Деякі інфекційні та паразитарні хвороби (А00-В99), їх наслідки

СТАТТЯ 1

До пункту “а” належать: тяжкий перебіг та ускладнення гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань (поліомієліт, енцефаліт комариний, кліщовий, вірусний; герпетична інфекція, менінгококовий та вірусний менінгіт, септицемія, лепра, дифтерія, бактеріальні зоонози, тифо-паратифозні та сальмонельозні інфекції; вірусні геморагічні гарячки, що передаються членистоногими, комарами, усі види малярії тощо) або їх хронічний, рецидивний (щорічні загострення) перебіг, які не піддаються або важко піддаються лікуванню.

За наслідками цих захворювань (протягом одного року після завершення курсу лікування) у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення щодо ступеня придатності до військової служби слід розглядати разом з відповідними статтями Розкладу хвороб.

Слід розрізняти інфекційний початок та наслідки токсичної дії укусу тварин, плазунів, комах (особливо кліщовий енцефаліт), що належить до класу травм та отруєнь. При встановленні наслідків токсичної дії укусу, що підтверджено документально, причинний зв’язок виноситься, як при травмі.

Експертних стандартів в оцінці ступеня тяжкості перебігу інфекційних та паразитарних захворювань немає, це прерогатива клінічної оцінки, перспективи подальшого проходження військової служби, навчання у ВВНЗ.

Не в усіх випадках тяжкого перебігу гострого інфекційного та паразитарного захворювання спостерігаються ускладнення. Тому доцільно після проведення повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування виносити постанову ВЛК про потребу у відпустці за станом здоров’я. У разі ускладнень та стійких змін в органах та системах огляд проводиться залежно від ступеня функціональних порушень за відповідними статтями Розкладу хвороб.

Медичний огляд при вступі у ВВНЗ, призові на строкову військову службу та прийомі на військову службу за контрактом громадян, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби (незалежно від ступеня тяжкості), проводиться стаціонарно через рік після завершення курсу лікування.

У разі затяжного, рецидивного (2 – 3 рази на рік) перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом 2-х місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, формуються різноманітні ускладнення, особам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування огляд проводиться за пунктом “а”.

За цим самим пунктом оглядаються особи, у яких за даними стаціонарного обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного та паразитарного захворювання, та особи зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань.

До пункту “б” належать: наслідки перенесених гострих або загострення хронічних інфекційних та паразитарних захворювань протягом року після захворювання.

Необхідно звернути увагу на перенесені захворювання, для яких характерні ранні ускладнення з боку ЦНС та системи кровообігу. У разі виявлення в умовах стаціонару стійких функціональних порушень органів та систем медичний огляд проводиться за пунктом “а” цієї статті та відповідних пунктів інших статей Розкладу хвороб.

У разі коли при стаціонарному обстеженні контингентів, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, медичний огляд проводиться за пунктом “б”.

Особам, які перенесли малярію без ускладнень (крім важкого перебігу), ступінь придатності визначається за наслідками хвороби через рік після завершення курсу лікування.

 

СТАТТЯ 2

До пункту “а” належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням і (або) розпадом легеневої тканини та (або) з вираженими симптомами інтоксикації;

генералізований туберкульоз (міліарний) з ураженням органів та систем незалежно від характеру перебігу, давності захворювання та його наслідків;

фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів;

великі залишкові зміни в легенях, плеврі із зміщенням межистіння або без нього, що супроводжуються значними порушеннями ФЗД;

наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, які супроводжуються значними порушеннями ФЗД;

туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;

прогресуючий туберкульоз хребта, кісток та суглобів, що супроводжується розладом функцій, наявністю парезів, паралічів, а також напливних абсцесів та нориць;

туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зорових функцій;

поширені та спотворювальні форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини, брижових лімфатичних вузлів, шлунка, кишечнику, печінки, селезінки, ЛОР-органів;

туберкульоз сечостатевої системи з розпадом та (або) бактеріовиділенням;

метатуберкульозний нефросклероз, залишкові зміни та наслідки перенесеного туберкульозу органів сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів із значними порушеннями функцій та наявності ХНН;

рубцеві зміни сечового міхура із значними порушеннями сечовипускання;

відсутність обох яєчок внаслідок їх видалення з приводу туберкульозу.

