Мета СРС – З’ясувати сутність та місце контролю в системі управління організацією. Обговорити модель процесу контролю. Охарактеризувати види управлінського контролю, їх сильні та слабкі сторони.
Джерела знань:
Література
1. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ./ Научн. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
2. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем. Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов-на-Дону: «Феникс», 1998. – 512 с.
3. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента: пер. с англ./ Под ред. Ю.Н. Каптуревского – СПб: Издательство "Питер", 1999. – 816 с.
4. Борман Д., Воротина Л., Федерманн Р. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в рыночной экономике. Гамбург, 1992.
5. Брасс А.А. Основы менеджмента: Учеб. пособие. – Мн.: ЧП «Экоперспектива», 1999. – 239 с.
6. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство «Триада, Лтд», 1997. – 384 с.
7. Галькович Р.С., Набоков В.И. Основы менеджмента. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 189 с.
8. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. – 685 с.:ил.
9. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 832 с.
10. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – Вид. 2-е. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.
11. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учебник. – Мн.: БГЄУ, 1996. – 284 с.
12. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
13. Основы менеджмента: Учебное пособие. – М.: Издательский Дом “Дашков и КО”, 2000. – 176 с.
14. Основы менеджмента: Учебное пособие/ А.Ф. Андреев, Н.В. Гришина, С.Г. Лопатина и др.; Под общ. ред. С.Г. Лопатиной. – М.: Юрайт, 1999. – 295 с.
15. Цыпкин Ю.А., Люкшинов А.Н., Эриашвили Н.Д. Менеджмент: Учеб. пособие для вузов/ Под ред. проф. Ю.А. Цыпкина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 439 с.
16. Лекція 8.
Ключові поняття:
Опанування змісту та сутності основних понять і категорій цієї теми, а також їх взаємозв’язку передбачає активне використання широкого кола спеціальних літературних джерел з питань менеджменту. Зважаючи на існування численних точок зору стосовно цієї функції управління, видається доцільним опрацювання рекомендованих за темою підручників та навчальних посібників. Під час роботи з рекомендованою літературою рекомендується користуватись ілюстративними матеріалами до цієї теми, що наведені нижче.
Зокрема, перше питання теми щодо поняття та процесу контролю найбільш ґрунтовно висвітлене у підручниках Вєсніна В.Р. [6], Дафта Р.Л. [9], Кабушкіна М.І. [11], Мескона М., Альберта М. та Хедоурі Ф. [12], навчальних посібниках Брасса А.А. [5], Видавничого Дому “Дашков и КО” [13], Ципкіна Ю.А., Люкшинова А.М. та Еріашвілі Н.Д. [15].
Сутнісний зміст поняття “контроль” та його роль в системі управління організацією з достатньою глибиною розкривається Д. Бодді і Р. Пейтоном [3], А.А. Брассом [5], В.Р. Вєсніним [6], М. Месконом., М. Альбертом і Ф. Хедоурі [12] та у посібнику Видавничого Дому “Дашков и КО” [13]. В зазначених джерелах необхідність виконання функції контролю обґрунтовується невизначеністю дії чинників, що впливають на діяльність організації, необхідністю попереднього виявлення несприятливого розвитку подій та виникнення кризових ситуацій, вчасного корегування діяльності організацій з метою досягнення своїх цілей, а також потребою у об’єктивній оцінці досягнень та підтримці успішних напрямків розвитку.
Специфічні аспекти функції контролю дають зазначеним авторам підстави стверджувати: “Контроль – є влада”.
Більшість дослідників збігають ся в думці, що модель процесу контролю містить три етапи: 1) вимірювання реальних процесів в організації; 2) порівняння результатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами; 3) реакція на порівняння (коригуючі дії або зміна стандартів).
