Інформаційні технології підтримки scm-систем

 

ЕВОЛЮЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ SCM-СИСТЕМ

Створення єдиного інформаційного простору, тобто середовища SCM, координації та комунікації учасників ланцюга поставок, є найбільш важливою складовою концепції SCM.

Основними цілями використання інформаційних технологій для управління ланцюгами поставок є такі:

досягнення необхідного рівня інформаційної відкритості (прозорості) у відношенні до потреб, завантаження потужностей та рівня запасів у ланцюгу поставок;

оперативне прогнозування попиту, планування завантаження потужностей та рівня запасів у ланцюгу поставок;

моніторинг бізнес-процесів та своєчасне визначення відхилень і порушень у функціонуванні ланцюга поставок.

Можливі різні варіанти побудови системи інформаційної підтримки SCM (табл. 5.1) [17].

 

 

Таблиця 5.1

Еволюція інформаційних технологій підтримки SCM-системи

Об’єкт управління	Вид інформаційних технологій	Вплив інформаційних технологій на SCM
Відокремлені функції	MRP	Локальна автоматизація відокремлених функцій уп-равління
Бізнес-процеси	MRP -II	Інформаційна підтримка цілісних функцій управління і бізнес-процесів підрозділів підприємства
Підприємство у цілому	ERP	Інформаційна підтримка цілісних контурів управління і створення єдиної інформаційної бази підприємства
Мережа підприємств	APS SCM	Інформаційна інтеграція підприємств на основі єдиного інформаційного простору та використання Іnternet у бізнес-процесах; між виробнича глобальна інтеграція процесів і ресурсів

MRP / MRP-II-системи

Початком інтенсивного розвитку інформаційних технологій у області управління виробництвом було відслідкування потреби у готовій продукції. У результаті цього, з врахуванням фактичного складського запасу, формувалася календарна програма потреби у комплектації, сировині і ма-теріалах, деталях і складальних одиницях.

У 1975 р. американські вчені Міллер та Спраг виклали нову концепцію планування потреби у матеріалах. вона отримала назву Manufacturing Requirements Planning (MRP). Ця система належить до розряду "виштовхуючих" і являє собою комп’ютеризований метод визначення потреб у матеріалах на різних стадіях виробничого процесу.

MRP- система прийшла на зміну застарілій технології планування матеріальних ресурсів на основі аналізу підсумків продажу минулих періодів. Появі такого підходу передували такі негативні фактори поточного виробництва:

порушення плану поставок, що ускладнювало облік та відслідковування їх руху у процесі виробництва, а також сприяло виникненню затримок у процесі виробництва;

вплив неефективного планування на зниження прибутку;

швидке зниження вартості засобів обчислювальної техніки та доступність побудови інтегрованої інформаційної системи планування потреб у сировині, матеріалах тощо.

Застосування такої системи дає можливість зменшити рівень запасів, прискорити їх спрямованість, скоротити кількість випадків невиконання договірних зобов’язань.

Така система належить до розряду "виштовхуючих" і являє собою комп’ютеризований метод визначення потреб у матеріалах, деталях та складальних одиницях на різних стадіях виробничого процесу. Перші комп’ютерні додатки будувалися на основі процесору специфікацій ВОМ (Bills of Material Processor), який перетворював план виробництва номенклатурних позицій у план виробництва та закупки номенклатурних позицій-компонентів.

Основне завдання системи MRP – забезпеченнянаявності необхідної кількості матеріалів у певний час планованого періоду. Вона має широкий набір програм, які забезпечують узгодженість функцій матеріального потоку. Рух матеріальних ресурсів розраховано в просторі та в часі точно на потребу наступної стадії. Працівники заплановано "виштовхують" необхідні матеріали, що знаходяться на попередніх етапах виробничого процесу. Вони надходять в необхідній кількості, в потрібний час та в потрібне місце незалежно від того, чи потрібні вони там за таких умов.

Сутність концепції MRP полягає у прогнозуванні потреб, розрахованих на основі календарного плану-графіка.

У загальному підході MRP -систему являє собою комп’ютеризова-ний методвизначення потреб в матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. Її визначають як набір бізнес-процесів, інтегруючих основні процеси виробництва: випуск продукції, планування та управління запасами, що в результаті дозволяє забезпечити ефективність управляти процесом виробництва і матеріалами.

