Тема 11. Дорожні умови та безпека руху

1.Автомобільні дороги: основні конструктивні елементи, класифікація.

2.Вулично-дорожня мережа міст: основні планувальні структури та класифікація.

3. Основні напрямки усунення небезпечних ділянок доріг.

 

1. Автомобільна дорога - складна інженерна споруда, яка призначена для руху ТЗ та пішоходів. До її основних елементів, які впливають на рівень ефективності та БДР, відносять план траси, поздовжній профіль, поперечний профіль, дорожне покриття.

Трасою називається вісь дороги (вулиці), прокладена на земній поверхні. Трасу доріг (вулиць) бажано прокладати по прямій лінії. Однак це, як правило, неможливо через наявність природних перешкод, будівель і споруд, зелених насаджень тощо.

 

 

Крім цього велика протяжність прямолінійних ділянок знижує умови безпечного руху транспорту, тобто провокує водія на рух з великою швидкістю.

Графічне зображення горизонтальної проекції траси, виконане в заданому масштабі, називається планом траси. Він являє собою сукупність різноспрямованих прямолінійних та криволінійних ділянок різної довжини.

Для забезпечення плавного переходу автомобіля, що рухається, з однієї прямолінійної ділянки на іншу вони з'єднуються дугами горизонтальних кривих.

 

Необхідний рівень безпеки руху досягається за рахунок забезпечення максимально можливої постійної швидкості без різких її перепадів на окремих ділянках дороги.

Умови руху транспорту на криволінійних ділянках погіршуються з ряду причин, найважливішою серед яких є зменшення стійкості АТЗ під внаслідок виникнення відцентрової сили:

,

де m - маса автомобіля,кг;

V - швидкість руху автомобіля, м/с;

R - радіус горизонтальної кривої, м;

G - вага автомобіля, кг;

g - прискорення вільного падіння м/с².

 

Максимальна швидкість руху, що забезпечується на кривих в плані, визначається за формулою:

, км/год

де - коефіцієнт поперечного зчеплення при боковому ковзанні коліс; і_п – поперечний ухил проїзної частини.

 

а максимальний радіус кривої

, м.

Виходячи з аналізу останньої формули, для забезпечення розрахункової швидкості на практиці застосовують криві великого радіусу, не допускають крутих поворотів після довгих прямих ділянок; влаштовують віражі на кривих малого радіусу та збільшують ширину проїзної частини в межах цих кривих; розташовують на значній відстані одна від одної криві в плані та профілі.

Обов'язкова умова для кривих в плані та профілі - забезпечення геометричної видимості, що відповідає розрахунковій швидкості.

Поздовжній профіль можна уявити у вигляді лінії, яка є результатом умовного перерізу дороги вертикальною площиною, що проходить через вісь траси; являє собою сукупність прямих ділянок (без ухилів та з ухилами) і вертикальних кривих.

Поздовжній ухил і між двома точками - відношення різниці висот h між цими точками до горизонтальної відстані між ними L. Подовжній похил визначається тангенсом кута нахилу лінії до горизонту.

i h L

Величина і може бути виражена у відсотках, тисячних частках або десяткових дробах (і =3%; і =30‰; і =0,03). Підйоми вважаються додатними, а спуски - від`ємними ухилами.

При проектуванні подовжнього профілю вулиць та доріг в точках перетину суміжних ділянок з подовжніми ухилами утворюються переломи, які пом`якшують уведенням вставок вертикальних кривих (ввігнутих та випуклих); основна вимога при проектуванні останніх - забезпечення видимості при маневрі обгону чи екстреному гальмуванні.

Поперечний профіль дороги можна уявити у вигляді лінії, яка є результатом умовного її перерізу вертикальною площиною, що є перпендикулярною до осі траси.

Поперечний профіль складається із елементів різного функціонального призначення. Основна їх частина призначена для руху транспорту і пішоходів: проїзна частина, пішохідні доріжки (тротуари), велодоріжки (в містах – ще також трамвайне полотно та місцеві проїзди).

Проїзна частина - частина території, призначена для руху безрейкового транспорту.

Пішохідні доріжки та тротуари -призначені для пересування пішоходів і знаходяться в межах червоних ліній.

Велосипедні доріжки - слугують для руху велосипедистів і знаходиться в межах червоних ліній, але поза проїзною частиною.

Розділювальні смуги – влаштовують між різними напрямками руху, різними видами транспорту і для відділення пішоходів від транспорту.

Технічні смуги призначені для розміщення підземних комунікацій, складання снігу за межами проїзної частини; можуть знаходитися як усередині червоних ліній, так і за їх межами.

Смуги озеленення - проектуються як самостійні, так і з використанням розділювальних смуг.

Елементи поперечного профілю АД

1 – зовнішній схил канави; 2 – крайова укріплена смуга;

3 – вісь дороги; 4 - кромка проїзної частини; 5 - бровка насипу; 6 – внутрішній схил; 7 - узбіччя; 8 – проїзна частина; 9 – земляне полотно; 10 – вісь проїзної частини;

11 – схил насипу; 12 – розділювальна смуга

 

Дорожнє покриття – верхній найміцніший шар дорожнього одягу, який безпосередньо сприймає навантаження від транспортних засобів.

Дорожній одяг – багатошарова конструкція, що влаштовується на проїзній частині для зручного і безпечного руху ТЗ з розрахунковою швидкістю.

Конструкція дорожнього одягу

1 – прошарок зношування; 2 - верхній шар покриття;

3 - нижній шар покриття; 4 - основа; 5 – додатковий шар;

6 – підстилаючий грунт

 

Типові поперечні профілі міських вулиць

Покриття визначає такі складові руху як зношування шин, шум та вібрації, опір коченню, зчеплення коліс з дорогою та ін. Одна з основних вимог до покриття - необхідність забезпечення високих зчіпних якостей в будь-яких погодних умовах протягом всього строку служби; оцінюється величиною коефіцієнта зчеплення.

В основу класифікації автомобільних доріг загального користування покладено величину прогнозуємого рівня транспортного завантаження (розрахункову інтенсивність руху за добу). Згідно ДБН В.2.3-4-2000 " Автомобільні дороги ", заміські автомобільні дороги розділяють на 5 категорій.

 

Основні параметри автомобільних доріг

Категорія	Розрахункова інтенсивність, авт/добу	Розрахункова швидкість, км/год	Ширина проїзної частини, м
І	понад 7000		2×7,5; 2×11,25; 2×15,0
ІІ	3000-7000		7,5
ІІІ	1000-3000		7,0
ІV	100-1000		6,0
V	до 100		4,5