Вимоги до забудови земельної ділянки

До тексту внесена поправка

Лист Держбуду України від 15 березня 2002 року № 4/2-99).

 

Держбуд України

Київ 1999

РОЗРОБЛЕНІ:

ВНЕСЕНІ І ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: ЗАТВЕРДЖЕНІ:

ВАТ КиївНДІЕП (керівники: доктор арх. Л.М.Ковальський, канд. арх. В.В.Куцевич); канд. арх. О.А.Гайдученя, архітектори Б.М.Губов, І.І.Чернядьєва, канд.техн.наук В.Ф.Гершкович, канд. техн.наук Д.М.Подольський, інженери Б.Ґ.Польчук, Ю.О.Сіземов, Б.А.Ступаченко; за участю Укрінвестекспертизи (арх. В.А.Кур'ято); УкрНДІПцивільсільбуду (канд. арх. Г.І.Болотов); НДІТІАМ (канд. арх. Л.М.Бармашина); Головного санітарно-епідеміологічного управління МОЗ України (інспектор-лікар А.П.Скрипник); Українського науково-гігієнічного центру МОЗ України (доктор мед. наук В.Я.Акіменко, канд. мед. наук Н.М.Янко, канд. мед. наук К.Д.Фещенко). Управлінням архітектури і будівництва житлово-цивільних будин­ків та споруд Держбуду України (канд. арх. Л.Х.Муляр, архітектори О.П.Авдіенко, Г.П.Яценко, В.Є.Коротков, канд.техн.наук Н.В.Тро­фимович, інженери П.О.Безрідний, Л.Б.Брановицька). Наказом Держбуду України від 04.08.1999 p. № 187 та введені в дію 301.01.2000р.

 

Система нормативних документів на громадські будинки та споруди містить:

- базовий нормативний документ - державні будівельні норми ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положения";

- державні або відомчі будівельні норми за групами чи окремими видами громадських будинків та споруд (далі - будівельні норми за видами будинків та споруд).

У розвиток положень нормативних документів, за необхідності, розробляють посібники з ок­ремих видів будинків та споруд.

 

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

 

Будівлі і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення

ДБН В.2.2-9-99 На зміну СНіП 2.08.02-89

 

Ці норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків, споруд та комплексів громадського призначення (далі - громадських будинків), а також вбудовано-прибудо­ваних приміщень громадського призначення.

Вимоги цих норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб-суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

При проектуванні громадських будинків та споруд поряд з положеннями цих норм слід також керуватися положеннями будівельних норм за видами будинків та споруд, перелік яких наведений у додатку А.

Перелік основних нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку Б.

У даних нормах використовуються терміни та визначення згідно з додатком В.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1 Вимоги, пов'язані з особливостями окремих видів громадських будинків, у тому числі функціонально-планувальні, за умовами кооперування, блокування, інтеграції один з одним або з житловими та виробничими будинками, встановлюються в окремих будівельних нормах за видами будинків та споруд і в спеціальних нормах.

1.2 При проектуванні громадських будинків належить керуватись нормами, що визначають місткість, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги, вимоги до інженерного обладнання, роз­міщення та розмірів земельних ділянок закладів та підприємств обслуговування згідно з ДБН 360.

1.3 У громадських будинках і на території громадських комплексів допускається розміщення необхідних за технологією сервісно-виробничих та житлових приміщень службового призначення. Зазначені приміщення повинні відповідати вимогам будівельних норм за видами будинків та споруд і 7.1 даних норм.

1.4 При проектуванні громадських будинків та споруд необхідно передбачати обладнання і пристрої, що враховують потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення згідно з ви­могами даних норм (див. додаток Г) та ВСН 62.

Види обладнання і пристроїв для інвалідів визначаються у завданні на проектування.

1.5 У випадку реконструкції чи розширення існуючих громадських будинків, при спорудженні 16-поверхових і вище будинків, а також багатофункціональних громадських комплексів допускають­ся відхилення від окремих параметрів даних норм за умови обов'язкового обгрунтування цих від­хилень та їх належного документального оформлення при безумовному дотриманні вимог пожежної безпеки та санітарно-гігієнічних вимог за погодженням з державними органами нагляду.

1.6 Підрахунок загальної, корисної та розрахункової площі, будівельного об'єму, площі забу­дови та поверховості громадських будинків здійснюється згідно з додатком Д.

 

ВИМОГИ ДО ЗАБУДОВИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

 

2.1 Розміщення громадських будинків та споруд на земельних ділянках повинно відповідати містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарним нормам і здійснюватись згідно з вимогами ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, ДержСанПіН 173, ДержСанПіН 239. СанПіН 2605, СанПіН 1304, СанПіН 3077, СанПіН 1757, СанПіН 2152.

 

C.2 ДБН В.2.2-9-99

 

2.2 Площа земельних ділянок для розміщення громадських будинків та споруд прийма-ється відповідно до вимог ДБН 360 та ДБН В.2.4-1 з урахуванням ДержСанПіН 173.

2.3 При компактному розміщенні громадських будинків у комплексах і центрах обслуговування, а також розміщення їх в блокованих, кооперованих та багатофун-кціональних будинках або в умовах реконструкції допускається скорочення нормованої площі ділянки на 25 % (для дитячих дошкільних та навчальних закладів - на 20 %) без порушення нормативних вимог щодо допустимих показників озеленення та площі основних елементів функціонального призначення.

2.4 Ділянка для розміщення громадського будинку або комплексу будинків та споруд повинна відповідати вимогам забезпечення їх оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень будинків, влаштування зручних підходів, під'їздів і автостоянок, організації благоустрою з належним рівнем (%) озеленення.

2.5 Розмір (місткість) відкритих та критих (у тому числі підземних) автостоянок будинків і комплексів визначається згідно з ДБН 360 та додатком Е.

В'їзди і виїзди з підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок повинні бути віддалені від вікон житлових будинків і приміщень громадського призначення з тривалим перебуванням людей, а також ділянок загальноосвітніх шкіл, інтернатних, лікувальних та дитячих дошкільних закладів згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.