MRP- система дозволяє оптимально завантажувати виробничі потужності, при цьому закуповується саме стільки сировини та матеріалів, скільки необхідно для виконання поточного плану виконання замовлень у відповідності із можливостями виробництва.

Система має широкий набір програм, які забезпечують узгодженість функцій матеріального потоку. Рух матеріальних ресурсів розраховано у просторі та у часі точно на потребу наступної стадії. Працівники заплановано "виштовхують" необхідні матеріали, що знаходяться на попередніх етапах виробничого процесу. Вони надходять у необхідній кількості, у потрібний час та у потрібне місце незалежно від того, чи потрібні вони там за таких умов.

Система планування потреб у матеріалах MRP -I виходить із замовлень споживачів та виробництва продукції згідно жорстко встановлених виробничих графіків. За визначенням одного із розробників MRP -I Дж. Орліскі така система у вузькому розумінні складається із ряду логічно пов’язаних процедур, які вирішують правила та вимоги, спрямовані на переведення виробничого графіку у відповідний "ланцюг вимог". Такі вимоги синхронізоване у часі, а також заплановане покриття цих вимог для кожної одиниці запасу компонентів, що необхідні для виконання графіку.

На рис. 5.21 представлена структурна схема системи MRP -I.

 

 

Рис. 5.21. Схема планування потреби у матеріалів

За системою MRP-I

 

"Входом" системи є замовлення споживачів, які підкріплені прогнозами попиту на готову продукцію підприємства і які закладені у графік виробництва.

База даних про матеріальні ресурси містить:

всю необхідну інформацію про номенклатуру та основні параметри (характеристики) матеріалів, напівфабрикатів, комплектації, складальних одиниць і т. ін., що необхідні для виробництва готової продукції;

норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції та терміни її поставки для виробничих операцій;

зв’язки між окремими виробничими підрозділами, які індетифіковані за матеріальними ресурсами, що споживаються, по відношенню до кінцевої продукції.

База даних про запаси матеріальних ресурсів інформує систему і управління підприємства про наявність та об’ємах виробничих, страхових і інших необхідних запасів матеріальних ресурсів у складському господарстві підприємства, а також про їх наближення до критичного рівня та необхідності їх поповнення. Окрім того, в базі даних міститься інформація про постачальників і параметрах поставки матеріальних ресурсів.

Програмний комплекс системи MRP -I базується на систематизованих виробничих графіках (графіках випуску готової продукції), що сформовані з врахуванням споживчого попиту та комплексної інформації, отримуваної з бази даних про матеріальні ресурси і запаси. Програмні модулі системи MRP -I первісно перераховують попит на готову продукцію у необхідний загальний об’єм вихідних матеріальних ресурсів. Наступним кроком є програмний розрахунок набору вимог на вихідні матеріальні ресурси по даним про відповідний рівень запасів; розміщуються замовлення на об’єми вхідних матеріальних ресурсів для виробничих дільниць. У кінцевому результаті формується комплекс релевантних вихідних документів для прийняття рішень про забезпечення виробничих дільниць і складського господарства необхідними матеріальними ресурсами. Типовий набір таких документів такий:

специфіковані за номенклатурою, об’єму і часом вимоги до матеріальних ресурсів, які надаються постачальниками;

зміни, які необхідно внести у виробничий графік;

схеми доставки матеріальних ресурсів, об’єми поставок тощо;

анульовані вимоги на готову продукцію, матеріальні ресурси.

Система MRP -I може працювати з досить широкою номенклатурою матеріальних ресурсів. Для підприємств, що мають тривалі виробничі цикли та в умовах невизначеності попиту така система більш ефективна у порівнянні з системою JIT. Зокрема система дозволяє досягти скорочення тривалості повного функціонального циклу та усуває проблему зайвих запасів за умови, якщо час прийняття рішення по управлінню виробничими операціями і закупками матеріальних ресурсів відповідає періодичності зміни попиту.

До вже відпрацьованих підходів у плануванні виробничих процесів були додані функції контролю:

при виготовлені продукції;

за нормативами використання матеріалів;

аналізу збитків при виконанні замовлень;

аналізу витрат при продажу продукції тощо.

