Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання суті курсової роботи та позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, РОЗДІЛ 3 і т.д. Слово «РОЗДІЛ__» розміщується на початку сторінки по центру. Назва розділу друкується з наступного рядка великими буквами з вирівнюванням по центру.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою, наприклад 1.1, 1.2 і т.д. Назва підрозділу друкується через два рядки після назви розділу з абзацу із великої літери. Наприклад: «1.1 Зміст асортиментної політики підприємства - суб’єкта ЗЕД».

 

Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми,) та таблиці слід розміщувати безпосередньо після тексту через один рядок, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації та таблиці мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. Ілюстрація починається словом "Рис. __", яке разом з назвою розміщують під ілюстрацією, вирівнюючи по абзацу, наприклад, "Рис. 1.2 Зведена динаміка доходів, витрат та фінансових результатів діяльності підприємства».

Ілюстрації та таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком тих, що наведені у додатках.

Номер ілюстрації складається з номеру розділу та порядкового номеру ілюстрації, відокремлених крапкою. Приклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

 

Рис. 1.2 Зведена динаміка доходів, витрат та фінансових результатів діяльності підприємства

 

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, то при їх поданні необхідно посилатися на джерело, з якого вони взяті. Але ні в якому разі рисунки не можуть бути скановані! Тільки зроблені власноруч!

 

Таблиці

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, наприклад (табл. 2.1).

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно таким чином:

 

Таблиця 2.1

Показники експорту ПАТ «НЗТО» за 2011 рік

Показник	Сума, тис. грн.
Виторг від експорту	72750,2
Собівартість товару	58304,8
Витрати на збут

 

Обов’язкова нумерація стовпців таблиці.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу та порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, Таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця також повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) та розміщують над таблицею по центру.

Якщо ілюстрація або таблиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести їх на інші. Слово "Таблиця __" вказують один раз, вирівнюючи його по правому краю над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження таблиці __" із зазначенням номеру таблиці.

Таблицю розміщують в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиця, яка розміром більша за сторінку переноситься в ДОДАТКИ, Але й посилання в цьому випадку буде не на таблицю, а на Додаток.

 

Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище та нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менш одного вільного рядка. Номер формули або рівняння складається з номеру розділу та порядкового номеру формули або рівняння, відокремлених крапкою, розташовується на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів та числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу слід додавати з нового рядка, починаючи з абзацу символом “де” без двокрапки. Формули, що йдуть одна за одною і розділені текстом, відокремлюють комою.

Після «де» двокрапку не ставлять!

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового но­мера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Нумерувати рекомендується лише ті формули, на які у подальшому є посилання у тексті.

 

, (3.1)

 

де – кількість покупців в районі , які, ймовірно, відвідають магазин на ділянці , чол.;

– кількість візитів покупців на день з району , чол.;

– розмір торгівельного підприємства на ділянці , м2;

– час, який необхідний покупцю на дорогу з району до магазину на ділянці , хв.;

– емпіричний параметр, що характеризує вплив часу на дорогу до магазину на поведінку споживачів».

 

Інтервали

До та після рисунків, таблиць і формул становлять 3 інтервали.

 

Посилання

Посилання в роботах слід оформляти у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що потребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у "Список використаних джерел", а потім (через кому) - номер сторінки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку робиться посилання, наприклад, "... текст цитати... [25, с. 235 — 237]". Якщо в роботі просто згадується якесь видання (джерело інформації), то посилання на нього не передбачає вказівки конкретних сторінок, наприклад, "... у працях [1 - 7]...", "... як зазначається в роботі [12]".

При посиланні на розділи, підрозділи, додатки курсової роботи зазначають їх номери, наприклад "... у розділі 3...", "... дивись 2.1....", "... у додатку Б...".

Посилання на ілюстрації та формули курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації чи формули - останній беруть у дужки, наприклад, (рис. 1.2), у формулі (2.1)".

 

Додатки

Додатки треба позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А. Якщо додаток займає дві або більше сторінок, то у правому верхньому куті кожної наступної сторінки друкують «Продовження додатку А», «Продовження додатку Б» і т.д.

 

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Завершальним етапом виконання курсової роботи є її захист студентом.

За 2 дні до захисту студент повинен ознайомитися з рецензією кафедри на його роботу, підготуватися до захисту відповідно до зауважень, зроблених рецензентом.

Для захисту студент повинен мати при собі курсову роботу з позитивною рецензією на неї, а також залікову книжку.

