В залежності від сили вихідних кислоти чи основи солі можна розподілити на 4 типи:
 |
Солі 1,2,3 типів підлягають гідролізу, солі 4-го типу — не підлягають гідролізу.
Розглянемо гідроліз солей кожного типу:
1) 
— визначається праворуч — лужне.
гідроліз іде по аніону (середовище має такий самий знак).
 | |||
 | |||
Чим більш слабкою буде кислота, тим сильніше її солі підлягають гідролізу.
2) 
Таким чином, в розчині накопичиться надлишок іонів 
і 
, тобто
середовище кисле, а гідроліз іде по катіону.
Чим більш слабка основа, тим в більшому ступені підлягають гідролізу
солі, що утворені нею.
3) 
близько 7, тому немає надлишку ні іонів 
, ні іонів 
, а
гідроліз іде по аніону і катіону.
Чим більш слабкі кислота і основа, тим більш буде 
і тим більше сіль
підлягає гідролізу.
4) 
Тому, процес гідролізу солей, що утворені сильною кислотою та сильною основою зведений до процесу дисоціації молекул води і вести розмову про гідроліз не можна. Гідролізу не підлягають, тому що рівновага між недисоційованими молекулами і іонами води не порушується.
Для перших трьох типів солей гідролізу підлягає не вся кількість солі, що знаходиться в розчині, а лише її частка. Тобто, в розчині встановлюється динамічна рівновага між сіллю і утвореною кислотою або основою. Таким чином, стан гідролізу може бути охарактеризований ступенем гідролізу.
Ступінню гідролізу солі називається відношення числа гідролізованих молей солі до загальної кількості молей солі, що знаходяться в розчині:
Ступінь гідролізу 
залежить від 
концентрації солі. визначається природою солі і теж визначається природою солі, що видно з попередніх викладок (закон Оствальда). Рівновага гідролізу, як і любому рівноважного процесу, може бути зміщеною.
Підвищення температури розчину солі або зменшення його концентрації, тобто розведення розчину, може значно посилити гідроліз. Крім того, ослабленню гідролізу сприяє підкислення або підлуження розчинів.
До цього ми розглядали гідроліз солей, що перебігають в одну стадію. Що ж відбувається, коли солі і змістити рівновагу в сторону продуктів гідролізу. Зміщенню рівноваги в сторону вихідних речовин, тобто ослаблення його, сприяє зниження 
розчину і підвищення концентрації солі.
З цього вибігає, що зберігати розчини для ослаблення процесу сіль містить більше 1-го катіону, чи аніону.
Гідроліз солей, утворених слабкою багатоосновною кислотою або слабкою багатокислотною основою, перебігає поступово, декілька стадій.
Розглянемо в тому ж порядку, що й одноосновні і однокислотні сполуки.
1) 
I ст.
Порівняно з 
I I ст.
Як ви пам’ятаєте 
. Тому гідроліз по першій стадії завжди перебігає в більшому ступені, ніж по другій. Гідроліз по третій стадії — проблематичний.
Треба пам’ятати, що стадій гідролізу завжди на одиницю менше, ніж заряд самого багатозарядного іона (виняток 
)
2) 
- практично не іде 
3) більш глибоко іде гідроліз солей, що утворені слабкою кислотою та слабкою основою:
Гідроліз йде в одну стадію і до кінця, тому що гідроліз катіона і аніона підсилюється один одним і рівновага зміщується в сторону утворення кінцевих продуктів.
Важливим є процес посилення гідролізу в результаті реакції обміну між солями. Наприклад:
Повинна була б утворитися сіль — алюміній сульфід, але ви пам’ятаєте, що гідроліз такої солі йде до кінця, тому в реакції обміну утворюються одразу продукти гідролізу солі. Таке відбувається для солей, в таблиці розчинів яких стоїть риска.
Довідка:
Для 
:
Для 
:
