Гіпертермічна офтальмоплегічна мігрень

Гіперсомнічна хвороба.

4. Циклічні “алергічні” реакції:

а) виразковий гінгівіт;

б) стоматит;

в) дерматит;

г) бронхіальна астма;

д) іридоцикліт.

За наявності регулярного МЦ

При нерегулярному МЦ або за його відсутності (пубертат, перименопауза, порушення МЦ, жінки після гістеректомії без придатків)

Зв`язок з лютеїновою фазою МЦ

Поглиблене обстеження для виявлення форми та ступеня тяжкості ПМС

Поглиблене обстеження для виявлення запалення геніталей з наступною адекватною терапією (за показаннями)

Деталізація скарг та симптомів

Консультація суміжних спеціалістів

Допоміжні методи діагностики

Збір анамнеза

Метод самоспостереження

-невролог -психіатр -психотерапевт -терапевт -ендокринолог

-гормональне обстеження -тести функціональної діагностики -УЗД органів малого тазу -УЗД/мамографія МЗ -ЕКГ (за показами) -МРТ голови (за показами)

Опитуваль-ники

Встановлення клінічної форми та варіанту перебігу ПМС

Мал. 1. Алгоритм діагностичного пошуку при передменструальних розладах

Діагностика передменструальних розладів проводиться згідно з алгоритмом, який представлено на мал. 1.

1. Перший етап діагностики включає виявлення циклічності маніфестації захворювання та його зв`язку з лютеїновою фазою МЦ. Особливу актуальність та важкість цей етап має за умови відсутності регулярного МЦ у досліджуваної жінки. В основі діагностичного пошуку лежить ретельний збір анамнезу, а також впровадження методу самоспостереження – ведення пацієнткою щоденника з позначками наявності та інтенсивності патологічних проявів впродовж 2-3 місяців.

З метою диференціальної діагностики різних форм передменструальних розладів доцільно залучати суміжних фахівців. Так, для формування діагнозу ПМДР та його диференціації від психіатричної патології необхідна консультація психіатра; для адекватної діагностики власне ПМС, передменструальних симптомів та передменструальної магніфікації – залучання невролога, терапевта, психотерапевта.

2. Гормональні дослідження:

- визначення сироваткових концентрацій гормонів (ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону, загального та/або вільного тестостерону, ДГЕА-с) протягом МЦ – у фолікулярну, овуляторну та лютеїнову фази. За умови неможливості виконання повного об`єму дослідження його доцільно проводити у ІІ фазу МЦ або на момент маніфестації клінічної симптоматики ПМС (С).