Шифр Е 43 – Важка білково-енергетична недостатність не уточнена

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Запорізький державний медичний університет

 

"Рекомендовано"

на методичній нараді

кафедра факультетської педіатрії

Завідувач кафедри

професор__________________

(ПІП, підпис)

"___" ___________ 200...р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

 

Навчальна дисципліна	Факультетська педіатрія
Модуль №1	Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей раннього віку, хвороби органів дихання та алергічні захворювання у дітей
Змістовний модуль №1	Захворювання дітей раннього віку
Тема заняття 3	Белково-енергетична недостатність у дітей
Курс
Факультет	медичний
Склала викладач	Ас. Акулова О. Ю.

Запоріжжя 2016....

Конкретні цілі заняття:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори білково-енергетичної недостатності (гіпотрофія).

2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину білково-енергетичної недостатності.

3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу білково-енергетичної недостатності у дітей раннього віку.

4. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації білково-енергетичної недостатності у дітей раннього віку.

5. Прводити диференційний діагноз при білково-енергетичної недостатності у дітей.

6. Здійснювати прогноз життя при білково-енергетичної недостатності, у дітей раннього віку.

7. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.

 

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

· анатомо-фізіологічні особливості кишково-шлункового тракту,,

· особливости метаболизму б, ж, у,

· фактори регуляції пищеварения та синтезу в організмі дітей

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:

Виявляти в анамнезі фактори, що обумовлюють розвиток дитини,

проводити об′єктивне обстеження стану трофіки дитини з визначенням характерних порушень при гіпотрофії,

складати план обстеження хворих з білково-енергетичної недостатності (гіпотрофія) та аналізувати результати додаткових методів дослідження,

проводити диференціальний діагноз хвороб з порушенням стану трофіки дитини,

вмити розрахувати потреби дитини в кал та б,ж,у, у дитини,

проводити анте- та постнатальну профілактику білково-енергетичної недостатності, у дітей раннього віку.

Базовий рівень підготовки.

 

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
знати	вміти
1..Нормальна анатомія   2. Нормальна фізіологія	анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкової системи у дітей, фізіологічний обмін б,ж,у,кал, потруби дитини в них залежно від віку, регуляторні механизми обміну ціх речовин біохімічні, гістологічні, структурні зміни в організмі дитини при недоліку б,ж,у,кал, вітамінів семіотику уражень всіх органів та систем при гіпотрофії залежно від важкості хвороби у дітей   особливості будови шлунково-кишкової системи у дітей,   механизми впливу, дози, метаболізм, побічні дії препаратов для лікування гіпотрофії	Обстежити стан розвитку підшкірного шару у дітей ранього віку   визначать та ідентифікувати ознаки гіпотрофії., класифікувати їх за перебігом та важкістю хвороби,   визначити та трактувати зміни даних лабораторного та рентгенологічного обстеження,   визначити провідні фактори формування гіпотрофії у дітей,     призначити комплекс профілактики та лікування ...гіпотрофії у дітей
3. Патанатомія, патфізіологія   4. Пропедевтика дитячих хвороб     5. Променева діагностика   6. Фармакологія

3. Організація змісту навчального матеріалу (описується навчальний матеріал, наводяться структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки, що відображають зміст основних питань теми заняття).

Протокол

лікування дітей З НедостатністЮ харчування

 

шифр МКХ-10 Е 40 - Е 46

(Гіпотрофія: пренатальна, постнатальна)

Шифр Е 43 – Важка білково-енергетична недостатність не уточнена

Шифр Е 44 – Білково-енергетична недостатність помірного та слабкого ступеня

Шифр Е 45 - Затримка розвитку, яка обумовлена білково-енергетичною недостатністю

· Аліментарна

- низькорослість (карликовість)

- затримка росту

· Затримка фізичного розвитку внаслідок недостатності харчування

Шифр Е 46 – Білково-енергетична недостатність не уточнена

I. Визначення

Білково-енергетична недостатність (гіпотрофія пренатальна, постнатальна) – недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.

Класифікація:

Гіпотрофія I ступеня – дефіцит ваги 11 – 20 %

Гіпотрофія II ступеня – дефіцит ваги 21 – 30 %

Гіпотрофія III ступеня – дефіцит ваги більше 30 %

II. Критерії діагностики

1. Основні клінічні критерії

• Оцінка фізичного статусу (відповідність до вікових стандартів ваги, зросту, тощо)
• Оцінка соматичного та емоційного стану (жвавість, реакція на оточуюче, захворюваність, тощо)
• Оцінка шкіряних покровів (блідість, сухість, наявність висипки, тощо)
• Оцінка стану слизових оболонок (наявність афт, молочниці, тощо)
• Оцінка тургору тканин (знижений)
• Оцінка підшкірного жирового шару (зменшений або відсутній):