До пункту “б” належать:

усі форми активного туберкульозу легень, респіраторної системи без бактеріовиділення та розпаду легеневої тканини;

порожнини розпаду, трансформовані внаслідок лікування в тонкостінні кістоподібні порожнини (загоєння каверн за відкритим типом);

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, які супроводжуються помірними порушеннями ФЗД;

стани та наслідки хірургічного лікування органів дихання, які супроводжуються помірними порушеннями ФЗД;

активний обмежений туберкульоз хребта, кісток та суглобів, сечостатевих органів, іншої позалегеневої локалізації в стадії згасання без напливних абсцесів та нориць;

залишкові зміни або наслідки перенесеного туберкульозу органів статевої системи;

стани та наслідки після хірургічного лікування туберкульозу нирок та сечовивідних шляхів з помірними порушеннями функцій нирок та сечовипускання;

стани та наслідки після хірургічного лікування туберкульозу інших органів з помірними порушеннями функцій.

До пункту “в” належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи після успішного тривалого (не менше 2 – 3 місяців) стаціонарного та санаторно-курортного лікування, унаслідок чого досягнуто клініко-рентгенологічне визначення хвороби (зникнення симптомів інтоксикації, припинення бактеріовиділення, загоєння порожнин розпаду, розсмоктування інфільтрації в легенях та резорбція рідини в плевральних порожнинах);

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, які супроводжуються незначними порушеннями функції зовнішнього дихання або без них;

наслідки хірургічного лікування, які супроводжуються незначними порушеннями функції зовнішнього дихання або без них;

туберкульоз позалегеневої локалізації після успішно завершеного стаціонарного та санаторно-курортного лікування.

Наявність ексудативного плевриту, інших серозитів туберкульозної етіології, крім клінічних, обов’язково повинна бути підтверджена одним із перерахованих методів: цитологічним, мікробіологічним, імунологічним, а в окремих випадках за можливості та наявності показань – гістологічним (за допомогою пункційної біопсії).

Етіологія сухих плевритів повинна бути підтверджена туберкулінодіагностикою, імунодіагностикою, пробним протитуберкульозним лікуванням та динамікою лабораторних досліджень. Діагноз туберкульозу позалегеневої локалізації повинен бути також підтверджений одним із методів: цитологічним, гістологічним, мікробіологічним та іншими клініко-інструментальними методами.

Перед другим етапом лікування (санаторно-курортним) військовослужбовці строкової служби оглядаються госпітальною ВЛК із визначенням ступеня придатності до військової служби, але не раніше ніж через 3 місяці стаціонарного лікування, а при малих формах туберкульозу – не раніше ніж через 2 місяці лікування. Реалізація рішення ВЛК здійснюється після завершення санаторно-курортного лікування. Військовослужбовці за контрактом залежно від результатів лікування оглядаються ВЛК у санаторії для хворих на туберкульоз, але не раніше ніж через 3 місяці повного курсу лікування, а при малих формах – не раніше ніж через 2 місяці лікування. У разі відмови від санаторно-курортного лікування придатність до військової служби військовослужбовців за контрактом визначається госпітальною ВЛК.

До великих залишкових змін належать: множинні (більше 5) компоненти первинного комплексу (вогнище Гона) і кальциновані лімфовузли розміром менше 1 см;

одиночні (до 5) компоненти первинного комплексу (вогнище Гона) і кальциновані лімфовузли розміром 1 см і більше;

множинні (більше 5), інтенсивні, чітко окреслені вогнища розміром менше 1 см;

одиночні та множинні інтенсивні, чітко окреслені вогнища розміром 1 см і більше (туберкуломи, у тому числі з розпадом) та фокуси розміром 1 см і більше;

поширений фіброз (більше 1 сегмента);

циротичні зміни будь-якої протяжності;

масивні плевральні нашарування завширшки більше 1 см (з кальцинацією плеври і без неї);

зміни після резекції сегмента чи частки легені за наявності післяопераційних змін у легеневій тканині та плеврі;

зміни після пульмонектомії, торакопластики, плевроектомії, каверноектомії, екстраплеврального пневмолізу.

