ід Псевдотсуга (дугласія).

ема 3.2. Родина Соснові. Рід Ялиця. Рід Псевдотсуга і Тсуга. Рід Ялина (смерека).

1. Рід Ялиця. Ялиця біла, кавказька.

2. Рід Псевдотсуга (дугласія). Псевдотсуга Мензиса (тисолиста).

3. Рід Ялина (смерека). Справжні ялини. Ялина європейська, колюча, канадська. Садові форми ялини. Ялина сербська. Ялицеподібні смереки. Ялина Енгельмана

С.О.

4. Ялиця сибірська, одноколірна, цільнолиста, (бальзамічна). (Псевдотсуга голуба і сіра).Рід Тсуга. Тсуга канадська і (різнолиста). Ялина сибірська,(східна), Шренка, аянська.

Л – 1 ст. 49-57

одина Соснові – Pinaceae

ід Ялиця – Abie

Ялиця біла (європейська, гребінчаста) – Abies alba

Дерево до 60м. заввишки та 1,5м. в діаметрі. Стовбур стрункий, кора гладенька, світло – сіра. Крона у молодих рослин конічна, у дорослих – від пірамідальної до циліндричної. Хвоя розміщується гребінчасто, на верхівці тупа, розсічена, зверху темно – зелена, знизу зі смужками продихів. Молоді шишки зелені, дозрілі – коричневі завдовжки 10-15см, покривні луски відігнуті. Достигає у серпні – вересні.

Добре росте на багатих, добре зволожених ґрунтах. Відносно теплолюбна, тіньовитривала. Сухості повітря і ґрунту не витримує. Чутлива до забруднення повітря димом і газами. Стовбур часто пошкоджується гнилями.

Декоративні форми: за будовою крони – пірамідальна, колоноподібна, повисла; за забарвленням хвої – сиза, пістрява, срібляста.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, алей у великих парках і лісопарках.

Ялиця кавказька – Abies nordmanniana

Дерево до 60м. заввишки та 2м. у діаметрі, з прямим стовбуром, покритим сірою, гладенькою, а після 80-90 років глибокоборозенчастою корою. Крона густа, вузькоконосоподібна, опущена низко до землі. Хвоя густа, зверху темно зелена, знизу світліша, плоска на верхівці притуплена або із виїмкою. Шишки великі до 20см, молоді – зелені, дозрілі – темно – коричневі, смолисті, покривні луски довші за насіння та відігнуті вниз.

Росте швидко, потребує багатих і добре зволожених ґрунтів, недостатньо морозостійка, тіньовитривала, але добре росте на відкритих місцях. Не газостійка.

Декоративні форми: за будовою крони – прямостояча з при піднятими вверх гілками, повисла; за забарвленням хвої – золотиста, золотистокінчикова, білокінчикова,сиза. Рекомендації: ті самі щой і в ялиці білої.

ід Псевдотсуга (дугласія).

Псевдотсуга Мензиса (тисолиста) – Pseudotsuga menziesii

Дерево до 100м. заввишки та до 4м у діаметрі. Стовбур циліндричний, вкритий гладенькою корою у молодих рослин і товстою, тріщинуватою, бурого кольору – у старих. Крона широко конусоподібна, складається з відносно тонких гілок. Хвоя плоска, довжиною до 3,5см. на кінцях притуплена, зверху зелена, блискуча, знизу світліша із синювато – білими смужками. Шишки видовжено – яйцеподібні, до 10см., молоді шишки зелені, пурпурові, дозрілі – світло – коричневі.

Швидкоросла, довговічна, відносно світлолюбна, не витримує великих морозів та різних весняних і ранніх осінніх приморозків. Потребує багатих ґрунтів, але не витримує кам’янистих і мокрих ґрунтів.

Декоративні форми: за будовою крони і ростом – повисла, пірамідальна, карликова, куляста, плитоподібна; за забарвленням хвої – зелена, золотиста, білокінчикова.

Рекомендується для створення поодиноких, групових посадок у парках.

3. Рід Ялина

Ялина звичайна, європейська — Рісеа аbіеs (L.)Каrst. Дерево до 50 м заввишки ідо 1м в діаметрі. Стовбур червоно-бурий або сірий. Крона конусоподібна, гостропірамідальна, гілки кільчасті із при піднятими кінцями, однак є міжкільчасті гілки. На відкритих місцях крона опускається до самого ґрунту. Хвоя чотиригранна, гостра, тем-но-зелена, блискуча, завдовжки до 2,5 см, живе 3 — 5 років. Шишки видовжено-циліндричні, до 15см завдовжки і до 4см у діаметрі, добре виділяються на фоні крони. Недозрілі шишки світло-зелені, темно-фіолетові, дозрілі — світло-бурі, червонувато-бурі.

Досить поширена в Європі, доживає до 300 — 500 років. Тіньовитривала, морозостійка, відносно теплолюбна, вибагли­ва до родючості ґрунту, поселяється переважно на свіжих, глибоких супіщаних і суглинкових ґрунтах, вибаглива до вологості ґрунту і повітря, але не витримує перезволожених ґрунтів. Потерпає від забруднення повітря пилом, кіптявою, газами.

Декоративні форми: за типом гілкування — гребінчаста, неправильно-гребінчаста, компактна, плоска, щіткоподібна; за характером росту — одностовбурова, змієподібна; карликова за формами — елегантна, компактна, пірамідальна, конічна, сибір­ська, петровська та ін.; за формою крони — повисла, звисаюча, прутоподібна, пряма, колоноподібна, пірамідальна, кипарисоподібна; за забарвленням хвої — голуба, срібляста, золотиста.

Рекомендується для створення поодиноких, групових, алей­них посадок, живих огорож і високих формованих стін та масивів у І, II, III районах.

Ялина колюча — Рісеа pungens Engelm. Дерево до 30 м заввишки і до 1,2 м в діаметрі. Кора стовбура сірувата. Крона конусоподібна з правильним ярусно-кільчастим гілку-ванням. Гілки розташовані горизонтально. Хвоя жорстка, гострокінцева з сивуватим восковим нальотом, завдовжки 2 —З см. Насінні лусочки тонкі, м'які, видовжено-ромбічні, на верхівці зубчасті.

Природно росте в лісовому поясі Скалистих гір у Північній Америці. Доживає до 400 — 600 років. До клімату та ґрунтових умов не вибаглива, морозо- і вітростійка, не сніговальна, вит­римує сухість повітря та дію високих температур, міські умо­ви, пересаджування та обрізування, стійка проти забруднен­ня повітря димом і газами. Один із найдекоративніших видів ялини.

Декоративні форми: за будовою крони — колоноподібна, компактна, карликова пірамідальна, з повислими гілками; за забарвленням хвої — зелена, голуба, світло-синя, срібляста, золотиста, жовтувата, світло-жовта.

Рекомендується для створення поодиноких, групових по­садок, алей, живих огорож у Іа, Ів, II, III, IV, Vа, Vв районах.

 

Ялина канадська, сиза, біла — Рісеа саcanadensis. Дерево до 35 м заввишки і до 1,2 м в діаметрі. Крона правильна, конусоподібна, густа, основні гілки спрямовані косо вгору, з віком — горизонтальні або опущені вниз. Кора стовбурів сіро-коричнева, гладенька або луската. Хвоя від сизо-зеленого до сріблясто-сірого кольору, завдовжки до 2 см, чо-тиригранна, стирчить уверх. Шишки 3 —6 см завдовжки, видовжено-циліндричні, світло-коричневі.

Природно поширена в Північній Америці. До 25 років росте швидко. Зимо- та досить посухостійка, може рости на різних типах ґрунтів — сухих, бідних, мілких кам'янистих, однак краще росте на свіжих достатньо зволожених, добре дренова­них суглинках і чорноземах. На торф'яниках — низькоросла. Витримує обрізування. Стійка проти забруднення повітря пилом, димом, кіптявою, газами.

Декоративні форми: за забарвленням хвої — голуба, золо­тиста, золотисто-жовта; за формою крони — конусоподібна, стиснута, колоноподібна, повисла, округла; заростом — низь­ка, їжако- та кущоподібна.

Рекомендується для створення поодиноких, алейних поса­док, груп і невеликих масивів у І, II, III районах.

Ялина сербська (балканська) — Рісеа оmогіса Рurk. Дерево до 45 м заввишки з густою, стрункою, вузькоконічною, низько опущеною кроною. Кора стовбура червонувато-сіра. Хвоя до 2 см завдовжки, плоска, нижнім Соком повернута вгору, тому зверху має дві світлі смужки, знизу — блискуча, темно-зелена. Чоловічі колоски фіолетові, жіночі — спочатку червонуваті, а потім голубувато-чорні, пізніше — блискучі, коричневі, видовжено-овальні, 3 — 4 см завдовжки, повислі.

Природно росте на Балканському півострові. До ґрунтових умов не вибаглива. Добре росте на лісових суглинках та не дуже сухих супісках, підзолистих пісках, вапнякових ґрунтах. Витримує деяку сухість повітря, але потерпає від великого затінення. Досить морозо- і вітростійка. Серед, ялин найстійкіша проти забруднення повітря димом і газами, майже не пошкоджується хворобами і шкідниками.

Декоративна форма: за формою крони — вузько- і ширококонічна.

Рекомендується для створення поодиноких і групових посадок у парках і скверах Іа, Пб, Ша, ІПб районів.