Деякі правила профілактики особливо небезпечних бактеріальних захворювань

Чи можуть бактерії вбити людину? Чи всі бактерії небезпечні? Які бактерії небезпечні? Яка найнебезпечніша?

Хвороботворні бактерії спричинюють захворювання людини, тварин і рослин. Ці бактерії пристосувалися до паразитичного способу живлення в тканинах організму хазяїна чи на його зовнішніх покривах. Потрапляючи в організм хазяїна, бактерії викликають різноманітні захворювання. Вони здатні утворювати отруйні речовини, швидко розмножуватися, формувати цисти, як і всі інші бактерії.

Відомо понад 300 видів бактерій, які здатні викликати захворювання в рослин, такі, як плямистість помідорів, м’яка гниль цибулі, побуріння плодів абрикосів тощо. Найпоширенішими та найнебезпечнішими бактеріальними хворобами людини є туберкульоз (збудник — туберкульозна паличка), правець (збудник — клостридій), холера (збудник — холерний вібріон) чума, тиф, перитоніт, менінгіт, ангіна, ботулізм, газова гангрена тощо. Ці бактерії утворюють спори, які можуть зберігати здатність до зараження тривалий час (десяти років). У тварин бактерії спричинюють такі захворювання, як сибірка, бруцельоз тощо.

Наявність хвороботворних бактерій у повітрі, воді чи ґрунті залежить від багатьох причин (від пори року, географічної зони, характеру рослинності, забрудненості пилом тощо). Більше всього різних бактерій у закритих приміщеннях. Багато видів бактерій існують на покривах, у травній і дихальній системах людини й тварин. Особливо багато хвороботворних бактерій буває на шкірі людини, якщо вона не дотримується правил гігієни.

Хвороботворні бактерії можуть передаватись різними способами: контактно-побутовим шляхом, коли захворювання передається безпосередньо від людини до людини або через предмети, що оточують хворого; повітряно-крапельним шляхом, коли збудники передаються через крапельки слини, що потрапляють у повітря при чханні, кашлю (наприклад, туберкульоз); через воду (наприклад,збудники холери); через заражені харчові продукти (наприклад, через не миті овочі передаються збудники дизентерії); через укуси кровосисних комах (наприклад, воші переносять збудника висипного тифу); через ґрунт (наприклад, правець). Хвороботворні бактерії розмножуються дуже швидко. Якщо в організм людини потрапить одна бактеріальна клітина і знайде сприятливі умови для поділу, то вже за 12 годин таких клітин може виявитися кілька мільярдів.

Є серед хвороботворних бактерій і такі, що допомагають людині в боротьбі зі шкідниками. Так, деякі види бацил викликають захворювання личинок шкідливих комах. Оскільки для хребетних тварин і людини ці бактерії є безпечними, їх застосовують для захисту лісів, садів, виноградників, городів від личинок колорадського жука, сибірського шовкопряда, капустяного метелика тощо. Отже, різноманітність хвороботворних бактерій зумовлена різноманітністю організмів, у яких вони паразитують.

Скільки бактерій у здоровому організмі? Чому деякі бактерії є шкідливими, а деякі корисними? Які органи людини знищують бактерії? Якщо знищити всі бактерії в організмі, тоді людина буде жити довше?

Досі проводилися дослідження тільки тих мікробів, які були причиною різних захворювань. Про мешканців людського організму відомо небагато, оскільки більшість з них неможливо виростити в штучних умовах. Нова методика аналізу ДНК дозволяє експертам вивчати мікроорганізми, що населяють тіло людини. У результаті вони нарахували більше 10 000 видів мікробів в організмі і 10 бактеріальних клітин в кожній клітині людини. В організмі дорослої людини вагою близько 90 кілограмів є близько 1,2,7 кілограмів мікроорганізмів. 8 000 000 генів мікробів (в людському генотипі налічується 22 000 генів) відіграють важливу роль у нашому розвитку і здоров’я. Медики кажуть, що кожна третя людина є носієм золотистого стафілокока (в носі, або на шкірі), яким може заразити і інших. Але ніхто не знає всі види мікроорганізмів, які населяють тіло здорової людини, де саме вони знаходяться і як впливають на наш організм. Цікаво, що в різних частинах організму знаходять різні бактерії. Особливим розмаїттям мікроорганізмів відрізняється шкіра. Також, у кожної людини мікрофлора унікальна. Багато бактерій викликають у людини і тварин найрізноманітніші захворювання. При зараженні туберкульозною паличкою людина захворює туберкульозом: в легенях, нирках, кістках і деяких інших органах розвиваються дрібні горбки, схильні до розпаду. Туберкульоз — хвороба, що триває роками. Деякі палички викликають такі важкі захворювання, як чума, дифтерія, сальмонельоз.