У зв’язку з тим, що автори розглядають різне коло об’єктів управлінського контролю, відрізняється широтою і їх типологія видів та форм контролю. Найбільш повно це питання розглянуто в працях Д. Бормана, Л. Воротіної, Р. Федерманна [4], Р.С. Гальковича та В.І. Набокова [7], Р. Дафта [9], Ю.А. Ципкіна, Й.С. Завадського [10], А.М. Люкшинова та Н.Д. Еріашвілі [15]. Але майже у всіх дослідженнях наводиться класифікація видів контролю за часовим параметром, згідно з якою розрізняють попередній, поточний та заключний контроль. Наводяться характерні риси зазначених видів контролю, об’єкти та сфери застосування, переваги та недоліки. Крім того, в дослідженнях І. Ансоффа [1] та Р. Дафта [9] значна увага надається стратегічному спрямуванню контролю. А.А. Брасс [5], В.Р. Вєснін [6], Р. Дафт [9], Н.І. Кабушкін [11], М. Мескон., М. Альберт та Ф. Хедоурі [12], С.Г. Лопатіна [14] аналізують характеристики (вимоги, критерії) ефективної системи контролю.
Інструменти управлінського контролю докладно розглядаються в роботах М. Армстронга [2], Д. Бодді, Р. Пейтона [3], А.А. Брасса [5], І.Н. Герчикової [8], Р. Дафта [9]. Зокрема, всі зазначені автори значну увагу надають інструментам фінансового контролю, серед яких вирізняють фінансовий аналіз (аналіз фінансової звітності, аналіз фінансових коефіцієнтів, аналіз беззбитковості), бюджетний контроль (бюджетування), аудит (зовнішній та внутрішній).
В процесі вивчення цього питання необхідно зауважити непересічну роль аналізу в управлінському циклі взагалі та у виконанні функції контролю зокрема, а також важливість первинної інформації, що використовується в процесі аналізу. Ці аспекти детально висвітлені останніми трьома з вищеперерахованих авторів. Крім того, І.Н. Герчикова [8] розглядає види управлінського обліку та звітності, основні форми та зміст фінансової звітності. Заслуговує на увагу розділ, присвячений основам економічного аналізу господарської діяльності організації, де наведені численні методики обліку та оцінки, а також пропонуються показники, що відбивають економічний потенціал, фінансовий стан, ефективність діяльності та конкурентоспроможність підприємства.
Р. Дафт [9] більше уваги надає питанням, що пов’язані із процесами бюджетування в організаціях, зокрема наводить докладну класифікацію видів бюджетів: операційні (бюджет витрат, бюджет доходів, бюджет прибутків), фінансові (касовий бюджет, бюджет капітальних вкладень, балансовий бюджет), характеризує особливості бюджетного процесу, методи його проведення (зверху-вниз, знизу-вверх, комбінований, бюджет на нульовій базі), їх переваги та недоліки, етапи та їх зміст. Автор наводить також характеристики високоякісної (корисної) інформації, що використовується з метою контролю, за параметрами часу, змісту та форми.
А.А. Брасс [5] характеризує окремі аспекти аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, а також аналізу можливостей та загроз. Корисною видається інформація стосовно методики розрахунків різноманітних показників, що застосовуються у фінансовому аналізі, аналізі використання трудових ресурсів, аналізі ризику діяльності підприємства та аналізі інвестицій.
При вивченні інструментів операційного контролю варто звернути увагу на механізм складання графіку Гантта, сітьового графіку, метод оцінки та перегляду планів (метод PERT), метод критичного шляху (CPN), а також загальну характеристику систем управління запасами та методів статистичного контролю якості.
Поведінкових аспектів контролю тією чи іншою мірою торкаються дослідження Д. Бормана, Л. Воротіної, Р. Федерманна [4], Брасса [5], В.Р. Вєсніна [6], Р. Дафта [9] М. Мескона., М. Альберта і Ф. Хедоурі [12]. Вивчаючи питання контролю поведінки працівників в організації, необхідно усвідомити загальну модель процесу контролю поведінки працівників, виявити змістовну характеристику її основних етапів. Основними підходами до оцінки діяльності виконавців в організації є: за абсолютними стандартами; за відносними стандартами; за критерієм ступеня досягнення цілей організації. Складовими прямого управлінського контролю поведінки працівників вважаються: винагородження; підвищення кваліфікації; підсилення мотивації; дисциплінарний вплив. Непрямий управлінський контроль поведінки працівників відбувається за допомогою селекції кадрів; організаційної культури; формалізації; тренінгу.