Вентиляційні шахти підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок повинні передба­чатися згідно з вимогами ВСН 01.

2.6 Огорожа сходів, сходових площадок і пандусів на ділянці забудови, а також матеріали шляхового покриття повинні забезпечувати безпечне пересування пішоходів, включаючи мало-мобільні групи населення з урахуванням руху колясок для дітей та інвалідів. Зовнішні сходи (або їх частини) і площадки заввишки від рівня тротуару більше 0,45 м при входах до будинку повинні мати огорожу.

2.7При плануванні ділянки та розміщенні на ній будинку або комплексу необхідно забезпечити можливість проїзду пожежних машин до будинків згідно з вимогами ДБН 360 таДБН Б.2.4-1.

2.8 Під'їзди до фасадів будинків, у тому числі багатофункціональних, допускається проектувати по експлуатованих покрівлях стилобатів та прибудов, розрахованих на відповідні навантаження, з урахуванням шумового впливу на приміщення стилобатної частини.

2.9 При влаштуванні стилобатної частини багатоповерхового будинку величина виносу стило­бату повинна встановлюватись виходячи із забезпечення доступності всіх приміщень основної час­тини будинку з автомобільних пожежних драбин або колінчастих автопідіймачів з урахуванням їх тактико-технічних даних.

2.10 Рівень плоскої покрівлі стилобатної частини або об'ємів, що прибудовуються, не повинен перевищувати більше ніж на 0,2 м позначку підлоги розташованого вище поверху основної частини будинку.

Матеріали утеплювача у конструкціях покриття та покрівлі повинні бути негорючими. Не­сучі конструкції стилобату або прибудованих частин повинні мати вогнестійкість не менше 1 год і нульову межу поширення вогню.

2.11 Обов'язковими є заходи щодо запобігання шкідливому впливу розжарених на сонці по­криттів плоских покрівель стилобату на житлові приміщення, що знаходяться вище, а також на приміщення з тривалим перебуванням людей.

2.12 Наскрізні проїзди в будинках слід приймати завширшки (у просвіті) не менше 3,5 м, заввишки не менше 4,25 м.

Ця вимога не поширюється на наскрізні проходи та проїзди в будинках та спорудах на рівні землі або першого поверху, які не призначені для проїзду пожежних машин.

2.13 В разі влаштування в будинках світлових або функціональних двориків з габаритами 18,0 м х 18,0 м і більше проїзди до них слід приймати згідно з 2.12.

 

ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИРІШЕННЯ

 

Вхідні вузли та комунікації

3.1 Основні входи до громадських будинків повинні мати зручні підходи та оптимальні розміри, які враховують можливості всіх розрахункових категорій відвідувачів. Кількість входів (виходів) визначається розрахунком виходячи із пропускної спроможності будинків, а також експлуатацій­ними вимогами.

3.2 Для інвалідів та інших маломобільних груп населення у громадських будинках один з основних входів повинен бути обладнаний пандусом або іншим пристроєм, що забезпечує мож­ливість підйому інваліда на рівень входу до будинку, його 1-го поверху або ліфтового холу. Такий вхід повинен бути захищений від атмосферних опадів; перед ним слід влаштовувати площадку розміром не менше їм х 2,5 м з дренажем.

3.3 У громадських будинках при кожному зовнішньому вході до вестибюлю та сходових кліток належить передбачати тамбури для теплового і вітрового захисту.

Ширина тамбура повинна перевищувати ширину прорізу не менше ніж на 0,15 м з кожного боку, а глибина тамбура повинна перевищувати ширину полотна дверей не менше ніж на 0,2 м. Мінімальна глибина тамбура - 1,2 м.

3.4 Позначка рівня підлоги приміщень біля входу до будинку повинна бути вище від позначки тротуару перед входом не менше ніж на 0,15 м.

Допускається приймати позначку рівня підлоги біля входу до будинку менше 0,15 м (в тому числі і заглиблення нижче позначки тротуару) за умови захисту приміщень від попадання опадів.

3.5 Розміри приміщень вестибюльної групи приймаються з урахуванням максимальної пропус­кної спроможності, коефіцієнта змінності, необхідності забезпечення вхідного контролю та охорони, інших особливостей експлуатації будинків різного призначення згідно з ДБН за видами будинків та споруд.

3.6 У громадських будинках та спорудах, що обслуговують інвалідів та інші маломобільні групи населення, площу приміщень вестибюльної групи слід збільшувати з урахуванням людей, які супро­воджують інвалідів, з розрахунку 0,5 м² на кожного інваліда згідно з ВСН 62.

3.7 Місткість гардеробних приймається відповідно до вимог будівельних норм за видами бу­динків та споруд. Площу гардеробних для верхнього одягу за бар'єром слід приймати з розрахунку на одне місце не менше 0,08 м², коли використовують вішалки консольного типу, і 0,1 м², коли використовують звичайні та підвісні вішалки.

При зберіганні у гардеробній, крім верхнього одягу, сумок та портфелей площу за бар'єром допускається збільшувати на 0,04 м² на одне місце.

3.8 Глибина гардеробної за бар'єром не повинна перевищувати 6 м. Між бар'єром та вішалками слід передбачати прохід не менше 1 м.

3.9 Приміщення, зони та місця надання послуг, що відвідуються маломобільними відвідувачами, належить, як правило, розташовувати на рівні, найближчому до поверхні землі. В інших випадках слід передбачати сходи, пандуси, ліфти та інші пристосування для переміщення маломобільних відвідувачів.

В усіх будинках, в яких приміщення, призначені для користування інвалідами на кріслах-коляс­ках, розташовані вище першого поверху, слід передбачати ліфти, кабіни яких повинні мати розміри не менше: ширину -1,1 м; глибину - 1,5 м; ширину дверного прорізу - 0,85 м.

Ліфти повинні мати автономне керування з кабін і з рівня поверху, що має безпосередній вихід назовні.

