ТЕМА 2. ІНСТРУМЕНТИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ: ОБЛІК, АНАЛІЗ, ПЛАНУВАННЯ
План
2.1. Мета, завдання, принципи і призначення фінансового і управлінського обліку
2.2. Фінансовий аналіз: сутність, види і використання результатів для розробки фінансової стратегії
2.3. Фінансове планування як інструмент реалізації фінансової стратегії підприємства
2.4. Роль бюджетування в стратегічному фінансовому управлінні
Мета, завдання, принципи і призначення фінансового і управлінського обліку
Однією з найважливіших функцій управління є облікова функція. У широкому сенсі поняття "облік" означає спостереження, вимір і реєстрацію певних явищ. На сьогодні на вітчизняних підприємствах застосовуються три види обліку: податковий, бухгалтерський (фінансовий) і управлінський.
Фінансовий облік (financial accounting) - процес виявлення, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення і зберігання інформації про господарську діяльність підприємства, яка надається зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Він здійснюється в інтересах насамперед зовнішніх користувачів, у тому числі акціонерів, державних органів, банків та інших суб'єктів ринкової інфраструктури. Результатами бухгалтерського обліку користуються також внутрішні користувачі для прийняття управлінських рішень, зокрема керівництво фірми і фінансисти. Принципи і методи бухгалтерського обліку розробляються міжнародними і національними професійними організаціями бухгалтерів. У фінансовому обліку відображаються окремі господарські операції, які складають фінансові результати діяльності підприємства.
Податковий облік ведеться фіскальними органами і регулюється державою. Податковий облік, правила для якого регламентовані та законодавчо закріплені, регулює відносини між підприємством-платником податків і державою по обсягах і структурі обов'язкових податкових платежів.
Управлінський облік необхідний для внутрішніх користувачів. Основним завданням управлінського обліку є підготовка необхідної інформації для прийняття управлінських рішень. Управлінський облік не регламентується і не регулюється державними органами. Вихідними даними для складання управлінської звітності є нормативно-довідкова і фактична інформація аналітичного обліку.
Основна відмінність управлінського обліку від фінансового полягає в тому, що фінансовий облік орієнтується на зовнішніх користувачів інформації (насамперед — на податкову інспекцію), а управлінський - на внутрішніх користувачів (у першу чергу, на керівників підприємства і його підрозділів). Управлінський облік не має законодавчо закріпленого статусу, його інформація має конфіденційний характер. Порівняння фінансового та управлінського обліку наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Порівняння систем фінансового та управлінського обліку
| Ознака порівняння | Управлінський облік | Бухгалтерський (фінансовий) облік |
| Обов'язковість ведення | Визначається адміністрацією | Регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та П(С)БО |
| Користувачі інформації | Обмежене коло управлінського персоналу підприємства | Широке коло зовнішніх і внутрішніх користувачів |
| Мета обліку | Надання інформації менеджменту для планування, управління, контролю | Складання фінансової звітності |
| Точність інформації | Багато наближених оцінок | Незначні відхилення в межах границь істотності |
| Об'єкт обліку та звітності | Центри відповідальності, окремі продукти діяльності | Підприємства в цілому |
| Принципи обліку | Корисність інформації для прийняття рішень | Визначені стандартами бухгалтерського обліку |
| Базисна структура | Залежить від поставленої мети використання інформації | Рівність: Активи = Капітал + Зобов'язання |
| Часовий аспект інформації | Оцінка фактичних даних і плани на майбутнє | Відображення в обліку операцій безпосередньо після їхнього здійснення |
| Облікові вимірники | Грошові, натуральні, трудові, якісні | Грошові, натуральні, трудові |
| Частота подачі звітності | Залежить від потреб управління (денна, тижнева, місячна) | Регулярно (проміжна, річна) |
| Строки подачі звітності | Оперативно по закінченні звітного періоду | Установлені законодавством |
| Ступінь відповідальності за помилки | Дисциплінарна | Адміністративна |
| Групування витрат | За напрямками обліку | За елементами витрат |
| Ступінь відкритості інформації | Конфіденційний характер | Публічна |
| Порядок розрахунку фінансових результатів | Залежно від мети розраховується прибуток або маржинальний дохід за центрами відповідальності | Фінансовий результат від всіх видів діяльності визначається на рахунку 79 «Фінансові результати» |
Управлінський облік доцільно розглядати як систему збору і реєстрації інформації щодо фінансово-господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів та підготовки необхідної інформації внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень. Управлінський облік є складовою процесу управління, що спрямована на формування інформації для:
визначення стратегії і планування;
контролю поточної діяльності;
оптимізації використання ресурсів;
оцінки ефективності діяльності;
зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття управлінських рішень;
зміцнення фінансової дисципліни на підприємстві.
Одними з головних критеріїв вибору системи управлінського обліку є вигоди для системи управління. Переваги створення ефективних систем управлінського обліку полягають в зростанні конкурентоспроможності за рахунок більш низьких витрат. Інформація про собівартість у таких системах більш реалістична й прозора. З'являється можливість гнучкого ціноутворення і бюджетування, а також оцінки діяльності керівників підрозділів. Управлінські рішення стають більш зваженими і продуктивними.
Основні функції системи управлінського обліку представлені на рис. 2.1.
| Основні функції системи управлінського обліку |
| Реєструє витрати та надає аналітичні звіти |
| Оцінює величину витрат по носіям (продуктам, роботам і послугам) і місцям виникнення (центрам відповідальності) |
| Управляє собівартістю для прийняття рішень за ціною, асортиментам і технологією виробництва |
| Аналізує витрати й результати для прийняття рішень у короткостроковому й довгостроковому періодах |
Рис. 2.1. Основні функції управлінського обліку
Управлінський облік має властиві йому відмінні ознаки, методи, прийоми, способи й принципи ведення й виступає як особлива область економічних знань.