MRP- системи дозволяють оптимально завантажувати виробничі потужності, при цьому закуповується саме стільки сировини та матеріалів, скільки необхідно для виконання поточного плану виконання замовлень у відповідності з можливостями виробництва. Застосування такої системи дає можливість зменшити рівень запасів, прискорити їх спрямованість, скоротити кількість випадків невиконання договірних зобов’язань.

Покладений в основу розробки MRP- системи принцип відсутності страховогозапасу не завжди може бути реалізований, оскільки за сучасних економічних умов типовими є перебої у системі матеріально-техніч-ного постачання.

Наступним кроком була можливість опрацювати ситуацію з завантаженням виробничих потужностей та враховувати ресурсні обмеження виробництва (технологія Capacity Requirements Planning – CRP).

Метою технології CRP є розрахунок трудоємності виконання зав-дань у їх прив’язуванні до термінів їх завершення і до груп технологічного устаткування. Впровадження такої технології можливе після відпрацювання MRP, оскільки вихідними даними для CRP є результати роботи MRP у вигляді планових замовлень за номенклатурними позиціями залежного попиту. Плани, що отримані від MRP -системи, надходять у системи диспетчеризації та оперативного планування для уточнення і реалізації.

Процес планування за технологією MRP / CRP включає певні етапи, які наведено у табл. 5.2.

Наступним кроком після впровадження MRP -І / CRP -системи було створення технології "Замкнутий цикл MRP " (Closed Loop MRP). Її основна ідея полягала у створенні замкнутого циклу шляхом налагодження зворотних зв’язків та розвитку всіх областей стандарту MRP з врахуванням календарного плану-графіку.

Подальше удосконалення MRP -І / CRP -системи призвело до появи ще однієї модифікації – MRP -ІІ (Material Resource Planning) з метою ефективного планування всіх ресурсів підприємства, у тому числі фінансових та кадрових.

Така система розглядається як ефективний інструмент планування для реалізації стратегічних цілей підприємства в логістиці, маркетингу, виробництві і фінансах. Визнання ця система отримала завдяки своїй модульній конструкції, яка включає набір узгоджених елементів:

планування бізнес-процесів;

планування потреб у матеріалах;

планування потреб у виробничих потужностях;

управління інвестиціями;

системний аналіз і т. ін.

 

Таблиця 5.2

Зміст основних елементів MRP -І / CRP -системи

Елемент	Зміст елементу
1. Планування потреб у виробничих потужностях (CRP)
Характеристики виробничих матеріалів Inventory Status File	Відображають кількість матеріалів, необхідних для виробництва запланованого обсягу продукції. Показують наявність кожного матеріалу на складі, в поточних замовленнях, або показують необхідність формування замовлення
План виробництва продукції Master Production Schedule	Це оптимізований графік розподілу часу для виробництва партії готової продукції за планований період
Потреба у матеріалах Bills of Material File	Це список матеріалів зі вказівкою їх кількісних параметрів, необхідних для виробництва одиниці продукції
2. Планування потреб у виробничих потужностях (MRP)
План замовлень матеріалів Planned Order Schedule	Містить перелік ресурсів, призначених для включення у замовлення на кожний й період часу, що розглядається, на протязі терміну планування
Корегування плану виробництва Changes in planned orders	Набір модифікацій до раніше спланованих замовлень (частину замовлень може бути анульовано, відкладено чи затримано, перенесено на інший час)
Звіт про можливі відхилення Exception Report	Інформація для вищого керівництва підприємства щодо проміжків часу в інтервалі терміну планування, де може виникнути необхідність управлінського втручання
Звіт про хід виконання плану виробництва Performance Report	Визначає правильність функціонування MRP -системи. Мета – повідомити користувача про наявні критичні ситуації у процесі виробництва
Прогнозування змін плану виробництва Planning Report	Набір даних, які використовуються для прогнозування змін обсягів та характеристик продукції, що випускається, на основі поточного аналізу виробничого процесу і інформації за звітами про продаж випущеної продукції

 

До особливостей впровадження MRP / MRP- II - систем відносять довгострокові, перспективні та стратегічні плани, що визначають діяльність підприємств у цілому та формують вихідну інформацію для виробничого планування. Практика функціонування західних підприємств визначила такі плани.