3.10 Влаштування ліфтів або інших підйомників є обов'язковим для будинків з різницею позначок рівнів підлоги вхідного вестибюлю та підлоги верхнього поверху (крім технічного верхнього) 13,2 м і більше.

За меншої різниці позначок необхідність у ліфтах визначається з урахуванням особливостей громадських будинків і вимог відповідних будівельних норм за видами будинків та споруд.

3.11 Пасажирські ліфти належить передбачати із розрахунку в будинках:

а) установ органів управління, проектних, конструкторських та кредитно-фінансових установ - заввишки більше 3-х поверхів; у будинках районних, міських та обласних державних адміністрацій та інших установ, які часто відвідуються населенням, - починаючи с 3-го поверху;

б) лікарень та пологових будинків:

1) ліфти для будинків лікувально-профілактичних закладів (далі - лікарняні ліфти) - при розташуванні палатних відділень на 2-му поверсі та вище;

2) пасажирські ліфти - в будинках заввишки 3 поверхи та більше;

в) амбулаторно-полікліничних закладів:

1) лікарняні ліфти - в будинках заввишки 2 поверхи та більше;

2) пасажирський ліфт, який має кабіну з глибиною не менше 2,1 м, - у будинках заввишки 2 поверхи та більше;

г) санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв:

1) пасажирські ліфти - в будинках заввишки 3 поверхи та більше;

2) лікарняний ліфт - при розташуванні лікувальних приміщень вище першого поверху в будинках заввишки 2 поверхи та більше;

д) готелів та мотелів вищих розрядів "А" та "Б" - заввишки 2 поверхи та більше;

е) готелів, турбаз та мотелів І розряду - заввишки 3 поверхи та більше;

ж) те саме, II розряду і нижче, а також усіх інших закладів відпочинку та туризму - заввишки 4 поверхи та більше;

к) підприємств громадського харчування - при розташуванні залів вище 3-го поверху.

Примітка 1. У житлових корпусах санаторіїв для хворих з порушенням опорно-рухового апарату один з ліфтів повинен бути лікарняним.

Примітка 2. Необхідність влаштування ліфтів та інших засобів вертикального транспорту в гро­мадських будинках меншої поверховості та висоти, а також не вказаних в цьому пункті встановлюється завданням на проектування.

Примітка 3. В разі необхідності влаштування ліфтів для інвалідів, які користуються кріслами-коляс­ками, слід керуватись 3.9, 3.12.

 

3.12 Кількість пасажирських ліфтів встановлюється розрахунком, але не може бути менше двох. Допускається другий ліфт заміняти вантажним, у якому дозволяється перевозити людей, якщо за розрахунком вертикального транспорту достатньо встановлення одного пасажирського ліфта.

Вантажні ліфти слід передбачати згідно з технологічними вимогами "Правил устройства и безопасной эксплуатации лифтов" (ПУБЕЛ).

3.13 У будинках заввишки 2 і більше поверхів, приміщення яких розраховані на від­відування або мешкання інвалідів, слід передбачати не менше одного ліфта (пасажирського або вантажного) глибиною кабіни не менше 2,1 м, який забезпечує під час пожежі, землетрусу та інших надзвичайних ситуацій можливість евакуації інвалідів та людей літнього віку, що не здатні до самостійного пересування по сходах і пандусах, а також транспортування пожежних і рятувальних підрозділів.

3.14 У разі застосування підйомника у вигляді платформи, що переміщується вертикально, похило або вздовж сходового маршу, ширина такої платформи повинна бути не менше 0,9 м, глибина - не менше 1,2 м.

3.15 Всі ліфти та підйомники у громадських будинках повинні розраховуватись на роботу у режимі "Пожежа", а в будинках заввишки більше 26,5 м від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього, один з ліфтів вантажопід­йомністю не менше 800 кг повинен бути розрахований на роботу у режимі "Транспортування пожежних підрозділів". Вимоги до таких ліфтів наведено у додатку Ж.

3.16 Відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до дверей найближчого пасажирсько­го ліфта повинна бути не більше 60 м.

3.17 Виходи з пасажирських ліфтів слід проектувати через ліфтовий хол, а у будинках із незадимлюваними сходовими клітками - згідно з протипожежними нормативами СНіП 2.01.02.

У будинках заввишки до позначки підлоги верхнього поверху менше 26,5 м виходи не більше ніж з двох ліфтів допускається розташовувати безпосередньо на сходовій площадці, за винятком будинків лікарень.

Ширина ліфтового холу пасажирських ліфтів повинна бути не менше: при однорядному розта­шуванні ліфтів - 1,3 найменшої глибини кабіни ліфтів; при дворядному розташуванні - подвійної найменшої глибини кабіни, але не більше 5 м.

Перед ліфтами з глибиною кабіни 2,1 м і більше ширина ліфтового холу повинна бути не менше 2,5 м.

Вихід з комор та інших приміщень для зберігання і переробки горючих матеріалів безпосередньо до ліфтового холу не допускається.

3.18 3 урахуванням технологічних особливостей будинку допускається влаштування входу до ліфтів з рівня позначки підлоги підвалу чи цокольного поверху.

3.19 Двері шахт ліфтів і підйомників у підвальних і цокольних поверхах повинні виходити до холів або тамбурів-шлюзів, огороджених протипожежними перегородками 1-го типу і пере­криттями 3-го типу. У таких холах і тамбурах-шлюзах повинен бути передбачений підпір повітря не менше 20 Па. Двері ліфтових холів і тамбурів-шлюзів повинні бути протипожежними, такими, що самі зачиняються, з ущільненими притворами, а з боку шахт ліфтів можуть бути із горючих матеріалів (без засклення).

3.20 Шахти і машинні приміщення ліфтів і підйомників не повинні примикати безпосередньо до приміщень для перебування дітей, до навчальних приміщень, житлових приміщень, що розташовані у громадських будинках, до залів для глядачів і читальних залів, клубних приміщень, палат і кабінетів лікарів лікувально- профілактичних закладів, робочих приміщень з постійним перебуванням людей.

