сис­теми економічних зв'язків новій технології. Це криза 1873 р., яка завершила епоху так званої вільної конкуренції й поклала початок формуванню нової фази в розвитку підприємництва — монополі­стичної. Це й криза 1929—1931 рр., яка стала вихідним пунктом фронтального розповсюдження державно-монополістичної струк­тури підприємництва. Це також криза 1974—1975 рр., з якою пов'язаний розвиток транснаціонального підприємницького сус­пільства.

Висхідна фаза великого циклу — період тривалого піднесення економічного та науково-технічного розвитку суспільства. Він три­ває від 25 до ЗО років. У цей час не виключені й циклічні кризи, пов'язані з оновленням виробничих фондів. Розвиваються вони,як правило, на рівні високої кон'юнктури.

Період "високого піднесення" — це період масового розповсю­дження нових технологій, зародження і розвитку нових провідних або навіть базових галузей економіки. В цій фазі відкриваються додаткові можливості для отримання прибутку, розширення інвес­тиційного процесу, залучення у виробництво додаткової робочої сили, зростання заробітної плати.

У той самий час з просуванням економіки до верхньої точки великого циклу в народному господарстві починають нагромаджу­ватися й протидіючі тенденції. Зростання органічної будови вироб­ництва посилює дію тенденції норми прибутку до зниження. Зрос­тає напруга на ринку позикового капіталу, підвищуються відсот­кові ставки. Нагромаджуються інші суперечності, які вже немож­ливо розв'язати на еволюційній основі технологічного оновлення виробництва. Починається глибока криза, яка є початком нової, низхідної, фази великого циклу,

Поряд із створенням наукових основ довгострокового прогнозу­вання економічної структури суспільства теорія довгих хвиль дає змогу виявити також фундаментальні закономірності розвитку тієї чи іншої економічної системи.

Взаємозалежність між зміною ба­зисних технологій (великих циклів) і глибинною перебудовою ви­робничих відносин, наприклад підприємницького виробництва, має такий вигляд:

· першому технологічному циклу (довгій хвилі) відпо­відає домонополістичне підприємництво, засноване на вільному рин­ково-конкурентному механізмі;

· другій довгій хвилі — монополіс­тичне підприємництво з ринково-конкурентним господарським механізмом, який монополістичне регулюється;

· третій хвилі — пе­ріод державно-монополістичного підприємництва з державно-моно­полістичним конкурентно-ринковим механізмом господарювання.

Урахування об'єктивної взаємозумовленості довгих циклів у роз­витку технологічного способу виробництва і відповідного оновлен­ня економічної структури суспільства дає можливість наукового обґрунтування сучасного етапу підприємницького виробництва. Його початок припадає на другу половину 70-х років. У економіч­ній літературі його називають транснаціональним.

Основою структурної перебудови виробничої бази транснаціо­нального капіталу є новий цикл науково-технічної революції, який почався наприкінці 70-х років. Цей цикл ґрунтується на широкій інтернаціоналізації структури відтворення, розвитку ресурсозбері­гаючих технологій, електронній автоматиці, біотехнології, інфор­матиці. За прогнозами вчених, він триватиме до другого десятиліт­тя наступного століття. Вважається, що нинішній цикл завершить індустріальний тип розвитку загальноісторичного процесу. На змі­ну йому прийде постіндустріальна цивілізація. Цим визначається особлива складність (суперечливість) сучасної виробничої структу­ри економічно розвинутих країн. Вона має перехідні від індуст­ріальної до постіндустріальної структурні характеристики.

Великі цикли притаманні як країнам з розвинутою ринковою економікою, так і країнам командно-адміністративної системи. Гли­бина кризових потрясінь економіки колишнього СРСР і східноєв­ропейських країн, яка припала на другу половину 80-х — початок 90-х років, зумовлена не тільки деформаціями командно-адміні­стративної системи. Ці економічні потрясіння були пов'язані з не­обхідністю докорінного технологічного переозброєння виробництва, викликаного новим етапом науково-технічної революції.

На відміну від промислово розвинутих ринкових країн, де цик­лічні фактори довгих хвиль виявилися в середині 70-х — на почат­ку 80-х років, часові межі в країнах командно-адміністративної сис­теми зсунулися приблизно на десятиліття. Головним фактором цього відставання став більш низький рівень розвитку техніки і технології. Отже, існує й об'єктивна зумовленість спільності ряду пере­творень механізмів управління, організаційно-економічних струк­тур і форм власності у країнах з різним економічним устроєм. Пи­тання не в самій проблемі, а у формах і методах її розв'язання.

Щодо України, то тут глибока економічна криза не є ні цикліч­ною, ні довгохвильовою. Вона є частиною всеохоплюючої кризи, яка витікає з: по-перше, структурної трансформації народногоспо­дарських пропорцій у зв'язку з розпадом колишнього єдиного вироб­ничого простору в рамках СРСР і порушенням колишніх виробни­чих зв'язків та не створенням відповідних економічних; по-друге, трансформації економічної системи в цілому та, по-третє, з прак­тичної некерованості цими трансформаційними процесами на макрорівні в умовах, коли національна держава тільки формується.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Які основні типи економічного зростання?.

2. У чому виражається інтенсифікація економіки?

3. Що спільного і в чому відмінності понять "економічне зростання" і "еконо­мічний розвиток"? Яка роль при цьому еволюції економічної системи?

4. Що таке "економічна рівновага"?

5. У чому суть зв'язку між економічною рівновагою іекономічною кризою?

6. Яке значення мас антициклічна політика у досягненні економічної рівноваги?

7. Порівняйте матеріальну основу середніх і малих циклів, зробіть висновки щодо специфіки кожного з них.

8. Яка структура економічного циклу та що розуміють під її еволюцією?

9. Дайте визначення поняттю "довгі хвилі" в економіці. Яка їх суть та струк­тура?

10. Яке значення має теорія довгих хвиль для економічної практики?

 

Дисципліна: «Економічна теорія»