Вимоги до проектування двоповерхових (двоярусних) підземних автомобільних стоянок

E.1 Дані вимоги поширюються на підземні двоповерхові стоянки легкових автомобілів, що працюють на бензині та дизельному пальному.

Е.2 У двоповерхових підземних спорудах допускається розміщення приміщень стоянки ав­томобілів, мийних, насосних пожежогасіння, трансформаторних підстанцій з сухими трансформато­рами і венткамер, що обслуговують ці приміщення.

Е.3 Автостоянки можуть розміщуватись в окремо розташованих спорудах, а також вбудову­ватись чи прибудовуватись до будинків іншого призначення за вимогами, що пред'являються до проектування одноповерхових підземних гаражів згідно з ВСН 01.

Е.4 Вбудовані або прибудовані автостоянки повинні відокремлюватися від будинків (примі­щень) іншого призначення суцільними протипожежними стінами і перекриттями 1-го типу. Ана­логічними конструкціями необхідно відокремлювати технічні та іншого призначення приміщення та інженерні мережі (комунікації) основного будинку при розміщенні їх у підвалах.

Е.5 На поверсі будинку, під яким розташовуються автостоянки, допускається розміщувати приміщення з одночасним перебуванням не більше 50 осіб.

Е.6 Несучі та огороджувальні конструкції повинні відповідати вимогам, що пред'являються до будинків І ступеня вогнестійкості. Між першим та другим підземними поверхами влаштовується суцільне протипожежне перекриття 2-го типу.

Е.7 Площа поверху автостоянки (пожежного відсіку між протипожежними стінами 1-го типу) приймається за таблицею 1.

Е.8 Автостоянки в межах пожежного відсіку слід розділяти на секції протипожежними стінами 2-го типу (з воротами, що зачиняються самі, або автоматично у випадку пожежі). Кількість автомобілів у секції не повинна перевищувати 100 одиниць.

Е.9 З кожного поверху автостоянки повинні передбачатися самостійні виїзди та евакуаційні виходи назовні.

Примітка 1. Допускається влаштування виїздів по спільних для поверхів рампах, відкритих назовні. Сполучення рамп із зовнішнім середовищем може здійснюватись через відкриті прорізи у покриттях (стінах) рамп площею не менше 1 м, що влаштовуються не рідше ніж через 60 м по довжині або в покритті над центральною частиною гвинтових рамп.

Примітка 2. Виїзди у спільні для поверхів рампи слід влаштовувати через тамбур-шлюз.

Е.10 З кожної секції слід передбачати не менше двох виїздів і евакуаційних виходів. Допус­кається влаштування одного з двох виїздів передбачати не більше ніж через одну суміжну секцію.

Е.11 Виїзди та евакуаційні виходи з поверхів і з секцій слід передбачати розосередженими, керуючись положеннями 4.3 СНіП 2.01.02.

Відстань від найвіддаленішої точки автостоянки до евакуаційного виходу з секції і виходу до сходової клітки не повинна перевищувати відповідно 30 м і 60 м.

Е.12 Допускається для сполучення поверхів підземних автостоянок між собою і з розташо­ваними вище поверхами будинків іншого призначення влаштовувати ліфти і сходові клітки за умови обладнання входів в них у надземній частині - через повітряну зону по балконах та лоджіях, у підземній частині - через відкриті у зовнішнє середовище рампи.

Е.13 Виходи з технічних приміщень, що вказані у пункті Е.2, слід влаштовувати на рампи. Безпосереднє сполучення цих приміщень з автостоянками не допускається.

Е.14 Системи вентиляції (у тому числі протидимної) та повітряного опалення повинні влашто­вуватись для кожного поверху самостійними, не допускається прокладання повітроводів через інший поверх. В разі прокладання повітроводів через суміжну секцію транзитом необхідно забезпечувати межу вогнестійкості стінок повітроводів не менше 0,75 години.

Е.15 Фільтри, глушителі в системах вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення не повинні містити в собі горючих матеріалів і рідин.

Е.16 Підземні автостоянки повинні обладнуватись установками автоматичного пожежогасіння та внутрішнім протипожежним водопроводом. При цьому комунікації даних систем необхідно влаштовувати роздільними та обладнувати патрубками діаметром 77 мм, що виводяться назовні, для подавання розрахункових витрат води від пересувної пожежної техніки.