Примітка. У виняткових випадках примикання може бути допущено за умови виконання заходів щодо звукоізоляції, підтверджених відповідними розрахунками.

Висота приміщень

3.21 Висота приміщень надземних поверхів громадських будинків від підлоги до стелі прий­мається відповідно до технологічних вимог, але не менше 3,0 м. У коридорах і холах в залежності від об'ємно-планувального вирішення будинків при врахуванні технологічних вимог допускається змен­шення висоти до 2,5 м; в допоміжних коридорах і складських приміщеннях - до 2,2 м, а в окремих приміщеннях допоміжного призначення без постійного перебування людей - до 1,9 м.

3.22 Висоту приміщень громадського призначення, що вбудовуються у житлові будинки, якщо їх місткість в межах 40 осіб, а закладів роздрібної торгівлі торговельною площею до 250 м² допускається приймати за висотою приміщень житлових будинків за умови забезпечення нор­мативних показників мікроклімату, що підтверджені розрахунком.

3.23 У приміщеннях з похилою стелею або різними за висотою частинами приміщення вимогам до найменшої висоти повинна відповідати середня (приведена) висота приміщення. В цьому випадку висота приміщення у будь-якій його частині має бути не менше 2,5 м.

У коридорах та інших приміщеннях, простір під стелею яких використовується для транзитних інженерних комунікацій, допускається зменшення висоти від підлоги до підвісної стелі до 2,5 м.

3.24 У громадських будинках при виконанні додаткових заходів щодо протипожежного та протидимного захисту допускається влаштування внутрішніх відкритих багатосвітних зальних прос­торів (атріумів) згідно з вимогами, наведеними у додатку К.

Підземні, підвальні, цокольні та технічні поверхи

3.25 Перелік приміщень громадських будинків, які допускається розмішувати в підвальному та цокольному поверхах, наведений у додатку Л.

3.26 Підвали під громадськими будинками проектують, як правило, одноповерховими. Допус­кається влаштування двоповерхових (двоярусних) підземних автомобільних стоянок з урахуванням вимог додатків Е і Л.

3.27 Висота підземного, підвального та цокольного поверхів від підлоги до стелі повинна бути не менше 2,7 м. Висота технічного поверху приймається залежно від габаритів розташованого у ньому інженерного обладнання і комунікацій. В місцях проходу обслуговуючого персоналу висота від підлоги до низу конструкцій, що виступають, має бути не менше 1,9 м.

3.28 Технічний підпідлоговий простір, у якому прокладено інженерні мережі, повинен мати виходи назовні (через люки розміром не менше 0,6 м х 0,6 м або двері).

3.29 При розміщенні у підвальних, цокольних та технічних поверхах приміщень з устаткуванням, що є джерелом підвищеного шуму чи вібрації, необхідно передбачати відповідні заходи згідно з вимогами СНіП II-12.

3.30 В окремих громадських будинках, що визначаються вимогами цивільної оборони, слід проектувати приміщення подвійного призначення за спеціальними нормативами ДБН В.2.2-5.

3.31 При реконструкції горищних поверхів під мансардні слід враховувати протипожежні ви­моги, які відносяться до зміненої поверховості будинку та необхідного ступеня вогнестійкості в залежності від застосованих конструкцій мансардних поверхів.

3.32 Розміщення лазень сухого жару в підвалах не допускається. При проектуванні лазні сухого жару (сауни) необхідно дотримуватись вимог, які викладені в додатку М.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Шляхи евакуації

4.1 Будинки, споруди та приміщення громадських будинків, їх конструкції, планувальні ви­рішення, обладнання та опорядження повинні відповідати протипожежним вимогам СНіП 2.01.02 і ДБН В.2.5-13, а також вимогам пожежної безпеки будівельних норм за видами будинків та споруд.

4.2 На шляхах евакуації всередині громадського будинку відстань від дверей найбільш від­далених приміщень (крім вбиралень, умивалень, кімнат для куріння, душових та інших обслугову­ючих приміщень) до виходу назовні чи до сходової клітки, забезпеченої зовнішнім виходом, слід приймати згідно з будівельними нормами за видами будинків та споруд.

4.3 Місткість приміщень, що виходять до тупикового коридору чи холу, не повинна пере­вищувати 80 осіб.

4.4 Ширину проходів, коридорів та інших горизонтальних шляхів евакуації в залежності від виду громадського будинку слід приймати згідно з будівельними нормами за видами будинків та споруд у всіх випадках з урахуванням:

- одномоментної щільності потоку людей, що евакуюються, не більше 5 осіб на 1 м;

- мінімальної ширини проходів - 1 м;

- мінімальної ширини коридору чи переходу, що веде до іншого будинку, - 1,4 м.

4.5 Коридори завдовжки більше 60 м належить розділяти перегородками з дверима, які самі зачиняються і розташовані на відстані не більше 60 м одна від одної та від торців коридору.

4.6 Уклон пандусів на шляхах пересування людей слід приймати:

усередині будинку, споруди...............................не більше 1:6;

зовні..................................................................... -"- 1:8;

на шляхах пересування інвалідів на колясках... -"- 1:12:

у стаціонарах лікувальних закладів.................... -" - 1:20.

4.7 Уклон маршів сходів на шляхах евакуації не повинен перевищувати 1:2 (крім сходів трибун спортивних споруд).

Уклон маршів сходів, що ведуть у підземні, підвальні та цокольні поверхи, на горище, а також сходів в надземних поверхах, не призначених для евакуації людей, допускається приймати 1:1,5.

4.8 Кількість підйомів в одному марші між площадками повинна бути не менше 3 і не більше 16 (за винятком криволінійних сходів). В одномаршових сходах, а також в одному марші дво- та тримаршових сходів у межах першого поверху допускається не більше 18 підйомів.

Вимоги цього пункту та пунктів 4.6, 4.7 не поширюються на проектування проходів зі схо­динками між рядами місць у залах для глядачів, спортивних спорудах, аудиторіях з підлогою, що має похил.

