E) Августин Блаженний.
21. Найвидатнішим представником середньовічної схоластики був:
D) Фома Аквінський;
22. „Золоте століття схоластики” – це:
C) ХІІІ ст.;
23. Яке місце філософії в духовному житті середньовіччя:
E) філософія є прислужницею теології.
24. Суперечка про природу загальних понять виникла між:
D) номіналізмом і реалізмом;
25. Батьківщиною „Відродження” була:
B) Італія;
26. Домінуючим світоглядом в епоху „Відродження” був:
D) гуманістичний;
27. Засновником натурфілософії Відродження був:
D) Леонардо да Вінчі;
28. Засновником Флорентійської платонівської Академії був:
C) Марсіліо Фічіно;
29. Геліоцентризм вперше обґрунтував:
E) Микола Коперник.
30. Розділ філософії, який вивчає людські цінності:
A) аксіологія;
31. Загальні особливості соціальних та духовних процесів розвитку Європи в епоху Нового часу визначались:
C) розвитком промислового виробництва, перенесенням центру виробничої діяльності в міста;
32. Мислення "здорового глузду" передбачає:
A) використання фактів
33. Вкажіть найважливішу особливість філософії Нового часу:
B) розвиток філософії в діалозі із іншими науками;
34. Емпіризм – це позиція у методології, що характеризується:
B) наголошуванням найпершої та вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;
35. Засновником філософії Нового часу вважається:
C) Френсіс Бекон;
36. У період Нового часу багато вчених та філософів намагалися пояснити
глибинні причини процесів, що відбувалися у світі, використовуючи:
A) механіку;
37. Теза "я мислю, отже я існую" є важливою вихідною тезою:
B) раціоналізму;
38. Теза "я мислю, отже я існую" належить:
D) Паскалю;
39. Визначіть позицію, яка в гносеології є протилежною щодо позиції
визнання існування в розумі людини деяких вроджених ідей:
C) розум – це "чиста дошка ";
40. Згідно з Дж.Локком, існують такі джерела наших знань:
C) чуття та рефлексія;
41. Засновником раціоналізму був:
D) Р. Декарт;
42. Позицію сенсуалізму в теорії пізнання можна передати тезою:
B) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях;
43. Найпершим поняттям онтологічних вчень у філософії Нового часу було
поняття:
C) монади;
44. Вчення Г.Лейбніца про світобудову отримало назву:
C) монадологія;
45. Хто із філософів, розробляючи вчення про необхідність і свободу
зробив висновок про те, що свобода є пізнана необхідність?
D) Б.Спіноза;
46. Вислів "Лікар-філософ подібний до Бога" належить:
D) Гіппократу;
47. Засновником наукового медичного знання був:
С) Гіппократ;
48. Особливий напрямок медицини, що вивчає смерть має назву:
D) танатологія;
49. Який філософ запровадив до наукового обігу термін "евтаназія":
Е) Бекон.
50. У філософії медицини смерть трактується як:
В) загибель головного мозку;
51. Автором вчення про стрес був:
А) Сельє;
52. Термін "біоетика" вперше запровадив:
С) Поттер;
53. Кому належить вислів: "Здоров’я – це не все. Але все без здоров’я – це ніщо":
В) Сократу;
54. Супротивником гіппократівського підходу вважається:
А) Парацельс;
55. Медицину як науку про здоров’я вивчає:
С) ювенологія;
56. Який філософ вважав, що лікарське мистецтво зцілює хвороби тіла, а філософія вивільняє душу від пристрастей:
А) Демокріт;
57. У якій країні з’явився міжнародний символ медицини:
D) Месопотамія;
58. Перший підручник з фармакології був створений у:
В) Китаї;
59. Вислів "Перше знаряддя лікаря – слово, друге – рослина, третє - ніж" належить:
А) Авіцені;
60. Як називався бог медицини у стародавній Греції:
В) Асклепій;
61. Українська філософія у своїх вихідних характеристиках постає явищем:
A) світової філософії;
62. Погляди якого грецького філософа домінували в філософській думці Київської Русі:
B) Платона;
63. Вкажіть головну особливість філософії Київської Русі:
D) антеїзм;
64. Український філософ-гуманіст, теоретик "суспільного договору" та "природного права":
C) Станіслав Оріховський;
65. Доктор філософії та медицини, ректор Болонського університету медиків та вільних мистецтв:
A) Юрій Котермак;
66. Перший вищий навчальний заклад на теренах України:
C) Острозька академія;
67. До складу філософських курсів Києво-Могилянської академії входили такі дисципліни:
E) логіка, фізика, метафізика.
