Розглянемо особливостіповедінки розчинів електролітів.
Візьмемо, наприклад, насичений розчин малорозчинної солі-барій сульфату. Між осадом ВаSO4 та іонами Ва2+ та SO42-, що знаходяться в розчині, встановлюється динамічна рівновага:
тверда фаза насичений розчин
Примінимо до цієї рівноваги закон діючих мас та запишемо вираз для константи рівноваги:
Тому що 
, то це значення ми переносимо до 
:
Таким чином, в насиченому розчині важкорозчинного електроліту добуток концентрації його іонів при даній температурі є величина постійна, яка називається добутком розчинності і позначається ДР.
Значення ДР –величини з довідника. Величина ДР характеризуєздібність електроліту розчинятися. З величини ДР електроліту можна визначити його розчинність, та навпаки, з розчинності можна визначити величину ДР (розчинність виражають в моль/л). Для того, щоб визначити розчинність солі в моль/л, треба написати рівняння дисоціації солі. Розглянемо дисоціацію аргентум карбонату:
Тепер запишемо вираз для ДР:
Коло концентрації іонів 
з’являється показник ступеня. Якщо концентрація була 
моль/л, то 
, а
; 
.
Визначивши масу можна перейти від розчинності в моль/л на г/л.
Поняття ДР широко використовується в аналітичній хімії для аналізу різних сполук. Зі значенням ДР пов’язані так звані якісні реакції (на 
-
солі 
, на — хлориди тощо).
Треба пам’ятати, що осад випадає тільки в тому разі, коли добуток концентрацій утворених іонів буде більше ДР: ІД>ДР.
Повернемося до . Якщо концентрація іонів 
моль/л; 
, то
осад не випадає, а якщо 
осад випаде.
Не дивлячись на те, що ми весь час кажемо, що вода — це диполь, тобто заряди в ній розподілені на два полюси, але чиста вода, що не містить ніяких домішок, у вигляді солей або інших електролітів, погано проводить електричний струм. Однак, сучасні чутливі прилади дозволяють вимірювати електропровідність води. Тому доля молекул все ж розпадається на іони за схемою:
Запишемо для цього рівняння:
Але для води та водних розчинів 
, тому перенесемо її до :
К 
іонний добуток води
Отримане рівняння показує, що для води та розведених розчинів при постійній температурі добуток концентрації гідроген — іонів та гідрооксид-іонів є величина постійна, яка називається іонним добутком води.
З величин електропровідності були визначені концентрації гідроген — і гідроксид-іонів, що дорівнюють 
при 
. Також, як константа рівноваги, 
¦ 
при 
.
Якщо 
, тобто 
тощо, то розчин кислий. Якщо 
, а 
— розчин лужний. Але, яким би не було середовище розчину, добуток концентрації гідроксид — та гідроген — іонів залишається рівним 
.
На практиці використання показника ступеню у виразі концентрації не зручно. Тому використовують десятковий логарифм цієї концентрації з протилежним знаком. Ступінь кислотності чи лужності розчину прийнято виражати не концентрацією іонів гідрогену, а її десятковим логарифмом, що взятий з протилежним знаком. Цю величину називають водневим показником, та позначають через pH:
Для кислих розчинів pH<7, тому що . Для нейтральних розчинів pH=7, тому що 
. Для лужних розчинів pH>7, тому що . Сума pH та pOH дорівнює 14.
Зараз дуже часто згадують про pH, коли обговорюють осади: дощі кислі, нейтральні та лужні.
Виміряти pH можна за допомогою скляних електродів, потенціал яких змінюється в залежності від активності катіонів 
в розчині (pH — метри або потенціометри).
Приблизне значення pH можна визначити за допомогою кислотно-основних індикаторів.