Ілюстративні матеріали
 |
Рис. 8.1. Сутність контролю
 |
Рис. 8.2. Модель процесу контролю
Таблиця 8.1
Основні методи вимірювання реальних процесів,
що здійснюються в організації
 |
Таблиця 8.2
Класифікація систем контролю
| Ознаки класифікації | Види систем контролю, що застосовуються | ||
| Час здійснення контрольних операцій | Випереджаючий контроль | Поточний контроль | Заключний контроль |
| Цілі та задачі системи контролю | Поточний контроль виконання рішень | Контроль за діяльністю окремих виробничих та управлінських підсистем | Стратегічний контроль |
| Об’єкт контролю | Строки виконання наказів, розпоряджень, окремих документів тощо | Якість роботи окремих виконавців, груп, підрозділів тощо | Додержання встановлених стандартів – технічних, економічних, організаційних тощо |
| Глибина керуючого впливу | Система спостережень і одержання інформації за ходом робіт (моніторинг) | Оперативне втручання в процеси виробництва та управління | Контроль по результатам виробничої та управлінської діяльності (фінальний контроль з впливом на майбутні рішення) |
| Обладнання для контрольних операцій | Журнали, картотеки, табло, графіки, персональні книжки виконавців тощо (ручні системи) | Автоматизований контроль виконання (ЕОМ, датчики, прилади і т.п.) | Комбіновані системи контролю (машинно-ручні) |
Рис. 8.3. Види управлінського контролю за часовим параметром
Рис. 8.4. Основні складові системи фінансового контролю
Менеджери Менеджери
вищого рівня нижчого рівня
| |||
 |
|
| |||
 | |||
|
 |
|
|
ФАЗА
| |||
 | |||
|
 |
3 ФАЗА
|
|
 | |||
 |
Рис. 8.5. Схема процесу бюджетування
| № підрозділу | Операція | Тиждень | ||||||||||
| 1. Виготовлення верхніх кришок 2. Виготовлення ніжок | ||||||||||||
| 3. Свердлування | ||||||||||||
| 4. Складання 5. Фарбування | ||||||||||||
| 6. Пакування та доставка замовнику | ||||||||||||
Рис. 8.6. Графік Гантта щодо виконання замовлення на виготовлення письмових столів
2 6
 |
4 1
1 2 4 4 1
 |
3 1
 |  |
1 4
Рис. 8.7. Визначення критичного шляху
Рис. 8.8. Графічна інтерпретація функціонування систем управління запасами з незалежним попитом
Самоперевірка знань:
Тести
I. Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.
1. Чинники, що обумовлюють ефективність поточного контролю:
а) охоплення широкої сфери діяльності організації
б) побудова ефективної системи комунікації
в) можливість з’ясувати причини відхилень від стандартів
г) забезпечення інформацією для вдосконалення планування в майбутньому
2. Концепція бюджетів опрацьовується:
а) менеджерами нижчого рівня управління
б) менеджерами вищого рівня управління
в) менеджерами середнього рівня управління
3. Показники здатності фірми повернути борги та відшкодувати збитки за рахунок власного капіталу:
а) коефіцієнт чистого прибутку
б) коефіцієнт поточної ліквідності
в) коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів
ВІдповіді:1- г; 2-б; 3-б.
II. Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.