До пункту “г” належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанно) туберкульозу легень та позалегеневої локалізації після завершення повного курсу лікування без порушень функцій.

До малих залишкових змін належать:

одиночні (не більше 5) компоненти первинного комплексу (вогнище Гона і кальциновані лімфатичні вузли) розміром менше 1 см;

одиночні (не більше 5) інтенсивні, чітко окреслені вогнища розміром менше 1 см;

обмежений фіброз у межах 1 сегмента;

запаяні синуси, міжчасткові шварти, плевродіафрагмальні і плевромедіастенальні зростання, плевроапікальні і плеврокостальні нашарування завширшки до 1 см (з кальцинацією плеври чи без неї), одно- або двосторонні;

зміни після резекції сегмента чи частки легені за відсутності великих післяопераційних змін у легеневій тканині та плеврі.

Поєднання двох і більше ознак, характерних для малих залишкових змін, слід розцінювати як великі залишкові зміни.

Основний курс лікування (стаціонарне, санаторно-курортне, амбулаторне) залежно від форми, тяжкості перебігу туберкульозу повинен складати не більше 12 місяців. У разі потреби термін лікування може бути продовжений визначеним порядком.

Переогляд з метою медичної та професійної реабілітації офіцерів, вилікуваних від туберкульозу легень, проводиться після обстеження у стаціонарах для хворих на туберкульоз, але не раніше ніж через 3 роки після клінічного вилікування. СТАТТЯ 3

Громадянам та військовослужбовцям у разі виявлення інфекційних хвороб, що передаються статевим шляхом, проводиться обов’язкове стаціонарне лікування.

Після проведення хворим повного курсу лікування у разі зникнення клінічних ознак венеричного захворювання, указаних у пункті “в” статті 3 Розкладу хвороб, та наявності трикратного негативного результату при лабораторному контролі вони визнаються придатними до військової служби, до навчання у ВВНЗ.

Якщо через рік після повторного лікування сифілісу негативація класичних серологічних реакцій не настала, медичний огляд проводиться за пунктом “б”.

У разі враження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи залежно від ступеня порушення їх функцій медичний огляд проводиться також за відповідними статтями Розкладу хвороб.

 

СТАТТЯ 4

Передбачає стани після перенесених гострих та хронічних вірусних гепатитів, установлених у стаціонарі, де обов’язково проводиться обстеження крові на маркери гепатитів. Ступінь придатності до військової служби громадян та військовослужбовців визначається після проведення курсу лікування і стійкості ступеня порушення функцій печінки.

До пункту “а” належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, по закінченні якого зберігаються стійкі та значно виражені порушення функцій печінки (інших органів, систем).

Для тяжкої форми вірусного гепатиту в розпалі хвороби характерні різко виражені симптоми інтоксикації, постійна нудота, повторне блювання. Можлива зміна поведінки хворого (сонливість, безсоння тощо), тахікардія змінює брадикардію. Можуть бути ознаки набряково-асцитичного, геморагічного та інших синдромів. Білірубін крові – 170 і більше мкмоль/л, протромбіновий індекс – менше 60, холестерин крові – 2,6 ммоль/л та менше, збільшення трансаміназ у 10 разів і більше, тривалість жовтяничного періоду – більше 4-х тижнів, рівень сечовини крові – менше 2 мкмоль/л.

У разі середньотяжкого перебігу, коли нормалізація активності АЛТ настає більш як через 1,5 місяця, військовослужбовцям доцільно виносити постанову про потребу у відпустці за станом здоров’я з подальшим всебічним стаціонарним обстеженням та визначенням ступеня придатності до військової служби (громадяни визнаються тимчасово непридатними до військової служби, до навчання у ВВНЗ).

Після перенесених гострих вірусних гепатитів легкого та середнього ступенів тяжкості медичний огляд проводиться на підставі статті 7 Розкладу хвороб. Військовослужбовці та громадяни, які перенесли гострий вірусний гепатит легкої, середньотяжкої форми, визнаються непридатними до роботи із шкідливими факторами військової праці.

Пункт “б” передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, установлених у стаціонарі після проведення курсу лікування зі стійкими помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ до 10 разів понад норму).