Захист курсової роботи студентом проводиться в присутності комісії призначеної кафедрою менеджменту, керівника курсової роботи та студентів груп.

Під час захисту з'ясовується наскільки серйозно і вдумливо студент працював над проблемами теми, над літературними джерелами, над аналізом фактичного і статистичного матеріалу.

Процедура захисту складається із короткої доповіді (5-7 хвилин), в якій він повідомляє назву, мету та завдання роботи, перелік питань, висвітлених в курсові роботі, на яких матеріалах вона ґрунтується, розкриває основний зміст роботи, аргументує свій погляд на дане питання; потім дає відповіді на зауваження рецензента і питання членів комісії. Під час захисту курсової роботи можуть задавати питання і виступати по змісту курсової робот також офіційні опоненти, призначені кафедрою з числа студентів (бажано іншої групи), та всі присутні. Рекомендується до захисту підготувати тези доповіді і необхідні наочні матеріали.

На основі рецензії (додаток К) керівника і рівня захисту студентом курсової роботи комісія в результаті обговорення на закритому засіданні оцінює її за стобальною системою (таблиця 2). Виконання курсової роботи оцінюється в 70 балів, а захист – 30 балів (таблиця 1).

 

Таблиця 1

Якість виконання та захист курсової роботи оцінюється за такими критеріями

Оцінка якості виконання роботи	Бали	Оцінка якості захисту роботи	Бали
Визначення актуальності теми	5, 10, 15	Виступ студента	5, 10, 15
Стиль і логіка виконання	5, 10, 15,	Відповіді на поставлені питання	0, 5, 10, 15
Науковий рівень	0, 5, 10
Оформлення	5,10
Ступінь розкритості теми	5, 10, 15
Здача курсової роботи в терміни	0, 5
РАЗОМ		РАЗОМ

Не допускається до захисту курсова робота написана з одного підручника, переписана з Іnternet, а також зі застарілим нормативно-правовим забезпеченням. Така курсова робота буде повернута студенту на доопрацювання.

 

Таблиця 2

Оцінювання студентів за результатами поточного контролю та підсумкового контролю

За шкалою ECTS	За шкалою університету	За національною шкалою
	Екзамен	Залік
А	90-100 (відмінно)	5 (відмінно)	Зараховано
В	85-89 (дуже добре)	4 (добре)
С	75-84 (добре)
D	70-74 (задовільно)	3 (задовільно)
Е	60-69 (достатньо)
FX	35-59 (незадовільно - з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)	Не зараховано
F	1-34 (незадовільно - з обов'язковим повторним курсом)

 

Комісія за результатами захисту виставляє остаточні бали за курсову роботу. При цьому враховуються як бали письмового варіанту, так і виступ студента на захисті.

На оцінку роботи впливають такі моменти:

- рівень опанування проблем теми, володіння економічними категоріями і термінологією;

- знайомство із економічною літературою по темі, роботами науковців, які працюють над даною темою;

- уміння логічно у відведений час викласти основні положення теми і зробити відповідні висновки і узагальнення;

- якість виконання тексту роботи, її відповідність науковим, методичним і естетичним вимогам;

- оформлення курсової роботи.

Позитивна оцінка заноситься керівником до екзаменаційної відомості і залікової книжки студента. Незадовільна оцінка у залікову книжну не виставляється. Студенти, робота яких не оцінена позитивно, повинні написати нову роботу або істотно переробити дану і повторно подати її на захист. Студенти, що не виконали курсової роботи або дістали незадовільну оцінку при захисті, до екзамену з цієї дисципліни не допускаються.

Процес захисту курсових робіт має велике педагогічне значення, оскільки дає студентам досвід публічних виступів і, найголовніше, досвід захисту висунутих положень. Це дуже важливо, якщо враховувати, що курсова робота

готує студента до виконання і захисту більш складної і важливої за своїм значенням кваліфікаційної роботи бакалавра, дипломної роботи.

Кращі курсові роботи, виконанні на найбільш актуальні теми, що мають певне теоретичне і практичне значення, можуть бути рекомендовані для публікування в збірниках студентських праць, представлені на конкурс або виставки кращих студентських наукових робіт. Вони можуть бути основою для доповідей та виступів в наукових студентських гуртках і на конференціях.

Позитивно оцінені та захищені курсові роботи зберігаються на кафедрі.

Додаток А

 

Рекомендована тематика курсових робіт з курсу "Основи менеджменту"

 

1. Організаційна культура та її значення в сучасних умовах.

2. Формування структури підрозділу в системі управління організацій.

3. Розв'язок конфліктних ситуацій в процесі управління.

