Курсової роботи
Курсова робота повинна бути вірно і охайно виконаною, розбірливим почерком або роздрукована на одному боці аркуша білого паперу формату А4.
Кожна сторінка повинна мати відповідні поля (по 20 мм зверху і знизу, 30 мм зліва і 15 мм справа).
У випадку виконання роботи на комп’ютері повинні бути додержані наступні умови:
- шрифт – Times New Roman;
- розмір – 14;
- міжрядковий інтервал – 1,5;
- щільність тексту - звичайна.
При поданні роботи у рукописному варіанті: мінімальна висота шрифту – 1,8 мм, до тридцяти рядків на сторінці.
Помилки та описки, які виявилися під час написання роботи можна виправляти коректором. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Курсова робота компонується у такій послідовності:
· Титульний аркуш,
· Зміст,
· Вступ,
· Розділ 1,
· Розділ 2,
· Розділ 3,
· Висновки,
· Список використаних джерел,
· Додатки.
Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкуються великими літерами по центру (або пишуться великими друкованими літерами). Назва розділів оформлюється відповідно до оформлення заголовків структурних частин. Заголовки підрозділів оформляються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовків не ставлять. Відстань між заголовком і основним текстом розділу або підрозділу курсової роботи повинний дорівнювати 3 – 4 інтервалам.
Кожну структурну частину курсової роботи необхідно починати з нової сторінки. Кожний підрозділ починається зразу ж після закінчення попереднього. При цьому необхідно робити відступ від попереднього тексту до заголовка (2 інтервали) і від заголовка до наступного тексту (1 інтервал). Якщо на сторінці можна буде розмістити тільки заголовок та одну строку тексту, то такі підрозділи слід починати з нової сторінки.
Всі сторінки повинні мати нумерацію, яка проставляється у правому верхньому куті арабськими цифрами без крапки в кінці. До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел та таблиці і рисунки, які повністю займають площу сторінки, але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації. Титульний аркуш, зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки та список літературних джерел не мають порядкового номеру, хоча нумеруються звичайним чином.
Нумерація ілюстрацій (рисунків, схем, графіків) таблиць та формул також подається арабськими цифрами без знака №.
Ілюстрації позначаються словом “Рис.” і нумеруються у межах розділу (за винятком ілюстрацій, що наведені у додатках).
Підпис під ілюстрацією має чотири основних елементи: найменування, порядковий номер ілюстрації, тематичний заголовок ілюстрації, експлікацію (за необхідністю).
Приклад:
Рис. 2.5. Графік беззбитковості:
ЧД – чистий дохід;
ВОП – валовий операційний прибуток;
Вузмін – умовно-змінні витрати;
Вупост – умовно-постійні витрати;
ТБ – точка беззбитковості;
ЗФУ – запас фінансової стійкості.
Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, що подаються у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщується напис “ Таблиця ” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею та розміщують симетрично до тексту. Назву таблиці починають з великої літери і наводять жирним шрифтом.
Приклад:
Таблиця 2.3
Аналіз виконання плану по виробництву і реалізації продукції
| Найменування виробу | Обсяг виробництва і реалізації продукції, тис. грн | Абсолютне відхилення, тис. грн | Виконання плану, % | |
| план | факт | |||
При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово “ Таблиця ” і номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “ Продовж. табл. ” вказуючи її номер та не повторюючи назву й “шапку” таблиці.
Приклад:
Продовж. табл. 2.3
Таблиця повинна розміщуватися на тій сторінці, де йде про неї мова в тексті (після першого згадування про неї).
При оформленні формул також необхідно дотримуватися певних правил. Формули також як і рисунки та таблиці нумеруються. Порядкові номери формул позначаються арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Пояснення значень символів формул слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наводяться у формулі. Значення кожного символу подається з нового рядка, перший рядок пояснення починається зі слова “де”.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Приклад:
Величина власних оборотних коштів визначається як
ВОК = ПА – ПЗ (2.1)
де ВОК – власні обігові кошти;
ПА – поточні активи;
ПЗ – поточні зобов’язання.
При написанні курсової роботи студенти обов’язково повинні посилатися на використані джерела, таблиці, формули тощо.
При посиланні в тексті на використані джерела слід зазначати порядковий номер за переліком посилань та номер сторінки у квадратних дужках, наприклад “капітал – це...” [2, с. 35].
Посилання на формули, таблиці та рисунки здійснюються наступним чином: “... у формулі (2.2)”, “... у табл. 1.6” або “див. табл. 1.6”, “... на рис. 3.3”.
