Тема 11
Державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм та діяльності суб’єктів державного сектору
Сутність та організаційно-правові засади державного фінансового аудиту
За Стандартами INTOSAI аудит, що здійснюється у секторі державного управління, має на меті виявлення шляхом збору доказів та надання оцінки:
1) відступів від прийнятих стандартів обліку;
2) порушення принципів обліку;
3) порушення законності;
4) неефективності використання людських, фінансових та інших ресурсів;
5) не результативності діяльності;
6) неекономічності фінансового управління.
Державний фінансовий аудит (далі – ДФА) є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Отже, метою ДФА є визначення законності та ефективності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правомірності фінансового управління і функціонування системи внутрішнього контролю.
Виходячи з цього, головними завданнями ДФА є:
а) здійснення перевірок, спрямованих на визначення правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової звітності, законності та економності використання наявних бюджетних коштів, державного та комунального майна, відповідністю системи внутрішнього контролю визначеним стандартам і нормам;
б) надання оцінки рівню фінансової дисципліни, стану системи внутрішнього контролю, відповідності досягнутих результатів запланованим цілям у ході використання державних ресурсів;
в)внесення пропозицій щодо оперативного усунення наслідків допущених фінансових порушень та наявних недоліків в організації внутрішнього контролю;
г) контроль врахування керівництвом підконтрольної установи внесених пропозицій щодо зміцнення фінансової дисципліни та результативності діяльності;
д) своєчасне інформування користувачів про законність та ефективність використання бюджетних коштів, державного та комунального майна, інших активів держави, правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірність фінансової звітності.
Предметом ДФА виступає: діяльність державних установ та інших організацій-одержувачів державних ресурсів, яка пов'язана з використанням державних фінансів, державного майна, інших активів і пасивів, що належать державі, отриманих на виконання покладених на них функцій або бюджетних програм.
Залежно від суб’єкта аудиту та його взаємовідносин із суб’єктом державного сектору виділяють види ДФА: внутрішній і зовнішній, які відрізняються один від одного, але виконують взаємодоповнюючі ролі та мають такі цілі.
Зовнішній і внутрішній ДФА мають багато спрямувань, тому їх можна класифікувати за ознакою цілей аудиту на такі види:
· фінансовий аудит, здійснюється з метою встановлення законності і правомірності фінансового управління та бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
На практиці розрізняють наступні різновиди фінансового аудиту:
1) аудит фінансової звітності – перевірка повноти, точності, законності і достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності об’єкта аудиту;
2) аудит пов’язаних з фінансами аспектів – перевірка, що проводиться з метою встановлення:
а) чи подається фінансова інформація згідно встановлених або заявлених вимог;
б) чи дотримується державнаустанова конкретних фінансових вимог під час здійснення діяльності, виконання функцій;
в) чи побудована в установі належна структура внутрішнього контролю, чи організовано і запроваджено окремий підрозділ для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (підрозділ внутрішнього аудиту);
· аудит ефективності – може охоплювати аудит економічності, аудит продуктивності та аудит результативності і передбачає:
а) визначення обсягів економічності, досягнутої в управлінні завдяки застосуванню ефективних адміністративних політик, практики та принципів і впровадженню ефективної управлінської політики;
б) здійснення перевірок продуктивності використання людських, фінансових та інших ресурсів, систем інформації, оцінки результатів та їх моніторинг; проведення аналізу заходів, вжитих об'єктом аудиту для усунення виявлених недоліків;
в) здійснення перевірок результативності діяльності щодо виконання намічених цілей об'єкта аудиту та аналізу фактичних наслідків діяльності у порівнянні із запланованими.
За допомогою перевірок економічностітапродуктивності можна оцінити, наприклад, чи дійсно організація:
а) закупає, зберігає та використовує свої ресурси (кошти, персонал, майно, площі) економно таефективно;
б) уникає дублювання зусиль працівниками і малокорисної роботи, або такої роботи, що не приносить користі взагалі;
в) не допускає простоїв на виробництві та «роздування» кадрів;
г) використовує ефективні методи роботи.
При проведенні перевірок результативності можна:
а) оцінити,наскільки досягнуто бажаних результатів або благ, що визначаються законодавчим або іншим уповноваженим органом;
б) оцінити результативність організацій, програм, діяльності тощо;
в) визначити, чи доповнює, дублює, накладається або конфліктує будь-яка програма з іншими відповідними програмами;
г) визначити фактори, що перешкоджають нормальній діяльності організації або програми;
д) визначити шляхи вдосконалення діяльності організації або програми.
Залежно від суб’єктів, в яких проводиться аудит, виділяють: аудит суб’єктів господарювання державного сектору, аудит бюджетних установ та аудит органів державної та місцевої влади.