68. Якого філософа називали "українським Сократом":
C) Григорій Сковорода;
69. Який український філософ розробив вчення про "дві натури" і "три світи":
C) Григорій Сковорода;
70. Хто з названих нижче філософів викладав філософію І.Канта в Україні:
E) Йоган Шад.
71. Автор концепції "непомітного зла":
D) Микола Гоголь;
72. Осередком духовного життя людини Памфіл Юркевич вважав:
C) серце;
73. Український вчений, який розробив вчення про "ноосферу":
B) Володимир Вернадський;
74. Хто є автором "Нарисів з історії філософії на Україні" (1931 р.):
A) Дмитро Чижевський;
75. Українська філософія ХХ століття:
D) розвивалася як у діаспорі, так і в радянській Україні;
76. Основним питанням марксистської філософії було:
C) відношення мислення і буття;
77. Який філософ вважав причиною відчуження експлуатацію людини людиною?
B) К.Маркс;
78. Хто з названих філософів започаткував ірраціональну філософію ХІХ століття?
D) А.Шопенгауер;
79. Видатним представником "філософії життя" був:
A) Ф.Ніцше;
80. Сутність людини, на думку А.Шопенгауера, становить:
E) воля.
81. Який філософ запровадив до наукового обігу поняття "несвідоме"?
C) З.Фрейд;
82. Центральним поняттям філософії Ф.Ніцше було:
D) воля до влади;
83. Джерелом психічної динаміки на думку З.Фрейда є:
B) бажання сфери несвідомого;
84. Який філософ запровадив до наукового обігу поняття "екзистенція"?
A) С. К’єркегор;
85. Філософський напрямок, який висунув на перший план ідею унікальності людського буття?
E) екзистенційний.
86. Вислів "час є найсуттєвішою рисою буття людини" належить:
C) М.Хайдеггеру;
87. Який філософ розробив теорію абсурду?
E) А.Камю.
88. Ключове поняття філософії Ж.-П.Сартра?
B) свобода;
89. Який філософ запровадив поняття "верифікація"?
D) М.Шлік;
90. Який напрямок релігійної філософії ХХ століття виступав за об’єднання всіх релігій світу?
A) теософія;
Тести
1. Узагальнені уявлення про світ і саму людину, її місце в світі, смисл людського життя тощо:
A) світогляд;
2. Історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності:
C) міф;
3. Нерозчленованість, злитість, характерні для початкового, нерозвинутого стану будь-якого явища:
B) синкретизм;
4. Одна з найбільш широких сфер людської свідомості, якій властиві певні закономірності розвитку і функціонування, а також певний спосіб діяльності з відображуваним у свідомості матеріалом:
D) форма суспільної свідомості;
5. Форма суспільної свідомості, яка дає теоретичне розв’язання питань світогляду з погляду відношення людини і світу, мислення та буття, духовного і матеріального:
A) філософія;
6. Інтелектуальна емоція, що спонукає до орієнтації та дослідження, викликана розбіжністю між очікуваним і дійсним:
B) здивування;
7. Все, з чим людина має справу, коли воно впливає на її думки і поведінку, на уявлення про себе і своє місце в світі, а особливо ж коли змінює їх:
C) предмет філософії;
8. Питання, які так називають тому, що кожне покоління людей шукає відповіді на них і дає свої варіанти їх розв’язання чи нерозв’язання:
A) вічні питання філософії;
9. Філософський принцип пояснення світу, який за основу всього існуючого бере одне начало і пояснює різноманітність світу як прояв цього начала:
B) монізм;
10. Філософський принцип пояснення світу, який виходить з визнання двох рівноправних, незалежних і самостійних першоначал – духу і матерії, ідеального і матеріального:
E) дуалізм.
