Вимоги інструкції до інженерної полігонометрії
Таблиця 2
| №№ з/п | Показники | ІV клас | 1 розряд | 2 розряд |
| Гранична довжина ходу, км: - окремого - між вузловою і вихідною точками - між вузловими точками | ||||
| Граничний периметр полігону, км | ||||
| Довжина сторін ходу, км: найбільша найменша оптимальна | 3,00 0,25 0,50 | 0,80 0,12 0,30 | 0,50 0,08 0,20 | |
| Кількість сторін | ||||
| Відносна похибка координат, не більше | 1:25 000 | 1:10 000 | 1:5 000 | |
| Середня квадратична похибка вимірювання кута, не більше | 3² | 5² | 10² | |
| Кутова нев’язка ходу або полігону, не більше n – кількість кутів |
|
|
|
Для згущення основи на ділянці геодезичних робіт між пунктами тріангуляції (полігонометрії) 1-3 класу позначають один полігонометричний хід 4 класу, який буде використаний як основа для знімання в масштабі 1:5000.
Для проектування ходу використовують допуски, подані у таблиці 2 і керуються наступними рекомендаціями:
а) хід проектують так, щоб він розташовувався якомога ближче до середини ділянки, щоб найкраще і найрівномірніше забезпечувалась ділянка плановою основою;
б) полігонометричний хід по можливості слід проектувати вздовж доріг, залізниць, меж угідь тощо;
в) пункти полігонометричного ходу треба закладають в таких місцях, де може бути гарантоване їхнє збереження. На незабудованій території пункти полігонометрії 4 класу і 1 розряду закріпляють центрами типу У15Н або У15 попарно через 1000 метрів. На забудованій території постійними центрами закріпляють усі точки ходу.
г) пункти не мають знаходитися в заболочених, низинних і затоплюваних місцях, а також в місцях, що підлягають забудові, на проїжджій частині вулиць та доріг. Закладці підлягають всі поворотні точки ходу.
д) між сусідніми точками полігонометричного ходу має бути взаємна видимість, а візирний промінь має проходити не нижче 0,5 м над поверхнею землі;
е) необхідно включати в хід опознаки, розміщені поблизу ходу;
є) слід дотримуватись допусків на довжину сторін ходу (табл. 2).
3. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого
полігонометричного ходу.
а) Довжина ходу 
км; за допустимою 
км.
б) Довжина замикаючої 
км.
в) Кількість ліній 
за допустимого значення 
г) Середня довжина лінії 
д) Максимальна довжина лінії 
; за допустимої 
.
е) мінімальна довжина лінії 
; за допустимої 
Лінії вимірюють на карті за допомогою поперечного масштабу й вимірника. Кути повороту міряють за допомогою транспортира.
3.1 Розрахункова частина полігонометричного ходу
Спочатку я визначаю форму запроектованого полігонометричного ходу. Для цього на карті необхідно поміряти параметри зігнутості ходу 
(найбільша відстань від вершини ходу до лінії, проведеної через центр ваги ходу паралельно до замикаючої 
) і 
(найбільший кут, утворений стороною ходу і замикаючою ) і порівняти їх з допустимими величинами 
та 
, які визначаються за формулами:
Де 
- співвідношення впливів похибок кутових і лінійних вимірювань у кінцевій точці ходу 
і 
- середні квадратичні похибки відповідно кутів та ліній.
Для світловіддалемірної полігонометрії величина завжди більша від одиниці 
. Обчислимо ці величини запроектованого полігонометричного ходу 4 класу з параметрами: знаменник граничної відносної нев‘язки Т=22200; 
; довжина замикаючої 
; кількість сторін 
; середня квадратична похибка виміру кута 
Середню квадратичну похибку 
знаходимо для вибраного світловіддалеміра Leica TC-1100 за формулою: 
, де 
- виміряна довжина лінії у міліметрах. Розрахуємо значення для середньої довжини сторони запроектованого полігонометричного ходу:
За формулами отримаємо наступні величини
; 
Отже хід буде витягнутим якщо
і 
Щоб виміряти на карті і , треба нанести на карту центр ваги ходу. Його координати розраховують за формулами
У такому разі координати X та Y – умовні координати пунктів запроектованого ходу. За початок умовних координат я прийняв початковий пункт ходу, а за вісь X – його замикаюча Виміряні на карті координати X та Y записую у таблицю. Точність координат повинна відповідати масштабу карти.
Отримавши координати центра ваги ходу, я їх наношу на карту і через нього провів паралельну до замикаючої.
У моєму випадку порівнявши ці значення з граничними я можу зробити висновок що запроектований хід зігнутий, тому що 
.
| Точки ходу |  ;м
|  ;м
| 
|  м
|
| п. Лінден | ||||
| п. Курт | ||||
Розрахуємо тепер середню квадратичну похибку 
в кінцевій точці запроектованого полігонометричного ходу і зробимо висновок, чи достатня його імовірність.
У світловіддалемірній полігонометрії витягнутий хід еквівалентний (за довжиною зігнутому, поступається йому у точності, і тому розрахунок виконуємо за формулою для витягнутих ходів
Для мого ходу будемо мати
Висновок: точність запроектованого полігонометричного ходу відповідає заданій точності полігонометричного ходу 4-го класу