До пункту “в” належить хронічний перебіг вірусних гепатитів, установлених у стаціонарі, з проведенням курсу лікування або без нього з незначними порушеннями функції печінки або без них.

У разі позитивного скринінгового аналізу крові на вірусний гепатит “В” (НВsAg) повторно визначаються у крові НВsAg та HВeAg, АЛТ, АСТ, тимолова проба. При позитивних результатах та за відсутності клінічних ознак активності громадяни визнаються тимчасово непридатними, військовослужбовці підлягають диспансерному нагляду протягом 6 місяців з повторним проведенням аналізів крові кожні 3 місяці на НВsAg, НВеAg або, по змозі, полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). За наявності функціональних порушень печінки незалежно від результатів повторного тестування медичний огляд усіх контингентів проводиться за пунктом “б”.

При виявленні антитіл до вірусного гепатиту “С” (antiHCV) за відсутності даних гострого перебігу та при повторному позитивному аналізі крові на антитіла до вірусу гепатиту “С” (antiHCV- позит.), якщо в сироватці крові наявна РНК HCV, незалежно від функціонального стану печінки (крім тяжких) медичний огляд усіх контингентів також проводиться за пунктом “б”.

У разі, коли при обстеженні двічі поспіль виявляються слабо-позитивні результати на маркери парентеральних гепатитів, слід провести ПЛР. При негативному результаті ПЛР або за неможливості виконання даного дослідження особа визнається придатною до військової служби з наступним обов’язковим стаціонарним обстеженням через 6 місяців. При складності діагностики військовослужбовці підлягають направленню до ГВМКЦ для обстеження та прийняття експертного рішення.

 

СТАТТЯ 5

Передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками В20–В24, та безсимптомне носійство ВІЛ (Z21).

При проведенні медичного огляду військовослужбовців обов’язковими є огляд інфекціоніста, імунологічне дослідження імуноглобулінів сироватки крові та визначення рівнів CD4 клітин.

Тестування на наявність антитіл до ВІЛ у крові обстежуваного в усіх військових лікувальних закладах має базуватися та проводитись відповідно до принципів ДКТ, регламентованих ВООЗ. Відповідальних за проведення ДКТ призначає начальник військового лікувального закладу з числа осіб, які пройшли фахову підготовку з ДКТ.

Результати лише ІФА (серологічного дослідження) на наявність антитіл до ВІЛ не є підставою для встановлення діагнозу.

Позитивний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує обов’язкового підтвердження методом імунного блоту або ПЛР крові. За неможливості виконання підтверджувального дослідження в умовах військового лікувального закладу досліджувані зразки крові відсилаються до Національної (регіональної) референс-лабораторії.

Сумнівний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує динамічного спостереження лікарем-інфекціоністом протягом трьох місяців з подальшим визначенням антитіл до ВІЛ або, у сумнівних випадках, направлення військовослужбовця на стаціонарне поглиблене обстеження до клініки інфекційних хвороб ГВМКЦ або регіональних центрів СНІДу за рішенням лікаря-інфекціоніста.

У разі неефективного безперервного стаціонарного лікування військовослужбовців в умовах військового лікувального закладу або регіональних центрах СНІДу більше 4-х місяців вони підлягають медичному огляду за пунктом “а”.

З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус особи в експертному документі дозволяється встановлювати діагноз у формулюванні “Хронічна вірусна інфекція В₂₃”.

У разі захворювання військовослужбовця протягом перших трьох місяців від початку військової служби захворювання на ВІЛ не пов’язується з проходженням військової служби.

СТАТТЯ 6

Громадяни, які мають захворювання, указані в пункті “б” цієї статті, визнаються тимчасово непридатними з наданням відстрочки на лікування до 3 місяців. У разі потреби відстрочка може бути надана повторно на такий самий термін. Військовослужбовці підлягають стаціонарному лікуванню.

У разі незадовільного повторного стаціонарного лікування громадянам та військовослужбовцям медичний огляд проводиться за пунктом “а”.

 

СТАТТЯ 7

Передбачає стани після перенесених гострих, загострення хронічних інфекційних та паразитарних захворювань, стани після хірургічних втручань, коли зберігаються тимчасові функціональні розлади органів і систем.