11. Філософська концепція, за якою все існуюче складається з множини самостійних, рівнозначних сутностей, що не зводяться до єдиного начала:
D) плюралізм;
12. Питання про відношення мислення до буття, свідомості – до матерії, духу – до природи, про те, що з них є первинним і визначальним, що чим породжується:
C) основне питання філософії;
13 Один з двох головних напрямів у філософії, який вважає первинним і визначальним дух, свідомість, мислення, а природу, матерію, буття – вторинним, вивідним:
D) ідеалізм;
14. Те, на що спрямована діяльність суб’єкта, те, що підлягає діянню й існує поза і незалежно від свідомості суб’єкта:
E) об’єкт.
15. Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт:
C) суб’єкт;
16. Різновид ідеалізму, який вважає першоосновою світу загальне духовне начало, яке існує поза індивідуальною свідомістю людини і незалежно від неї:
E) об’єктивний ідеалізм.
17. Різновид ідеалізму, який вважає первинною, визначальною у світі індивідуальну свідомість або її окремі елементи (відчуття, волю тощо):
D) суб’єктивний ідеалізм;
18. Крайня форма суб’єктивного ідеалізму, за якою єдиною реальністю є свідомість суб’єкта, його “Я”, а об’єктивна дійсність – продукт свідомості індивіда:
A) соліпсизм;
19. Один з двох головних напрямів у філософії, який вважає первинним і визначальним природу, матерію, буття, а дух, свідомість, мислення – вторинним, вивідним:
A) матеріалізм;
20. Теоретично неусвідомлене переконання людей в об’єктивному, тобто незалежному від людської свідомості, існуванні предметів, явищ природи й закономірностей її розвитку:
E) стихійний матеріалізм.
21. Філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об’єктивного світу і сутності речей:
B) агностицизм;
22. Філософське вчення, що піддає сумніву можливість достовірного пізнання об’єктивного світу й існування надійного критерію істини. Його крайньою формою є агностицизм:
D) скептицизм;
23. Механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів; безпринципне запозичення й змішування суперечливих ідей, оцінок, теорій:
C) еклектика;
24. Найдавніші пам’ятки індійської літератури, написані в кінці 2-го – 1-й половині 1-го тисячоліття до н.е.:
A) Веди;
25. Релігійно-філософські твори, що коментують Веди, філософська частина Вед:
C) Упанішади;
26. В індійських релігійно-філософських системах закон відплати, який при перевтіленнях людини після смерті визначає характер її наступного існування відповідно до моральної поведінки в минулому:
B) карма;
27. В індійській філософії та релігії уявлення про спорідненість усього живого і переродження душі в різних тілесних формах (людини, тварини, рослини, бога):
D) сансара;
28. Етичний принцип індійської філософії і релігії, що вимагає незаподіяння найменшої шкоди будь-яким живим істотам; пов’язаний з ученням про переселення душ:
B) ахінса;
29. В індійській філософії і релігії стан вищого блаженства людської душі, яка звільняється від перевтілень, страждань і зливається з духовною першоосновою світу:
B) нірвана;
30. В індійській ідеалістичній філософії абсолют, який лежить в основі всіх речей, світова душа:
E) Брахман.
31. В індійській ідеалістичній філософії всепроникне суб’єктивне духовне начало, індивідуальна душа:
A) атман;
32. Поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання – “шлях” усіх речей природи, її закономірність; в етиці – смисл життєвого шляху людини, етичну норму; в логіці – підставу, засновок, аргумент:
D) дао;
33. Поняття давньокитайської філософії, яке означало слабке, пасивне, негативне, жіноче начало:
A) інь;
34. Поняття давньокитайської філософії, яке означало сильне, активне, позитивне, чоловіче начало:
C) ян;
35. Головне поняття конфуціанства, моральний закон, який велить: “Чого не бажаєш собі, того не роби й іншим”:
D) жень;
36. Один з основних принципів конфуціанства, який вимагав суворої підпорядкованості у суспільстві: “Правитель повинен бути правителем, а підданий – підданим, батько – батьком, а син – сином”:
B) лі;
37. Принцип конфуціанства, який вимагав приведення становища розореної й зубожілої родової знаті у відповідність з її іменами й титулами шляхом повернення їй колишньої величі й багатства:
E) чжен мін.
38. Етичне правило конфуціанства, яке вимагало вірності правителю і своєму пану:
C) чжун;
39. Етичне правило конфуціанства, яке вимагало пошани до батьків:
A) сяо;
40. Термін, запроваджений давньогрецьким філософом Анаксімандром для позначення безконечного в просторі і часі, без’якісного матеріального першоначала:
E) апейрон.