а) Статут (Corporate Charter) – встановлює фундаментальні цілі підприємства та корпоративні стандарти, орієнтацію на ринки, структуру власності та структуру управління, позиціонування підприємства та відносин з власниками і працівниками.

б) Стратегічний бізнес-план (Strategic Business Plan) – формується на п’ять-десять років та визначає стратегію фінансування і випуску продукції, росту об’єму продаж, частки ринку тощо.

в) Бізнес-план (Business Plan) – формується на один-три роки (можливо з розбивкою за кварталами) та уточнюють джерела інвестицій, задає напрямки розвитку виробничих потужностей. Вимоги до персоналу, матеріальним та фінансовим ресурсам. Такий бізнес-план включає укрупнений план продаж у грошовому виразі.

г) Стратегічний план збуту і виробництва – "портфель замовлень" (Sales and Operations Plan) – формується на один-два роки, уточнює бізнес-плани та відображає прогнози продаж і відвантаження готової продукції, укрупнені показники виробництва для забезпечення поставок відповідно до прогнозу, запаси, незавершене виробництво. У складанні прогнозів збуту (Sales Forecasts) приймають участь відділи маркетингу (оцінка впливу зовнішніх факторів), збуту (дані про замовників та хід про-даж) і виробництво (узагальнення фактичних даних про хід виробництва продукції). Прогнози формуються на довгострокову перспективу (більше одного року), на середні терміни (від шести місяців до року) і на найближчі інтервали часу (декілька тижнів). Прогнози використовуються на всіх етапах планування, від стратегічного до формування графіків виробництва. При плануванні ходу виробництва прогнози компенсують неукомплектованість портфеля замовлень реальним замовленням.

MRP / MRP -II-системи отримали новий розвиток у вигляді:

інтеграції із виконавчою виробничою системою MES (Manufacturing Execution System): в умовах планування виробництва та наявності специфічних виробничих замовлень, першочерговим є управління виробничими та кадровими ресурсами;

інтеграції із системою планування фінансів FRM (Finance Requi-rements Planing), в наслідок чого сформувалися системи планування діяльності підприємства ERP (Enterprise Requirements Planing).

ERP-системи

Наступним важливим етапом розвитку інформаційних технологій у області управління ланцюгами поставок стало створення систем класу ERP (Enterprise Resource Planning) – планування ресурсів підприємства. Такі системи забезпечують планування і управління як матеріальними, так і фінансовими ресурсами підприємства. Центральна роль ERP- систем у процесі переходу до нових форм організації виробничо-логістичної діяльності підприємств була зумовлена можливістю створення з допомогою таких систем єдиного інформаційного простору на основі набору інтегрованих додатків, комплексно підтримуючих всі основні аспекти управлінської діяльності підприємств:

планування ресурсів (фінансових, трудових, матеріальних) для виробництва продукції та послуг;

оперативне управління виконанням планів (у тому числі постачання, збуту, ведення переговорів);

всі види обліку, аналіз результатів господарської діяльності.

Основною ідеєю ERP- систем у області виробничо-логістичної діяльності є оптимальне планування досяжних ресурсів для виготовлення кінцевої готової продукції з врахуванням завантаження виробничих потужностей. Такий процес відбувається на стратегічному, тактичному і оперативному рівнях за схемою " планування збуту і виробництва – планування потреб у матеріалах (MRP) – календарне планування – управління виготовленням продукції ".

ERP- система дає можливість підприємству отримати замовлення від споживача, увійти у свою інформаційну мережу,звернутися до системи планування замовлень на поставку продукції та до основного плану виробництва. При цьому виконується перегляд системи управління матеріальними запасами з метою встановлення наявності готової продукції, яка необхідна споживачеві. Після опрацювання замовлення у ERP- системі готується повідомлення споживачеві щодо можливого терміну виконання замовлення. Основний план виробництва у свою чергу приводить у дію систему планування матеріальних потреб (MRP -система), яка автоматично генерує замовлення на закупки, забезпечуючи тим чином своєчасну доставку постачальниками деталей, компонентів та послуг, що необхідні для виконання певного замовлення.

ERP- система, охоплюючи задачі середнього та оперативного планування і управління на промисловому підприємстві, сприяє скороченню помилок, зменшенню кількості непотрібних операцій, покращує здатність до прогнозування та планування, що в результаті забезпечує значне скорочення витрат і покращення процесу виробництва.

