Тема 3.
Європа на шляху до нової цивілізації.
1. Великі географічні відкриття та зміни в шкалі цінностей європейців.
2. Реформація в Європі. Протестантський ідеал людини і світу.
3. Зародження ідей громадянського суспільства і правової держави.
4. Духовна культура європейської індустріальної цивілізації XIX – поч. XX ст..
Великі географічні відкриття та зміни в шкалі цінностей європейців.
У світовій історії передіндустріальна цивілізація займає особливе місце, як цивілізація перехідного етапу, хронологічні межі якої включають XVI-XVIII ст. Передіндустріальна цивілізація після тисячолітньої перерви повернула Європі роль політичного і економічного лідера. Сповільнений, традиційний і передбачений розвиток Середньовічної цивілізації змінився епохою прискореного історичного темпу, протиборства старих і нових традицій, форм духовного життя, знань і навиків, соціальних, національних і державно-правових інститутів, наростаючої нестійкості, невпорядкованості, криз і революцій. Якщо Середньовіччя заклало основи європейського миру (держави в їх нинішніх межах, форми влади і політичної культури, мови), то передіндустріальна цивілізація розширила межі ринку, відкрила дорогу капіталізму, відродила людину, надала їй право вибору, звеличила розум, змінила уявлення про навколишній світ і можливості його пізнання, поставила питання про сенс життя, випробувала захоплення і розчарування революції.
Знаменною віхою в історії передіндустріальної цивілізації стало Відродження (XIV-XVII ст.), яке за своїм значенням можна порівняти з першою інтелектуальною революцією VI-IV ст. до н. е. в Греції. Не випадково Відродження починалося із звернення до старогрецької спадщини і стало початком епохи гуманізму, що тривала до середини XIX ст. У епоху передіндустріальної цивілізації відбулася Велика наукова революція, яка заклала основи сучасної науки в різних сферах знань. Науковий переворот був зв’язаний і із загальнотехнічною революцією, бо він підживлювався досягненнями практики і задовольняв її запити. Зміцнювалися і розширювалися межі ринку, йшов процес первинного накопичення капіталу, становлення капіталізму в торгівлі, промисловості, частково в сільському господарстві (процес обгороджування в Англії). Передіндустріальна цивілізація – бурхливий час передісторії капіталу, але це і період стабільно-абсолютистського середньовіччя, коли формувалися абсолютистські національні держави. Великі географічні відкриття і морські подорожі привели до формування світових колоніальних імперій, серед яких першою стала Іспанія, а потім Англія. У Європі продовжувалася подальша консолідація єдиного історичного простору, почало затверджуватися панування матеріальної культури, мінялася соціальна структура суспільства, почав з’являтися вільний власник і підприємець, виникла конкуренція, зароджувалася нова ідеологія – як наслідок формувалися нові цінності.
Передіндустріальна цивілізація формувалася на основі інших цінностей, ніж попередня цивілізація Середньовіччя. Які ж це цінності?
Перш за все це модернізація, тобто руйнування самих засад попередньої традиційної цивілізації. Модернізація включала: урбанізацію – небувале зростання міст, які вперше отримали економічні переваги над селом, відтісняючи його на другий план; індустріалізацію – постійно наростаюче використання машин у виробництві, започатковане промисловим переворотом в Англії в кінці XVIII ст.; демократизацію політичних структур, коли закладалися передумови становлення цивільного суспільства і правової держави; зростання знань про природу і суспільство.
Великі географічні відкриття та початок океанічної глобальної цивілізації XV ст. стали переломною епохою у відносинах Європи з іншими цивілізаціями. Довгий час Захід жив відносно замкнуто. Зв’язки зі Сходом обмежувалися в основному торгівлею. Перша зустріч цивілізацій відбулася під час Хрестових походів (XI-XIII ст.), але тоді західноєвропейська середньовічна цивілізація відступила, залишивши ісламському світу раніше захоплені хрестоносцями землі. Другий прорив зробили Великі географічні відкриття, на першому початковому етапі яких (кінець XV – поч. XVI ст.) ініціатива належала іспанцям і португальцям. Європейці відкрили Новий Світ і здійснили першу кругосвітню подорож, у пошуках скарбів Індії ряд експедицій пройшли уздовж побережжя Африки. У 1456 р. португальцям вдалося дістатися до Зеленого мису, а в 1486 р. експедиція Б. Діаса обігнула Африканський континент з півдня. У 1492 р. Христофор Колумб, італієць, що жив в Іспанії, у пошуках Індії перетнув Атлантичний океан і відкрив Америку. У 1498 р. іспанський мандрівник Васко да Гама, обігнувши Африку, привів кораблі до Індії. На другому етапі Великих географічних відкриттів (з середини XVI ст. – до середини XVII ст.) ініціативу перехопили голландці, англійці і французи. У XVII ст. була відкрита Австралія, європейці провели свої кораблі навколо Америки і Азії. Після Великих географічних відкриттів почався процес формування океанічної глобальної цивілізації. Розширилося уявлення людей про країни і народи, в Європі почали стрімко розвиватися промисловість, торгівля, кредитно-фінансові відносини. Змінилися і змістилися провідні торгові центри – країни Середземномор’я поступилися місцем Голландії. Притік дорогоцінних металів до Європи викликав революцію цін, дорожчання продуктів харчування і сировини для виробництва.
Отже, Великі географічні відкриття є переходом до нового часу, початок яких зумовлено різними подіями, що склали комплекс взаємопов’язаних між собою причин і передумов. Наслідки епохи змінили хід подій декількох достатньо розвинених цивілізацій, вплинули на хід історичних подій кожної європейської країни, було покінчено з релігійними уявленнями про світ і всього за наступні 30 років людство взнало про Землю більше ніж за попередні тисячоліття, і це знання змінило світ. Крім змін в економіці, політиці і культурі, основною була зміна світогляду людей.
Великі географічні відкриття, давши могутній імпульс розвитку промисловості і торгівлі, сприяли формуванню капіталістичних відносин. Зустріч Заходу з рештою всього світу стала важливим чинником передіндустріальної цивілізації. Але вона мала драматичний і суперечливий характер, оскільки прагнення пізнання європейців, що відправлялися в далекі подорожі, химерно перепліталося з прагненням наживи і утвердженням християнських ідеалів серед інших народів. У завойованих іспанцями і португальцями заморських володіннях, що знаходилися на останніх стадіях розвитку стародавніх суспільств, був здійснений насильницький стрибок в середньовіччя, з пануванням феодальних відносин, рецидивом рабовласництва і руйнуванням самобутніх язичницьких культур.
