Предмет, метод та принципи
Конституційно-процесуального права
У теорії права справедливо зазначається, що процесуальне право є показником ступеня цивілізованості суспільства1.
У науці існують різні точки зору стосовно поняття «процес». Так, одні вчені вважають, що процес — це лише діяльність судових органів, впорядкована нормами права, інші пов'язують процесуальні норми виключно із застосуванням юридичних санкцій. Ще одна група вчених обстоює думку, за якою процес — це форма життя будь-якого явища2.
Щодо процесу у сфері конституційного права, то, з нашої точки зору, слушними є позиція В. С. Основіна, за якою процесуальні норми встановлюють порядок реалізації тих норм конституційного права, які потребують спеціальної процедури3, та думка С. Л. Лисенкова, який розглядає юридичний процес у конституційному праві як систему правових форм і процедур, в яких забезпечується діяльність уповноважених і зобов'язаних суб'єктів, що спрямована на реалізацію їхніх прав і обов'язків з метою досягнення певних юридичних наслідків4.
1 Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Е. Г. Лукьянова. —
М.: Изд-во НОРМА, 2003. - С 42.
2 Основин В. С. Государственное право / В. С. Основин // Процессуаль
ные нормы и отношения в советском праве (в «непроцессуальных» отрас
лях) / под ред. И. А. Галагана — Воронеж, 1985. — С. 94—95.
3 Основин В. С. Зазнач, праця. — С. 96.
4 Основи конституційного процесуального права України. Курс лек
цій / С. Л. Лисенков. - К.: Форум, 2005. - С. 7.
Предмет, джерела та система конституційно-процесуального права України 11
Для визначення предмета конституційно-процесуального права необхідно окреслити коло тих суспільних відносин, що регулюються ним. При цьому слід зауважити, що у вітчизняній науці конституційного права дослідженню цього питання не приділяється належної уваги, а наявні роботи, присвячені цій проблематиці, містять суперечливі погляди1.
Так, В. Ф. Погорілко та В. Л. Федоренко зазначають, що система конституційного права може бути представлена матеріальними і процесуальними зрізами. Матеріальне конституційне право, на думку названих авторів, об'єднує конституційно-правові норми, що визначають зміст конституційного права, тоді як процесуальне право є сукупністю норм, що регламентують порядок реалізації матеріальних норм конституційного права.
За переконаннями згаданих вчених, сьогодні можна стверджувати, що відбувається формування повноцінної підгалузі конституційного права — конституційного процесуального права, представленого виборчим, парламентським, законодавчим, муніципальним процесами, процесом конституційної юстиції і, власне, конституційним процесом у його вузькому значенні (порядок внесення змін до Конституції України)2.
Хоча надалі В. Л. Федоренко зазначає, що процесуальна частина системи конституційного права України представлена тими інститутами, які передбачають обов'язкове використання конституційного та адміністративного судочинства при вирішенні конституційних конфліктів. Такими інститутами сьогодні є виборчий процес, законодавчий процес і процес конституційної юстиції3. В іншій своїй праці В. Л. Федоренко стверджує, що до конституційного процесу можуть бути віднесені виключно правовідносини, пов'язані з розглядом конституційних по-
1 Про історію зародження концепції конституційно-процесуального пра
ва за радянських часів див. Евсеев О. Конституционно-процессуальное право:
проблемы и перспективы / О. Евсеев // Підприємництво, господарство і пра
во. — 2007. — № 11. — С. 15—18; Євсєєв О. П. Процедури в конституційному пра
ві України: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: 12.00.02 /
О. Евсеев // Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. — Харків, 2008.
2 Погорілко В. Ф. Конституційне право України. Академічний курс: під-
руч.: у 2 т. / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко; за ред. В. Ф. Погорілка. —
Т. 1. - К.: Юридична думка, 2006. - С 258.
3 Федоренко В. Теоретико-методологічні проблеми системи сучасного
конституційного права України / В. Федоренко // Право України. — 2007. —
№ 2. - С 24.
12 |
Тема 1
дань Конституційним Судом України, «безконфліктний» же порядок здійснення прав і обов'язків суб'єктами конституційного права належить до матеріального конституційного права. Суб'єктами конституційного процесу, на думку В. Л. Федорен-ка, є лише ті суб'єкти конституційного права, які відповідно до Конституції та законів України є передусім суб'єктами звернення до Конституційного Суду України та які наділені конституційною деліктоздатністю. У майбутньому автор прогнозує розвиток таких елементів конституційного процесу, як вирішення конституційних спорів, що не підпадають під юрисдикцію Конституційного Суду України «третейськими» інстанціями — Верховною Радою України, Президентом України тощо, з подальшим нормативним закріпленням і впорядкуванням такої «квазі-арбітражної» конституційної практики. Реальними, на думку В. Л. Федоренка, залишаються також перспективи формування конституційного процесуального права як самостійної галузі права, що можливі за умов: розширення предмета правового регулювання конституційних процесуальних норм; розширення кола суб'єктів, на яких поширюється дія цих норм; об'єктивізації конституційних процесуальних норм в єдиному кодифікованому акті належної юридичної сили, наприклад, у законі України про регламент Конституційного Суду України1.
Попри звужене, з нашої точки зору, розуміння В. Л. Федорен-ком предмета конституційно-процесуального права, він слушно зазначає, що формування конституційного процесуального права України на сучасному етапі стало логічним результатом становлення і розвитку процесуальних норм права. Тенденція щодо процесуалізації національного права виявляється і в збільшенні вмісту процесуальних норм у традиційних предметних інститутах різних галузей права. Отже, розвиток і вдосконалення конституційного процесуального права на сучасному етапі є складником генезису процесуального права2.
1 Федоренко В. Система конституційного права України як складник
класичного конституціоналізму // Конституція і конституціоналізм в Украї
ні: вибіркові проблеми: зб. наук, праць членів Товариства конституційного
права з нагоди десятої річниці Конституції України, Конституційного Суду
України та самого Товариства / Відпов. ред. проф. П. Ф. Мартиненко і доц.
В. М. Кампо. - К.: «Купріянова», 2007. - С 71-73.
2 Федоренко В. Зазнач, праця. — С. 66.; Див. також Федоренко В. Л.
Матеріальне і процесуальне право як складові системи конституційного пра
ва України / В. Л. Федоренко // Адвокат. — 2006. — № 11. — С 3—7.