Формування комплексного графіку виробництва у MRP- II / ERP полягає у тому, що на наступних етапах планування відсутні механізми, що компенсують відхилення від комплексного графіку виробництва (Master Production Schedule – MPS). Таким чином, організація виробництва не повинна допускати робіт, що не включені у план, чи "зустрічних планів", які надходять від виробничих підрозділів. На відміну від типової ситуації, коли на вітчизняних підприємствах пошук роботи у випадку простоїв, є звичайним рішенням, у випадку впровадження інтегрованих систем планування й управління, це недопустимо. Це пояснюється тим,що доцільним може бути оплачування простою, оскільки при виконанні інших, не віднесених до виконання встановленого замовлення, робіт можуть бути витрачені дефіцитні ресурси, що у кінцевому підсумку може бути причиною невиконання виробничої програми підприємства у цілому.

CPFR-системи

В процесі усунення існуючих в системах типу ERP недоліків (неоперативна реакція на ринкові зміни, орієнтація виключно на внутрішні процеси), сформувалася система CSRP (Customer Synchronized Requi-rements Plannsng). Вона визначає методологію ведення бізнесу на підставі поточної інформації про споживача. Система CSRP робить наголос на перехіді іпідприємства від планування потреб виробництва до планування замовлень споживачів. Діяльність підприємства визначається, насамперед, запитами споживачів, що надходять із маркетиногового та логістичного підрозділів підприємства. В основу такої системи покладений пріоритет ринкової, а не виробничої, активності.

Розробка та впровадження систем типу СERP виходить із актуальності можливості негайного прийняття управлінського рішення за будь-яких виробничих ситуацій.

Такі операційні системи є вираженням концепції логістики, яка спрямована на розвиток всіх рівнів і структури підприємства мислити та діяти системно в межах інтеграції логістичних можливостей і раціональної економіки. Це відображено у сучасному підході до визначення цілей та завдань логістики – загальної логістики (total loqistics) [3]. Така концепція передбачає включення в загальну схему виробничих стосунків постачальників та споживачів, інтегруючи всі логістичні функції у одне ціле для мінімізації витрат на розподіл при збереженні необхідного рівня обслуговування.

Застосування такої концепції дає можливість зменшити рівень запасів, прискорити їх спрямованість, скоротити кількість випадків невиконання договірних зобов’язань.

Спрямовані на покращення здатності задовольняти збільшувані потреби споживачів, у розвитку яких повинна бути зацікавлена кожна ланка ланцюга поставок. Такі системи розширюють можливості ланцюга поставок у майбутньому за рахунок процесного підходу – об’єднання всіх учасників ланцюга поставок одним інтегрованим бізнес-процесом з метою більш тісного співробітництва на основі єдиних матеріальних ресурсів та інформації.

Практичний зміст стратегії CPFR визначається таким.

На підставі встановлення цілей, завдань та граничних умов стратегічної кооперації проводять спільне прогнозування продаж, виходячи з вимог єдиних бізнес-планів. Складається календарний план найбільш важливих подій у спільній діяльності, які у цілому можуть вплинути на об’єм продажу: – оптимізація кількості філій та представництв, маркетингові акції, розробка та впровадження нових видів продукції і т. ін. Такий етап взаємодії учасників ланцюга поставок визначає практичний бік інтегрованого бізнес-процесу, за якого починається процес поставок.

Введення у дію виключних критеріїв прогнозування продаж (до моменту, коли такі критерії не приймають участі у реалізації бізнес-проце-сів, потреби у замовленнях на поставку існують відокремлено, при цьому у певному часовому інтервалі замовлення є незмінними), всі учасники ланцюга поставок отримують інформацію від підприємства-виробника і кінцевого споживача, що є початком співробітництва з метою виконання замовлення.

Ключові переваги стратегії CPFR полягають у такому:

єдиному для всіх бізнес-партнерів прогнозуванні попиту споживачів;

координації співпраці виробника та продавця від прогнозу продаж до вирішення проблем, що виникають у оперативних бізнес-процесах;

динамічному підході до вирішення проблемних ситуацій;

гарантованих поставках продукції від продавців і виробників, що ба-зуються на єдиному прогнозуванні.

