Майновi методи оцiнки вартостi бiзнесу

Майновий пiдхiд до оцiнки вартостi бiзнесу заснований на визначеннi суми витрат ресурсiв на його вiдтворення або замiщення з урахуванням факторiв фiзичного та морального зносу. Цей пiдхiд найбiльш ефективний, коли покупець збирається порiвняти витрати на придбання бiзнесу з витратами на створення аналогiчного пiдприємства.

В основi методiв цiєїгрупи лежить передiсторiя розвитку об’єкта та поточнi данi про дiяльнiстъ пiдприємства. При цьому вважається, що iнвестор не повинен сплачувати за об’єкт бiльше коштiв, нiж сума, що потрiбна для його вiдтворення. Суть методiв майнового пiдходу полягає у визначеннi вартостi власних або "чистих" активiв пiдприємства, якi залишаються в його розпорядженнi пiсля виконання всiх зовнiшнiх зобов’язань.

Даний пiдхiд представлений двома основними методами:

• методом вартостi чистих активiв;

• методом лiквiдацiйної вартостi.

Використання того чи iншого методу строго обмежується цiлями оцiнки. Так, сферами застосування методу чистих активiв є:

• оцiнка пiдприємств, основна дiяльнiсть яких спрямована на досягнення соцiального ефекту;

• купiвля-продаж пiдприємств зi значною часткою матерiалъних i фiнансових активiв у структурi майна;

• страхування, оподатковування майна пiдприємства;

• пiдвищення ефективностi поточного управлiння пiдприємством;

• визначення кредитоспроможностi;

• оцiнка вартостi нового пiдприємства, яке не має iсторії господарсъкої дiяльностi.

Сутнiiсть методу складається у визначеннi рiзницi мiж сумами вартостi всiх активiв пiдприємства та всiх зобов’язань. Базова формула для розрахунку чистих активiв має вид:

ЧА=А - З, (13)

де ЧА - вартiстъ чистих активiв пiдприємства;

А - сума всiх активiв;

З - сума всiх зобов’язань.

Вiдповiдно до дiючої методики оцiнки вартостi майна вихiдна формула трансформується таким чином:

ЧА = (Н + О + М) - (В + Д + П), (14)

де Н - вартiсть необоротних активiв;

О - вартiсть оборотних активiв;

М - вартiсть витрат майбутнього перiоду;

В - вартiстъ забезпечення наступних витрат і платежiв;

Д - вартiсть довгострокових зобов’язань;

СФ - вартiсть поточних зобов’язань.

Слiд зазначити, що такий пiдхiд доцiлъний тiльки у випадку визначення нижньої межi можливої цiни пiдгiриємства, тому що припускає бухгалтерську оцiнку величини майна пiдприємства, що рiдко збiгається з ринковими оцiнками.

Через те, що балансова вартiсть майна пiдприємства в умовах iнфляцiйної економiки не дає реальної оцiнки його величини, у свiтовiй i вiтчизнянiй практицi оцiнки бiзнесу застосовують метод чистих скоригованих активiв. У цьому випадку базова формула методики чистих активiв здобуває наступний вигляд:

ЧА*=А* - 3*, (15)

де ЧА * - скоригованi чистi активи;

А * - скоригованi активи;

3* - скоригованi зобов’язання.

Поняття скорегованих (або реальних) чистих активiв засноване на ремiсії, що виникає в результатi бухгалтерських принципiв оцiнки, застосовуваних до активiв пiдприємства. Вартiсть, отриману в результатi застосування принципiв iсторичної вартостi (оцiнка за собiвартiстю), або iндексовану iсторичну вартiсть (з урахуванням переоцiнки активiв) замiнюють залежно вiд мети й умов оцiнки на вартiсть замiщення або споживчу вартiсть. У результатi виникає зменшення або збiльшення вартостi бухталтерських активiв i, як наслiдок, необхiднiсть їх коригування.

Коригування статей балансу з метою оцiнки вартостi пiдприємства ведеться у двох напрямках:

1) iнфляцiйне коригування;

2) нормалiзацiя бухгалтерської звiтностi.

Алгоритм перерахування статей балансу в поточнi цiни включає наступну послiдовнiсть операцiй:

1. Визначення залишкової вiдновлювальної вартостi основних засобiв i нематерiальних активiв.

2. Визначення фактичної поточної вартостi незавершених капiтальних вкладень.

3. Аналiз та оцiнка довгострокових i короткострокових фiнансових вкладень з погляду їхнього котирування на фондовому ринку.

4. Аналiз та оцiнка запасiв за ринковою вартiстю.

5. Аналiз та оцiнка де6iторської заборгованостi з погляду реальностi її до погашення.

6. Аналiз та визначення поточної вартостi зобов’язань, наявних у пiдприємства.

Нормалiзацiя фiнансової документації полягає у внесеннi виправлень в окремi статтi балансу йу звiт про фiнансовi результати. Це пов’язано з такими основними моментами:

• по-перше, не всi активи пiдприємства беруть участь у формуваннi результату його господарської дiяльностi. в економiчнiй лiтературi цi активи прийнято називати "невиробничими", а вартiсть чистих доходiв i витрат, пов’язана з їх експлуатацiєю, повинна бути виключена з розрахункiв;

• по-друге, з погляду потенцiйного iнвестора, з розрахункiв вартостi пiдприємства повиннi бути виключенi разовi, нетиповi доходи i витрати власникiв пiдприємства, як правило, не пов’язанi з його основною дiяльнiстю.