4. Функції заключного контролю:
а) забезпечення інформацію для удосконалення планування у майбутньому
б) оперативне реагування керівника на відхилення, що виникають
в) побудова ефективної системи мотивації
г) забезпечення якості/кількості "вхідних" ресурсів в організацію
5. Параметри ефективної системи контролю:
а) всеосяжність та об’єктивність
б) безперервність, регулярність, невідворотність
в) гнучкість
г) економічність
д) зрозумілість для тих, кого перевіряють
е) дієвість та своєчасність
6. Прояви дисфункціонального ефекту системи контролю:
а) підвищення стандартів діяльності підлеглих
б) необ’єктивного покарання підлеглих
в) маніпулювання результатами контролю
г) намагання підлеглих виглядати “краще” за критерієм, який контролюється
7. Інструменти непрямого контролю поведінки працівників:
а) селекція кадрів
б) формалізація
в) дисциплінарний вплив
г) винагородження
д) підсилення мотивації
8. Інструменти управлінського контролю:
а) ревізія, аудит
б) бухгалтерський облік
в) бюджетування
г) аналіз беззбитковості
д) аналіз фінансових коефіцієнтів
е) аналіз чутливості
9. Склад основних етапів контролю як функції управління:
а) визначення цілей контролю
б) вимірювання реального виконання
в) дисциплінарний вплив на працівників
г) розробка стандартів діяльності
д) коригуючі дії
е) винагородження діяльності працівників
10. Реакції менеджера на результати порівняння реального виконання із стандартами в процесі контролю:
А) нічого не робити
б) коригувати діяльність підлеглих
в) коригувати стандарти діяльності
г) здійснювати винагородження підлеглих
11. Недоліки особистих спостережень як методу вимірювання реального виконання в процесі контролю:
а) фільтрація інформації
б) значні витрати часу
в) негативна реакція підлеглих
г) швидке отримання інформації
ВІдповіді:4-а,б,г; 5-а,в,г;6-б,в,г; 7-а,в,г; 8-а,в,г,д; 9-а,г,д; 10-а,б,в; 11-а,б,г.
III. Упорядкований вибір. Визначте правильну послідовність.
12. Послідовність етапів «циклу контролю»:
а) аналіз причин відхилення
б) порівняння досягнутих параметрів із стандартами
в) встановлення стандартів (бажане виконання роботи)
г) дійсне виконання роботи
д) впровадження заходів із коригування процесів
е) розробка програми внесення змін
ж) розпізнавання відхилень
з) вимірювання дійсного виконання
13. Послідовність етапів процесу складання бюджету:
а) аналіз розбіжностей між фактичним станом і бюджетом, звітність за допомогою доповідей
б) здійснення кроків з управління
в) коригування цілей та основних напрямків діяльності
г) визначення цілей, настанов, основних напрямків діяльності
д) формулювання політики, висування ініціативи
е) обговорення, узгодження та затвердження концепції бюджетів
ж) розробка планів діяльності, формулювання концепції бюджетів
з) делегування завдань з виконання бюджетів менеджерам нижчого рівня
к) обговорення та оцінка представлених аналітичних звітів, узгодження кроків з управління
л) обговорення та оцінка результатів управління, формулювання політики
Відповіді: 12 –в,г,з,б,ж,а,д,е; 13- а, г,д,е,ж,з,б,к,л.
Питання, які виносяться на іспит
1. Визначення поняття «контроль». Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язки).
2. Характеристика процедури вимірювання реальних процесів в організації (сутність основних методів, їх переваги і недоліки; об’єкти контролю).
3. Характеристика типів реакції керівника на результати порівняння реального виконання з встановленими стандартами у процесі контролю.
4. Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (їх сутність, переваги і недоліки).
5. Характеристика параметрів ефективної системи контролю. Сутність поняття «дисфункціональний ефект системи контролю».
6. Сутність бюджетування як інструменту управлінського контролю (поняття «бюджет» і цілі його розробки; центри відповідальності та їх основні типи).
7. Характеристика основних фаз процесу складання бюджету (схема процесу бюджетування, зміст основних етапів).
8. Інструменти операційного контролю, їх стисла характеристика.
9. Характеристика моделі процесу контролю поведінки працівників в організації (основні елементи моделі і їх взаємозв’язки).
10. Характеристика підходів до оцінки діяльності працівників в організації (за абсолютними стандартами, за відносними стандартами, за критерієм досягнення цілей організації; їх переваги, недоліки, умови застосування).
11. Характеристика основних складових прямого управлінського контролю поведінки працівників в організації (винагородження, підвищення кваліфікації, підсилення мотивації, дисциплінарний вплив).
12. Характеристика основних складових непрямого управлінського контролю поведінки працівників в організації (селекція кадрів, організаційна культура, формалізація, тренінг).
ТЕМА 9. Лідерство
Мета СРС – З¢ясувати природу лідерства та усвідомити взаємозв’язки між категоріями «вплив», «влада», «залежність», «лідерство». Ідентифікувати різні підходи до вивчення лідерства. З¢ясувати сутність та оцінити основні здобутки теорії особистих якостей лідера.
Джерела знань:
Література
1. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Изд. "Питер", 1999. – с. 189-211.
2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – с. 402-408, 469-526.
3. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. – с. 464-491
4. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – с. 319-327
5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – с.
6. Робінс С.П., ДеЧенцо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: “Основи”, 2002. – с. 432-466.
7. Лекція 9.
Ключові поняття:
Соціально-психологічна природа лідерства обумовила появу надзвичайно великої кількості різних концепцій лідерства, висвітлення яких в навчальній літературі часто розрізняється як за рівнем деталізації, так і за логікою викладання матеріалу. Тому в процесі самостійного вивчення теми рекомендується дотримуватися питань типової програми курсу з орієнтацією на сформульовані навчальні цілі. Грунтовні відповіді на програмні питання теми можна знайти в підручнику Віханського О.С. і Наумова О.І.[ 2 ]. Звичайно, перелік основних теорій лідерства, вивчення яких передбачено програмою курсу, далеко не вичерпує всієї їх сукупності. Для студентів, яких глибоко інтересують проблеми лідерства корисним буде й розгляд інших (не передбачених програмою) теорій лідерства. Зокрема, варто звернути увагу на модель ситуаційного лідерства Стінсона-Джонсона [ 2 ], на ситуаційну модель прийняття рішень Врума-Єттона [ 7 ], на дев’ятнадцять категорій поведінки лідера, запропонованих Г.Юклом [ 6 ]. Сучасні проблеми і підходи до вивчення лідерства, найбільш повно розглянуті у підручниках Роббінса С.П. і ДеЧенцо Д.А. [ 7 ], Дафта Р. [ 3 ] Окремі аспекти практичного застосування результатів теоретичних досліджень лідерства оригінально висвітлені у монографії Кредісова А.І. і Панченка Е.Г [ 4 ]. Лідерство як специфічний тип управлінської взаємодії в своїй основі спирається на відносини влади (домінування і підпорядкування), впливу і наслідування. Отже і вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування категорій “вплив”, “влада”, “залежність”, “повноваження”. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на концепцію влади (ключові положення якої наведені на рис. 9.1. ілюстративних матеріалів до даної теми). Для усвідомлення концепції влади важливо розібрати сучасну класифікацію джерел влади, яка ґрунтується на результатах досліджень Дж. Френча, Б.Рейвена, К.Хейлса. Знання змісту різних джерел влади та основи їх походження є важливою передумовою для визначення категорії “лідерство”. Лідерство слід розглядати як здатність (а точніше мистецтво) однієї особи так, залежно від ситуації, поєднувати різні джерела влади, щоб в процесі впливу на інших людей забезпечити досягнення спільних цілей. З наведеного визначення випливає, що лідерство є функцією лідера, його послідовників і ситуаційних змінних. На вивчення впливу саме цих факторів і спрямовані всі дослідження лідерства. Кращому усвідомленню природи лідерства сприяє і його порівняння з власне управлінською діяльністю. На відміну від управління лідерство передбачає наявність в організації послідовників, а не підлеглих. З методичної точки зору складність вивчення теми “Лідерство” полягає у необхідності засвоєння основних положень значної кількості різних теорій. Тому розгляду змісту теорій лідерства має передувати їх поділ на певні групи. Класифікацію підходів до вивчення лідерства чітко обґрунтовано в підручнику Віханського О.С. і Наумова О.І. [ 2 ]. За цією класифікацією розрізняють чотири типи підходів до вивчення лідерства: з позицій особистих якостей лідера, з позицій поведінки лідера, з позицій врахування впливу ситуаційних факторів і з позицій ситуаційного аналізу рис характеру лідера. Кожний із зазначених підходів пропонує своє рішення проблеми ефективного лідерства, але не претендує на остаточне розв’язання цієї проблеми.
