• Дети с БЭН нуждаются в нежном, любящем уходе, ласковом общении родителей с ребёнком, проведении массажа, лечебной гимнастики, регулярных водных процедур и прогулках на свежем воздухе.
• С детьми необходимо играть в течение не менее 15-30 мин в сут. Наиболее оптимальная температура воздуха для детей с БЭН - 24-26 °С при относительной влажности 60-70%.
Десятый шаг предусматривает длительную реабилитацию, включающую:
• питание, достаточное по частоте и объёму, адекватное по калорийности и содержанию основных нутриентов;
• хороший уход, сенсорную и эмоциональную поддержку;
• регулярные медицинские осмотры;
• адекватную иммунопрофилактику;
• витаминную и минеральную коррекцию.
• Основной показатель адекватности диетотерапии — прибавка массы тела.
• Хорошей считают прибавку, превышающую 10 г/кг в сут, средней - 5-10 г/кг в сут и низкой -менее 5 г/кг в сут.
Критерием эффективности диетического лечения являются:
q улучшение эмоционального тонуса,
q нормализация аппетита,
q улучшение состояния кожных покровов и тургора тканей,
q ежедневные увеличения массы на 25—30 г,
q нормализация индекса Л. И. Чулицкой (упитанности),
q восстановление утерянных и приобретение новых навыков психомоторного развития,
q улучшение переваривания пищи (по данным копрограммы).
– Диспансерное наблюдение
– Выведение ребенка из гипотрофии легкой степени занимает до 1 месяца, среднетяжелой — 2—3 месяца, тяжелой — до 4—5 месяцев.
– Врач должен осматривать ребенка с гипотрофией и проводить антропометрию не реже 1 раза в 2 недели, по показаниям привлекать специалистов, делать анализы крови, копрограмму.
– С учета снимают через 6-8 недель после достижения физического и нервно-психического развития соответственно с возрастом ребенка
– Осмотрспециалистов: Педиатр – 1-й мес. 5 раз (обязателен контроль веса и других антропометрических показателей), далее 1 раз в месяц
Осмотр специалистов (невролог, хирург, ортопед) 1 раз в год, далее по показаниям
– лечение
– При гипотрофии II и III степени лечение проводится в условиях стационара:
- парентеральное питание (по показаниям – растворы аминокислот, жировые эмульсии)
– Для стимуляции трофических функций применяется, триметабол, карнитин, апилак
– При всех формах гипотрофии детям назначают комплекс витаминов в лечебной возрастной дозировке.
– В стадии метаболической адаптации показаны ферментные препараты
– При тяжелой гипотрофии, плохо поддающейся лечению, показана гормональная терапия.
– В фазу восстановления метаболизма, при постоянной прибавке массы тела для её закрепления и некоторой стимуляции показано назначение других лекарственных средств с анаболическим эффектом:
– • инозина — внутрь до еды по 10 мг/кг в сут в 2 приёма во второй половине дня в течение 3-5 нед;
– • оротовой кислоты, калиевой соли — внутрь до еды по 10 мг/кг в сут в 2 приёма во второй половине дня в течение 3-5 нед в фазу усиленного питания при удовлетворительной толерантности к пище (или на фоне приёма ферментных препаратов), при плохой прибавке массы тела;
– • левокарнитина - 20% раствор внутрь за 30 мин до еды по 5 капель (недоношенным детям), по 10 капель (детям до года), по 14 капель (детям от 1 года до 6 лет) 3 раза в день в течение 4 нед;
Підготовчий етап.
Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.
Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.
Контрольні запитання.
1. Напишіть визначення білково-енергетичной недостатністі.(гіпотрофії).
2. Користуючись керівництвом по пропедевтиці дитячих захворювань, повторіть вивчення розділів “Анатомо-фізіологічні особливості ШКТ, НС, обміну речовин у дітей раннього віку”.
3. Повторити розділ “Вигодовування дітей першого року життя”.
4. Значення головних харчових інгредієнтів в харчуванні дитини.
5. Потреба в головних харчових інгредієнтах.
6. Строки введення прикорму, його види.
7. Відобразіть динамику головних антропометричних показників у дітей першого року життя (маса тіла, ріст, окружність грудної клітки).
8. Познайомтесь з критеріями діагностики захворювань, які супроводжуються розвитком гіпотрофії.
9. Перерахуйте головні причини розвитку гіпотрофії.
10. Надайте визначення квашиоркору та маразму.
11. Опишить 10 кроків лікування белково-єнергетичної недостатності за рекомендаціями ВОЗ.
1.1. Продумайте відповіді на наступні контрольні питання:
1Чому гіпотрофія виникає частіше в перші місяці життя.
2. Які фактори визначають розвиток гіпотрофії.
3. Які діти найбільше схильні до загрози по виникненню гіпотрофії аліментарної етіології.
4. Чим зумовлене зниження засвоєння харчових речовин при інфекційних захворюваннях.
5. Який індекс є головним діагностичним критерієм для внутрішньоутробної гіпотрофії.
6. Які порушення лежать в основі патогенезу гіпотрофії.
7. Що таке “ейтрофія”.
8. Перші симптоми голодування дитини.
9. Які клінічні ознаки гіпотрофії І, ІІ, ІІІ ступеней.
10. Що таке гіпостатура.
11. Які принципи дієтотерапії з різними формами гіпотрофії.
12. План диспансерного спостереження дітей з белково-єнергетичної недостатності за рекомендаціями
5.2. Основний етап Демонструється немовля з клінічними ознаками гіпотрофії. При співбесіді з мамою малюка визначають провідні механізми, що зумовили розвиток хвороби. Опитують, коли спостерігалися прояви начального періоду хвороби. Опитують спостереження матері о придбанні малюком фізичних навичок. Спостерігають типові порушення систем та органів, притаманних дитині з гіпотрофіею. Визначають важкість хвороби, період. Самостійно групами проводять обстеження хворого, оценюють данні обстеження з історії хвороби, виріщують питання лікування, профілактиці (виявляють системний і цілеспрямований анамнез, який виявляє фактори розвитку гіпотрофії, визначають еластичності шкіри, підшкірно-жирового шару на окремих ділянках тіла (череві, грудях, спині, верхніх та нижніх кінцівках, обличчі), тургору тканин, оцінка антропологічних показників із допомогою центельних таблиць, складання дієтотерапії для хворих гіпотрофією).
5.3. Заключний етап.
Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Інформування студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.
6. Додатки. Засоби для контролю: Практичні завдання, тощо.