4.9 У громадських будинках допускається використання як шляхів евакуації сходів, криво­лінійних у плані (крім лікувальних, амбулаторно-поліклінічних та дитячих дошкільних закладів). При цьому місткість приміщень, з яких передбачається евакуація по таких сходах, не повинна перевищувати 5 осіб; ширина проступів у вузькій частині не повинна бути меншою за 0,22 м (у службових сходах - не менше 0,12 м).

 

4.10 Марші та площадки сходів повинні мати огорожу заввишки не менше 0,9 м з поручнями з урахуванням розрахункових категорій відвідувачів (див. додаток В) та вимог будівельних норм за видами будинків та споруд.

4.11 Ширину евакуаційного виходу з коридору до сходових кліток та сходових маршів слід встановлювати залежно від кількості осіб, що підлягають евакуації через цей вихід, з розрахунку на 1 м ширини виходу чи маршу з урахуванням ступеня вогнестійкості будинку (крім кінотеатрів, клубів, центрів культури та дозвілля, театрів і спортивних споруд):

І, II не більше 165 осіб;

III, IIIá, IV -"- 115 осіб;

IIIa, IVa, V -" - 80 осіб.

4.12 Ширина сходових маршів у громадських будинках не повинна перевищувати 2,4 м, а також повинна бути не менше ширини виходу до сходової клітки з найбільш населеного поверху, але не менше:

1,35 м - у будинках з кількістю осіб, що перебувають у найбільш населеному поверсі, більше 200, а також у кінотеатрах, клубах, центрах культури та дозвілля, лікувальних закладах незалежно від кількості місць;

1,2 м - в решті будинків, а також на сходах, що ведуть до приміщень, не пов'язаних з перебу­ванням в них глядачів та відвідувачів (у кінотеатрах, клубах, центрах культури та дозвілля) чи хворих (у будинках лікувальних закладів);

0,9 м - на сходах, що ведуть до приміщення з кількістю осіб, які одночасно перебувають у ньому, - до 5.

Проміжна площадка у прямому марші сходів повинна мати ширину не менше 1 м.

4.13 Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу. Ширина зовнішніх дверей повинна бути не менше ширини маршу сходів.

4.14 Евакуаційні балкони, лоджії та галереї, які ведуть до незадимлюваних сходів, повинні мати ширину проходу в чистоті не менше 1,2 м і огорожу заввишки не менше 1,2 м.

 

 

4.15 Один евакуаційний вихід (двері) допускається передбачати:

а) з розташованого на будь-якому поверсі приміщення в разі одночасного перебування у ньому не більше 50 осіб (у тому числі з амфітеатрів чи балконів залу для глядачів), якщо відстань від найбільш віддаленого робочого місця приміщення до зазначеного виходу не перевищує

25 м;

б) з одноповерхового будинку або вбудованих на першому поверсі житлових будинків закладів приміщень обслуговування загальною площею не більше 300 м та кількістю одночасно перебуваючих на першому поверсі не більше 50 осіб.

 

4.16 Для евакуації з другого поверху двоповерхових громадських будинків допустиме влашту­вання сходів 3-го типу (зовнішніх відкритих) за таких умов:

 

Ступінь вогнестійкості будинку	Гранична кількість осіб, які евакуюються по кожних із зовнішніх відкритих сходах
І, II	70 осіб
III	50 осіб
IV, V	30 осіб

Примітка 1. Дане положення не стосується шкіл, шкіл-інтернатів, дитячих дошкільних закладів для дітей з порушенням фізичного та розумового розвитку, а також стаціонарних лікувальних закладів. Передбачати шляхи евакуації інвалідів та літніх людей по від­критих металевих сходах не допускається.

При проектуванні зовнішніх відкритих сходів слід передбачати заходи щодо сніго­захисту, а також запобігання обледенінню.

Примітка 2. Сходи 3-го типу у дитячих дошкільних закладах загального типу повинні мати уклон не більше 1:1 (45°), а в інших громадських будинках - не більше 1:0,6 (60°). Ширина таких сходів повинна бути не менше 0,8 м, а ширина сходинок - не менше 0,2 м.

4.17 При влаштуванні проходу до зовнішніх відкритих сходів через плоскі покрівлі (у тому числі і неексплуатовані) або зовнішні відкриті галереї несучі конструкції покриттів та галерей слід проектувати з межею вогнестійкості не менше 0,5 години і нульовою межею розповсюдження вогню.

4.18 При розділенні приміщень на частини з допомогою перегородок, що трансформуються, слід передбачати самостійні евакуаційні виходи з кожної частини, якщо чисельність осіб, які евакуюються, перевищує 50.

4.19 Евакуаційні виходи з підвалу або цокольного поверху передбачають, як правило, безпосе­редньо назовні.

Відстань від виходу з підвалу в коридор першого поверху до виходу із закритої сходової клітки повинна бути не менше 5 м.

При висоті будинків до 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього) допускається передбачати виходи з підвалу або цокольного поверху через загальні сходові клітки з виходом назовні, відокремленим від іншої частини сходової клітки на висоту одного поверху суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу.

4.20 Сполучення між підвалом або цокольним поверхом та першим поверхом допускається влаштовувати по окремих сходах, що ведуть до коридору, холу або вестибюлю першого поверху, крім вестибюлю атріума. Ці сходи не враховуються під час розрахунку шляхів евакуації.

4.21 Якщо сходи з підвалу або цокольного поверху виходять у вестибюль першого поверху, то усі сходи надземної частини будинку, крім виходу в цей вестибюль, повинні мати вихід безпосередньо назовні.

Вимоги до елементів будинків

4.22 Сходові клітки повинні бути забезпечені природним освітленням через прорізи у зовнішніх стінах (крім сходів у підвальних та цокольних поверхах, а також колосникових сходів у будинках видовищних закладів).

В разі суцільного заповнення віконних прорізів (склоблоками, склопрофілітом або іншими подібними матеріалами) на кожному поверсі є обов'язковою наявність створок та фрамуг, що відкриваються, площею не менше 1,2 м² на поверх.