Основні риси управлінського обліку:
1. Управлінський облік здійснюється при необхідності, тільки в тому випадку, коли передбачають, що вигода від використання інформації керівництвом підприємства більше, ніж витрати на її збір (юридична вимога).
2. Інформація управлінського обліку носить більш наближений характер, ніж фінансова інформація. Керівництво підприємства вимагає швидкого надання інформації, тому що прийняття рішень не може відкладатися до одержання інформації в повному обсязі (ступінь точності інформації).
3. Сферою застосування управлінського обліку є невеликі ділянки, види діяльності, види продукції й показники (масштаб обліку).
4. Керівництво встановлює правила управлінського обліку, які є найбільш корисними для прийняття рішень, без перевірки відповідності загальноприйнятим нормам або юридичним вимогам бухгалтерського обліку (прийняті принципи обліку).
5. В системі управлінського обліку формується і використовується фактична і прогнозна інформація. Прийняті рішення спрямовані на майбутнє, тому керівництво підприємства має потребу в детальній інформації про передбачувані витрати й доходи (часова співвіднесеність інформації).
6. Інформація управлінського обліку вимагається керівництвом підприємства як тільки в ній з'являється необхідність. Тому звіти, що містять дані управлінського обліку, можуть складатися щодня, щотижня або щомісяця (частота подачі інформації).
Об'єктами управлінського обліку є витрати (поточні й капітальні) і результати господарської діяльності підприємства і його окремих структурних підрозділів (центрів відповідальності); внутрішнє ціноутворення, що припускає використання трансферних цін; бюджетування й внутрішня звітність.
Предметом управлінського обліку є виробнича діяльність центрів відповідальності (сегментів діяльності). Тому управлінський облік називають також обліком за центрами відповідальності або сегментарним обліком. Господарські операції, що носять винятково фінансовий характер (операції із цінними паперами, продаж або покупка майна, орендні й лізингові операції, інвестиції в дочірні й залежні товариства), виходять за рамки предмета управлінського обліку.
Основні завдання управлінського обліку:
· одержання інформації, необхідної для прийняття стратегічних і оперативних управлінських рішень;
· визначення фактичних видатків, що виникають при виробництві продукції, а також відхилень цих видатків від установлених норм, стандартів і кошторисів;
· оцінка економічних і фінансових результатів діяльності підприємства.
Найважливішим завданням управлінського обліку є калькулювання витрат. Цей процес ґрунтується на розподілі собівартості виробленої продукції на змінні й постійні витрати. Це дозволяє розрахувати поріг рентабельності й запас фінансової стійкості підприємства.
Під методом управлінського обліку розуміється сукупність прийомів і способів оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку, що відповідають специфіці та потребам системи управління діяльністю підприємства.
Система управлінського обліку повинна відповідати функціональному поділу підприємства і забезпечувати ефективність роботи кожної сфери діяльності. Такий підхід до організації обліку допускає визначення наступних складових частин управлінського обліку:
1. Управлінський облік постачальницько-заготівельної діяльності - задовольняє інформаційні потреби щодо формування заготівельної вартості ТМЦ, оптимальних розмірів товарно-виробничих запасів, вибору постачальника.
2. Управлінський облік виробничої діяльності (центральна ланка) – складаються кошториси витрат виробничої собівартості, проводиться класифікація витрат виробництва, обираються методи розподілу загальновиробничих витрат між виробництвами, центрами відповідальності та видами продукції.
3. Управлінський облік витрат на робочу силу - задовольняє інформаційні потреби щодо витрат на робочу силу (професійний і кваліфікаційний склад, форми і системи оплати праці, преміювання).
4. Управлінський облік інвестиційної діяльності та фінансування - забезпечення підприємства капіталом (планування і аналіз фінансів).
5. Управлінський облік фінансово-збутової діяльності - задовольняє інформаційні потреби про ринки збуту продукції, ціну на продукцію. На цьому етапі складається кошторис витрат на збут, проводиться аналіз виконання кошторису, визначається прибутковість виробництва і реалізації, рентабельність реалізованої продукції (розрахунок варіантів альтернативних дій).
6. Управлінський облік організаційної діяльності - необхідний для задоволення інформаційних потреб менеджерів різних рівнів про витрати, пов’язані з управлінням підприємством в цілому та за центрами відповідальності. На цьому етапі складаються кошториси адміністративних витрат і загальновиробничих витрат підприємства.
Основними етапами побудови системи управлінського обліку підприємства є: методологічний, методичний і технічний.
На першому етапі обирається модель управлінського обліку залежно від завдань, вирішення яких покликана забезпечити облікова система (абсорпшен-костинг або директ-костинг з відповідними модифікаціями; інтегрована або автономна система), визначаються об'єкти витрат та ознаки узагальнення в обліку інформації для аналізу за окремими сегментами ринку (за галузевою або територіальною ознакою, а також за номенклатурою товарів).
Другий етап характеризується вибором методів управлінського обліку, які забезпечать формування інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень: визначення плану рахунків бухгалтерського обліку (при потребі додаткової системирахунків); підбір складу регістрів аналітичного і синтетичного обліку; вибір складу калькуляційних статей для обліку витрат; розробку форм внутрішньої звітності та контролю за здійсненням господарських операцій і виконанням виробничих завдань.
Третій етап передбачає визначення кола осіб і розмежування обов'язків між працівниками.
До початку лекції