- при гіпотрофії I ступеня – зменшення на животі

- при гіпотрофії II ступеня – зменшення на животі, тулубі та кінцівках

- при гіпотрофії III ступеня - зменшення на обличчі, животі, тулубі та кінцівках

• Щотижневий або щодекадний контроль збільшення маси тіла
• Контроль і аналіз фактичного харчування один раз на 7-10 днів
• Розрахунок харчування провадиться

- при гіпотрофії I ступеня – на належну вагу

- при гіпотрофії II ступеня - білків та вуглеводів на належну вагу, а жиру тільки на фактичну вагу

- при гіпотрофії III ступеня - білків та вуглеводів на приблизно належну вагу (фактична вага + 20 % від неї), а жиру тільки на фактичну вагу

2. Лабораторні дослідження

а) обов’язкові:

- клінічний аналіз крові (рівень еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ)

- клінічний аналіз сечі (питома вага, протеїнурія, лейкоцитурія)

- аналіз калу на копрограму (нейтральний жир, слиз, неперетравлена клітковина, тощо)

- аналіз калу на дисбактеріоз (1 раз на 6 міс., за показаннями – зменшення вмісту біфідо-, лактобактерій, поява умовно-патогенних бактерій у діагностичній кількості - > 10⁴)

б) при необхідності:

- імунограмма (у дітей, що часто хворіють)

- біохімічні (рівень електролітів, загального білку, альбуміну, тощо)

- генетичні (згідно призначенню генетика)

- тощо

в) Інструментальні дослідження

- ультразвукове обстеження черевної порожнини – для скринінг-діагностики

- фіброезофагогастродуоденоскопія проводиться з метою діагностики, особливо у дітей із зригуванням або блювотою

III. Основні принципи лікування:

Залежать від ступеня порушення живлення та наявності ускладнення чи супутніх станів

Мета лікування

1. Виявлення та усунення причин розладів живлення

2. Ліквідувати симптоми гіпотрофії і забезпечити процеси репарації

3. Забезпечити раціональне, адекватне харчування

4. Попередити розвиток ускладнень

- при гіпотрофії I ступеня лікування проводиться амбулаторно – раціональне харчування відповідно віку, вітаміни, ферментні препарати (курсом 1 міс.), пробіотики та пребіотики, массаж;

- при гіпотрофії II та гіпотрофії III ступеня лікування проводиться в умовах стаціонару:

- - парентеральне харчування (за показаннями – розчини амінокислот, жирові емульсії)

- - дієтотерапія із застосуванням спеціалізованих лікувальних молочних та безмолочних сумішей, лікувальних продуктів на основі ізоляту соєвого білку, гідролізату білків, тощо

- - застосування харчових добавок: білки та амінокислоти (метіонін, аргініна аспартат), вітаміни та вітаміноподібні препарати, макро- та мікроелементи

- - корекція дисбіозу (пробіотики - Симбітер, біфідумбактерін, лактобактерін, тощо)

- - фізіотерапія (електрофорез, парафін на обл.. живота)

- - масаж загальний, № 20

5. Патогенетичне лікування ускладнень (бронхіт, пневмонія, ентероколіт, тощо) згідно з відповідним протоколом

Тривалість стаціонарного лікування у середньому - 28 – 30 днів

 

Диспансерний нагляд

З обліку знімають через 6-8 тижнів після досягнення фізичного та нервово-психічного розвитку згідно з віком дитини

Огляд спеціалістів –

Педіатром – 1-й міс. 5 разів (обов’язковий контроль ваги та інших антропометричних показників), далі 1раз на місяць

Огляд спеціалістів (невролог, хірург, ортопед) 1 раз на рік, та за показаннями

 

 

Квашиоркор — своеобразный вариант течения гипотрофии у детей раннего возраста в тропических странах, обусловленный питанием преимущественно растительной пищей (бананы) при дефиците животных белков.

Однако вторичные формы подобной белковой недостаточности встречаются и в нашей стране вследствие следующих причин:

• в результате уменьшения абсорбции белка при состояниях, сопровождающихся длительной диареей;

• при снижении синтеза белка при хронических заболеваниях печени;

• вследствие чрезмерных потерь белка при протеннурии (нефротический
синдром), при инфекционных болезнях и гельминтозах, при ожогах и массивных кровопотерях.

Характерными симптомами квашиоркора являются:

• нервно-психические нарушения (апатия, сонливость, заторможенность,
плаксивость, отсутствие аппетита, отставание психомоторного развития);

• отеки (сначала из-за гипопротеинемии развивается гипергидроз внутренних органов, затем отеки могут появиться на конечностях, лице, что создает ложное впечатление хорошей упитанности ребенка);

• уменьшение мышечной массы, вплоть до атрофии мышц, снижение
трофики тканей;

• отставание физического развития (в большей мере длины, чем массы
тела).

• потемнение кожи с десквамацией эпителия в зонах раздражения,

• посветление и выпадение волос, изменение ногтей.

• анорексию, признаки гиповитаминоза.