41. Утруднення у вирішенні проблеми, пов’язаної з суперечністю між даними спостереження і способами мисленого аналізу їх:
D) апорія;
42. Поняття, введене давньогрецьким філософом Левкіппом для позначення найдрібніших, далі вже не подільних одиниць буття, з яких складаються всі речі:
D) атом;
43. В ідеалістичній філософії – духовне первоначало, яке становить суть та першооснову всіх речей (у Платона – нематеріальний прообраз речі):
A) ідея;
44. Термін давньогрецької філософії, який вживався у значеннях “слово”, “смисл”, “судження”, “пропорційність”, “основа”, “розум” і набув значення об’єктивної закономірності, необхідності:
E) логос.
45. У філософії Арістотеля – внутрішня мета руху, закладена у прихованому вигляді в кожному бутті до його здійснення; діяльне, формуюче начало:
A) ентелехія;
46. Ідеалістичне вчення, за яким розвиток є здійсненням наперед визначеної мети і все в розвитку природи і суспільства доцільне:
E) телеологія.
47. Напрям в античній філософії 2 ст. до н.е. – 2 ст. н.е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденція до стирання відмінностей між ученнями й школами:
B) еклектика;
48. Вчення перших християнських теологів, Отців Церкви, які в 2 – 3 ст. заклали основи церковної догматики, теології і філософії християнства:
B) патристика;
49. Середньовічна ідеалістична філософія, представники якої намагалися теоретично обґрунтувати релігійний світогляд:
D) схоластика;
50. Основне положення якого-небудь вчення (наприклад релігії), яке приймається на віру, без доказів і не може бути об’єктом критики:
B) догма;
51. Релігійно-філософський термін, що позначає витікання, випромінювання з божественного начала всієї різноманітності світу, сходження нижчих форм буття з вищого буття – єдиного непорушного універсального начала:
C) еманація;
52. Релігійно-ідеалістичне вчення, яке пояснює виникнення органічного й неорганічного світу Божим творенням, заперечує зміну біологічних видів в їхньому історичному розвитку:
A) креаціонізм;
53. Об’єктивно-ідеалістичний напрям у середньовічній схоластиці, який вважав, що загальні поняття (універсалії) є не відображенням предметів і явищ матеріального світу в свідомості людей, а реальними духовними сутностями, які становлять субстанцію речей:
D) реалізм;
54. Напрям у середньовічній схоластиці, який вважав, що реально існують лише поодинокі речі, а загальні поняття (універсалії) – тільки імена, знаки, назви, породжені людським мисленням:
E) номіналізм.
55. Філософський термін, який вживали для позначення загальних понять (наприклад стіл, люди) на відміну від одиничних (даний конкретний стіл, дана конкретна людина):
A) універсалії;
56. Галузь християнського богослов’я, що обґрунтовує і захищає віровчення християнства:
B) апологетика;
57. Богослов’я; сукупність релігійних доктрин; теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів:
E) теологія.
58. Філософське й богословське вчення середньовічного італійського, філософа-схоласта Фоми Аквінського (1225 – 1274), за яким розум повинен підпорядковуватися вірі, а філософія – бути служницею богослов’я:
A) томізм;
59. Період у розвитку країн Західної і Центральної Європи (14 – 16 ст.), рух спрямований на утвердження гуманістичного світогляду та розвиток світської культури, на звільнення духовного життя з-під впливу релігії і схоластики:
E) Відродження.
60. Релігійно-ідеалістичний погляд, за яким людина є центром Всесвіту і найвищою метою всіх подій у ньому:
D) антропоцентризм;
61. Система поглядів, за якими центром Всесвіту є нерухома Земля, а Сонце й усі небесні світила обертаються навколо неї:
D) геоцентризм;
62. Система поглядів, за якими центром Всесвіту є Сонце, навколо якого обертаються планети, в тому числі й Земля:
E) геліоцентризм.
63. Система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність, а також практичне ставлення до людини як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей:
C) гуманізм;
64. Релігійно-філософське вчення, яке визнає Бога першопричиною світу, але заперечує дальше Його втручання в явища природи й суспільного життя:
A) деїзм;
65. Світогляд, в основі якого лежить розуміння Бога як особи, що створила світ і втручається в його події. Визнає існування Бога поза світом і над ним:
C) теїзм;
66. Великий світ, Всесвіт:
D) макрокосмос;
67. Малий світ, людина:
E) мікрокосмос.
