В епоху глобальних змін і проблем розвиток науки має величезне значення і вимагає вивчення самої науки як соціального явища. Цю проблему вирішує принципово новий науковий напрям, який має назву наукознавство, або наука про науку. За своєю суттю «наукознавство» охоплює всі існуючі науки в їх взаємозв'язку та у зв'язку із практикою, враховуючи економічні, соціальні, політичні, культурні умови функціонування й розвитку.
Існують різні тлумачення поняття наукознавства:
Наукознавство – вчення про науку, способи її визначення й побудови у вигляді системи знання
Наукознавство – це наука, яка вивчає закономірності розвитку науки, структуру і динаміку наукового знання та-наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами та сферами матеріального та духовного життя суспільства.
Наукознавство не є комплексом окремих дисциплін і навіть не синтезом знань різних аспектів науки, це цілісна наука, що вивчає взаємодію різних елементів, які визначать розвиток науки як історично змінюваної цілісності, або системи.
Приблизно в 30-ті роки ХХст. почала формуватись проблематика наукознавства і тільки в 60-ті роки цього ж століття наука про науку сформувалась як окрема галузь, коли чітко визначився предмет і завдання наукознавства. У цей період почали створюватись колективи з питань розробки проблем наукознавства, визначення системи показників для ключових наукознавчих понять з використанням методів різних наук. Сформувалась галузь статистичного дослідження структури і динаміки інформаційних потоків наукової інформації.
Основними завданнями наукознавства є:
— вивчення законів і тенденцій розвитку науки;
— аналіз взаємодій наук;
— прогноз розвитку науки;
— проблеми наукового знання й наукової творчості;
— організація науки й управління її розвитком.
На сьогоднішній день у наукознавстві чітко визначені основні розділи знань про науку, характеристика яких приведена в таблиці.
| № | Розділ | Зміст розділів науки |
| 1. | Загальна теорія науки | Розробка концепцій теорії науки, основних напрямів її розвитку, методології. |
| 2. | Історія науки | Дослідження генезису динамічного процесу накопичення наукових знань, встановлення закономірностей розвитку науки. |
| 3. | Соціологія науки | Комплексний аналіз взаємодії науки і суспільства в різних соціально-економічних формаціях, дослідження соціальних функцій науки і відносин людей у процесах наукових досліджень. |
| 4. | Економіка науки | Вивчення економічних особистостей розвитку і використання науки, критеріїв в економічній ефективності наукових досліджень. |
| 5. | Політика і наука | Визначення напрямів розвитку науки з урахуванням об’єктивних умов, потреб економіки і загальної політики держави. |
| 6. | Теорія наукового прогнозування, планування, управління науковими дослідженнями | Розробка стратегії науки на майбутнє, планування її матеріального забезпечення і організація ефективного управління науковими дослідженнями. |
| 7. | Методологія науки | Дослідження систем у науці, складання моделей науки і різних видів наукової діяльності. |
| 8. | Наукова організація праці та психологія, етика і естетика самої наукової діяльності | Розробка систем наукової організації праці учених, дослідження психологічних, етичних і естетичних факторів наукової діяльності. (емоцій, інтересів, уявлень) |
| 9. | Наука і право | Дослідження і нормативне забезпечення взаємовідносин наукових колективів між собою та працюючих у них людей,розробка систем міжнародних і державних законів про науку. |
| 10. | Мова науки | Розробка міжнародних і національних систем понять і термінології, різних стильових особливостей викладення результатів наукових досліджень |
| 11. | Класифікація наук | Розробка міжнародної і національної системи наук. |