По закінченні стаціонарного лікування, коли для повного відновлення функцій і працездатності та визначення кінцевого результату захворювання потрібно не менше одного місяця, коли громадяни, які призиваються на строкову військову службу, приймаються на військову службу за контрактом або вступають у ВВНЗ, визнаються тимчасово непридатними, військовослужбовцям надається відпустка за станом здоров’я або звільнення від виконання службових обов’язків.

 

Новоутворення (С00-D48), їх наслідки

 

СТАТТЯ 8

До пункту “а”, крім указаних у Розкладі хвороб новоутворень, належать:

пухлини головного та спинного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення інших органів та м’яких тканин з віддаленими метастазами після нерадикального хірургічного лікування або прогресування (рецидив) захворювання після раніше проведеного лікування.

У разі відмови хворого від лікування злоякісного новоутворення незалежно від стадії та розповсюдження пухлини медичний огляд проводиться за пунктом “а”.

До пункту “б”, крім указаних у Розкладі хвороб новоутворень, належать:

рубці після радикального лікування злоякісних пухлин нижньої губи та шкіри;

плоскоклітинний рак шкіри після радикального лікування;

наслідки протипухлинного лікування (хірургічного, цитостатичного або променевого).

Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, за наслідками успішного протипухлинного лікування (більше п’яти років) оглядаються ВЛК у зв’язку із звільненням по досягненні граничного віку перебування на військовій службі або за організаційно-штатними заходами, ступінь придатності до військової служби встановлюється за пунктом “б”.

Після завершення курсу протипухлинного лікування (хірургічного, цитостатичного або променевого) військовослужбовці всіх категорій оглядаються ВЛК з установленням ступеня придатності до військової служби.

 