Е.17 У приміщеннях необхідно влаштовувати аварійне та евакуаційне освітлення; світлові покажчики "ВИХІД" на шляхах евакуації повинні встановлюватися на висоті 2,5 - 4,0 м від підлоги не рідше ніж через кожні 10 м.

Е.18 У кожній секції автостоянки слід передбачати системи димовидаляння. Системи про­тидимного захисту повинні мати автоматичний і дистанційний привод від кнопок біля кожного виходу та виїзду по поверхах.

Е.19 Автостоянки необхідно обладнувати системою сповіщення найпростішого типу, яка авто­матично вмикається під час спрацювання системи пожежогасіння.

Е.20 Системи пожежогасіння, протидимного захисту, аварійного і евакуаційного освітлення, сповіщення людей про пожежу повинні забезпечуватись електропостачанням за І категорією на­дійності.

 

ДОДАТОК Ж

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДО ЛІФТІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В РЕЖИМІ "ПОЖЕЖА" ТА "ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОЖЕЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ"

Ж.1 Всі ліфти та підйомники в будинках повинні мати автоматичне та дистанційне (із при­міщення пожежного поста) керування у режимі "Пожежа", що передбачає опускання під час пожежі у будинку кабіни ліфта на нижній поверх, відчинення дверей з наступним відключенням ліфта.

Ж.2 Один з ліфтів у будинку заввишки 26,5 м і більше від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього, вантажопідйомністю не менше 800 кг повинен мати керування у режимі "Транспортування пожежних підрозділів". Крім умов, викладених в Ж.1, він повинен мати автономне керування з першого поверху та кабіни ліфта, що вимикає поверхові кнопочні апарати в період транспортування.

Ж.3 Купе кабіни ліфта для транспортування пожежних підрозділів повинно бути виконано із негорючих матеріалів та мати люк для виходу у шахту ліфта в разі аварії.

Ж.4 Прокладання будь-яких інженерних мереж, комунікацій, трубопроводів (які не відносяться до керування ліфтами) в шахтах пожежних ліфтів не допускається.

Електричні проводи та кабелі для керування ліфтами повинні мати ізоляцію із негорючих матеріалів.

Ж.5 Ліфти, що використовуються в режимі роботи "Транспортування пожежних підрозділів", слід влаштовувати в ізольованих шахтах. Огороджувальні конструкції (стіни, перегородки, пе­рекриття) шахт ліфтів та їх машинних відділень, каналів та ніш для прокладання кабелів та проводів, що живлять електроприймачі ліфтів, повинні бути з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

Двері у прорізах шахт ліфта повинні бути протипожежними не нижче 3-го типу, а в ліфтових холах або тамбурах-шлюзах перед ліфтом - протипожежними 2-го типу, що відчиняються у бік шахт ліфтів, мати ущільнення притворів та прилади для самозачинення.

Огороджувальні конструкції шахт ліфтів у будинках заввишки понад 16 поверхів (стіни та перекриття) повинні мати межу вогнестійкості не менше 2,5 години.

Ж.6 Ліфт для транспортування пожежних підрозділів у будинках заввишки понад 16 поверхів повинен сполучатись з усіма поверхами будинку через повітряну зону, що має протяжність по фасаду не менше 2,0 м, або через тамбури-шлюзи з огороджувальними конструкціями (перего­родки та перекриття) з межею вогнестійкості не менше 2,5 години та дверима - не менше 1,2 години.

В шахту ліфта повинен бути забезпечений підпір повітря 40 Па, а в хол або тамбур-шлюз - 20 Па.

У будинках заввишки понад 26,5 м від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього, і заввишки до 16 поверхів включно підпір повітря в шахту ліфта або тамбур-шлюз, що розміщується перед нею, повинен бути 20 Па.

 

ДОДАТОК К

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ АТРІУМІВ (ПАСАЖІВ)

К.1 Атріуми (пасажі) допускається влаштовувати в будинках або частинах будинків заввишки не більше 26,5 м від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху.

