ТЕМА 4. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ТА ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ
План лекції:
Сутність та методи здійснення внутрішньогосподарського контролю.
Організація внутрішньогосподарського контролю на підприємстві.
Особливості організації бухгалтерського контролю.
Юридична відповідальність облікового персоналу підприємства.
1. Сутність та методи здійснення внутрішньогосподарського контролю.
Раціонально організований бухгалтерський облік сприяє грамотному та виваженому управлінню суб’єктом господарювання. Однак без налагодженої системи господарського контролю навіть бухгалтерський облік виявляється неефективним у реалізації функцій управління.
Тому в цілому зв’язок бухгалтерського обліку з господарським контролем має двовимірний характер. Так, бухгалтерський облік забезпечує здійснення контролю, надаючи задокументовану інформацію про діяльність окремих підрозділів і підприємства в цілому. Крім того, бухгалтерський облік є об’єктом контролю, оскільки саме в результаті здійснення контролю встановлюється його достовірність і відповідність чинному законодавству. Ефективність бухгалтерського обліку та якісне виконання ним своїх завдань забезпечується систематичним здійсненням контролю.
У сучасних умовах господарювання з появою нових форм власності та організаційно-правових форм бізнесу якісно нового значення набуває організація і здійснення внутрішньогосподарського контролю.
Внутрішньогосподарський контроль – це систематична діяльність працівників підприємства або його власника, спрямована на виявлення відхилень фактичного стану суб’єкта господарювання від його заданих параметрів, усунення і попередження їх появи у майбутньому.
До завдань внутрішньогосподарського контролю належать:
- надання інформації про господарські процеси, які відбуваються;
- надання допомоги в прийнятті найбільш ефективних управлінських рішень;
- оцінка правильності прийнятих рішень, своєчасності та результативності їх виконання;
- своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективній діяльності підприємства;
- коригування діяльності суб’єкта господарювання та його структурних підрозділів.
Виходячи з наведених завдань об’єктами контролю є майно, капітал, зобов’язання підприємства, господарські процеси та їх результати, а також діяльність відповідних посадових осіб (рис. 1).
Рис. 1. Об’єкти внутрішньогосподарського контролю підприємства
Суб’єкти внутрішньогосподарського контролю та його складові наведено на рис. 2.
Рис. 2. Складові системи внутрішньогосподарського контролю
Контроль власника за діяльністю керівника здійснюється з метою забезпечення збереження та примноження майна найнятим управлінським персоналом. Призначенням такого контролю є нагляд за діяльністю керівника, якому передано повноваження щодо управління майном. Таким чином, суб’єкти здійснення такого контролю підзвітні лише власнику та незалежні по відношенню до керівника підприємства. У звітах за результатами такого контролю надається оцінка виявлених фактів порушень, рекомендації і поради щодо удосконалення управління підприємством.
Контроль власника за діяльністю керівника здійснюється також через спеціально створені на підприємстві служби, зокрема, спостережну раду та ревізійну комісію.
Спостережна рада створюється в акціонерних товариствах, обирається з його членів і забезпечує контроль за діяльністю виконавчого органу товариства. Спостережна рада зобов’язана захищати права акціонерів товариства шляхом здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання.
Ревізійна комісія обирається з числа засновників і здійснює контроль за діяльністю керівництва підприємства. Порядок діяльності, склад та умови оплати праці затверджуються зборами, які її обрали. Ревізійні комісії можуть створюватися в різних суб’єктах господарювання.
Адміністративний контроль здійснюється управлінським персоналом і спеціалізованими службами, створеними на підприємстві, серед яких можуть бути інвентаризаційна комісія і служба внутрішнього аудиту. Функціями управлінського персоналу, який здійснює адміністративний контроль, є передусім, здійснення контролю за діяльністю структурних підрозділів підприємства, затвердження бізнес-плану, економічної політики та інших програм фінансово-господарської діяльності підприємства; застосування заходів щодо нерозголошення комерційної таємниці та збереження конфіденційності інформації; погодження проектів господарських договорів і контроль за їх виконанням.
Інвентаризаційна комісія – це колективний орган, який формується з осіб, які наділяються певними правами для встановлення фактичної наявності та стану майна й зобов’язань підприємства. Внутрішні інвентаризаційні комісії формуються з працівників підприємства. Основним завданням такої комісії є проведення інвентаризації для встановлення відповідності даних бухгалтерського обліку фактичним даним.
