Навчання самоадвокатуванню - актуальний напрям правового виховання розумово відсталих учнів

Діти з інтелектуальною недостатністю війчастіше не ідентифікують прояви дискримінації стосовно до себе. У зв'язку зі зниженим інтелектом їм важко відстоювати свої права.

Будь-яка дитина потребує поважного ставлення до себе, опіки та підтримки власних можливостей. Розумово відстала дитина потребує особливого захисту та допомоги у реалізації своїх прав.

Забезпечення декларованих законодавством прав дитини, надання їй Допомоги в їх захисті залежить від професійного рівня педагога, від бажання

допомогти дитині знайти вихід у кожній конкретній життєвій ситуації. Посилаючись на певний міжнародний досвід, можна виділити відносно новий для вітчизняної корекційної педагогіки, але дуже актуальний для поліпшення правової соціалізації розумово відсталих осіб напрям роботи, а саме - формування у них компетенції в галузі самоадвокатування. Це сприятиме забезпеченню рівних прав та поваги до людей з інтелектуальною недостатністю, їх рівноправній участі в усіх сферах суспільного життя, залученню їх до захисту своїх прав та участі у прийнятті рішень щодо власних життєвих потреб.

Оскільки зазначена потреба знаходиться ще у стані дослідницької розробки, обмежуємося лише її постановкою і виділенням окремих базових позицій, використовуючи досвід Санкт-Петербурзької правозахисної групи з розвитку правосвідомості осіб з вадами розумового розвитку. Розробники цієї системи - правозахисна група Санкт-Петербурзької асоціації громадських об'єднань батьків і дітей - інвалідів спільно з Фінською Еісоціацією допомоги розумово відсталим людям пріоритетними напрямами роботи школи самоадвокатів вважають:

— розвиток правосвідомості;

— роз'яснення основних понять у сфері правознавства;

— роз'яснення основних законів, які стосуються захисту прав інвалідів;

— усвідомлення відповідальності за своє життя;

— роз'яснення не тільки прав, але й обов'язків;

— пошук виходу з ситуацій, з якими можна зіткнутися у повсякденному житті (збереження житла, отримання професійної освіти, можливості працевлаштування, дієздатності, опіки, лікування, влаштування у спеціальні установи соціального забезпечення та обслуговування тощо).

У досвіді роботи шкіл самоадвокатів вироблені певні критерії для розумово відсталої людини, яка вирішила навчитися самоадвокатуванню. Це зокрема;

— вміння говорити і діяти за себе;

— вміння самому приймати рішення;

— знання своїх прав і обов'язків;

— вміння уважно слухати інших, бути наполегливим, але не агресивним;

— звичка бути спокійним і впевненим;

-готовність до співробітництва з іншими людьми і уміння його налагоджувати.

¹ Б. Кривошей, Т. Соколова. Школа самоадвокатів. - СПб., 2005. - 20 с.

Отже, виховання соціально нормативної поведінки розумово відсталих осіб має органічно поєднувати формування у них знань про такі норми, перш за все, моральні і правові, усвідомлене позитивне ставлення до них, звички діяти згідно цим нормам, а також формування готовності до захисту своїх законних прав.

Запитання і завдання.

1. Порівняйте завдання виховання соціально нормативної поведінки учнів з нормальним і ушкодженим інтелектуальним розвитком. Чого більше виявляє таке порівняння - подібності чи розбіжності?

2. На чому в більшій мірі заснована соціально нормативна поведінка розумово відсталої особи - на оволодінні моральними чи правовими нормами? А за нормального інтелекту? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Які особливості розвитку розумово відсталої дитини ускладнюють процес виховання у неї соціально нормативної поведінки? Розділіть ці ускладнюючі фактори на біологічні і соціальнії. Зіставте міру їх впливу на вироблення поведінки розумово відсталої дитини взагалі і за різних форм розумової відсталості.

4. Обгрунтуйте Вашу особисту думку щодо теорії "моральної дефективності" осіб з розумовою відсталістю.

5. Необхідність реалізації яких принципів виховання підкреслена Л. С Виготським у наведених в тексті його словах з доповіді на II з'їзді соціально правової охорони неповнолітніх?

6. У тексті основні принципи виховання подані окремо на початку підрозділу 11.2. Поєднайте з кожним з названих принципів подальшу інформацію цього підрозділу підручника і спробуйте визначити умови корекційної цілеспрямованості реалізації принципів виховання розумово відсталих дітей.

7. Охарактеризуйте роль колективу як фактору формування соціально нормативної поведінки розумово відсталих дітей. Які особливості останніх ускладнюють становлення їхнього колективу як об'єкту і суб'єкту виховної діяльності? Які педагогічні дії необхідні для подолання цих ускладнень?

8. В чому проявляється поважне ставлення педагога до розумово відсталого учня? Наведіть 3-4 приклади прояву такого ставлення. Яке корекційне значення у формуванні соціально нормативної поведінки дітей з інтелектуальними вадами має реалізація положення А. С. Макаренка про поєднання поваги і вимогливості до вихованців?

9. На яких підставах педагог-дефектолог виділяє категорії учнів для планування і здійснення диференційованого підходу і що має врахувати в індивідуальному підході до розумово відсталих дітей у процесі формування їхньої соціально нормативної поведінки?

10. Які групи методів виховання об'єднуються у систему формування соціально нормативної поведінки особистості? Яка з цих груп, на Вашу думку, є більш важливою у роботі з розумово відсталими дітьми. Обґрунтуйте свою думку.

11. Назвіть основні вимоги до морально-правової освіти розумово відсталих дітей.

12. Подану у тексті орієнтовну тематику етичних та правових бесід з розумово відсталими дітьми спробуйте розділити на теми для учнів молодших і старших класів, сформулювавши відповідні варіанти назв визначених тем. Запропонуйте додаткові теми, важливі і доступні,аля дітей з інтелектуальними вадами.

13. Уявіть собі сфери реальної життєдіяльності випускника допоміжної школи і спробуйте визначити ті знання, які принципово необхідні йому для повноцінної правової соціалізації.

14. Охарактеризуйте напрями і умови роботи з профілактики асоціальної поведінки розумово відсталих осіб.

15. Дайте визначення діяльності самоадвокатування розумово відсталих дітей, обґрунтуйте її значення і реальні можливості, а також основні умови забезпечення цього напряму виховання соціально нормативної поведінки.