В процесі вивчення третього питання теми необхідно засвоїти основні положення найвідоміших поведінкових концепцій лідерства: “теорії Х” і “теорії Y” Д.МакГрегора, концепції трьох стилів керування К.Левіна, двофакторної моделі лідерства вчених університету штату Огайо, концепції лідерства Р.Лайкерта, концепції типів управління Р.Блейка і Дж.Моутон. Увагу при цьому слід зосередити на з’ясуванні сутності виділених в рамках цих теорій стилів лідерства та прикладних аспектах кожної із зазначених концепцій. Гіпотеза про те, що лідерська поведінка має бути різною за різних ситуацій становить основну ідею ситуаційного підходу до вивчення лідерства. Вивчення теми “Лідерство” завершується розглядом сучасних концепцій лідерства: концепції атрибутивного лідерства, концепції харизматичного лідерства, концепції перетворюючого лідерства. На відміну від попередніх підходів до вивчення лідерства, які робили односторонній наголос або на особисті якості лідера, або на його поведінку, або на ситуацію, за якої він вибирав потрібний стиль; сучасні концепції лідерства намагаються поєднати їх, тобто провести ситуаційний аналіз ефективного лідерства як сукупності якостей лідера і їх прояву в його поведінці. Саме на такі відмінності в першу чергу слід звертати увагу в процесі самостійного вивчення основних положень сучасних концепцій лідерства.
Ілюстративні матеріали
Рис. 9.1. Сутність і взаємозв’язки категорій “вплив”, “влада”, “лідерство”
 |
Рис. 9.2. Класифікація джерел влади в організації
 |
Рис. 9.3. Класифікація підходів до вивчення лідерства за Віханським О.С. і Наумовим О.І.
 |
Рис. 9.4. Якості та риси характеру ефективних лідерів (за результатами досліджень теорії особистих якостей)
 |
Рис. 9.5. Загальна характеристика теорії особистих якостей лідера
Рис. 9.6. Сутнісна характеристика “Теорії Х” і “Теорії Y” Д.МакГрегора
Рис. 9.7. Загальна характеристика концепції трьох стилів керування К.Левіна
Рис.9.8 Сутнісна характеристика автократично-демократичного континууму лідерства Танненбаума-Шмідта
Самоперевірка знань:
Тести
І. Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.
1. Як співвідносяться між собою категорії “повноваження” та “влада”:
а) вони ідентичні
б) влада частково визначається повноваженнями
в) повноваження визначаються владою
2. Лідерство можна визначити як:
а) можливість впливати на поведінку інших людей
б) формально санкціоноване право впливати на підлеглих
в) таку поведінку однієї особи, яка вносить зміни в поведінку інших людей
г) здатність однієї особи поєднувати різні джерела влади для впливу на іншу особу або групу людей
3. Вплив -це:
а) можливість впливати на поведінку інших людей
б) формально санкціоноване право впливати на підлеглих
в) така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої особи
г) здатність впливати на інших людей
д) немає правильної відповіді
4. Якщо виконавець вірить, що впливаючий має право віддавати наказ, а його обов’язок підкорятися йому, то впливаючий володіє:
а) владою винагородження
б) експертною владою
в) традиційною владою
г) владою примушування
д) еталонною владою
Відповіді:1-б; 2-а;3-г;4-д.
ІІ. Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.
1. В дослідженнях з теорії лідерства виділяють наступні підходи:
а) з позиції особистих якостей лідера
б) з позиції адміністративних важелів управління
в) з позиції поведінки лідера
г) з позиції врахування впливу ситуаційних факторів
д) з позиції послідовності етапів процесу управління
2. Для автократичного стилю керування характерні:
а) централізація повноважень
б) добре налагоджена система комунікацій між керівником і підлеглими
в) високий ступінь структуризації робіт
г) апеляція до потреб більш високого рівня у робітників
д) орієнтація на дотримання чисельних правил та інструкцій
Відповіді:1-а,г,д; 2-а,в,д.
Питання, які виносяться на іспит
1. Визначення поняття «лідерство». Співвідношення категорій «вплив», «влада», «повноваження», «лідерство». Формальне і неформальне лідерство.
2. Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідерства.
3. Порівняльна характеристика основних підходів у теорії лідерства: підхід з позицій особистих якостей керівника; поведінковий підхід; ситуаційний підхід (принципи, що покладені в основу кожного підходу; основні результати, переваги та недоліки).
4. Основні положення «теорії Х» і «теорії Y» Д. МакГрегора (система уявлень про мотиви виробничої діяльності людей; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).