Нижній рівень атріума має бути розташований не нижче планувальної позначки землі. Атріуми допускається передбачати на всю висоту будинку.

Будинки атріумного типу повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості.

К.2 Усі приміщення, що виходять до атріума (пасажу), повинні мати не менше двох шляхів евакуації по горизонтальному проходу (галереї), один з них повинен обминати атріум. Якщо при­міщення призначене для сну, то шлях евакуації по горизонтальному проходу від дверей цього приміщення до евакуаційного виходу, що веде до сходової клітки, повинен мати протяжність не більше ЗО м. Якщо приміщення не використовується для сну, протяжність такого проходу повинна бути не більше 60 м.

Сходові клітки, що з'єднуються дверними прорізами з атріумом, у будинках заввишки 3 поверхи та більше повинні бути незадимлюваними 2-го або 3-го типу.

В об'ємі атріума не допускається передбачати виходи з приміщень (комор) для зберігання горючих матеріалів, майстерень та інших пожежонебезпечних приміщень.

К.3 Конструкції перекриття і покриття атріумів повинні відповідати ступеню вогнестійкості будинку

Заповнення прорізів в огороджувальних конструкціях стін і покриттів атріумів та пасажів повинно передбачатися із світлопрозорих негорючих матеріалів з влаштуванням захисної сітки.

К.4 Опорядження внутрішніх поверхонь атріумів повинно виконуватися з негорючих ма­теріалів.

К.5 Двері, які відокремлюють атріум від коридорів і сходових кліток, повинні бути проти­пожежними 1-го типу.

К.6 Атріуми (пасажі) заввишки більше 3-х поверхів повинні обладнуватись системами авто­матичного пожежогасіння і протидимного захисту.

Найбільша висота атріумів з природним димовидалянням не повинна перевищувати 15 м, при цьому підлога атріума не може бути піднята над рівнем землі більше ніж на два поверхи.

Димовидаляння з механічним спонуканням для атріумів заввишки понад 15 м, крім витяжки у верхній частині атріума, повинно передбачатися з рівня 10-12 м.

Відкривання клапанів димовидаляння повинно здійснюватися автоматично від сигналів ди­мових пожежних сповіщувачів, дистанційно (від кнопок, встановлених у сходових клітках) та вручну. Відкриванню клапанів у покритті не повинні перешкоджати атмосферні опади.

К.7 Система протидимного захисту атріумів повинна передбачати автоматичне відклю­чення припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування, якщо ці системи не задіяні у схемі протипожежного захисту.

 

ДОДАТОК Л

(обов'язковий)

ПЕРЕЛІК ПРИМІЩЕНЬ ГРОМАДСЬКИХ БУДИНКІВ,

РОЗМІЩЕННЯ ЯКИХ ДОПУСКАЄТЬСЯ В ПІДВАЛЬНОМУТА ЦОКОЛЬНОМУ ПОВЕРХАХ

І Підвальний поверх

а) бойлерні, насосні водопостачання і каналізації; камери вентиляційні та кондиціонування повітря; вузли керування та інші приміщення для встановлення та керування інженерним і тех­нологічним обладнанням будинку; машинне відділення ліфтів;

б) вестибюль при влаштуванні виходу з нього назовні через перший поверх; гардеробні, вби­ральні, умивальні, душові; приміщення для куріння; роздягальні; кабіни особистої гігієни жінок;

в) комори та складські приміщення (крім приміщень для зберігання легкозаймистих речовин і горючих рідин);

г) приміщення магазинів продовольчих товарів; магазинів непродовольчих товарів торговель­ною площею до 400 м² (за винятком магазинів та відділів продажу легкозаймистих матеріалів та горючих рідин); приміщення прийому склотари, зберігання контейнерів, прибирального інвентаря;

д) підприємства громадського харчування;

е) санітарні пропускники; дезинфекційні; кабінети охорони праці; комори для білизни; при­міщення для зберігання речей хворих; приміщення для тимчасового зберігання трупів; розвантажу­вальні; розпакувальні; приміщення зберігання і миття мармітних візків, гіпсу; сховища радіо­активних речовин; приміщення для зберігання радіоактивних відходів та білизни, яка забруднена радіоактивними речовинами; стерилізаційні суден і клейонок; приміщення дезинфекції ліжок і сте­рилізації апаратури; приміщення зберігання, регенерації та нагрівання лікувальної грязі; при­міщення для миття та сушіння простирадл, полотен та брезентів; компресорні;