Чума — сама швидкоплинна хвороба. Від перших відчутних ознак захворювання до смерті іноді проходить всього кілька годин. Збудники чуми швидко передаються від людини до людини. Були випадки, коли від чуми вимирали цілі міста і села. Небезпечна чума і в наш час. Переносники чумних бактерій — блохи, що паразитують на ховрахів, мишах, щурах. З хвороботворними стрептококами і стафілококами пов’язані гнійні захворювання — наприклад, фурункульоз, стрептококова ангіна. Всі хвороби, пов’язані з хвороботворними бактеріями, дуже небезпечні для здоров’я людини. Тому в кожній країні встановлено суворий контроль за джерелами води і харчовими продуктами. Воду, що подається у водопровідну систему, дезінфікують, а молоко — пастеризують (нагрівають до 60 °С протягом ЗО хв.). Перев'язувальний матеріал та хірургічні інструменти піддають дії високої температури. Для попередження деяких небезпечних хвороб роблять щеплення.

Імунітет — властивість живих організмів запобігати проникненню чужорідних молекул в клітини організмів, розпізнавати їх, руйнувати і виводити з організму. Імунна система об'єднує органи і тканини, які захищають організм від захворювань, ідентифікує і знищує пухлинні клітини і патогени, розпізнає безліч різноманітних збудників: від вірусів до паразитичних черв'яків, і відрізняє їх від біомодекул власних клітин. До органів імунітету належить комплекс взаємопов’язаних органів: вилочкова залоза (тимус), кістковий мозок, лімфатичні вузли, лімфоїдна тканина селезінки, кишечника, сполучна тканина, а також система кровоносних і лімфатичних судин. Гени бактерій виконують певну роботу по відношенню до нашого організму. Деякі з них грають важливу роль для здоров'я і розвитку людської клітини, в якій вони містяться. Гени кишкової бактерії, наприклад, розщеплюють деякі білки і жири. А також вони виробляють корисні сполуки, які борються з різного роду запаленнями. Повноцінне переварювання їжі та захист організму неможливі без участі мікробів, що живуть в кишечнику.

Дисбактеріоз — це стан, при якому змінюється склад мікроорганізмів, що населяють кишечник (корисних бактерій стає менше, а шкідливих, відповідно, більше), що призводить до порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Кишечник людини населений хвороботворними, корисними та нейтральними бактеріями. Корисні мікроби — біфідобактерії, лактобактерії та бактероїди надають допомогу в травленні, захищають від алергії, підтримують імунну систему і навіть знижують ймовірність розвитку онкологічних захворювань. А ще пригнічують діяльність хвороботворних мікробів: стафілококів, стрептококів. Іноді під дією зовнішніх факторів цей баланс порушується — число «корисних» бактерій знижується, а шкідливі мікроби починають господарювати у кишечнику — розвивається стан під назвою «дисбактеріоз». Дисбактеріоз — це не самостійна хвороба, а прояв інших захворювань або всяких неприємностей в організмі. Цей стан може супроводжувати гастриту, панкреатиту та інших хвороб органів травлення, бути наслідком перенесеної кишкової інфекції, або розвиватися в результаті тривалого прийому антибіотиків. Поштовхом до розвитку дисбактеріозу може послужити навіть зміна звичного раціону харчування, що нерідко відбувається в закордонних поїздках. Для таких випадків існує навіть спеціальний термін — «діарея мандрівників». Людина використовує бактерії в харчовій промисловості для отримання продуктів харчування. Так, молочнокислі бактерії широко застосовуються для виробництва кефіру, сметани, сиру. За допомогою молочнокислих бактерій відбувається заквашування капусти. Людина застосовує бактерії у фармацевтичній промисловості для отримання деяких ліків, синтезування біологічно активних речовин — антибіотиків, вітамінів, ферментів, амінокислот. Стає більш важливим значення бактерій як джерела харчового і кормового білка, а також енергетичних продуктів — метану, водню. Бактерії також застосовуються у тваринництві, наприклад, для силосування кормів. Утворювана при цьому молочна кислота запобігає розкладанню овочів і корму для худоби. Бактерії використовують для очищення стічних вод та для боротьби із сільськогосподарськими шкідниками.

