Схема балансу грошових доходів і витрат населення

Зі скороченої схеми балансу грошових доходів і витрат населення видно, що в ньому відображається співвідношення між грошовими доходами населення, роздрібним товарообігом, обсягом платних послуг і заощаджень. На основі балансу встановлюють загальний розмір грошових доходів населення і суми нетоварних витрат, що слугує основою для розрахунку купівельного фонду, який дорівнює різниці між сумою грошових доходів населення і його нетоварних витрат. За допомогою вказаного балансу планові органи одержують можливість установити співвідношення між грошовими доходами і витратами, виявити структуру витрат і розмір доходів, які направляються на купівлю товарів, тобто платоспроможного попиту населення і ряд інших соціально-економічних показників. На основі балансу визначається рівень забезпечення населення готівкою грошової маси, задаються основні параметри для розрахунку показника емісії грошей.

Для розрахунку балансу грошових доходів і витрат використовують дані Міністерства фінансів, Національного банку, Державного комітету статистики, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, інших позабюджетних державних та суспільних фондів, які є учасниками готівкового грошового обігу.

Методика розрахунку окремих статей балансу здійснюється окремо по доходах і витратах.

До доходів робітників і службовців підприємств і організацій включають фондові доходи населення, одержані за результати праці від державних, кооперативних, спільних, орендних, акціонерних, приватних, громадських та інших установ і закладів, фондів, прибутки від підприємницької діяльності.

До грошових доходів від сільгосппідприємств — включають грошові доходи членів сільськогосподарських, риболовецьких господарств, а також заробітки робітників, залучених до сільськогосподарських робіт у них.

Надходження від продажу продуктів сільського господарства включають виручку від продажу сільгосппродуктів заготівельним організаціям у порядку державних закупок, продукції сільського господарства державним підприємствам і організаціям для потреб торгівлі, промислової переробки і для громадського харчування, продуктів сільського господарства за цінами за домовленістю, продуктів сільського господарства підприємствам на колгоспному ринку.

До трансфертних платежів включають усі види одержуваних населенням пенсій, допомог, стипендій та інших видів соціального забезпечення, отриманих через бюджет, спеціально створені соціальні позабюджетні фонди та інші джерела.

Надходження з фінансової системи включають грошові виплати з державного страхування, позики, виграші, погашення позик, дивіденди, прибутки та обмін іноземної валюти на українську.

До складу витрат належать усі грошові витрати населення щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати послуг, купівлі цінних паперів, сплати обов’язкових податків і зборів.

До статті «Придбання товарів і оплата послуг» включають грошові витрати населення, пов’язані з купівлею товарів у державній і недержавній торгівлі, на базарах, оплату послуг, наданих державними, суспільними, спільними, приватними та іншими підприємствами, що обслуговують населення.

До обов’язкових платежів та добровільних внесків включають грошові витрати населення щодо виплати державних податків, платежів зі страхування, внесків до різних фондів і організацій, повернення кредитів, позик та інші добровільні та обов’язкові платежі.

Стаття «Приріст вкладів, придбання облігацій та інших цінних паперів» відображає грошові витрати населення, спрямовані на приріст вкладів в ощадних і комерційних банках, придбання сертифікатів, облігацій тощо.

До статті «Придбання акцій і нерухомості» належать грошові витрати населення на придбання акцій державних, приватних суб’єктів господарської діяльності, а також придбання нерухомості.

Визначення обсягу роздрібного товарообігу не може ґрунтуватися лише на даних балансу грошових доходів і витрат населення, через те що обсяг товарообігу державної і кооперативної торгівлі хоч і залежить, але не рівнозначний розміру купівельного фонду населення.

Таким чином, обсяг роздрібного товарообігу державної і кооперативної торгівлі має відповідати купівельному фонду населення, скоригованому у зв’язку з переміщенням грошей закупками на базарах і в приватній торгівлі, а також обсягом запланованого дрібного опту.