2.1. Патофізіологія системи крові. Зміни загального об’єму крові: гіпо- та гіперволемії. Їх види, причини та механізми розвитку, значення для рганізму. Крововтрата. Захисні пристосувальні реакції організму при крововтраті: негайні гемодинамічні реакції, поновлення об’єму крові, вмісту білків і формених елементів. Розлади фізіологічних функцій, що спричинюються крововтратою. Геморагічній шок. Принципи терапії крововтрати: переливання крові та кровозамінників, механізми дії гемотрансфузій. Постгемотрансфузійні реакції і ускладнення, механізми їх розвитку та засоби профілактики.
Зміни фізично-хімічних властивостей крові: осмотичного и онкотичного тиску, в’язкості, ШОЕ.
2.1.1. Порушення системи еритроцитів. Анемії. Визначення Поняття. Загальні гематологічні та клінічні прояви анемій. Регенеративні та дегенеративні форми еритроцитів, клітини патологічної регенерації. Основні принципи класифікації анемій.
Гострі та хронічні постгеморагічні анемії, характеристика картини крові.
Гемолітичні анемії, принципи класифікації. Причини та патогенез набутих гемолітичних анемій. Спадкові гемолітичні анемії: мембрано-, ензимо- та гемоглобінопатії. Механізми внутрішньосудинного та внутрішньоклітинного гемолізу еритроцитів. Роль ауто-, ало-, транс- та гетероімунних процесів у розвитку анемій. Розвиток основних клінічних проявів гемолітичних анемій.
Анемії, пов’язані з порушеннях еритропоезу. Мієлотоксичні анемії, причини, патогенез, картина крові. Набуті і спадкові форми гіпопластичної анемії, патогенез клінічних проявів. Метапластичні анемії.
Мегалобластні анемії. Причини дефіциту вітаміну В12 та фолієвої кислоти. Симптоматичні В12-дефіцитні анемії. В12-рефрактерні мегалобластні анемії. Патогенез, картина крові, механізми розвитку основних клінічних проявів мегалобластних анемій.
Мінералодефіцитні анемії. Залізодефіцитні анемії: причини, патогенез, картина крові, механізми розвитку основних клінічних проявів. Залізорефрактерні анемії. Дисрегуляторні анемії.
Еритремія та еритроцитоз (абсолютні і відносні), етіологія, патогенез.
2.1.2. Порушення системи лейкоцитів. Лейкоцитоз, принципи класифікації. Причини та механізми розвитку реактивних та перерозподільних лейкоцитозів. Нейтрофільний, еозинофільний, лімфоцитарний та моноцитарний лейкоцитоз (абсолютні і відносні). Поняття про зміщення лейкоцитарної формули, види ядерного зміщення. Порушення структури і функції лейкоцитів.
Лейкопенії, принципи класифікації. Причини і механізми розвитку лейкопенії. Агранулоцитоз, аліментарно-токсична і геморагічна алейкія. Патогенез основних клінічних проявів лейкопенії.
Лейкози як різновид гемобластозів. Принципи класифікації лейкозів. Докази пухлинної природи лейкозів. Етіологія лейкозів: роль вірусів, хімічних канцерогенів, іонізуючої радіації. Значення генетично-спадкового фактору у етіології лейкозів. Принципи класифікації лейкозів. Гострі та хронічні лейкози. Особливості їх патогенезу і картини крові. Критерії пухлинної прогресії при лейкозі. Особливості лейкозних клітин, їхня морфологічна, цитогенетична, цитохімічна характеристика. Основні порушення в організмі при лейкозах, їхні механізми. Принципи діагностики і лікування лейкозів, лейкемоїдні реакції. Причини та механізми розвитку. Спільні та відмінні риси лейкемоїдніх реакцій і лейкозів.
2.1.3. Порушення гемостазу. Класифікація порушень гемостазу. Геморагічні порушення гемостазу. Розлади судинно-тромбоцитарних механізмів гемостазу. Вазопатії, причини, механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів.
Тромбоцитопенії: етіологія, патогенез, механізми порушень гемостазу. Тромбоцитопатії. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів, вивільнення тромбоцитарних гранул.
Порушення коагуляційного гемостазу. Причини зниження активності системи зсідання крові та підвищення активності антикоагулянтної і фібринолітичної системи. Основні прояви порушень окремий стадій зсідання крові, їх етіологія та патогенез. Принципи корекції порушень зсідання крові.