Мікробіологія дедалі ширше впроваджується у текстильну і шкіряну галузі. Такі технологічні процеси, як вимочування льону, обробка шкіри, не можуть відбуватися без використання продуктів життєдіяльності бактерій.

 

 

Корисні бактерії

Корисні бактерії застосовуються в харчовій про­мисловості для виробництва сирів та кисломолочної продукції. У процесі квашення капусти утворюються органічні кислоти. Бактерії використовуються для ви­луговування руд (насамперед, мідних і уранових), для очищення стічних вод від органічних залишків, у обробці шовку та шкіри, для боротьби з сільськогосподарськими шкідниками, для виробництва медичних препаратів (наприклад, інтерферону). У деяких травоїдних ссавців в органах травної системи живуть корисні бактерії, які сприяють переварюванню їжі.

Окрім того, у кишечнику людини живуть мікро­організми «пробіотики» та «пребіотики».

Пробіотиками називають живі мікроорганізми, які, потрапляючи в наш кишечник, допомагають нам відновити ослаблену мікрофлору. Мікрофлора – це сукупність бактерій, які живуть у нашому організмі. Цю роль виконують біфідобактерії, лактобактерії та дріжджі. Ці організми приносять користь людині. Найчастіше вони зустрічаються в натуральних йогуртах та інших молочних продуктах.

Пребіотики – мікроорганізми, які переварюють харчові субстрати в товстому кишечнику. Їх можна знайти в молочних продуктах, крупах, часнику, цибулі, квасолі, горосі, бананах.

У людському організмі живе величезна кількість бактерій. Важко повірити, але за чисельністю вони навіть перевищують кількість клітин в організмі. Близько 60 % бактерій населяють шлунково-кишковий тракт, 20 % бактерій припадає на дихальну систему і 20 % бактерій – на сечовивідну. Мікроорганізми шлунково-кишкового тракту виконують дуже важливі функції: покривають слизову оболонку внутрішніх органів, захищаючи її від потрапляння хворобливих інфекцій, сприяють перетравленню й усмоктуванню корисних речовин у кров, виробляють вітаміни та інші біологічно активні речовини.

 

Шкідливі бактерії

Шкідливі бактерії розмножуються в харчових продуктах, що призводить до їх псування. Щоб зупинити розмноження бактерій, продукти пастеризують (витримують півгодини при температурі 61- 63 °С), зберігають у холоді, висушують (в’ялять або коптять), солять або маринують.

Бактерії викликають тяжкі захворювання у людини (туберкульоз, сибірську виразку, ангіну, харчові отруєння тощо). Сприятливі зовнішні умови збільшують швидкість розмноження бактерій і можуть викликати епідемії. Хвороботворні бактерії проникають в організм повітряно-крапельним шляхом, через рани, слизову оболонку й травний тракт.

Природний захист організмів людини й вищих тварин ґрунтується на фагоцитозі бактерій білими кров’яними тільцями в імунній системі, що виробляє антитіла, які зв’язують і видаляють з кровообігу чужорідні білки й вуглеводи. Окрім того, існують природні та синтетичні лікарські засоби (наприклад, пеніцилін, який руйнує клітинну оболонку бактерії, або стрептоміцин, який вбиває рибосоми бактерій), дія яких направлена на знищення шкідливих бактерій.

 

Деякі правила профілактики особливо небезпечних бактеріальних захворювань

Правила особистої гігієни:

— мити руки з милом після роботи, після відвідування туалету і перед уживанням їжі;

— суворо дотримуватися правил особистої гігієни;

— підтримувати чистоту в житлових і робочих приміщеннях;

— звертатися до лікаря за консультацією та у разі потреби (негайно!) своєчасно робити щеплення; вести здоровий спосіб життя;

Правила здорового способу життя:

— раціональне харчування;

— оптимальний руховий режим;

— загартування організму;

— особиста гігієна;

— відсутність шкідливих звичок;

— позитивні емоції;

— інтелектуальний розвиток.

Правила харчування:

— кількість їжі — це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;

— якість їжі — правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;

— правильно організований режим прийому їжі;

— засвоєння їжі — створення приємної обстановки при прийомі їжі;

— будь-які сумніви щодо доброї якості харчових продуктів, готових до споживання, особливо консервованих, необхідно вирішувати на користь власного здоров'я і відмовлятися віл їх споживання.

— продукти зберігати згідно терміну придатності та умов зберігання, написаних виробником на етикетці;

— ретельно мити овочі і фрукти, обдавати окропом.