Міжнародний стандарт ISO 9000:2000 представляє процес як систематизовані дії з використанням ресурсів для перетворення того, що надходить на "Вхід", у кінцевий результат на "Виході".
Тобто, всяка дія чи робота має розглядатися у продовж часу як процес. За визначенням цього ж стандарту:
процес – це стійка, цілеспрямована сукупність взаємопов’язаних видів діяльності, яка за певною технологією перетворює " Вхід " у " Виходи ", що складають цінність для споживача.
Для того, щоб у подальшому при викладені сутності логістичного менеджменту не виникало питань методичного характеру, розглянемо, які об’єкти логістичного управління можуть носити назву логістичних процесів.
Виходячи з загального розуміння того, що розуміється під терміном "процес", логістичний процес має "Входи" і "Виходи" (рис. 2.1).
 |
Рис. 2.1. Концептуальна схема логістичного процесу
Для здійснення логістичного процесу використовуються ресурси (персонал, устаткування, інфраструктура, середовище тощо).
Ресурс логістичного процесу – це матеріальний чи інформаційний об’єкт, який постійно використовується для виконання такого процесу, але не є " Входом " процесу.
Поділ об’єктів, які необхідні для виконання логістичного процесу, на "Входи" і "Ресурси" є досить умовним. До основних ознак, по яким можливо віднести об’єкти до категорій входів чи ресурсів логістичного процесу, відносять.
Ресурси логістичного процесу:
вони знаходяться під управлінням власника логістичного процесу;
їх об’єм планується на велику кількість циклів чи тривалий період роботи логістичного процесу.
Входи логістичного процесу:
вони надходять у логістичний процес зовні;
їх об’єм планується на один чи декілька циклів роботи логістичного процесу, чи випуск певного об’єму продукції.
Більш принциповим є точне визначення того, що має бути у розпорядженні власника процесу, щоб такий процес був виконаний успішно.
При використанні вище представлених визначень опис логістичного процесу представляє собою перелік послідовних робіт, що виконуються у різних підрозділах служби логістики підприємства, відповідальних виконавців, вхідних та вихідних документів тощо.
Управління процесом здійснює його власник, у розпорядженні якого знаходяться всі ресурси. Як правило, власником логістичного процесу рекомендується призначати ініціативного, творчого працівника, який користується повагою у колективі. Така людина відповідає за налагоджування міжфункціональних зв’язків,оптимізацію виконуваних у ході процесу робіт і т. ін. Реально ресурсами розраджаються керівники функціональних підрозділів служби логістики підприємства. але за будь-яких умов при такому визначенні логістичного процесу та його власника необхідно чітко регламентувати взаємодію власника з керівниками інших функціональних підрозділів.
Власник логістичного процесу (суб’єкт логістичного управління) – посадова особа чи колегіальний орган логістичного управління, що має у своєму розпорядженні персонал, інфраструктуру, програмне та інформаційне забезпечення, інформацію про логістичний процес, керує ходом його виконання та несе відповідальність за отримані результати і ефективність логістичного процесу.
Таким чином, у представленому розумінні сутності логістичного процесу наявність його власника, який володіє та розпоряджається ресурсами, є важливою необхідною умовою.
Друге розуміння логістичного процесу виходить із наявності його споживача (клієнта), на якого спрямований "Вихід" процесу, тобто готовий продукт (матеріальна продукція чи послуга), цінністю та вартістю якого визначається споживчий попит на такий продукт.
Споживач (клієнт) логістичного процесу – це суб’єкт (фізична, юридична особа, функціональний підрозділ, інший процес і т. д.), який використовує результати ( " Виходи " ) даного логістичного процесу.
При розгляді того, що розуміють під терміном "логістичний процес" доцільно розглянути його класифікацію.
У найбільш загальному підході будь-який логістичний процес класифікується за ознакою " Зміст робіт ".
У такому випадку найбільш важливим є прийняття рішення щодо внутрішньої структури логістичного процесу, а також, з яких елементів він має складатися. Для логістичного процесу, незалежно від його складності та спрямованості виділяють п’ять основних класифікаційних елементів, які неодмінно мають бути відображені при його опису: планування, інформація, контроль і аналіз, управлінські рішення (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Класифікація логістичних процесів за ознакою
"Зміст робіт"
1. Планування виконання логістичного процесу (наприклад, планувати поставку матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва). Таке планування може виходити як із показників самої діяльності з постачання у кількісних і якісних показниках (вид ресурсів, кількість і вартість ресурсів, час їх поставки), так і з показників ефективності процесу.
