Доходи населення є визначальною складовою розподілу національного доходу. Економічна теорія пояснює розподіл доходів як результат попиту на продуктивні послуги та їх пропонування. Мова йде про ринкову економіку і про працю. Попит на працю як основне джерело доходів населення та пропонування праці впливають на величину доходів у вигляді заробітної плати. Крім того, слід пам'ятати, що величина заробітної плати залежить і від вартості робочої сили.
Соціальна нерівність, її причини та вплив на економічне зростання є предметом вивчення в цій темі. В економічній теорії висуваються різні концепції стосовно суперечностей у розподілі доходів. Марксизм пояснює його існуванням експлуатації трудящих, тобто згідно з теорією трудової вартості заробітна плата не є відображенням вартості робочої сили; маржиналізм — теорією граничної продуктивності факторів виробництва; неокласичний напрям — індивідуальними здібностями та грою ринкових сил. Кожна з точок зору характеризує відповідний бік розподілу доходів населення.
Доходи населення чи господарств формуються за рахунок надання послуг робочою силою, індивідуальної трудової діяльності, власності, соціальних трансфертних платежів тощо. Граничною нижньою межею величини доходів населення є прожитковий мінімум. Це вартісна величина необхідних для підтримання фізіологічної життєдіяльності людини засобів існування. Якщо індивідуальні доходи нижче цієї межі, то наступає скорочення населення в країні. Крім того, в суспільстві є частина непрацездатного населення, яке вимагає матеріальної підтримки. Держава здійснює перерозподіл національного доходу через систему соціальних виплат. Перерозподіл доходів є однією з функцій уряду.
На сучасному етапі розвитку економіки до факторів розподілу економісти відносять інформацію та державу, що радикально впливають на розподіл та перерозподіл національного доходу. Аналіз функціонально-факторного розподілу дозволяє виявити частки доходу, що отримують фактори в результаті їх участі в економічній діяльності.
Аналіз індивідуального розподілу показує джерела особистих доходів та їх порівняльні величини. До джерел індивідуальних доходів слід віднести:
• чисту заробітну плату (номінальну заробітну плату за вирахуванням податків і соціальних внесків);
• доходи від індивідуальної трудової діяльності;
• соціальні виплати держави громадянам;
• проценти, дивіденди та орендну плату (за землю);
• різного роду допомоги тощо;
• поточне страхування відшкодування збитків.
Залежно від доступу до цих джерел кожний індивід отримує відповідну частку доходу, тим самим породжується нерівність у розподілі доходів. Нерівність індивідуального розподілу можна визначити за допомогою формули В. Парето, формули К. Джині та кривої Лоренца. Означені формули та крива Лоренца відображають різні точки зору, згідно з якими можна здійснити кількісний аналіз індивідуального розподілу національного доходу і виявити міру нерівності розподілу.
Нерівність доходів — чинник, який завжди викликав інтерес у людей. Нерівність є не тільки наслідком неоднакової ефективності та продуктивності виробництва, а також результатом нерівного розподілу приватної власності на засоби виробництва, що є відображенням історичних тенденцій формування права власності в кожній країні та впливу соціальних відносин у суспільстві. Політика перерозподілу зачіпає інтереси всіх класів і соціальних верств населення і завжди супроводжується виникненням суперечностей.
Завдання
1. Вивчіть теоретичний матеріал, що стосується питань змісту Системи національних рахунків, а також причини економічної нерівності.
2. Складіть конспект питань і дайте відповіді на такі запитання:
2.1. Які сфери народного господарства враховувала система макропоказників Баланс народного господарства? В чому полягали недоліки цієї системи?
2.2. Які сфери народного господарства враховує СНР? Коли вона була введена в Україні?
2.3. У чому полягає всеосяжність СНР?
2.4. На яких принципах базується СНР?
2.5. Чому виникає економічна нерівність в суспільстві? Як пояснюють її різні економічні теорії?
2.6. Як нерівність у розподілі доходів впливає на соціальну політику держави?
Література:
1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медвєдєв В.С. Політична економія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2000.-
2. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічних знань.-К.: Вища шк.,2002.
- Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. Підручник. – К.: Вища шк., 1995.
- Єщенко П.С.,Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч.посіб. – К.:Вища школа, 2005.
- Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник. / За ред. Г.Н.Климка, В.А.Нестеренка.. – 2 вид., перероб. і доп. – К.: Вища шк.: Знання, 1997.
6. Основи економічної теорії /За ред.С.В.Мочерного.-К.:Видавничий центр «Академія», 1998.
7. Основи економічної теорії /За ред.С.В.Мочерного.– К.:Видавничий центр «Академія», 2001.
8. Політична економія:Навч. Посібник / За заг.ред. К.Т.Кривенка.-К.:КНЕУ, 2006. (с.304-310, 284-286).
9. Савченко А.Г. Макроекономіка:Підручник. –К.: КНЕУ, 2005. (Розділ 2).
Тема 11: Економічне зростання та його фактори.
Питання
1. Вплив науково-технічної революції на економічний розвиток.
2. Види циклів. Особливості сучасних циклів.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