ж) кімнати прасування і чищення одягу; приміщення для сушіння одягу і взуття; приміщення для прання;

к) лабораторії і аудиторії для вивчення спецпредметів зі спеціальним обладнанням;

л) майстерні (крім навчальних і майстерень лікувально- профілактичних закладів);

м) комплексні приймальні пункти побутового обслуговування; приміщення для відвідувачів, демонстраційні зали, знімальні, зали фотоательє з лабораторіями; приміщення пунктів прокату; зали сімейних свят;

н) радіовузли, кінофотолабораторії; приміщення для замкнених систем телебачення;

п) тири для кульової стрільби; спортивні зали і приміщення для тренувальних і фізкультурно-оздоровчих занять (без трибун для глядачів); приміщення для зберігання лиж; більярдні; кімнати для гри в настільний теніс; кегельбани;

р) книгосховища; архівосховища; медичні архіви;

с) кінотеатри або їх зали з кількістю місць до 300; виставочні зали; приміщення для занять гуртків дорослих; фойє;

т) зали ігрових автоматів, приміщення для настільних ігор, репетиційні зали (за умови одночас­ної кількості відвідувачів у кожному відсіку не більше 100 чол.); при цьому треба передбачати опорядження стін та стель негорючими матеріалами;

у) естради та арени, трюм сцени, оркестрова яма, кімнати директора оркестру та оркестрантів;

ф) дискотеки до 50 танцювальних пар;

х) приміщення для збору і пакування макулатури;

ц) камери зберігання багажу; приміщення для розвантажування та сортування багажу.

II Цокольний поверх

а) всі приміщення, розміщення яких допускається у підвалі;

б) бюро перепусток, довідкові, реєстратури, каси ощадних банків та інші каси; транспортні агентства; приміщення для виписки хворих; центральні комори білизни;

в) службові і конторські приміщення;

г) басейни, криті ковзанки з штучним льодом без трибуни для глядачів;

д) приміщення копіювально-множильних служб;

е) реєстраційні зали;

ж) лазні сухого жару;

к) лабораторії, що виготовляють радонову та сірководневу воду у водолікарнях.

Примітка 1. На цокольному поверсі, підлога якого розташована нижче планувальної познач-ки тротуару або вимощення не більше ніж на 0,5 м, допускається розміщувати всі при­міщення, крім приміщень для перебування дітей у дитячих дошкільних закладах, на­вчальних приміщень шкіл, шкіл-інтернатів та професійно-технічних училищ, палатних відділень, кабінетів електросвіт-лолікування, пологових, операційних, рентгенівських кабінетів, процедурних і кабінетів лікарів, житлових приміщень.

Примітка 2. При розміщенні в підвальному або цокольному поверхах громадських будинків (крім дитячих дошкільних закладів, шкіл, шкіл-інтернатів і лікувальних закладів зі стаціо­наром) гаражів легкових автомобілів слід керуватися нормативами ДБН 360, ВСН 60 та ВСН 01.

Примітка 3. Приміщення, що наведені у пунктах а, е, к, п, ф, ц для підвальних поверхів, можуть розміщуватись в них та цокольних поверхах громадських будинків тільки за умови заборони розташування над ними приміщень з постійним масовим перебуванням людей.

 

ДОДАТОК М

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ВБУДОВАНИХ ЛАЗЕНЬ СУХОГО ЖАРУ (САУН)

М.1 Не допускається розміщення вбудованих саун вище другого поверху, у підвальних поверхах, під трибунами, в спальних корпусах оздоровчих таборів для дітей та підлітків, шкіл-інтернатів, дитячих дошкільних закладів, а також під приміщеннями та суміжно з приміщеннями, в яких пере­буває понад 100 осіб.

М.2 Місткість парильної сауни повинна бути не більше 10 місць.

