Конституційний Суд України посідає особливе місце в системі органів державної влади України. Як визначено Конституцією України, судочинство у державі здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні (ст. 124, 147).
Діяльність Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції держави спрямована на захист конституційних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства Конституції на всій території країни, утвердження України як демократичної, соціальної та правової держави. Результатом діяльності Конституційного Суду є його рішення та висновки, в яких викладені правові позиції з конкретних питань, що виникають у практиці застосування Конституції та законів України.
Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України. З цих питань він ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими. Конституційний Суд виносить остаточне рішення у розв'язанні правової проблеми, а його роз'яснення є офіційним тлумаченням закону, яке має найвищу юридичну силу. З точки зору розуміння змісту закону і його роз'яснення, Конституційний Суд, образно кажучи, є істиною в останній інстанції. Даючи тлумачення відповідному положенню закону, він фактично встановлює нову форму регулювання правовідносин. Про юридичну силу рішень Конституційного Суду свідчить і те, що закони, інші нормативно-правові акти, їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду є також підставою для зміни законів та інших нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність до Конституції. Отже, виходячи з викладеного, рішення Конституційного Суду мають важливе значення для забезпечення реалізації в Україні принципу верховенства права.
Закон України від 16.10.1996 р. «Про Конституційний Суд» проголошує, що завданням Конституційного Суду є гарантування Конституції як Основного Закону держави на всій території України (ст. 2).
Організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та названим Законом.
Діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих рішень.
Стисло охарактеризуємо основні принципи діяльності Конституційного Суду України.
Принцип верховенства права вимагає від Конституційного Суду при розв'язанні питань, які підпадають під його юрисдикцію, керуватися Конституцією та законами України, діяти правовими методами.
Принцип незалежності означає, що Конституційний Суд України при реалізації своїх повноважень діє самостійно та є незалежним від будь-якого незаконного впливу.
Принцип колегіальності означає, що судочинство Конституційним Судом здійснюється колегіально. Рішення приймаються, а висновки даються Конституційним Судом України поіменним голосуванням. Судді Конституційного Суду не мають права утримуватись від голосування. Рішення та висновки мотивуються письмово і підписуються окремо суддями Конституційного Суду, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються.
Рівноправність суддів Конституційного Суду України полягає у тому, що кожен із них володіє одним голосом і рівним правом скористатися ним при виконанні суддівських обов'язків.
Гласність діяльності Конституційного Суду України забезпечується відкритістю та усністю судового процесу, а рішення і висновки публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних виданнях України.
Повнота і докладність — це право сторін надавати у розпорядження суду будь-які документи, які мають значення для правильного вирішення питання, а з іншого боку - обов'язок суду повно, всебічно дослідити докази, подані сторонами для обгрунтування своїх позицій. Для цього Конституційний Суд України має право витребувати від Верховної Ради, Президента, прем'єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій всіх форм власності, політичних партій, об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали з питань, котрі готуються Конституційним Судом до розгляду.
Суддя Конституційного Суду має право оприлюднювати свою власну думку з питань, що стосуються провадження в Конституційному Суді, лише щодо тих справ, відносно яких вже прийнято рішення чи дано висновок.
Принцип обґрунтованості рішення Конституційного Суду полягає у вмотивованості рішень та висновків з посиланням на Конституцію, закони України та інші нормативні акти.
Повноваження Конституційного Суду України та організація його роботи
У статті 13 Закону України від 16.10.1996 р. «Про Конституційний Суд України» визначено повноваження Конституційного Суду України. Конституційний Суд України приймає рішення і дає висновки у справах щодо:
1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) відповідності Конституції чинних міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;
3) дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених ст. 111 та 151 Конституції України;
4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;
5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам ст. 157 і 158 Конституції України;
6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України.
Закон закріпив межі повноважень Конституційного Суду України, зазначивши, що до його повноважень не належить вирішення питань щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.
Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність законів чи інших правових актів цілком чи в окремій частині є: невідповідність їх Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.
Очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність Голова Конституційного Суду України, який обирається зі складу суддів Конституційного Суду таємним голосуванням лише на один трирічний термін. До його повноважень віднесено:
• організація роботи колегій суддів Конституційного Суду України, комісій та Секретаріату Конституційного суду України;
• скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду України;
• розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності Конституційного Суду України відповідно до кошторису, затвердженого Конституційним Судом України;
• здійснення інших повноважень, передбачених Законом України від 16.10.1996 р. «Про Конституційний Суд України» та актами Конституційного Суду України, що регламентують організацію його внутрішньої роботи.
Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України.
Конституційний Суд на своєму засіданні створює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії, які є його допоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності. Положення про постійні комісії затверджуються на пленарному засіданні Конституційного Суду України; на пленарних засіданнях можуть створюватись тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі за участю фахівців у відповідних галузях права.
Конституційний Суд України має друкований орган «Вісник Конституційного Суду України».
У складі Конституційного Суду України створюються колегії суддів, про повноваження яких йтиметься мова далі.