4.23 У будинках І та II ступенів вогнестійкості з кількістю поверхів не більше 3 допускається передбачати 50 % звичайних сходових кліток 2-го типу з верхнім природним освітленням: при цьому відстань між маршами сходів повинна бути не меншою ніж 1,5 м, а в покритті сходових кліток повинні влаштовуватись люки з дистанційним керуванням для випуску диму у разі пожежі.

4.24 Відкритими на всю висоту будинку допускаються внутрішні сходи у будинках І та II ступенів вогнестійкості заввишки не більше 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього) за умови відокремлення приміщення, де розташовані сходи, від коридорів та інших приміщень перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 години; відкритими на висоту одного поверху (від вестибюля до позначки другого поверху) допускаються внутрішні сходи у будинках І - III ступенів вогнестійкості за умови відок­ремлення вестибюлів від коридорів та інших приміщень перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 години та влаштування протипожежних перекриттів.

Якщо у всьому будинку влаштовується автоматичне пожежогасіння, приміщення з відкритими сходами відокремлювати від коридорів та інших приміщень не обов'язково.

4.25 3 приміщень громадських будинків незалежно від їх призначення (залів для глядачів, аудиторій, навчальних і торговельних приміщень, читальних залів та ін., крім комор горючих матеріалів та майстерень) один або не більше 50 % виходів можуть бути безпосередньо у вес­тибюль, гардеробну, поверховий хол та фойє, які примикають до відкритих сходів.

При розміщенні в цокольному чи підвальному поверхах фойє, гардеробних, кімнат для куріння та туалетів допускається передбачати окремі відкриті сходи з підвального або цокольно­го поверхів до першого поверху.

4.26 У IVB та ІIIБ кліматичних зонах допускається влаштування евакуаційних зовнішніх від­критих сходів (крім стаціонарів лікувальних закладів та навчально-виховних закладів, вказаних у примітці 1 до 4.16, а також для евакуації інвалідів та літніх людей).

4.27 Зовнішні пожежні сходи слід розташовувати на відстані між ними не більше 150 м по периметру будинку (за винятком головного фасаду).

4.28 У будинках заввишки від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього, 26,5 м і більше всі сходові клітки належить передбачати незадимлюваними.

Одна з двох сходових кліток (або 50 % сходових кліток при їх більшій кількості) повинна бути незадимлюваною 1-го типу. В разі необхідності влаштування у будинку трьох та більше незадимлюваних сходових кліток перевага повинна надаватися незадимлюваним сходовим кліткам 1-го типу.

Відстань в осях між дверима поверхових входів і виходів цих сходових кліток повинна бути не менше 2,5 м. Двері поверхових входів і виходів повинні бути розташовані паралельно фасаду будинку в одній площині, розміщення їх під кутом одна до одної не допускається. Входи до незадимлюваних сходових кліток не допускається проектувати через поверхові ліфтові холи. Не слід розміщувати незадимлювані сходові клітки у внутрішніх кутах зовнішніх стін будинку.

Решту сходових кліток належить проектувати незадимлюваними 2-го або 3-го типу.

Незадимлювані сходові клітки 2-го типу необхідно розділяти суцільною протипожежною пере­городкою 1-го типу через кожні 7-8 поверхів по висоті на відсіки шляхом влаштування на висоту поверху суцільної стінки з негорючих матеріалів, що має межу вогнестійкості не менше 0,75 год. Перехід з одного відсіку до іншого такої сходової клітки слід виконувати в її об'ємі.

Протидимний захист таких сходових кліток забезпечується подачею зовнішнього повітря у верхню частину відсіків. Надлишковий тиск повинен бути не менше 20 Па у нижній частинні відсіку сходової клітки і не більше 150 Па у верхній частині відсіку при одних відкритих дверях.

Продуктивність вентиляторів, перерізи шахт і клапанів визначаються розрахунком згідно з положеннями СНіП 2.04.05.

4.29 Вихід з незадимлюваної сходової клітки 2-го типу у вестибюль належить влаштовувати через тамбур-шлюз з підпором повітря під час пожежі в тамбурі-шлюзі.

Стіни сходових кліток з підпором повітря не повинні мати інших прорізів, крім віконних у зовнішніх стінах та дверних, які ведуть у поверхові коридори, вестибюлі або назовні, а також отворів для подавання повітря з метою створення надлишкового тиску.

За наявності в будинку незадимлюваних сходових кліток 1-го типу вхід на технічні поверхи повинен здійснюватись через повітряні зони.

4.30 У будинках заввишки 4 поверхи і більше для світлопрозорого заповнення дверей, фрамуг (у дверях, перегородках і стінах, включаючи внутрішні стіни сходових кліток) і перегородок належить застосовувати загартоване або армоване скло і склоблоки. У будинках з кількістю поверхів менше 4-х види склопрозорого заповнення не обмежуються.

4.31 У будинках заввишки більше 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього) коридори та інші шляхи евакуації слід відокрем­лювати від приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

Поверховість та вогнестійкість будинків

4.32 Кількість поверхів у громадських будинках не повинна перевищувати 16. Спорудження будинків вище 16 поверхів допускається за умови відповідного обгрунтування їх експлуатаційних якостей, а також при дотриманні санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог, врахуванні міс­тобудівної ситуації, інженерно-технічних можливостей будівельної бази.4.33 Площа поверху між протипожежними стінами 1-го типу (далі - площа пожежного відсіку) залежно від ступеня вогнестійкості і поверховості будинків повинна бути не більше наведеної у таблиці 1, а для будинків підприємств побутового обслуговування, магазинів, кінотеатрів, клубів, центрів культури та дозвілля, критих спортивних споруд даний показник приймається згідно з будівельними нормами за видами будинків та споруд. 4.34 Аудиторії, актові та конференц-зали, зали зборів та зальні приміщення спортивних споруд необхідно розміщувати по поверхах згідно з таблицею 2.

Таблиця 1

Ступінь вогнестійко­сті будинку	Гранична поверхо­вість	Площа пожежного відсіку, м2, у будинку
		одноповер­ховому	2-поверховому	З-5-поверховому	6-9-поверховому	10-16-поверховому
I
II
III					-	-
IlIa, IIIб	1*)		-	-	-	-
IV				-	-	-
IVa			-	-	-	-
V				-	-	-
*) Для кінотеатрів, клубів, центрів культури та дозвілля, критих спортивних споруд та шкіл, що розмі­щуються у будинках ІІІа та ІІІб ступенів вогнестійкості, гранична поверховість встановлюється від­повідними будівельними нормами за видами будинків та споруд.
Примітка 1.	У будинках І та II ступенів вогнестійкості за наявності автоматичного пожежогасіння площа пожежного відсіку може бути збільшена не більше ніж удвічі.
Примітка 2.	Ступінь вогнестійкості прибудованих до будинку навісів, терас, галерей, а також відокрем­лених протипожежними стінами службових та інших будинків і споруд допускається прий­мати на один ступінь вогнестійкості нижче ніж ступінь вогнестійкості будинку.
Примітка 3.	Площа пожежного відсіку у будинках заввишки більше 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього) слід приймати як для будинків заввишки 10 і більше поверхів.
Примітка 4.	У спортивних залах, залах ванн басейнів, залах підготовчих занять басейнів, вогневих зонах критих тирів в разі перевищення їх площі по відношенню до встановленої у даній таблиці протипожежні стіни слід передбачати між зальними та іншими приміщеннями. У при­міщеннях вестибюлів і фойе в разі перевищення їх площі по відношенню до встановленої' в даній таблиці не більше ніж на 15 % замість протипожежних стін допускається передба­чати світлопрозорі протипожежні перегородки 2-го типу.
Примітка 5.	Площу пожежного відсіку одноповерхових будинків з двоповерховою частиною, що займає менше 15 % від площі забудови будинків, слід приймати як для одноповерхових будинків.
Примітка 6.	Площа пожежного відсіку в підвальних і цокольних поверхах повинна бути не більше 700 м2.
Примітка 7	Дерев'яні стіни з внутрішнього боку, перегородки і стелі будинків V ступеня вогнестійкості дитячих дошкільних закладів, шкіл, шкіл-інтернатів, лікувальних і амбулаторно-поліклініч­них закладів, дитячих оздоровчих таборів, клубів, центрів культури та дозвілля (крім одно­поверхових будинків клубів з рубленими і брущатими стінами) повинні бути обштукатурені або покриті вогнезахисними фарбами чи лаками, які переводять деревину в групу важкогорючих матеріалів.

 

 

4.35 Не допускається розміщувати безпосередньо під приміщеннями, що призначені для одно­часного перебування більше 50 осіб, а також у підвальних і цокольних поверхах приміщення, у яких застосовуються або зберігаються горючі гази і рідини, а також є процеси, що пов'язані з утворенням горючого пилу.

4.36 Огороджувальні конструкції переходів між будинками (корпусами, блоками) повинні мати межу вогнестійкості, що відповідає основному будинку. Пішохідні та комунікаційні тунелі, стіни будинків в місцях примикання до них переходів і тунелів слід передбачати з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 2 год. Двері у прорізах цих стін, що ведуть до переходів і тунелів, повинні бути протипожежними 2-го типу.

 

Таблиця 2

Допустимий ступінь вогнестійкості будинку	Кількість місць у залі або аудиторії	Граничний поверх розташування
І, II	До 300
І, II	Понад 300 до 600
І, II	-"- 600
III	До 300
III	Понад 300 до 600
IlIa, IV, V	До 300
ІІІб	-"- 500
IVa	-"- 100
Примітка 1. При визначенні граничного поверху розміщення аудиторій або залів, що мають похил підлоги, позначку підлоги належить приймати біля першого ряду місць.
Примітка 2. Актові зали - лекційні аудиторії в будинках шкіл та шкіл-інтернатів III ступеня вогнестійкості слід розташовувати не вище другого поверху. Перекриття під такими залами повинні бути протипожежними 2-го типу.

 

4.37 У пожежонебезпечних господарських та технічних приміщеннях (коморах для зберігання горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камерах та ін.) перегородки повинні бути протипожежними 1-го типу, а двері - протипожежними 2-го типу з межею вогнестійкості не менше 0,6 години.

4.38 Застосування горючих легкозаймистих килимових покриттів з високою димоутворюючою здатністю та індексом розповсюдження полум'я по поверхні більше 20 згідно з ГОСТ 12.1.044, високонебезпечних за токсичністю продуктів горіння у громадських будинках не допускається.

В коридорах і холах громадських будинків, за винятком видовищних, клубних, дозвіллєвих, критих спортивних споруд з місцями для глядачів, дитячих дошкільних закладів, спальних корпусів шкіл-інтернатів, дитячих оздоровчих таборів і стаціонарів лікувальних закладів, допускаєтья вико­ристовувати килимові покриття з горючих матеріалів з індексом розповсюдження полум'я по по­верхні до 20, з помірною димоутворюючою здатністю та помірно небезпечних за токсичністю, а в будинках заввишки 10 поверхів та більше - важкогорючих з індексом розповсюдження полум'я по поверхні до 20, з малою димоутворюючою здатністю та малонебезпечних за токсичністю. Килимові покриття мають бути наклеєні на негорючу основу (крім будинків V ступеня вогнестійкості).

4.39 Опорядження стін і стель залів для глядачів і залів критих спортивних споруд з кількістю місць до 1500, аудиторій (більше 50 місць), конференц-залів, актових залів (крім залів, розташованих в будинках V ступеня вогнестійкості), а також торговельних залів приміщень підприємств роздрібної торгівлі в будинках І, II, III, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості слід передбачати з важкогорючих або негорючих матеріалів.

В зазначених залах з кількістю місць більше 1500, у приміщеннях сховищ бібліотек та архівів, а також службових каталогів та описів у архівах - тільки з негорючих матеріалів.

В оперних та музичних театрах опорядження стін та стель повинно бути виконано з важкогорючих матеріалів незалежно від місткості залу.

Додаткові вимоги до проектування будинків заввишки понад 16 поверхів

4.40 Будинки заввишки понад 16 поверхів належить проектувати І ступеня вогнестійкості і розділяти по вертикалі на пожежні відсіки протипожежними перекриттями з межею вогнестійкості не менше 2 год; такий відсік по висоті не повинен перевищувати 8 поверхів. Площа пожежного відсіку для будинків заввишки від 16 поверхів до 25 включно повинна бути не більше 2200 м², для будинків вище 25 поверхів - не більше 1200 м².

4.41 Сходові клітки будинків заввишки понад 16 поверхів повинні бути незадимлюваними 1-го та 2-го типу і розділятися на відсіки через кожні 8 поверхів (з урахуванням 4.28) суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу.

Зонуванню підлягають інженерні системи (протипожежний водопровід, вентиляційні системи, сміттєпроводи та ін.).

4.42 У межах нижнього поверху кожного пожежного відсіку по периметру будинку повинні передбачатись евакуаційні балкони або відкриті галереї (з урахуванням 4.10) з виходом на них із незадимлюваних сходових кліток, коридорів та приміщень. Площа таких балконів або відкритих галерей повинна бути розрахована на можливість перебування на них найбільшої кількості людей, які одночасно знаходяться на всіх поверхах пожежного відсіку. У будинках з приміщеннями для сну (готелі та ін.) такі балкони, площадки і галереї слід передбачати на кожному поверсі, починаючи з 17-го.

4.43 Місткість ресторанів та зальних приміщень вище 16-го поверху не повинна перевищувати 100 місць.

4.44 При оснащенні фасадів будинків підйомними пристроями для ремонту і очищення фасадів ці пристрої повинні розраховуватися на використання пожежними підрозділами, в тому числі для рятування людей.

4.45 Опорядження і облицювання стін та стелі на шляхах евакуації та в зальних приміщеннях необхідно передбачати із негорючих матеріалів.

Для опорядження приміщень будинків, що мають атріум, а також будинків заввишки понад 16 поверхів допускається застосування горючих матеріалів завтовшки не більше 0,4 мм.

4.46 Замість протипожежних стін для вирішення архітектурно-планувальних і функціональ­них завдань допускається влаштування протипожежної зони згідно з протипожежними вимо­гами СНіП 2.01.02.

4.47 У будинках заввишки понад 16 поверхів при влаштуванні сміттєпроводу кожний по­жежний відсік (див. 4.41) повинен мати окремий ізольований сміттєпровід із завантажувальним люком, орієнтованим назовні.

4.48 Евакуаційне освітлення будинків заввишки понад 16 поверхів повинно бути першої кате­горії.

КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

5.1 Конструктивні вирішення, конструкції громадських будинків, споруд та їх частин необхідно проектувати відповідно до їх функціонального призначення та обраним об'ємно-планувальним вирішенням з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов будівництва, а також згідно з нормативними документами: СНіП 2.02.01; СНіП 2.03.01; СНіП 2.03.03; СНіП II-22; СНіП ІІ-23; СНіП 2.03.06; СНіП II-25; СНіП 2.01.09; СНіП II-7; ДБН B.1.1-1; СНіП ІІ-3; СНіП ІІ-12; СТ СЕВ 4867; ГОСТ 27751 (СТ СЕВ 384).

5.2 Для багатоповерхових громадських будинків рекомендуються безкаркасні, каркасні та ком­біновані конструктивні системи, а також за належного обгрунтування - блочні.

Для великопрогонових зальних приміщень громадських будинків рекомендуються для застосу­вання: площинні конструкції (балки, рами, ферми різноманітної конфігурації, арки); сітчасті покриття; просторові конструкції (склепіння, куполи, оболонки, вантові покриття). Для балконів трибун спортивних залів рекомендуються похилі консольні балкові та площинні рамні конструкції східчастої форми.

5.3 У громадських будинках передбачаються температурно-усадкові та осадові шви.

Таблиця 3 - Максимальні відстані між температурно-усадковими швами в будинках із збірного залізобетону

Річний перепад середньодобових температур, º?	Відстань між температурно-усадковими швами, м
	Крок поперечних стін, м, до
	Не обмежується	Не обмежується

 

Таблиця 4 - Максимальні відстані між температурно-усадковими швами в монолітних і збірно-монолітних будинках

Конструктивна система	Відстань між температурно-усадковими швами, м, якщо перекриття
	монолітні	збірні
3 несучими зовнішніми стінами
3 ненесучими зовнішніми стінами

 

Відстань між температурно-усадковими швами належить визначати розрахунком з урахуванням кліматичних умов будівництва, матеріалу стін і перекриттів, конструктивної схеми будинку.

Допускається призначати відстані між температурно-усадковими швами в будинках із збірних залізобетонних конструкцій за таблицею 3, у будинках із монолітного і збірно-монолітного за­лізобетону - за таблицею 4, у будинках із кам'яних конструкцій - за таблицею 5.

 

 

Таблиця 5 - Максимальні відстані між температурно-усадковими швами в будинках із кам'яних конструкцій

Середня температура зовнішнього повітря найбільш холодної п'ятиденки	Кладка
	із глиняної цегли, керамічних і природних каменів, великих блоків із бетону або глиняної цегли	із силікатної цегли, бетонних каменів, великих блоків із силікатного бетону і силікатної цегли
	на розчинах марок
	50 і більше	25-10		50 і більше	25-10
-30О °С
- 20 °С і вище
Примітка 1. Якщо відстань між поперечними стінами не перевищує висоти будинку (але не більше 20 м), допускається збільшувати відстані, які наведені в цій таблиці, на 25 %.
Примітка 2.Для проміжних значень розрахункових температур відстань між температурними швами допускається визначати інтерполяцією.