Головною проблемою стратегії є необхідність синхронізації великої кількості даних, а відтак, особливих вимог до інформаційних технологій.

CRM -системи.

Системи CRM (Customer Relationship Management) орієнтовані насамперед на оптимізацію каналів дистрибуції та скорочення витрат, що не пов’язані з процесом створення споживчої вартості. Виконується аналіз різних даних, що відносяться як до самого споживача, так і до діяльності підприємства. Такі системи здійснюють пошук закономірностей у таких даних для відпрацювання найбільш ефективної стратегії маркетингу, продажу, обслуговування споживача і т. д. Для вирішення завдань такого характеру CRM -системі необхідно:

гарна інтеграція підсистем;

великий об’єм напрацьованих статистичних даних;

ефективний аналітичний інструментарій;

інтеграція з іншими системами, що автоматизують діяльність підприємства.

Основна частина сучасних CRM -систем виходить з принципу "Клієнт – Сервер". Тобто всі дані системи зберігаються і опрацьовуються у одній централізованій базі даних, а клієнти мають до них доступ через віддалені термінали. Клієнтами таких CRM -систем можуть бути як зовнішні, так і внутрішні по відношенню до підприємства користувачі. Взаємодія між підприємством і клієнтом здійснюється на основі Internet / Internet.

Складова системи "Сервер" як правило має два додатки:

система уніфікованої бази даних (зберігання та опрацювання даних);

QLAP -система (On-line Analytical Processing – аналітичне опрацювання даних у реальному масштабі часу) і система Data Mining для аналізу.

У якості системи уніфікованої бази даних підприємства використовують програмні продукти таких відомих розробників, як Oracle, Interbase, Microsoft SQL Server.

Сучасний ринок CRM -систем починає тільки розвиватися. На сьогодні в Україні ще немає розробників повноцінних CRM -систем. Більша частина таких систем належать західних компаніям. Відзначається, що на відміну від ERP- систем (ERP -додатки потребують врахування діючого у країні законодавства з бухгалтерського, фінансового та господарського обліку), CRM -системи потребують значно меншого доопрацювання у плані відповідності окремих національних стандартів. Вони досить легко адаптовуються у будь-якій країні (основну частину її оптимізації є переклад на мову користувача).

Моделювання логістичних процесів у CRM -системах спрямоване на створення статичного інформаційного відображення CRM -системи. Вирішуються завдання встановлення й опису між організаційних логістичних процесів з допомогою спеціальних інструментальних засобів їх моделювання.

Основними засобами та методами опису логістичних процесів на даний час є Architecture of Information Systems (ARIS), Supply Chain Operation Reference (SCOR), Integration Definition for Function Modeling (IDEF).

1. Розробка концепції ARIS почалася у середині 80-х рр. ХХ ст. у інституті економічної інформатики університету Саарбрюкен (Німеччина) під керівництвом професора А. Шеера. З моменту публікації першого видання " Architektur integrierter Informationssysteme – ARIS " у 1991р. ідея документування бізнес-процесів з допомогою стандартних програмних продуктів на основі розробки їх моделей викликала велику зацікавленість у практиків.

Створена методологія ARIS, яка використовує принципи оптимізації організаційних змін у рамках BPR, збереження бази знань підприємства, використання документації процесів для сертифікації по міжнародному стандарту серії ISO 9000 та визначення їх витрат, а також застосування моделей для впровадження нових інформаційних технологій, знайшла широкий відгук та підтримку великої кількості підприємств.

Згідно з розробленою німецькою компанією IDS Scheer AG методологією, будь-яка організація розглядається як складна бізнес-система, опис якої складається з чотирьох основних груп моделей (рис. 5.22):

моделі організаційної структури (ієрархія організаційних підрозділів, посад і конкретних осіб, різноманіття зв’язків між ними та їх територіальне розміщення);

моделі функцій (ієрархія цілей із сукупністю необхідних для їх досягнення "дерев" функцій);

моделі даних (відображають структуру інформації, яка необхідна для реалізації всієї сукупності функцій системи);

моделі бізнес-процесів, (об’єднують вище наведені групи моделей, відбиваючи комплексний погляд на реалізацію процесів у межах системи).