При оформленні додатків необхідно дотримуватися таких правил. Кожний додаток починається з нової сторінки. Слово “Додаток” друкується або надписується посередині рядка. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А. Додаток повинний мати заголовок, що розміщується симетрично тексту на сторінці під словом “Додаток”. Додатки можуть бути поділені на підрозділи. У такому випадку вони будуть визначатися як, наприклад, “Додаток А.1”. При розміщенні додатку на декількох сторінках на кожну наступну сторінку необхідно позначати як, наприклад, “Продовження додатку А”.
На останній сторінці курсової роботи студент ставить свій підпис і дату закінчення роботи.
Курсова робота, яка оформлена з відступом від вказаних вимог, незалежно від її змісту керівником не рецензується і повертається на доробку.
Робота повинна бути представлена на кафедру в суворій відповідності з вказаним керівником терміном. Потім вона рецензується керівником на протязі тижня. Після цього повертається студенту для доробки або підготовки до захисту.
7. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
1. Приватизація – форма оздоровлення підприємств.
2. Особливості санації комерційних банків.
3. Особливості банкрутства та ліквідації комерційних банків.
4. Механізм та необхідність інституту банкрутства підприємств.
5. Економіко-правові аспекти банкрутства та ліквідації підприємств.
6. Контролінг – функція фінансового менеджменту, направлена на попередження банкрутства.
7. Становлення інституту банкрутства підприємств в Україні.
8. Державне сприяння санації підприємств.
9. Банкрутство як багатокроковий керований процес.
10. Санація – основний інструмент оздоровлення економіки.
11. Методи прогнозування банкрутства.
12. Оцінка вартості майна, як необхідний елемент в процесі санації, реорганізації та ліквідації підприємства.
13. Форми, правила та умови фінансування санації підприємств.
14. Санаційний аудит, як необхідна умова успішної санації.
15. Фінансування санації за рахунок внутрішніх джерел.
16. Фінансування санації за рахунок зовнішніх джерел.
17. Особливості банкрутства та санації українських підприємств.
18. Особливості банкрутства та санації зарубіжних підприємств.
19. Банкрутство та санація містоутворюючих підприємств.
20. Банкрутство та санація особливо небезпечних підприємств.
21. Банкрутство та санація сільськогосподарських підприємств.
22. Банкрутство та санація страховиків.
23. Банкрутство та санація професійних учасників ринку цінних паперів.
24. Банкрутство та санація селянських (фермерських) господарств.
25. Ліквідаційна процедура, як елемент процедури банкрутства.
26. Планування фінансової санації.
27. Санація без залучення додаткових фінансових ресурсів.
28. Форми санації підприємства, направлені на його реорганізацію.
29. Особливості банкрутства суб’єкта господарської діяльності – фізичної особи.
30. Продаж майна при санації та банкрутстві підприємства.
31. Класична модель санації підприємства.
32. Управління фінансовою санацією підприємства.
33. Санація балансу підприємства.
34. Оцінка санаційної спроможності підприємства.
35. Санаційна реорганізація підприємства. Сутність та завдання.
36. Мета, значення та необхідність державної санаційної підтримки підприємств.
37. Прогноз фінансових результатів плану санації.
38. Сутність антикризового управління підприємством.
39. Вітчизняний досвід санації промислових підприємств.
40. Визначення потреби в капіталі для проведення санації.
41. Особливості генезису інституту банкрутства підприємств.
42. Оперативний фінансовий контролінг на підприємстві.
43. Оцінка платоспроможності підприємства при застосуванні санаційної процедури.
44. Оцінка беззбитковості та запасу фінансової стійкості при прогнозуванні кризових явищ на підприємстві.
45. Санація із залученням додаткових фінансових ресурсів.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05 92 року зі змінами та доповненнями.
2.Господарський кодекс України від 16.01.2003 року.
3.Бланк І.О. Фінансовий менеджмент..-К.: Ніка-Центр, Ельга,2004.-625с.
4.Мозенков О.В. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління.-Харків.:ВД”Інжек”,2003.-272с.
5.Савицька Г.В. Економічний аналіз.-М.:ТОВ”Нове знання”,2003.-640с.
6.Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств.-К.:КНЕУ,2000.-412с.
7.Терещенко О.О. Фінансова діяльність субєктів господарювання.-К.:КНЕУ,3003.-556с.
8.Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій.-К.:КНЕУ,2004.-568с.
9.Вечірко І.О. Особливості проведення прцедури санації в Україні//Актуальні проблеми економіки.-2003.-№11.-с.177-182.
10.Фокіна Н.П. Методика виявлення загрози банкрутства підприємств за оцінкою показників фінансового стану //Актуальні проблеми економіки.-2003.-№7.-с.56-62.
11.Швиденко Г.О. Санація балансу в системі антикризового управління підприємством//Актуальні проблеми економіки.-2003.-№4.-с.33-36.
12.Андрущак Є.М.Удосконалення інституту банкрутства //Фінанси України.-2001.-№9.-с.29-36.
Додаток А