2. Логістичний процес: власне його виконання (наприклад, поставка матеріальних ресурсів для забезпечення виробництва певного виду продукції). Такий елемент має "Входи" від інших елементів: маркетингова інформація, дані опрацювання замовлення споживача, планові та облікові дані, результати аналізу і контролю, управлінські рішення.
3. Отримання, опрацювання та накопичення інформації щодо виконання логістичного процесу у реальному часі (наприклад, інформація для служби матеріально-технічного постачання стосовно забезпеченості виробництва матеріальними ресурсами, перспективи змін на ринку постачання, прогнозування цін на ресурси тощо).
4. Контроль і аналіз виконання логістичного процесу (модуль контролю визначає процедури контролю інформаційних потоків, які у сукупності визначають ефективність процесу, відбору необхідних керівництву даних, надання різноманітних форм вихідної інформації; модуль аналізу передбачає опрацювання інформації про характеристики та структуру процесу, ресурси, параметри логістичних потужностей тощо).
5. Управлінські рішення у рамках конкретного логістичного процесу. Опис такого елементу є досить складним у виконанні, оскільки процедура прийняття таких рішень поєднує у собі як елементи оперативного (щоденного) управління (наприклад, відслідування відхилень у графіку поставки матеріальних ресурсів та їх невілювання), так і елементів стратегічного управління (наприклад, внесення змін у плани матеріально-технічного забезпечення виробництва у довгостроковій перспективі, стратегії розвитку відносин підприємства з постачальниками). Реально "Виходами" такого елементу є такі:
зміни у планах роботи відділу матеріально-технічного постачання і підприємства у цілому, зміна документації (технологічних регламентів, посадових та робочих інструкцій тощо);
прийняття рішень щодо навчання та перепідготовки персоналу підрозділів підприємства, які мають відношення до поставки матеріальних ресурсів;
прийняття рішень щодо закупівлі певних видів ресурсів, чи відмови від співпраці з певними постачальниками, можливо часткової чи повної зміни політики підприємства у сфері матеріально-технічного постачання.
Нехтування менеджером хоча б одним з розглянутих вище класифікаційних елементів логістичного процесу неминуче призведе до того, що підсистема, чи вся логістична система у цілому стає некерованою та неефективною. Наприклад, якщо на підприємстві не працює система контролю і аналізу виконання логістичних процесів, не визначені та не виконуються функції з прийняття управлінських рішень на оперативному і стратегічному рівні, навіть при наявності ефективної системи обліку, логістичний процес у цілому не буде ефективним.
Поряд з цим, логістичні процеси можуть бути виділені шляхом їх класифікації за такими відокремленими ознаками.
1. Відношення споживача до логістичного процесу
Визначають зовнішнього і внутрішнього споживача логістичного процесу (рис. 2.3).
 |
Рис. 2.3. Класифікація логістичних процесів за ознакою
"Відношення споживача до логістичного процесу"
Зовнішні споживачі (посередники, кінцеві споживачі тощо) можуть розглядатися як за відношенням до підприємства (логістичної системи) у цілому, так і за відношенням до відповідних логістичних процесів підприємства.
До внутрішніх споживачів відносять функціональні підрозділи підприємства (виконавці та процеси), які використовують результати виконання логістичного процесу (його "Виходи").
Такий підхід до класифікації логістичного процесу визначається схемою " споживач → логістичний продукт → логістичний процес ".
2. Відношення логістичного процесу до отримання споживчої цінності.
Всі логістичні процеси, що приймають участь у створенні об’єкту певної споживчої цінності, залежно від їх внеску у отримання кінцевого результату діяльності підприємства, підрозділяють на такі види (рис. 2.4):
основні (базові) логістичні процеси – спрямовані на предмет праці та забезпечують виробництво продукції чи надання послуги;
допоміжні (що забезпечують) логістичні процеси – створюють необхідні умови для виконання основних процесів;
логістичні процеси управління – виконують організаційно-управлінські функції, спрямовані на підвищення ефективності основних та допоміжних логістичних процесів.
 |
Рис. 2.4. Класифікація логістичних процесів за ознакою