Методологія ARIS визначає шість етапів управління логістичними процесами:

визначення власника процесу;

опис границь і інтерфейсів процесу;

опис самого процесу з допомогою програмного інструментарію;

встановлення точок контролю процесів;

вимірювання показників процесу в точках контролю;

аналіз отриманої інформації та розробка пропозицій щодо удосконалення процесів.

 

 

 

Рис. 5.22. Схема взаємозв’язків моделей, які використовуються у

ARIS-архітектурі

 

Використання методології ARIS при формуванні ланцюга поставок забезпечує його цілісність як системи. Це досягається за рахунок використання різних рівнів його опису з підтримкою теорії життєвого циклу системи. Використовуються три фази життєвого циклу.

Перша фаза – визначення вимог до моделі, яка розробляється (як логістичний ланцюг організовано, які ділові процеси в ньому присутні, які дані при цьому використовуються).

Друга фаза – розробка проектної специфікації (розробляється концепція інформаційної системи).

Третя фаза – фізична реалізація проекту ланцюга поставок (опис конкретних програмних та технічних засобів).

Методологія ARIS як концепція, вперше дозволила сформулювати системний підхід до передпроектної стадії впровадження інформаційних технологій у логістичному менеджменті на основі моделювання процесів, який орієнтується на їх стандартизацію, документування та покращення.

2. Створення еталонної (бенчмаркингової)моделі ланцюга поставок SCOR (Керівництво з управління ланцюгами поставок) – було ініційовано Радою з ланцюгів поставок (Supply Chain Council – SCC). Це ініціативне об’єднання створено у 1996 р. у США і сьогодні нараховує більш ніж 800 підприємств-учасників. Мета такого проекту полягає у розробці та технічному опису стандартних моделей бізнес-процесів, які лежать у основі ланцюга поставок, обміні інформацією між його учасниками.

SCOR -модель дозволяє: визначити процеси у ланцюгу поставок на оперативному рівні у вигляді локальних процесів; задокументувати процеси як часову і логічну послідовність циклів виконання замовлень; оперативні базові показники процесів.

SCOR -модель є описовою, що дозволяє підприємству здійснювати структуризований вхід у проект створення ланцюга поставок (1 рівень уп-равління, змоделювати такий ланцюг на рівні процесів та забезпечити порівняння кожного їх елемента з даними бенч-маркинга (2 – 3 рівні), а також підготувати основу для реалізації процесів з допомогою конкретних процедур їх опису (4 – 8 рівні) (рис. 5.23).

Перший її рівень відображає ключові процеси ланцюга поставок:

планування (всі підготовчі види діяльності з формування та реалізації бізнес-процесів, визначення необхідних для цього ресурсів, об’єд-нання вимог служб постачання, виробництва та розподілу, планування використання потужностей до моменту розподілу замовлень);

постачання (опис процесів закупки, отримання, перевірки та надання матеріалів, що надійшли); виробництво (всі виробничі процеси);

поставки (визначення попиту, управління замовленнями та процес збуту, у тому числі управління складами й транспортом).

У подальшому такі основні процеси описуються більш детально на наступних рівнях. Так на другому рівні відбувається диференціація за 30 категоріями "типових" процесів, які потім на третьому рівні конфігуруються з допомогою елементів процесу і врахуванням галузевих стандартних рекомендацій.

SCOR -модель дозволяє визначити процеси у ланцюгу поставок на оперативному рівні у вигляді обмежених часткових процесів та задокументувати як часову і логічну послідовність виробничих циклів виконання замовлень, так і оперативні базисні показники.

По відношенню до ланцюга поставок SCOR -модель має певні недоліки, які виражаються таким:

орієнтація на окреме підприємство, а не на весь ланцюг;

формалізація опису процесів (відсутня можливість для системного формування функціональних структур і оптимізації процесів);

існують певні обмеження моделювання процесів планування та організації (модель не передбачає фази контролю процесів та їх змін);

 

 

Рівень 4. Елементарні операції процесів

Рис. 5.23. Схема представлення бізнес-процесів ланцюга поставок за SCOR -моделлю

розгляд насамперед транспортної складової логістичного ланцюга (відсутні процеси конструкторсько-технологічної підготовки робіт та сервісного забезпечення продукції на етапах її споживчого використання).

Поняття ланцюга поставок передбачає, що у його межах існує певна послідовність процесів – мережа (система) процесів.