Вимоги до якості тканин. Оцінка якості тканин

Методичні поради до вивчення теми.При вивченні даної теми слід звернути особливу увагу на вимоги нормативної документації (НД) до якості тканин та контроль якості тканин в процесі виробництва і сфері торгівлі.

Загальні відомості. Якість тканиноцінюєтьсясукупністю певних споживних властивостей, котрі залежно від призначення тканин, умов експлуатації, волокнистого складу і будови можуть бути різними. Тому вибір показників для оцінки якості тканин має головне значення.

ДСТУ 3047 – 95 Тканини та ткані поштучні вироби. Терміни та визначення передбачає 38 показників якості, що поділяються на обов’язкові і рекомендовані.

До обов’язкових показників, що застосовуються для всіх груп і підгруп тканин, відносяться: поверхнева густина, лінійна густина пряжі, число ниток на 10 см в основі і утоку, ширина тканини, масова частка компонентів сировинного складу.

Крім обов’язкових показників якості для всіх тканин в стандарті наведені обов’язкові та рекомендовані показники якості для окремих груп і підгруп.

У разі обов’язкової сертифікації тканин на безпеку продукції для життя, здоров’я та майна громадян обов’язковими є такі показники якості:

• для тканин, що використовуються для виробів дитячого асортименту: масова частка компонентів сировинного складу, масова частка апрету, гігроскопічність, коефіцієнт повітропроникності, питомий поверхневий електричний опір;
• для хутра тканого і плюшу для виготовлення дитячих іграшок: час займистості, міцність закріплення ворсу;
• для тканин з вогнезахисним оздобленням: час займистості.

Якість тканин формується на стадії проектування і в процесі виготовлення та підтримується під час обігу і експлуатації, щоб контролювати якість тканин і періодично оцінювати рівень їх якості.

Контроль якості– це перевірка відповідності показників якості тканин вимогам НД. Контроль якості тканин застосовується на всіх стадіях виробництва і реалізації. Однак види, форма та завдання цього контролю можуть бути різними.

Загальні положення про контроль якості тканин, терміни та визначення основних понять регламентуються ДСТУ 2995 – 94 Якість продукції. Терміни та визначення.

Розрізняють такі основні види технічного контролю якості тканин: вихідний, операційний, приймальний.

Вихідний контроль проводиться підприємства при перевірці якості сировини, яка надходить (волокон, ниток, пряжі тощо).

Операційний контроль проводиться з метою виявлення дефектів на окремих стадіях виробництва тканин.

Приймальний контроль готової продукції на текстильних підприємствах проводиться з метою встановлення її відповідності вимогам НД. Він, як правило, обмежується виявленням дефектів на тканинах в встановленням їх сортності.

Контроль якості тканин у сфері торгівлі може проводитись в таких випадках: приймання за якістю тканин, що надійшли на оптові і роздрібні підприємства, контрольна перевірка якості на текстильних підприємствах і перевірка якості при підготовці до продажу на роздрібних підприємствах.

У сфері торгівлі, як правило, контроль якості зводиться до визначення сортності тканин. Тому партію тканин, що надійшла для перевірк на якість спочатку перевіряють на кількість, маркування, упакування, кількість відрізків тощо, після чого розпочинають встановлення правильності визначення сортності.

Правила й порядок визначення сортності тканин різного волокнистого складу та способів виробництва регламентується такими міжнародними стандартами СНД: бавовняних ГОСТ 161 – 86, лляних ГОСТ 357 – 75, Шовкових ГОСТ 470 – 72, вовняних ГОСТ 358 – 82 (сортність вовняних тканин відомчого призначення визначається згідно національного стандарту ДСТУ 4292:2004).

Вимоги до термінології та визначення основних видів дефектів на тканини регламентується стандартами ДСТУ 2201 – 93 та ГОСТ 25506 – 82.

Ознаки, згідно з якими тканина відноситься до того чи іншого сорту такі: наявність у куску тканини зовнішніх дефектів (місцевих, розміщених на обмеженій ділянці куска тканини і розповсюджених – розміщених на усьому куску тканини), відповідність тканини фізико-механічним показникам. При визначенні сорту вовняних тканин, крім того, враховують і показник стійкості фарбування, а шовкових – фізико-хімічні показники.

Кожний з виявлених дефектів зовнішнього вигляду і відхилень від норм фізико-механічних показників, наведених у стандартах, залежно від призначення тканин, розміру і важливості дефектів оцінюють певною кількістю дефектів. Назву дефектів і їх оцінку наведено у таблицях стандартів на визначення сортності тканин. Усі дефекти складають і на підставі загальної оцінки встановлюють сорт.

Для бавовняних, лляних та вовняних тканин встановлюють 2 сорти: 1 та 2, для шовкових – три:1, 2, 3. Для вовняних тканин (ДСТУ 4292:2004) відомчого призначення, для потреб народного господарства та поставлення на експорт, ділення на сорти не передбачено.