Трудовий потенціал суспільства, його характеристика, показники та структура

 

Таблиця 2.7 – Трудовий потенціал суспільства

Потенціал ► ▼	Можливості, наявна сила, запаси, засоби, що можуть бути використані.
концентрує в собі одночасно три рівні зв'язків і відносин	1) відбиває минуле, тобто являє собою сукупність властивостей, накопичених системою в процесі її становлення та можливість функціонування і розвитку; 2) характеризує сьогодення з точки зору практичного застосування і використання наявних здібностей; 3) орієнтований на розвиток.
Трудовий потенціал ►	Кількість та якість наявних трудових ресурсів з урахуванням можливості їх збільшення при поточному рівні розвитку науки і техніки. (Термін введено 20 р. тому)
▼ Його складові	Здоров'я; освіта; професіоналізм; моральність і уміння працювати в колективі; творчий потенціал; активність; організованість і асертивність (гармонічне поєднання властивостей особистості); ресурси робочого часу.
Трудовий потенціал суспільства	Інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно-активного населення.
Вихідною структуроутворюючою одиницею трудового потенціалу суспільства є трудовий потенціал працівника, що складає основу формування трудових потенціалів більш високих структурних рівнів

 

 

Таблиця 2.8 – Трудовий потенціал людини

Трудовий потенціал працівника

Частина його потенціалу як особистості, тобто це та частина потенціалу людини, яка формується на основі природних даних (здібностей), освіти, виховання і життєвого трудового досвіду.

Включає:

• психофізіологічний потенціал - здатність та схильність людини, стан її здоров'я, працездатність, витривалість, тип нервової системи; • кваліфікаційний потенціал - обсяг, глибина і різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і умінь, що обумовлюють здатність працівника до праці визначеного змісту і складності; • особистісний потенціал - рівень громадянської свідомості і соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби у сфері праці.

 

Таблиця 2.9 – Трудовий потенціал підприємства

Трудовий потенціал підприємства	Гранична величина можливої участі працівників у виробництві з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань, накопиченого досвіду при наявності необхідних організаційно-технічних умов.
Як система	він завжди більший суми її складових - індивідуальних трудових потенціалів окремих працівників. Уже саме об'єднання працівників у єдиний і планомірно організований процес праці породжує ефект колективної праці, що перевершує суму сил працівників, що діють індивідуально.
Структура трудового потенціалу	Співвідношення різних демографічних, соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників і відносин між ними.
▼ Її компоненти	Кадрова складова включає: кваліфікаційний потенціал (професійні знання, уміння і навички) і освітній потенціал (пізнавальні здібності).
Професійна структура колективу пов'язана зі змінами в змісті праці під впливом НТП, що обумовлює появу нових і відмирання старих професій, ускладнення трудових операцій.
Кваліфікаційна структура визначається якісними змінами в трудовому потенціалі (ріст умінь, знань, навичок) і відбиває, насамперед, зміни в його особистісній складовій.
Організаційна складова включає високу організацію і культуру праці, знаходячи своє вираження в чіткості, ритмічності, погодженості трудових зусиль і високого ступеня задоволеності працівників своєю працею.

 

Людський капітал

В історії економічної думки останніх десятиріч однією з найважливіших подій стало створення теорії людського капіталу. Ця теорія досліджує залежність доходів працівника, підприємства, суспільства від знань, навичок та природних здібностей людей.

З позиції цієї теорії доходи людей є закономірним підсумком раніше прийнятих рішень. Тобто, людина, приймаючи те чи інше рішення може безпосередньо впливати на розмір своїх майбутніх доходів. Можна значно підвищити майбутні доходи, вкладаючи кошти у свою освіту, професійну підготовку, здоров’я, духовність, збільшуючи тим самим свій власний людський капітал.

В економічній літературі немає на сьогоднішній день єдиного підходу до визначення змісту соціально-економічної категорії „людський капітал”.

Узагальнюючи різні думки можна дати наступне визначення цьому економічному поняттю.

Людський капітал (ЛК) – це сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров’я, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспільства, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів його власника.

В цьому визначенні є декілька принципових моментів:

1. ЛК – це не просто сукупність зазначених характеристик, а саме сформований або розвинений в результаті інвестицій і накопичений запас здоров’я, навичок, здібностей, мотивацій.

2. ЛК це такий запас здоров’я, навичок, здібностей, мотивацій, який доцільно використовується для одержання результату і саме тому сприяє зростанню продуктивності праці.

3. Використання ЛК закономірно приводить до зростання заробітків його власника.

4. Таке зростання доходів стимулює подальші інвестиції в людський капітал, що призводить до подальшого зростання заробітків.

Якість людського капіталу це сукупність людських характеристик, що проявляються в процесі праці і включають в себе кваліфікацію працівника та особисті якості працівника (рис.2.1.).

 

Кваліфікація працівника	Особисті якості працівника
Загальна освіта	Спец. проф. підготовка	Професійні навички	Виробничий досвід	Стан здоров’я	Розумові здібності	Мотивованість	Професійна придатність	Професійна мобільність	Інноваційність	Інтереси, характер	Інші

Рис. 2.1 Складові якості людського капіталу

 

Порівняльна характеристика фізичного (матеріального капіталу) і людського капіталу.

Спільні риси:

1. Обидва види капіталу є невід’ємними чинниками економічного зростання.

2. Створюються і накопичуються завдяки капіталовкладенням.

3. Приносять доходи своїм власникам.

4. Прийняття рішення щодо інвестування у будь-який з видів капіталу та їх наслідки оцінюються однаково.

Відмінності:

1. Створення фізичного капіталу та його функціонування можливе без участі та присутності його власника.

2. Вкладання в людський капітал дають значний за обсягом тривалий за часом і інтегральний за характером економічний та соціальний ефект.

3. Мотивація є дуже важливим і необхідним елементом для того, щоб процес відтворення (формування, нагромадження, використання, інвестування) людського капіталу мав остаточно завершений характер.

4. Період окупності інвестицій у людський капітал, як правило, завжди довший за часом (для того, щоб людина чомусь навчилася необхідно від 10 до 20років).

5. Капіталовкладення в людину відрізняє більший ніж для звичайних капіталовкладень ступінь ризику та невизначеності (зміну обсягу людського капіталу залежно від затрат неможливо оцінити з тією ж точністю, що для фізичного капіталу).