Сутність та організаційно-правові засади державного фінансового аудиту

Тема 11

Державний фінансовий аудит виконання бюджетних програм та діяльності суб’єктів державного сектору

 

Сутність та організаційно-правові засади державного фінансового аудиту

За Стандартами INTOSAI аудит, що здійснюється у секторі державного управління, має на меті виявлення шляхом збору доказів та надання оцінки:

1) відступів від прийнятих стандартів обліку;

2) порушення принципів обліку;

3) порушення законності;

4) неефективності використання людських, фінансових та інших ресурсів;

5) не результативності діяльності;

6) неекономічності фінансового управління.

Державний фінансовий аудит (далі – ДФА) є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Отже, метою ДФА є визначення законності та ефективності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правомірності фінансового управління і функціонування системи внутрішнього контролю.

Виходячи з цього, головними завданнями ДФА є:

а) здійснення перевірок, спрямованих на визначення правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової звітності, законності та економності використання наявних бюджетних коштів, державного та комунального майна, відповідністю системи внутрішнього контролю визначеним стандартам і нормам;

б) надання оцінки рівню фінансової дисципліни, стану системи внутрішнього контролю, відповідності досягнутих результатів запланованим цілям у ході використання державних ресурсів;

в)внесення пропозицій щодо оперативного усунення наслідків допущених фінансових порушень та наявних недоліків в організації внутрішнього контролю;

г) контроль врахування керівництвом підконтрольної установи внесених пропозицій щодо зміцнення фінансової дисципліни та результативності діяльності;

д) своєчасне інформування користувачів про законність та ефективність використання бюджетних коштів, державного та комунального майна, інших активів держави, правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірність фінансової звітності.

Предметом ДФА виступає: діяльність державних установ та інших організацій-одержувачів державних ресурсів, яка пов'язана з використанням державних фінансів, державного майна, інших активів і пасивів, що належать державі, отриманих на виконання покладених на них функцій або бюджетних програм.

Залежно від суб’єкта аудиту та його взаємовідносин із суб’єктом державного сектору виділяють види ДФА: внутрішній і зовнішній, які відрізняються один від одного, але виконують взаємодоповнюючі ролі та мають такі цілі.

Зовнішній і внутрішній ДФА мають багато спрямувань, тому їх можна класифікувати за ознакою цілей аудиту на такі види:

· фінансовий аудит, здійснюється з метою встановлення законності і правомірності фінансового управління та бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

На практиці розрізняють наступні різновиди фінансового аудиту:

1) аудит фінансової звітності – перевірка повноти, точності, законності і достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності об’єкта аудиту;

2) аудит пов’язаних з фінансами аспектів – перевірка, що проводиться з метою встановлення:

а) чи подається фінансова інформація згідно встановлених або заявлених вимог;

б) чи дотримується державнаустанова конкретних фінансових вимог під час здійснення діяльності, виконання функцій;

в) чи побудована в установі належна структура внутрішнього контролю, чи організовано і запроваджено окремий підрозділ для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (підрозділ внутрішнього аудиту);

· аудит ефективності – може охоплювати аудит економічності, аудит продуктивності та аудит результативності і передбачає:

а) визначення обсягів економічності, досягнутої в управлінні завдяки застосуванню ефективних адміністративних політик, практики та принципів і впровадженню ефективної управлінської політики;

б) здійснення перевірок продуктивності використання людських, фінансових та інших ресурсів, систем інформації, оцінки результатів та їх моніторинг; проведення аналізу заходів, вжитих об'єктом аудиту для усунення виявлених недоліків;

в) здійснення перевірок результативності діяльності щодо виконання намічених цілей об'єкта аудиту та аналізу фактичних наслідків діяльності у порівнянні із запланованими.

За допомогою перевірок економічностітапродуктивності можна оцінити, наприклад, чи дійсно організація:

а) закупає, зберігає та використовує свої ресурси (кошти, персонал, майно, площі) економно таефективно;

б) уникає дублювання зусиль працівниками і малокорисної роботи, або такої роботи, що не приносить користі взагалі;

в) не допускає простоїв на виробництві та «роздування» кадрів;

г) використовує ефективні методи роботи.

При проведенні перевірок результативності можна:

а) оцінити,наскільки досягнуто бажаних результатів або благ, що визначаються законодавчим або іншим уповноваженим органом;

б) оцінити результативність організацій, програм, діяльності тощо;

в) визначити, чи доповнює, дублює, накладається або конфліктує будь-яка програма з іншими відповідними програмами;

г) визначити фактори, що перешкоджають нормальній діяльності організації або програми;

д) визначити шляхи вдосконалення діяльності організації або програми.

Залежно від суб’єктів, в яких проводиться аудит, виділяють: аудит суб’єктів господарювання державного сектору, аудит бюджетних установ та аудит органів державної та місцевої влади.