Потенціал підприємства як джерело розвитку

Тема 4.2. СУЧАСНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

 

1. Потенціал підприємства як джерело розвитку

2. Інструментарій управління та оцінювання потенціалу підприємства

3. Сучасні концепції розвитку підприємства

4. Форми та моделі розвитку підприємства

5. Механізм розвитку потенціалу підприємства

6. Визначення резервів розвитку потенціалу підприємства

7. Методичний інструментарій аналізу процесів розвитку підприємства

 

ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ

Потенціал( з лат «Potentia» – потужність, сила) – це сукупність усіх наявних засобів, можливостей, продуктивних сил, що можуть бути використані в підприємництві або в будь-якій галузі за рахунок наявних резервів і прихованих здібностей для якої–небудь діяльності та які можуть впливати за певних умов.

Теореми потенціалу

1. Потенціал підприємства є його реальною або імовірною спроможністю виконати цілеспрямовану дію.

2. Потенціал підприємства може створюватися учасниками, які узгоджено вкладають зусилля, або за рахунок внесків заявників учасників.

3. Ресурси – це засіб збереження і підвищення потенціалу підприємства.

4. Потенціал можна розділити на 4 підкатегорії:

4.1. Базовий потенціал – це конкурентні переваги підприємства;

4.2. Прихований потенціал – це активи, які не є конкурентними перевагами на даному етапі, але можуть трансформуватись у базовий потенціал (напр. кадровий потенціал);

4.3. Негативний потенціал (збитковий) – це потенціал, використання якого призводить до споживання ресурсів без прибутку для організації (напр. дублювання функцій, зайвий контроль тощо);

4.4. Оперативний потенціал (пересічний, допоміжний) – це потенційні засоби (ресурси), що самі по собі не дають конкурентних переваг, проте підтримують більш ефективне використання інших потенціалів (система збуту, управління фінансами).

5. Потенціал можна розділити за обсягами та напрямками.

6. Потенціал організації знижується стрибками,

7. Потенціал підприємства можна поліпшити внаслідок удосконалення оргструктури. Вважаєтться, що найбільш відповідальним та вмотивованим є кадровий потенціал.

8. Ефективність потенціалу визначається якісними характеристиками ресурсів: мобільність оптимальність складу, відповідність цілям.

9. Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система, що характеризується чотирма основними рисами: 1) потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері економічної діяльності; 2) можливості будь якого підприємства в більшій ступені залежить від наявності ресурсів і резервів не залучених у виробництво; 3) потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, а ще й навичками різних категорій персоналу; 4) рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначається формою підприємства і адекватною до неї організаційною структурою підприємства.

10. Потенціал підприємства полягає в інтегральному відображені поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага і таким чином задовольняти корпоративні і суспільні інтереси.

Модель потенціалу підприємства включає:

1. Ресурсні можливості.

2. Можливості і здібності кадрів підприємства.

3. Інноваційні, інвестиційні, інформаційні можливості, що формують фінансові можливості які разом з інвестиційними можливостями трансформуються в четверту складову моделі потенціалу підприємства, що має назву потенціал відтворення (рис. 1.1.)

Рис. 1.1. Модель потенціалу підприємства

При формуванні та використанні потенціалу підприємства проводиться його декомпозиція на компоненти, встановлюються їх функції і зв'язки, тобто здійснюється структуризація.

Оптимальна структура потенціалу повинна мати мінімальну кількість компонентів, але, разом з тим, вони повною мірою повинні виконувати задані функції. Існує кілька можливих підходів до структуризації потенціалу підприємства:

1. Блочно-модульна структуризація.

2. Функціональна структуризація.

Блочно-модульна структуризація потенціалу підприємства заснована на взаємодії трьох складових, які охоплюють всі стратегічні компоненти підприємства, що дозволяють досягти поставлені цілі, та найбільш повно характеризують внутрішній стан підприємства - ресурсів, системи управління та діяльності персоналу (рис. 2.1).

Відповідно до ресурсної концепції, потенціал підприємства розглядається як система ресурсів, що вступають у взаємодію й обумовлюють досягнуті результати.