68. Система уявлень про природу, яка прагнула дати всеосяжну і цілісну картину світу, але, не маючи потрібних для цього наукових даних, заміняла ще невідомі дійсні зв’язки філософськими роздумами і фантастичними уявленнями:
D) натурфілософія;
69. Філософсько-релігійне вчення, за яким Бог є безособовим началом, розлитим по всій природі, тотожним з нею або з її субстанцією:
B) пантеїзм;
70. Антифеодальний і антикатолицький рух у країнах Західної та Центральної Європи 16 – 17 ст., який відобразив потреби пристосування релігії до нових суспільних відносин і внаслідок якого виникли протестантські церкви:
A) реформація;
71. Англійський філософ, засновник англійського матеріалізму і експерементуючої науки Нового часу:
D) Френсіс Бекон;
72. Докорінна якісна зміна, різкий стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового:
B) революція;
73. Метод дослідження, форма умовиводу, який полягає в переході від загального до окремого:
D) дедукція;
74. Метод дослідження, форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне:
E) індукція.
75. Напрям у теорії пізнання, який вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід:
B) емпіризм;
76. Напрям у теорії пізнання, який вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання розум (теоретичне мислення):
D) раціоналізм;
77. Напрям у теорії пізнання, який визнає відчуття єдиним джерелом знань:
B) сенсуалізм;
78. Спосіб, прийом або система прийомів для досягнення якої-небудь мети:
E) метод.
79. Кінцева основа всієї різноманітності існуючого, яка для власного існування не потребує нічого, крім самої себе:
C) субстанція;
80. Загальна, єдина (переважно пасивна) основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ; речовина або предмет:
B) субстрат;
81. У вченні Г. В. Лейбніца – абсолютно прості, непротяжні духовні сутності, що лежать в основі будь-якого буття:
E) монада.
82. Буржуазне соціологічне вчення 17 – 18 ст. про походження і сутність держави, за яким держава виникла внаслідок договору між людьми, що до цього перебували в “природному стані”:
A) теорія суспільного договору;
83. Німецький філософ, засновник німецької класичної філософії:
B) Іммануїл Кант;
84. Термін, запроваджений І. Кантом для позначення безумовного веління моральної свідомості:
C) категоричний імператив;
85. Філософське поняття, що позначає знання, набуте з досвіду:
D) апостеріорі;
86. Філософське поняття, що позначає знання, наявне в свідомості до досвіду, передуюче досвіду:
B) апріорі;
87. У філософії І. Канта – той, що зумовлює можливість пізнання; той, що одвічно притаманний розсудку і зумовлює досвід; не набутий з досвіду:
D) трансцендентальний;
88. У філософії І. Канта – той, що лежить поза межами свідомості й пізнання, непізнаванний:
D) трансцендентний;
89. Те, що осягається розумом на противагу даному в чуттях; у Канта – межове поняття, яке фіксує, що межею пізнання є чуттєвість (бо без неї пізнання неможливе):
A) ноумен;
90. Виняткове, рідкісне явище; явище, взяте в його цілісності, в єдності з його сутністю; очевидна даність, що осягається інтуїцією; явище, що дане нам у досвіді, сприйняте органами чуттів:
D) феномен;
91. Внутрішньо притаманний предметам або явищам, той, що випливає з їхньої природи:
A) іманентний;
92. Центральна категорія філософської системи Г. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку:
A) Абсолютна Ідея;
93. Одна з центральних категорій філософії Г. Гегеля, яка позначає одночасно знищення і збереження чогось; є засобом подолання, примирення суперечностей і відтворення їх на вищій основі:
B) зняття;
94. Термін, яким позначають ідею про триступінчастість розвитку; у Г. Гегеля складається з тези (вихідний момент), антитези (заперечення тези) і синтезу (заперечення антитези і поєднання рис двох попередніх ступенів на вищому рівні):
C) тріада;
ТЕМА 5
95. Марксистсько-ленінське філософське вчення, яке дає матеріалістичне пояснення світу, способів його пізнання і перетворення на основі розкриття загальних діалектичних законів його розвитку:
