Дерево до 50 м заввишки і до 3 м у діаметрі. Крона }' молодих дерев пірамідальна з повислими на кінцях гілками у старих дерев верхівка притуплена, гілки розташовані горизонтально, а їхні верхівки припідняті вгору. Хвоя завдовжки до 5 см, гостра, сіро-зелена, сріблясто-сіра або голубувато-зелена. Численні шишки 7 — 10 см завдовжки і до 5 см у діаметрі, видовжепо-овальні, яйцеподібні, декоративні.
Природно росте в Північно-Західних Гімалаях на висзті 1000 — 4000 м над рівнем моря. Довговічний, швидкорослий, досить тіньовитривалий, без ушкоджень витримує морози до мінус 25 °С. Росте на різних типах ґрунтів, але найкраще — на дренованих суглинкових, витримує у ґрунті наявність вапна. Коренева система добре розвинена, але поверхнева, тону на відкритих місцях може бути вітровал під і:ас великих вітрів. Надмірного зволоження та ущільнення ґрунту не витр>и-мує, іноді пошкоджується ранніми осінніми приморозками. Переносить обрізування.
Декоративні форми: за формою крони — компактна, колоноподібна, повисла; за ростом — потужна, товстохвойна; за забарвленням хвої — золотиста, срібляста.
Рекомендується як досить декоративне дерево для створення поодиноких, групових, алейних посадок та живих огорож у Іа, Ув районах.
Сосна чорна (австрійська) — Ріnus nigra.
Дерево заввишки до 40 м із прямим стовбуром, покритим у старих рослин чорно сірою, тріщинуватою корою. Крона в молодих рослин пірамідальна, а пізніше — зонтикоподібна. Хвоя до 15 см завдовжки, зібрана в пучки по 2 шт., жорстка, гострокінцева, іноді скручена, темно-зелена. Шишки зібрані по 2 —4 шт. на коротких черешках, яйцеподібно-конічні, 5 —8 см завдовжки і 2,5 —3 см в діаметрі, жовтувато-коричневі, блискучі, розкри- ваються на третій рік.
Природно поширена в горах Середньої Європи, культивується в Україні. До 25 років росте повільно, до родючості ґрунтів не вибаглива, але краще росте на вапнякових, добре прогрітих ґрунтах. Витримує морози до мінус 40 °С, посухо-та вітростійка, стійка проти задимлення повітря, відносно стійка до міських умов. Доживає до 300 — 400 років.
Декоративні форми: за будовою крони — пірамідальна, повисла, щільна куляста (Буйоті), розлога; за забарвленням хвої — золотиста, златиборська, Мозера, пістрява.
Перед обпаданням хвоя набуває червонувато-коричневого кольору. Шишки дрібні, завдовжки 1 — 1,5 см.
В Україні трапляється в ботанічних садах і дендропарках, інколи в декоративних насадженнях від Ялти до Києва та в західному регіоні країни. Росте швидко, у місцях культури достатньо зимо- і посухостійка. Найкращі для її вирощування багаті, добре дреновані грунти. Розмножується насінням і живцями з подовжених пагонів.
Декоративна, витримує обрізування гілок, перспективна для використання в садово-парковому будівництві.
Рекомендується для поодиноких, рядових посадок та створення груп у Іа, їв, Ша, Шб, ІУа, Уа, Ув районах.
Сосна гірська — Pinus mugo.
Невелике дерево або кущ заввишки до 12 м, іноді стовбури стеляться по поверхні грунту, а їхні верхівки припідняті вверх. Крона широка, яйцеподібна. Кора стовбура темно-сіра, шорстка. Хвоя до 8 см завдовжки, темно-зелена, жорстка, скручена, живе 2 — 5 років. Чоловічі колоски жовті, численні, добре виділяються на фоні крони. Шишки округлі, темно-бурі, до 7 см завдовжки та до 2 см у діаметрі, дозрівають на третій рік.
Природно поширена в горах Середньої Європи, в Україні є в Карпатах. Росте повільно, до родючості грунтів не вибаглива, може поселятися на кам'янистих, щебенистих, вапнякових, а також не дуже засолених чорноземних ґрунтах. Зимо-, посухостійка. Витримує незначне забруднення повітря димом і газами.
Декоративні форми: за підвидами — з деревоподібним, низьким, сланким та кущоподібним ростом. Кожний з підвидів налічує багато декоративних форм. У зеленому будівництві найчастіше використовують підвиди із низьким та кущоподібним ростом.
Рекомендується для поодиноких посадок на газонах і полянах, створення груп у парках і садах, нестрижених живих огорож та для декорування кам'янистих, крутих схилів, улаштування альпійських гірок у відповідних умовах у І, II, III, IV районах.