СТАТТЯ 9До пункту “а” належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин з прогресуючим перебігом, відсутністю або недостатнім ефектом лікування, наявністю рецидивів.Особи, які оглянуті за графою І Розкладу хвороб та страждають на злоякісні або інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, оглядаються за пунктом “а” незалежно від характеру захворювання, його перебігу та результатів лікування.До пункту “а” також належать випадки захворювань на хронічні лейкози в стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії. Військовослужбовці за контрактом, які страждають на лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, оглядаються за цим пунктом за наявності ІV – V стадій, а також І – ІІІ стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів І лінії, рецидиву захворювання. Усі категорії військовослужбовців з гострим лейкозом після проведення курсів індукції та консолідації ремісії незалежно від результату лікування оглядаються за пунктом “а”. До пункту “б” належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу. За цим пунктом оглядаються військовослужбовці за контрактом, які мають хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами І лінії при збереженні працездатності. Військовослужбовці за контрактом, які страждають на лімфогранулематоз та неходжкінські лімфоми, оглядаються за цим пунктом при І – ІІІ стадіях захворювання за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та досягнення стійкої (більше року) ремісії після проведеного лікування. До цього пункту входять хворі, що страждають на гостру лейкемію, у яких досягнута повна клініко-гематологічна ремісія після проведення курсів індукції та консолідації ремісії, при збереженні працездатності.При справжній поліцитемії в початковій стадії огляд проводиться за пунктом “б”, в еритремічній та анемічній стадії – за пунктом “а”. При мієлодиспластичному синдромі до пункту “б” належать випадки рефрактерної анемії за наявності незначної дисплазії лише одного паростка – еритроїдного за відсутності показань до трансфузій еритромаси і збереження працездатності.За пунктом “в” оглядаються військовослужбовці за контрактом, хворі на лімфогранулематоз І – ІІІ стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії. Громадяни, які приймаються на військову службу за контрактом та вступають у ВВНЗ, у таких випадках оглядаються за пунктом “б”. СТАТТЯ 10За наявності доброякісних новоутворень оглянутим пропонується лікування.До пункту “а” належать:новоутворення шкіри, підшкірних тканин, кровоносних або лімфатичних судин, що унеможливлюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження;новоутворення центральної або периферичної нервової системи, які прогресують або призводять до стійких паралічів, глибоких парезів кінцівок зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (різко виражені гіпотрофії м’язів при односторонньому процесі: плеча – більше ніж 4 см, передпліччя – більше ніж 3 см, стегна – більше ніж 8 см, гомілки – більше ніж 6 см; контрактури, хронічні трофічні виразки), що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушеннями функцій черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкий біль, тощо);фіброми носоглотки з перебігом, який прогресує, середостіння зі значними клінічними проявами (зміщення, здавлення, руйнування навколишніх органів, а також інших прилеглих до них органів грудної порожнини);новоутворення бронхо-легеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом або ателектазом;новоутворення органів травлення, що значно утруднюють акт ковтання або проходження їжі та супроводжуються занепадом угодованості;новоутворення залоз внутрішньої секреції без ендокринних розладів, що викликають порушення функцій прилеглих органів (зміщення, здавлення);поширені або множинні папіломи сечового міхура з вираженими дизурічними явищами або які супроводжуються кровотечею.До пункту “б” належать новоутворення:шкіри, підшкірних тканин, кровоносних або лімфатичних судин, множинні невуси (два і більше), що ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження;центральної або периферичної нервової системи, при якій порушення функцій виражені помірно і перебіг якої характеризується повільним протягом тривалого часу (1 – 2 роки) наростанням симптомів (незначна гіпотрофія м’язів, легкі розлади чутливості тощо);середостіння з порушеннями функцій органів;бронхо-легеневого апарату з помірними клінічними проявами;новоутворення органів травлення без занепаду вгодованості;поліпи (множинні або великих розмірів) жовчного міхура з клінічними проявами;папіломи сечового міхура з помірними та незначними дизурічними явищами;рецидивні дермоїдні куприкові кісти після радикального хірургічного лікування або при відмові від нього.До цього пункту належать також фонові стани та передпухлинні захворювання молочної залози і жіночих статевих органів: дисплазія або атипова гіперплазія молочної залози;міома матки при розмірах, що відповідають 12-тижневій і більше вагітності і супроводжуються кровотечами, що призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини до розмірів, що відповідають більш як 5-тижневій вагітності, за рік);залозно-кістозна гіперплазія, поліпоз, аденоматоз ендометрія;ерозія або дисплазія шийки матки;поліпи цервікального каналу;кісти бартолінової залози, крауроз вульви, кісти та фіброми піхви, що порушують функцію.До пункту “в” належать новоутворення:нервової системи, які повільно прогресують, без атрофії м’язів та трофічних розладів, коли симптоми захворювання не прогресують;органів травлення, що супроводжуються диспепсичними розладами;жіночих статевих органів, що не потребують хірургічного лікування (міома матки при розмірах, що відповідають 11-тижневій та менше вагітності без клінічних проявів, кісти бартолінової залози, кісти та фіброми піхви);а також рецидив після хірургічного лікування поодиноких доброякісних новоутворень кісток, хрящів, ліпом, гемангіом, що дещо ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження.Доброякісні новоутворення: поодинокі ліпоми, поодинокі гемангіоми шкіри, поодинокі хондроми, що не ускладнюють носіння військової форми одягу, взуття або спорядження, а також наслідки радикального хірургічного лікування ерозій та дисплазій шийки матки, поліпів цервікального каналу, кіст бартолінових залоз, кіст і фібром піхви, що не порушують функції, не дають підстав для застосування цієї статті.Громадян та військовослужбовців з кістами внутрішніх органів оглядають залежно від ступеня порушення їх функцій за відповідними статтями Розкладу хвороб.

СТАТТЯ 11

Призовникам, громадянам, які приймаються на військову службу за контрактом або вступають у ВВНЗ, та військовослужбовцям строкової військової служби, які перенесли хірургічне лікування або цитостатичну (променеву) терапію з приводу новоутворень, медичний огляд проводиться відповідно до пунктів “а”, “б” чи “в” статей 8, 9, 10 Розкладу хвороб.

Відпустка за станом здоров’я оглянутим за графами І, ІІ та ІІІ надається у випадках, коли необхідне проведення повторних курсів лікування або коли для повного відновлення функцій та працездатності необхідний термін не менше місяця.

Після проведення повного курсу комбінованої терапії військовослужбовці направляються на медичний огляд ВЛК з визначенням ступеня придатності до військової служби.