М.3 Приміщення сауни в будинках І, II, III ступенів вогнестійкості повинні бути відокремлені протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу, а в будинках ІІІа, ІІІб, IV, IVa ступенів вогнестійкості - протипожежними перегородками та перекриттями з межею вогнестійкості не менше 1 години.

М.4 Сауна повинна мати відокремлений евакуаційний вихід безпосередньо назовні; влаштуван­нявиходів безпосередньо до вестибюлів, холів, сходових кліток, призначених для евакуації людей з будинків, не допускається.

М.5 Сауна повинна бути обладнана піччю заводського виготовлення з автоматичними захистом і відключенням до повного остигання через кожні 8 годин безперервної роботи.

М.6 У парильній повинно бути передбачено влаштування протипожежних перфорованих сухотрубів, приєднаних до внутрішнього водопроводу.

М.7 Відстань від електрокам'янки до обшивки стін парильної повинно бути не менше 0,20 м.

М.8 Безпосередньо над електрокам'янкою під стелею слід встановлювати негорючий тепло­ізоляційний щит. Відстань між щитом і обшивкою стелі повинна бути не менше 0,05 м.

М.9 У парильній повинна бути передбачена природна припливно-витяжна вентиляція, що забезпечує однократний повітрообмін.

М.10 Використання для обшивки парильної смолистої деревини не допускається.

 

ДОДАТОК Н (обов'язковий)

Таблиця Н. 1 - ГРАНИЧНІ ЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМИХ ПАРАМЕТРІВ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИМІЩЕНЬ З ПОСТІЙНИМ ПЕРЕБУВАННЯМ ЛЮДЕЙ

Параметри	Од. виміру	Граничні значення
взимку	влітку
не менше	не більше	не менше	не більше
Температура повітря	°С			-
Різниця температур, вимірювана: - біля стелі і підлоги - у різних точках на одному рівні - в повітрі і на поверхні стіни - в повітрі і на поверхні вікна	°С °С   °С °С	- -   - -		- -   - -	- -   - -
Температура підлоги	°С	16,5			-
Температура стелі	°С				-
Відносна вологість повітря	%
Швидкість повітря	м/с	-	0,2	-	0,5
Концентрація нетоксичного пилу	мг/куб.м	-	0,15	-	0,15
Коефіцієнт природного освітлення	%	0,3	-	0,3	-
Інсоляція на широті 48° пн.ш. і північніше	год	2,5	-	-	-
Інсоляція на широті південніше 48° пн.ш.	год	2,0	-	-	-
Шум і вібрація		згідно з 7.19
Примітка 1	. Розрахункові значення параметрів для приміщень громадських будинків різних видів встановлюються будівельними нормами за видами будинків та споруд в межах значень, регламентованих таблицею Н.1.
Примітка 2.	Максимальна температура поверхні стелі, що гріє, встановлюється СНіП 2.04.05 залежно від висоти приміщення.
Примітка 3.	Значення температури внутрішнього повітря приміщення в літній період, а також параметри відносної вологості, швидкості і запиленості повітря регламентуються для приміщень з надлишками тепла і вологи, для яких згідно з нормами проектування цих приміщень передбачається примусова вентиляція. При цьому температуру внутрішнього повітря для літнього періоду вказано для умов, коли температура зовнішнього повітря не пе­ревищує 25 °С.

 

 

ДОДАТОК П

(рекомендований)

Таблиця П. 1 - ОПТИМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ

Параметри, од. виміру	Діапазон оптимальних значень
від	до
Об'ємна щільність позитивних і негативних зарядів аероіонів, нКл/куб.м	0,160	0,480
Концентрація легких позитивних і негативних аероіонів, кількість іонів в 1 куб.см
Інтенсивність неіонізуючих випромінювань (елект­ромагнітні поля, статична електрика, ультрафіоле­тове та інфрачервоне випромінювання, ультра- та інфразвукові коливання тощо), іонізуючих випромі­нювань	Не вище гранично допустимих рівнів для населених місць
Вміст шкідливих хімічних речовин від зовнішніх джерел	Не вище середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДК) для населених місць

 

ДОДАТОК Р

(обов'язковий)

Таблиця P.1- МІНІМАЛЬНІ РОЗМІРИ КАБІН ВБИРАЛЕНЬ, ДУШОВИХ,