Ця методика розрахунку вартостi пiдприємств вiдповiдає мiжнародним принципам бухгалтерського облiку i є найбiльш поширеною у вiтчизнянiй практицi визначення вартостi чистих активiв акцiонерних товариств.

Лiквiдацiйна вартiсть являє собою чисту грошову суму, яку власник пiдприємства може одержати вiд лiквiдації пiдприємства, роздiльному розпродажу його активiв i пiсля розрахункiв з усiма кредиторами.

Як правило, необхiднiсть визначення виникає тодi, коли пiдприємство вичерпало свiй потенцiал i не може продовжувати дiяльнiсть в обраному напрямку.

Оцiнка лiквiдацiйної вартостi знаходить застосування в наступних ситуадiях:

• у випадку банкрутства та лiквiдацiї пiдприємства;

• з метою проведення санації пiдприємства;

• у випадку фiнансування реорганiзацiї пiдприємства або фiнансування пiдприємства боржника;

• з метою розробки плану погашення заборгованостi пiдприємства, яке опинилося пiд загрозою банкрутства;

• для проведения експертизи заявок на купiвлю пiдприємства боржника;

• з метою аналiзу та виявлення можливостi видiлення окремих виробничих потужностей пiдприємства в економiчно самостiйнi органiзації.

Лiквiдацiйна вартiсть пiдроздiляється на три види:

• упорядкована лiквiдацiйна вартiсть. Розпродаж активiв пiдприєметва здiйенюється протягом перiоду часу, достатнього для того, щоб можна було одержати високi цiни за активи, що виставляються до продажу. Для найменш лiквiдної нерухомостi пiдприємства цей перiод складає близько двох рокiв;

• примусова лiквiдацiйна вартiсть. Активи розпродаються настiльки швидко, наскiльки це можливо, часто одночасно i на одному аукцiонi;

• лiквiдацiйна вартiсть припинення iснування активiв пiдприємства. Утакому випадку активи пiдприємства не розпродаються, а списуються та знищуються, а на даному мiсцi будується нове пiдприємство, що забезпечить за прогнозами значний економiчний або соцiальний ефект. За таких умов вартiсть пiдприємства є негативною величиною, тому що здiйснюються певнi витрати на лiквiдацiю активiв пiдприємства.

Оцiнка упорядкованої лiквiдацiйної вартостi виконується на основi балансу на останню звiтну дату та бажано одночасно з iнвентаризацiєю майна пiдприєметва на дату оцiнки. Розрахунки проводяться в такiй послiдовностi:

1. На основi останнього балансового звiту розробляєтьея календарний графiк лiквiдацiї активiв (нерухомого майна, машин i обладнання, негрошових оборотних коштiв) i визначається валова виручка вiд їх лiквiдацiї.

2. Визначається величина прямих витрат, пов’язаних з лiквiдацiєю пiдприємства (комiсiйнi оцiннiй i юридичнiй фiрмам, податки та збори, що сплачуються пiд час продажу) та на їх сумузменшуєтъся валова виручка вiд лiквiдації активiв.

3. Скоректована на величину прямих витрат виручка вiд лiквiдацiї активiв дисконтується на дату оцiнки з урахуванням календарного графiка їїнадходження.

4. Визначаютъся та дисконтуються витрати, пов’язанi з володiнням активами до їх продажу (витрати на збереження запасiв готової продукції та незавершеного виробництва, утримання обладнання, машин, об’єктiв нерухомостi, управлiнсъкi витрати з пiдтримки роботи пiдприємства до завершения його лiквiдації). Лiквiдацiйна вартiсть активiв коректується на розмiр цих витрат.

5. до попередньої величини лiквiдацiйної вартостi додається (вiднiмається) операційний прибуток (збитки) лiквiдацiйного перiоду.

6. Визначаються переважнi права на вихiднудопомогу та виплати працiвникам пiдприємства, вимоги кредиторiв за зобов’язаннями, забезпеченi заставою майна лiквiдованого пiдприємства, заборгованiсть за обов’язковими платежами у бюджет i позабюджетнi фонди, розрахунки з iншими кредиторами, на розмiр яких зменшується величина лiквiдацiйної вартостi.

Таким чином, лiквiдацiйна вартiсть пiдприємства розраховується шляхом вирахування зi скоректованої вартостi всiх активiв суми поточних витрат, пов’язаних з лiквiдацiєю пiдприємства, а також суми всiх зобов’язань.

Найбiльш iмовiрними зацiкавленими особами при такому видi оцiнки лiквiдацiйної вартостi є засновники йакцiонери, якi найчастiше бажають зберегти пiдприємство в його дiйсному виглядi.

Оцiнка примусової лiквiдацiйної вартостi здiйснюється класичним аукцiонним способом - шляхом роздiльного розпродажу майна пiдприємства, початкова вартiсть якого визначається виходячи з його складу, фiзичного й економiчного вiку, функцiонального призначення.