4. Сучасні методики стратегічного планування в організації.

5. Застосування комп'ютерних мереж для інформаційного забезпечення менеджменту.

6. Процес вдосконалення організаційних систем.

7. Методика організаційного проектування в системі менеджменту.

8. Особливості застосування сучасних теорій мотивації в умовах становлення ринкової економіки.

9. Роль соціальної відповідальності організації на етапі формування ринкової економіки.

10. Аналіз сучасних теорій лідерства.

11. Розробка та реалізація соціальної політики фірми.

12. Підвищення ефективності колективної діяльності членів груп.

13. Раціоналізація витрат часу в управлінській праці.

14. Оцінка ефективності використання інформаційних управляючих систем на сучасному підприємстві.

15. Реалізація функції контролю на сучасному підприємстві.

16. Аналіз ефективності сучасних організаційних структур.

17. Практичне застосування концепції обмежень в діяльності керівництва.

18. Побудова ефективних механізмів зворотного зв'язку в організації.

19. Автоматизація управлінської праці в організації.

20. Використання соціальних методів для підвищення ефективності діяльності організації.

21. Аналітико-систематизаційний підхід до розробки та прийняття управлінських рішень.

22. Економічні методи управління системами невиробничої сфери та механізм їх застосування.

23. Матеріальне стимулювання праці як засіб мотивації

24. Управління якістю товару

25. Комплексний характер впливу економічної, юридичної, моральної та соціальної відповідальності на працю менеджерів.

26. Оперативний контроль в управлінні економічною системою

27. Управління інформаційними потоками в організації.

28. Застосування імітаційного моделювання для розробки обґрунтованих управлінських рішень.

29. Формування оптимального соціально-психологічного розвитку фірми.

30. Особливості управління персоналом на спільному підприємстві.

31. Розробка конкурентної стратегії фірми.

32. Аналіз та прогнозування організаційно-технічного розвитку фірми.

33. Засоби вдосконалення комунікацій в організації.

34. Вплив рис особливості менеджера та ефективність його праці.

35. Визначення економічної та соціальної ефективності менеджменту в організації.

36. Методологія ситуаційного менеджменту та її застосування в практичній діяльності керівника.

37. Планування реалізації стратегії фірми в сучасних умовах.

38. Психологічні аспекти комунікаційного процесу в організації.

39. Бізнес-план як засіб реалізації стратегії фірми.

40. Особливості управління спільним підприємством на Україні.

41. Аналіз біхевіористської концепції в управлінні.

42. Системний аналіз в стратегічному плануванні.

43. Аналіз концепції бюрократичної організаційної структури М.Вебера.

44. Стратегії конкуренції на автомобільному ринку України.

45. Аналіз конкурентних стратегій провідних корпорацій світу.

46. Стратегії конкуренції на міжнародних ринках.

47. Оцінка перспективності галузі в стратегічному плануванні.

48. Аналіз ефективності застосування стратегії мінімізації витрат.

49. Аналіз ефективності стратегії диверсифікації у вітчизняних умовах.

50. Аналіз ефективності стратегії оперативного реагування.

51. Особливості застосування стратегії диференціації на міжнародних ринках.

52. Особливості розробки та реалізації стратегічних планів в організації в умовах становлення ринкової економіки.

53. Вибір ефективної організаційної стратегії на міжнародних ринках.

54. Створення ефективних механізмів контролю реалізації стратегічних планів.

55. Застосування матричного аналізу для розробки організаційної стратегії.

56. Формування виробничих програм на рівні цеху.

57. Аналіз ефективності управління якістю на підприємстві.

58. Управління запасами на підприємстві.

59. Розробка оперативно-календарних виробничих планів на рівні підрозділу.

60. Розробка програми випуску продукції по плановим періодам року на рівні цеху.

61. Сучасні методики управління проектами.

62. Планування потреби в матеріалах та комплектуючих виробах на підприємстві.

63. Застосування моделей теорії черг в плануванні сервісних процесів.

64. Організація виробництва нового товару.

65. Аналіз та прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва.

66. Управління ресурсозбереженням на підприємстві.

67. Аналіз ефективності діяльності фірми (на прикладі конкретного підприємства).

68. Аналіз внутрішніх змінних організації в процесі стратегічного планування.

69. Застосування функціонально-вартісного аналізу в стратегічному плануванні.

70. Фінансова оцінка стратегічних планів.

71. Аналіз застосування конкурентних стратегій на різних етапах життєвого циклу галузі.

72. Оцінка конкурентоздатності товару.

 

 

 

Додаток Б