Характеристика натуральні волокна рослинного походження

ТЕМА: ТКАНИНИ ГРУПИ ТКАНИН

Поняття про текстильні товари. Текстильні волокна, поняття про них

 

До текстильних тoвapiв відносять виготовлені з волокон i ниток тканини, штучне хутро, килими i килимові вироби, неткані i дубльовані матеріали, конопляно-джутові вироби і.т.д.

Слово „текстиль” походить від латинського „текстум”, що означає „тканина”. Текстильні волокна використовують у виробництві тканин, штучного хутра, трикотажу, вати та інших виробів. Волокна – це тонкі, гнучкі й міцні нитки, довжина яких у безліч разів перевищує їх поперечний переріз.

Відповідно до навчальної класифікації асортимент тканин поділяється за такими ознаками:

• галузевою ознакою (бавовняні, лляні, вовняні, шовкові);
• цільовим призначенням (білизняні, сорочко-платтяні, бузкові, костюмні, плащові, пальтові, хустки, ковдри, технічного та спеціального призначення);
• видом переплетення (прості, похідні, дрібновізерункові, складні, жакардові тощо);
• способом обробки (сурові, вибілені, гладко пофарбовані, вибивні, пістрявоткані, меланжеві, мерсеризовані, малозминальні, малоусадкові, водовідштовхувальні, вогнестійкі, біостійкі);
• матеріалоємністю (легкі, середні, важкі).
  Волокна за будовою поділяються на: елементарні, комплексні (технічні) профільовані, звиті; за довжиною – довгі та штабельовані.
  Елементарним називають одинарне волокно, не поділене на частини в поперечному напрямку (бавовна, вовна). Ці волокна довжиною від кількох десятків до кількох тисяч метрів утворюють елементарні нитки.
  Комплексне технічне волокно складається зі з’єднаних елементарних (наприклад луб’яних волокон, склеєних пектином), які за певних умов здатні розщеплюватися на дрібніші волокна, майже до елементарних клітин.
  Профільовані волокна – це хімічні волокна, що мають задані фігурні перетини, сформовані завдяки спеціальним за формою отворами. Звиті волокна – це волокна, що мають природну звитість (вовна) або звитість, набуту внаслідок механічної чи теплової обробки (хімічні волокна).
  Штапельовані волокна мають задану довжину. Їх отримують шляхом розрізання, розривання хімічних ниток

Класифікація текстильних волокон.

 

Загальноприйнятими ознаками класифікації волокон є їх походження та хімічний склад, згідно з цим текстильні волокна поділяються на натуральні та хімічні.
Натуральні волокна бувають органічні та неорганічні. До органічних належать рослинні волокна – насіннєві та плодові (бавовна, кокосові); стеблові (льон, конопля, джут, кенаф); листкові (сизаль, маніла, агава); і тваринні волокна – волосяний покрив (вовна овеча, козяча та верблюжа); виділені залозами (шовк тутового, дубового шовкопряда). До неорганічних – з гірських порід (азбест).

Хімічні волокна поділяються на органічні та неорганічні. До органічних належать штучні волокна – целюлозні та ефіроцелюлозні (віскозні, мідно-аміачні та ацетатні); білкові (казеїнов, соєво-бобові). До неорганічних штучних волокон – силікатні (скляні); металеві (золоті, срібні, мідні, алюмінієві). До органічних належать синтетичні волокна – поліамідні (капрон, амід, енант); поліефірні (лавсан); поліакрилнітрильні (нітрон); полівінілхлоридні (ПВХ, хлорин); полівінілспиртові (вінол); поліуретанові (спандекс); поліолефінові (поліетиленові, поліпропіленові).

 

Характеристика натуральні волокна рослинного походження

 

Бавовною називають волокна, що ростуть на поверхні насіння однорічних рослин бавовнику. Він є основним видом сировини текстильної промисловості. Зібраний з полів бавовна-сирець (насіння бавовнику, вкриті волокнами) надходить на бавовноочисні заводи. Тут відбувається його первинна обробка, яка включає в себе такі процеси: очищення бавовни-сирцю від сторонніх бур'янистих домішок (від частинок стебел, коробочок, каменів тощо), а також відділення волокна від насіння, пресування волокон бавовни в стоси і їх упаковку. У стосах бавовна надходить на подальшу переробку на бавовнопрядильні фабрики.

Бавовняне волокно являє собою тонкостінну трубочку з каналом всередині. Волокно кілька скручено навколо своєї осі. Поперечний зріз його має досить різноманітну форму і залежить від зрілості волокна.

Для бавовни характерні відносно висока міцність, теплостійкість (130-140 ° С), середня гігроскопічність (18-20%) і мала частка пружної деформації, внаслідок чого вироби з бавовни сильно мнуть. Бавовна відрізняється високою стійкістю до дії лугів. Стійкість бавовни до стирання невелика.

Лляне волокно одержують з стебла трав'янистої рослини - льону. Для одержання волокна стебла льону замочують з метою роз'єднати луб'яних пучків один від одного і від сусідніх тканин стебла шляхом руйнування пектинових (клеять) речовин мікроорганізмами, що розвиваються при намоканні стебла, а потім мнуть для розм'якшення деревної частини стебла. У результаті такої обробки отримують льон-сирець, або м'ятий льон, який піддають трепаном і чесання, після чого отримують технічне лляне волокно (трепаном льон). Елементарне волокно льону має шарувату будову, що є результатом поступового відкладення целюлози на стінках волокна, з вузьким каналом посередині і поперечними зрушеннями по довжині волокна, які утворюються в процесі утворення і росту волокна, а також у процесі механічних впливів при первинній обробці льону. У поперечному перерізі елементарне волокно льону має п'яти-і шестикутну форму із закругленими кутами.