Емісія боргових зобов’язань

Комерційні банки можуть залучати кошти шляхом випуску власних боргових зобов’язань: облігації, фінансові векселі.

Облігації – це довгострокові зобов’язання, які не дають їх власникам право на участь в управлінні банком.

Власник облігацій має право на одержання фінансового доходу по ній, а з настанням терміну погашення облігації елемент повертає власнику номінальну вартість цінного паперу.

Якщо комерційний банк і надалі хочу утримувати у своєму обороті кошти, залучені за допомогою облігацій, він вдається до рефінансування попередніх випусків. Це здійснюється шляхом викупу раніше випущених облігацій за рахунок коштів, отриманих від випуску нових незабезпечених боргових зобов’язань (облігацій).

Облігації, якщо це передбачено умовами випуску, можуть бути конвертовані в прості акції. Тоді залучений за їх допомогою капітал переходить в постійний для комерційних банків.

Комерційні банки можуть залучати вільні кошти юридичних і фізичних осіб за допомогою банківського векселя.

Банківський вексель має депозитну природу, цим він схожий на банківський сертифікат. Але на відміну від сертифіката, банківський вексель може бути використаний його власником як платіжний засіб за товари і послуги. Причому вексель може передаватися третій особі шляхом індосаменту. Щоб придбати банківський вексель покупець переказує гроші на рахунок банку – продавця, банк видає вексель. Вексель після закінчення строку викупається банком. У банківських векселях вказується величина прибутку у вигляді процента до номіналу. Векселі продаються за номіналом, а викуповуються за ціною продажу.

Управліннябанківськими ресурсами представляє собою діяльність, пов’язану із залученням грошових коштів вкладників та інших кредиторів, визначення обсягу і відповідної структури джерел грошових коштів у взаємозв’язку з їх розміщенням. Основна мета комерційних банків – вибрати таку структуру банківського капіталу, яка при найменших затратах на формування банківських ресурсів буде сприяти підтримці стабільного рівня дивідендів та доходів, а також репутації комерційних банків на рівні достатньому для залучення ним необхідних грошових ресурсів на вигідних умовах.

Управлінняресурсами комерційних банків можна умовно розділити на 2 рівні:

- рівень держави;

- рівень комерційного банку.

При цьому на кожному рівні управління використовуються як економічні так і організаційні методи.

На рівні держави управління ресурсами комерційних банків здійснюється через різні установи, в основному через Нацбанк з використанням різних інструментів.

По-перше, надання НБУ кредитів комерційним банкам безпосередньо впливає на їх пасиви. При цьому важливе значення має процентна політика НБУ. Тому що встановлена НБУ офіційна облікова ставка являється фактором регулювання попиту на міжбанківський кредит.

По-друге, встановлення НБУ економічних нормативів Регулювання діяльності комерційних банків безпосередньо впливає на величину їх ресурсів. Мінімальний розмір статутного фонду не тільки прямо, але й опосередковано впливає на величину власного капіталу комерційного банку, оскільки створення інших його фондів взаємозв’язане з статутним фондом.

По-третє, обов’язкові резерви – частина ресурсів комерційних банків, внесених на безпроцентний рахунок НБУ. Це обмежує можливості кредитування. Обов’язкові резерви виконують також функцію страхування вкладів і депозитів. Разом з тим, вони по суті багато в чому представляють собою організаційний метод регулювання ресурсів комерційних банків.

Ці і інші інструменти НБУ у сфері регулювання комерційних банків можуть бути ефективними тільки в умовах тісного взаємозв’язку з їх податковою політикою, та діючим законодавством.

Наприклад, високі ставки оподаткування прибутку зменшують грошові кошти, які залишають в розпорядженні комерційних банків для виплати дивідендів і власного розвитку, а відповідно негативно впливають на формування не тільки власного капіталу, але й на операції по залученню вкладів та депозитів).

Важлива роль в управлінні банківськими ресурсами належить самим комерційним банкам.

Ефективне управління власним капіталом дає можливість підвищити прибутковість банку і забезпечити виконання традиційної і необхідної функції збереження вкладів.

Найбільш актуальним являється питання формування статутних фондів. Важливою формою збільшення банками статутного капіталу являється випуск акцій. Статутний капітал може збільшуватися також за рахунок резервного фонду, коштів спеціальних фондів, нерозподіленого прибутку.

Ефективним інструментом управління власнимикоштами є така політика в області дивідендів, яка дозволяє підвищити ринкову ціну акцій банку і продати додаткові акції по більш високим цінам. Така політика деколи буває кращою в порівнянні з поповненням власного капіталу за рахунок прибутку.

Не менш важливим для комерційних банків є зміцнення депозитної бази. Цього можна досягти шляхом розширення депозитних рахунків до запитання, що дозволяє більш повно задовольнити потреби клієнтів і розширити кола вкладників.

Звичайно, вигіднішими для комерційних банків являються строкові депозити. При залученні капіталу банк повинен враховувати не тільки свої інтереси, а й інтереси клієнтів, зокрема, доход, який виплачується вкладникам.

Повинна мати місце диференціація процентних ставок їх рівня в залежності від виду, строку вкладу, особи вкладника і т. д.

Важливим моментом у зміцненні депозитної бази комерційних банків є застосування маркетинговим прийомів та інструментів (клієнти частіше всього приймають рішення скористатися послугами банку шляхом збирання та аналізу інформації).

Банки, які мають потребу в довгостроковому капіталі для фінансування свого розвитку віддають перевагу залученню коштів за допомогою облігацій. Як уже зазначалося, щоб отримати кошти, отримані від випуску облігацій, банки рефінансують попередні випуски облігацій.

Проблема управління ресурсами, залученими комерційним банком, має не тільки кількісну, але і якісну сторону.

Залучати кошти без вирішення питання їх розміщення не має сенсу. Комерційний банк повинен вирішити задачу ефективного розміщення ресурсів, яке відшкодувало б затрати і принесло банкові прибуток, а також забезпечило б виконання вимог Національного банку України по ліквідності банків.