Потреба в створенні підрозділу внутрішнього аудиту виникає у суб’єктів господарювання з розгалуженою організаційною структурою. Створення такої служби необхідне лише для підприємств, які мають у своєму складі відокремлені підрозділи: дочірні підприємства, філії, представництва тощо. Така служба створюється на головному материнському підприємстві. Функціонування підрозділу внутрішнього аудиту передбачає проведення внутрішніх перевірок уповноваженими працівниками на предмет встановлення достовірності звітності, яку складають філії, представництва тощо. Окрім перевірки звітності дочірніх підприємств, служба внутрішнього аудиту може проводити аналіз їх діяльності, надавати консультації з питань організації бухгалтерського обліку та контролю тощо.
Найважливійшою складовою адміністративного контролю та контролю власника є бухгалтерський контроль.
Серед методів внутрішньогосподарського контролю виділяють інвентаризацію, тематичну перевірку, обстеження, внутрішній аудит, аналіз господарської діяльності.
Під інвентаризацією розуміють перевірку фактичної наявності та стану об’єкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації і порівняння отриманих даних з обліковими. Проведення інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності та стану об’єкта, що перевіряється, виявленні відхилень у нормативних, планових та інших характеристиках, згідно з якими він може функціонувати, та їх нормативно-правовому регулюванні.
Тематична перевірка – це вивчення окремих питань діяльності підприємства або дій апарату управління на підставі заяв, сигналів, скарг або відповідно до плану роботи контролюючого органу. Зазвичай, тематичні перевірки проводяться для ознайомлення з конкретними аспектами діяльності підприємства.
Обстеження – це ознайомлення на місці з діяльністю окремих ділянок підприємства для виявлення позитивних і негативних сторін їх роботи. Його призначенням є вивчення стану збереження та ефективного використання основних засобів, виробничих запасів та іншого майна. Одержана в ході обстеження інформація порівнюється зі змістом господарських договорів, первинних документів, сертифікатів якості тощо. За результатами використання такого методу можуть коригуватися облікові дані, виставлятися претензії та ін.
Внутрішній аудит – це перевірка стану бухгалтерського обліку та звітності, їх достовірності та законності, доцільності господарських операцій у структурних підрозділах підприємства (філіях, дочірніх підприємствах та ін.). Також внутрішній аудит передбачає проведення аналізу діяльності підприємства для визначення шляхів підвищення її ефективності та консультування з питань організації бухгалтерського обліку, контролю та удосконалення методів управління.
Аналіз господарської діяльності дозволяє за зведеними матеріалами та звітами оцінити діяльність підприємства за певний проміжок часу. У ході аналізу господарської діяльності порівнюються дані з бухгалтерської звітності з плановими показниками або даними попередніх періодів для виявлення ступеня виконання плану, вивчення факторів, які зумовили відхилення від планових показників, усунення слабких ділянок роботи.
Методи здійснення контролю мають різні способи організації їх проведення: суцільний (перевірка всіх без винятку документів, операцій, а також оборотів і залишків за рахунками, інших об’єктів за період, який перевіряється), вибірковий (вивчення окремих об’єктів контролю, відібраних з використанням імовірнісних та неімовірнісних методів відбору), комбінований (поєднує застосування попередніх способів).
Проведення внутрішньогосподарського контролю передбачає застосування різних прийомів, серед яких найбільше значення мають прийоми фактичного та документального контролю.
Документальний контроль як основна форма фінансового контролю - це контроль достовірності господарських операцій, який здійснюється за даними первинної документації, облікових регістрів, бухгалтерської звітності.
Фактичний контроль - це контроль, який проводиться безпосередньо на об'єкті контролю і передбачає такі дії щодо реального стану підконтрольного об'єкта, як вимірювання, обміри, зважування, лабораторний аналіз та подальше співзіставлення їх з нормативними та обліковими даними для виявлення розбіжностей. Фактичному контролю піддаються: готівкові гроші в касі, товарно-матеріальні цінності, основні засоби, готова продукція та незавершене виробництво.
2. Організація внутрішньогосподарського контролю на підприємстві.
Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” організація внутрішньогосподарського контролю належить до компетенції власника підприємства або уповноваженого ним органу.
Організація внутрішньогосподарського контролю – це сукупність заходів власника (керівника) підприємства, які мають цілеспрямований характер щодо створення, забезпечення, постійного впорядкування та удосконалення функціонування системи внутрішньогосподарського контролю на підприємстві.
Оскільки відповідно до чинного законодавства відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та контролю несе власник підприємства, саме він передусім зацікавлений і зобов’язаний налагодити на підприємстві систему внутрішньогосподарського контролю. Отже, зауважимо, що суто організація внутрішньогосподарського контролю є діяльністю власника (керівника) у співпраці з іншими працівниками підприємства. Здійснення внутрішньогосподарського контролю є обов’язком уповноважених працівників підприємства.
Суб’єктами організації внутрішньогосподарського контролю є власник, керівник та головний бухгалтер.
