До бореліозів відноситься ряд самостійних нозологічних форм захворювання, що викликаються спірохетами роду Borrelia: поворотний тиф, кліщова поворотна гарячка і хвороба Лайма.

Поворотний тиф (епідемічний, вошивий) - гостра трансмісивна рецидивуюча інфекційна хвороба, яку викликає Borreliarecurrentis; характеризується загальною інтоксикацією, поворотною гарячкою, ураженнями печінки, селезінки, мозкових оболонок та інших органів. Переносником хвороби є воші: Pediculusvestimenti, P. сapitis.

Морфологія. Борелії епідемічного поворотного тифу — В. recurrentis — тонкі спіралеподібні мікроорганізми завдовжки 8—18 мкм і завширшки 0,3—0,6 мкм, мають 3—8 завитків; кінці борелій загострені). Борелії епідемічного поворотного тифу рухливі, грамнегативні, забарвлюються за методом Романовського — Гімзи в синьо-фіолетовий колір.

Патогенез захворювання в людини. Збудник поворотного тифу розмножується в тканинах лімфоїдно-макрофагальної системи. На кінець інкубаційного періоду він проникає у великій кількості в кров, де під впливом ЇЇ бактерицидних речовин частково гине. Ендотоксин, що утворюється, зумовлює ураження центральної нервової системи, розвиток токсикозу, гарячки, функціональних порушень, дистрофії органів і тканин. Ендотоксин уражує кровоносну систему, сприяє розвиткові інфарктів і некрозів у селезінці і печінці.

Основний метод лабораторної діагностики поворотного тифу - мікроскопічне дослідження крові хворого в препараті товстої краплі і звичайному мазку. Для диференціації вошивого і кліщового поворотних тифів використовують біологічну пробу на гвінейських свинках.

Бактеріоскопічне дослідження. У хворого беруть кров із пальця під час приступу гарячки до початку або в перерві антибіотикотерапії, виготовляють препарат товстої краплі й мазок.. Висушену товсту краплю не фіксують а безпосередньо забарвлюють за методом Романовського-Гімзи. Якщо в товстій краплі знаходяться великі скупчення борелій, їх важко відрізнити від ниток фібрину. В таких випадках забарвлюють звичайний мазок крові, який перед цим обов'язково фіксують етанолом або сумішшю Никифорова. При мікроскопії мазка досить чітко видно борелії з їх характерними нерівномірними вторинними завитками. Якщо в товстій краплі борелії не виявлено, мазок не досліджують.

Бактеріологічне дослідження. Культури борелій можна виділити від хворого шляхом посіву досліджуваного матеріалу на рідкі живильні середовища з кров'ю, сироваткою, шматочками тканин і вирощування в анаеробних умовах при температурі 28-30 0С.

Біологічний метод. Як додатковий метод діагностики епідемічного поворотного тифу застосовують зараження кров'ю хворих молодих білих щурів або білих мишей.

Серологічне дослідження. Поворотний епідемічний тиф супроводжується наростанням антитіл у високих титрах, але у зв'язку з постійною зміною специфічності поверхневих антигенів із кожним наступним гарячковим приступом серологічні реакції не набули широкого застосування.

Лікування полягає у призначенні антибіотиків — пеніциліну, левоміцетину, еритроміцину, напівсинтетичних препаратів тетрацикліну.

Профілактика. Захворюваність на поворотний тиф набирає епідемічного характеру в періоди народного лиха (війна, голод).

Ендемічний поворотний тиф (поворотна кліщова гарячка) – трансмісівнарецидивуюча інфекційна хвороба, яка викликається бореліями і передається кліщами. Культивування проводять у середовищі Гельтцера, яке складається з нагрітої до 56—58 °С сироватки крові кроля і однакового об'єму ізотонічного розчину натрію хлориду з шматочками зсілого білка курячого яйця.

Люди заражуються при укусі кліщів. Останні паразитують на хворих гризунах і тваринах носіях, заражуються від них бореліями і самі стають джерелом збудника в природі.

Захворювання характеризується приступами гарячки тривалістю 1—2 доби; кількість приступів може бути 5—7—9 і більше.тривалістьремісій — від кількох годин до 6—8 діб.

Лабораторна діагностика. Матеріалом для мікробіологічної діагностики ендемічного поворотного тифу служить кров хворих. Для виявлення борелій проводять бактеріоскопію товстої краплі і звичайних тонких мазків крові, забарвлених за Романовським-Гімзою, метиленовим синім чи фуксином.

Досить суттєву допомогу при розпізнаванні ендемічного поворотного тифу може надати зараження гвінейських свинок. При внутрішньоочеревинному зараженні білих мишей борелії виявляють у крові через 48 год.

Імунітет. У населення ендемічних районів імунітет виникає в ранньому дитинстві, про що свідчить виявлення антитіл у сироватці крові місцевих жителів. Хворіють головним чином приїжджі.

Лікування. Хворим призначають ампіцилін, левоміцетин, напів­синтетичні препарати тетрацикліну.

Профілактика полягає у здійсненні заходів для знищення кліщів і гризунів, ранній діагностиці захворювання, госпіталізації хворих і додержанні особистої профілактики (захист людей від нападу кліщів).

БореліозЛайма, хвороба Лайма (хронічна мігруюча еритема, лаймобореліоз) – хронічна або рецидивуюча трансмісивна природно-вогнищева інфекція, що вражає нервову, серцево-судинну системи, шкіру й суглоби, супроводжується гарячкою, ознобом, головним болем. У половини захворілих спостерігаються вторинні висипи.

Хвороба передається через укуси іксодових кліщів, що паразитують на диких і домашніх тваринах, поширена у США, у багатьох країнах Європи, в Австралії, Африці, Китаї, Японії і в нашій країні.

Серед борелій, що викликають хворобу Лайма, на основі аналізу їх ДНК останнім часом ідентифіковані три самостійні види: Borreliaburgdorferi, B. garinii, B. afzelii. Всі вони можуть довгий час персистувати в організмі людини.