 

 

Рис. 2.1. Блочно-модульна структуризація потенціалу підприємства

 

Найбільше поширення одержала концепція виділення в сукупності ресурсів наступних елементів:

-технічні ресурси (виробничі потужності та їхні особливості, обладнання, матеріали і т. ін.);

-технологічні ресурси (технології, наявність конкуренто­спроможних ідей, наукові розробки й ін.);

-кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їхнє прагнення до знань і удосконалювання, інтелектуальний капітал);

-просторові ресурси (характер виробничих приміщень і території підприємства, розташування об'єктів нерухомості, комунікацій, можливість розширення й ін.);

-інформаційні ресурси (кількість і якість інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище, каналів її поширення, можливості розширення та підвищення вірогідності інформаційної бази і т. ін.);

-ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів і ін.);

-фінансові ресурси (наявність і достатність власного та позикового капіталу, стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній і т. ін.).

Блок ресурсів підприємства повинен включати наступні складові (рис. 2.2).

 

 

Рис. 2.2. Ресурсні складові потенціалу підприємства

 

Кожний із зазначених видів ресурсів становить сукупність можливостей досягнення цілей підприємством. Це означає, що маючи у своєму розпорядженні ті чи інші засоби виробництва, кадри, виробничі приміщення з певними характеристиками, спорудження та інші ресурси, підприємство тією чи іншою мірою здатне задовольняти потреби та запити потенційних покупців.

Крім ресурсної складової в сучасній економічній теорії виділяють блок системи управління. В управлінському блоці формулюється місія, розробляється стратегія розвитку, визначаються цілі на найближчу перспективу, ставляться задачі. У ньому, як правило, розрізняють три підсистеми:

1)планування - націлена на виявлення майбутнього потенціалу успіху.

2) реалізації - має завданнями створення нового потенціалу та перетворення існуючого у фактори успіху.

3)контролю - виконує функції перевірки ефективності здійснення планів і рішень (чи дотримуються плани, чи досягається адекватна конкурентна позиція, чи забезпечує ця позиція задовільні результати) і постійного контролю за вірогідністю планових передумов.

Функціональна структуризація – система ресурсів, які вступають в дію

Особлива увага приділяється блоку діяльності персоналу, оскільки будь-яка організація - це насамперед люди. Даний блок містить три складові:

1) аналітична діяльність персоналу;

2) виробнича діяльність персоналу;

3) комунікаційна діяльність персоналу.

Залежно від специфіки підприємства в його внутрішній структурі виділяють наступні функціональні області: маркетинг, виробництво, кадри, менеджмент, фінанси, інформацію, наявність яких обумовлює необхідність функціональної структуризації потенціалу підприємства. У рамках кожної функціональної області формується свій внутрішній потенціал, який умовно можна структурувати на об'єктний і суб'єктний.

До об'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:

-виробничий потенціал;

-інноваційний потенціал (характеризує можливості підприємства в сфері розробки та впровадження інновацій);

-фінансовий потенціал;

-потенціал відтворення (характеризує можливості діючої системи формування та відновлення основних фондів забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції підприємства);

-інформаційний потенціал (характеризує можливості створеної інформаційної бази гарантувати своєчасне та повне насичення підприємства достовірною вхідною, вихідною, нормативно-довідковою, оперативною інформацією для прийняття рішень у процесі господарської діяльності під­приємства та досягнення цілей його розвитку);

-інфраструктурний потенціал (характеризує привабливість місця розташування підприємства з погляду розвитку ринкової інфраструктури, транспортних комунікацій та інших факторів).

До су б'єктних складових потенціалу підприємства відносяться:

-науково-технічний потенціал (характеризує здатність працівників підприємства здійснювати наукові дослідження та розробки, спрямовані на удосконалення виробничих і техно­логічних процесів, диференціацію видів продукції);

-маркетинговий потенціал;

-потенціал організаційної структури управління (характеризує можливості сформованої організаційної структури управління забезпечувати високий рівень ефективності функціонування підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища);

-кадровий потенціал ( сукупність здібностей і мож­ливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування організації);

-управлінський потенціал (сукупність здібностей ї можливостей системи управління забезпечувати досягнення стратегічних цілей діяльності).

Рис 2 Функціональна структуризація потенціалу підприємства.