Наука – це процес творчої діяльності, спрямований отримання нового знання, і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів.
Науку можна розглядати в різних вимірах:
— як специфічну форму суспільної свідомості, основу якої складає система знань;
— як процес пізнання закономірностей об'єктивного світу;
— як певний вид суспільного поділу праці;
— як важливий чинник суспільного розвитку і як процес виробництва нових знань і їх використання.
Основним змістом науки є:
— теорія як система знань, яка виступає у формі суспільної свідомості і досягнень інтелекту людини;
— суспільна роль у практичному використанні рекомендацій у виробництві як основи розвитку суспільства.
Мета науки – пізнання законів розвитку природи і суспільства, їх вплив на природу на базі використання знань з метою отримання корисних для суспільства результатів. Поки відповідні закони не відкриті, людина може тільки описувати явища, збирати, систематизувати факти, але вона нічого не може пояснити і передбачити.
Перед наукою ставляться такі завдання:
— збір і узагальнення фактів (констатація);
— пояснення зовнішніх взаємозв'язків явищ (інтерпретація);
— пояснення суті фізичних явищ, їх внутрішніх взаємозв'язків і протиріч (побудови моделей);
— прогнозування процесів і явищ;
— встановлення можливих форм і напрямів практичного використання отриманих знань.
Виходячи із завдань науки, можна виділити такі її функції:
1) евристична – засіб здійснення відкриттів та отримання принципово нового знання;
2) пізнавальна – пояснює явища об’єктивної дійсності через виявлення законів, закономірностей та тенденцій;
3) інструментальна – формує інструмент розуміння реальності;
4) культурологічна – важлива підсистема культури;
5) світоглядна – формує науковий світогляд;
6) експертно- оцінна – оцінка існуючих проблем та наукових проектів;
7) управлінська – забезпечує реалізацію управління суспільними процесами.
Наука як специфічна діяльність характеризується рядом ознак:
— наявністю систематизованих знань (наукових ідей, теорій, концепцій, законів, закономірностей, принципів, гіпотез, понять, фактів);
— наявністю наукової проблеми, об'єкта й предмета дослідження;
— практичною значущістю як явища (процесу), що визначається, так і знань про нього.
Предметом науки є пов'язані між собою форми руху матерії або особливості їх відображення у свідомості людей. Як система знань наука охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки й дії, не лише закони і принципи вивчення об'єктів, а й певні форми й способи усвідомлення їх, а в кінцевому підсумку – філософське тлумачення.
Критеріями науковості, які відрізняють науку від інших форм пізнання, є:
А) об’єктивність;
Б) системність;
В) практична націленість;
Г) сувора доказовість;
Д) обґрунтованість і достовірність результатів.
Одним із основних завдань наукознавства є розробка класифікації наук, яка визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знань і взаємозв'язок усіх наук.
Класифікація наук у наукознавстві виконує функції групування наукових знань в певні системи, що сприяє уніфікації науки, її міжнародним зв'язкам і зростанню темпів розвитку.
Сучасна класифікація наук виражає взаємозв'язок природничих, технічних, гуманітарних наук і філософії. В основі такої класифікації лежать специфічні особливості вивчення різними науками об'єктів матеріального світу. Класифікація фіксує (відображає) закономірні зв'язки між об'єктами, визначає їх місце і основні властивості в цілісній системі, є засобом збереження та пошуку інформації.
Метою класифікації наук є розкриття взаємного зв'язку між науками на основі певних принципів і відображення цих зв'язків у вигляді логічно аргументованого розміщення, групування сукупності наук в єдину систему знань.
Вищою атестаційною комісією (ВАК) України за згодою Міністерства освіти і науки України затверджена така національна класифікація наук:
1. Фізико-математичні науки.
2. Хімічні науки.
3. Біологічні.
4. Геологічні.
5. Технічні.
6. Сільськогосподарські.
7. Історичні.
8. Економічні.
9. Філософські.
10. Філологічні.
11. Географічні.
12. Юридичні.
13. Педагогічні.
14. Медичні.
15. Фармацевтичні.
16. Ветеринарні.
17. Мистецтвознавство.
18. Архітектура.
19. Психологічні науки.
20. Військові науки.
21. Національна безпека.
22. Соціологічні науки.
23. Політичні науки.
24. Фізичні виховання і спорт.
25. Державне управління.