Алгоритм реєстрації електрокардіограми (ЕКГ):
1. Хворого укладіть лежачи на кушетку (дерев’яне ліжко), яке покрите продезинфікованим простирадлом (тканинним, поліетиленовим). Руки хворого мають бути витягнуті вздовж тулуба, ноги – лежати рівно або припідняті під кутом 450 до тулуба. Хворого розташуйте так, щоб голова була скерована на північ, а ноги – на південь. Якщо ліжко, на якому лежить обстежуваний металічне, то його слід заземлити.
2. Запис електрокардіограми розпочніть з реєстрації калібровочного сигнала (10мм = 1мв). Для цього перемикач відведень встановіть в нульове положення і, включивши стрічкопротяжний механізм, декілька разів натискують на кнопку «Мілівольт» і зупиніть цей механізм.
3. Шкіру очистіть сумішшю спирту і ефіру (1:1) або теплою мильною водою, після чого її протріть чистим ватно-марлевим тампоном до легкої гіпермії. Можна також користуватись контактною пастою або антисептичним розчином з тюбика-шприца. На очищені ділянки накладіть марлеві прокладки (у 2-3 пласти), змочені теплим фізіологічним розчином (у деяких сучасних приладах електрокардіофах інструкція цього не вимагає).
4. Щоб отримати І стандартне відведення накладіть електроди на згинальну поверхню нижньої третини передпліччя правої (червоне маркування) і лівої (жовте маркування) рук. На нижню третину правої гомілки накладіть електрод з чорним маркуванням – це електрод заземлення (мал.1). Ручку перемикача електрокардіографа поставте у положення І і запишіть декілька (3-4) комплексів PQRST.
5. Щоб отримати ІІ стандартне відведення, електроди накладіть на передпліччя правої руки (червоне маркування) і на нижню третину гомілки (із внутрішнього боку) лівої ноги (зелене маркування) (мал. 1). Ручку перемикача апарата поставте у положення ІІ і зареєструйте декілька комплексів PQRST.
6. Для отримання ІІІ стандартного відведення електроди накладіть на передпліччя лівої руки (жовте маркування) і на внутрішню поверхню гомілки лівої ноги (зелене маркування) (рис. 1). Ручку перемикача поставте у положення ІІІ і зареєструйте декілька комплексів PQRST.
Рис. 1. Стандартні (І, ІІ, ІІІ) і підсилені (aVR, aVL, aVF) відведення від кінцівок.
7. Для реєстрації однополюсних грудних відведень за Вільсоном електроди від трьох кінцівок об’єднані одним проводом в індиферентний електрод з чорним маркуванням, накладають на праву гомілку з внутрішньої сторони. Перемикач електрокардіографа встановіть в положення V. Диферентний активний електрод поставте у відповідні місця на грудній клітці. Розрізняють 6 позицій грудних відведень (V1-6), в яких розташовують грудний електрод білого маркування (рис.2):
- перша позиція (V1) міститься у ІV міжребер’ї праворуч від краю груднини, вона відповідає проекції передньої стінки правого шлуночка.
- друга позиція (V2) – у ІV міжребер’ї ліворуч груднини, вона відповідає проекції передньої стінки правого шлуночка і частково міжшлуночкової перетинки.
- третя позиція (V3) – у ІV міжребер’ї по linea parasternalis sinistra, відповідає проекції перетинкової ділянки серця (R= S).
- четверта позиція (V4) – у V міжребер’ї по лівій середньо-ключичній лінії, відповідає проекції верхівки серця.
- п’ята позиція (V5) – по передній пахвовій лінії у V міжребер’ї.
- шоста позиція (V6) міститься по середній пахвовій лінії у V міжребер’ї.
Рис. 2. Грудні однополюсні відведення за Вільсоном.
8. Для уточнення характеристики правого шлуночка застосуйте додаткові праві грудні відведення – V2R і V3R, які є симетричними до V2 і V3, але розташовані справа від груднини (V2R – у V міжребер’ї по правій середньо-ключичній лінії V3R – у цьому ж міжребер’ї по передній пахвинній лінії).
9. Після закінчення дослідження на паперовій стрічці записати прізвище, ім'я, по-батькові та вік пацієнта, дату і час дослідження, номер історії хвороби. Стрічка з ЕКГ повинна бути розрізана по відведеннях та наклеєна на спеціальний бланк.
Додаткові відведення ЕКГ.
• По Небу – реєструють на основі стандартних відведень. D (dorsalis) – І відведення, A (anterior) – ІІ відведення, I (inferior) – ІІІ відведення.
• По Слопаку. Австрійскі лікарі L.Z.Slopak і L.Partilla (1950) запропонували модифікацію способу Неба (рис.3), згідно з якого електрод від правої руки (червоний) ставиться у ІІ міжребер’ї ліворуч від груднини послідовно у 4 точках– до передньопахвової лінії (S1-S4). При цьому електрод від лівої руки (жовтий) постійно знаходиться у місці проекції верхівкового поштовха на задню пахвову лінію (позиція V7).
Рис. 3. Додаткові відведення за W. Nehb, L.Z.Slopak і L.Partilla.
| Завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри внутрішньої медицини №2 | доктор медичних наук, професор Р.І.Яцишин доктор медичних наук, професор Н.М.Середюк |
| Завідувач кафедри внутрішньої медицини №3 та медсестринства | доктор медичних наук, професор І.П.Вакалюк |
| Завідувач кафедри ендокринології | доктор медичних наук, професор В.І.Боцюрко |
ВИКОНАННЯ МЕДИЧНОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ - РЕЄСТРАЦІЯ ЕКГ ТА ДІАГНОСТИКА ГОСТРИХ КОРОНАРНИХ ПОДІЙ
Матеріальне забезпечення:
1) кушетка (дерев’яне ліжко);
2) продезинфікрване простирадло (тканинне чи поліетиленове);
3) електрокардіограф;
4) електрокардіографічна стрічка;
5) муляж;
6) спиртовий (мильний) розчин, антисептичний розчин;
7) ватно-марлеві тампони;
8) рушник.
ВИКОНАННЯ МЕДИЧНОЇ МАНІПУЛЯЦІЇ - РЕЄСТРАЦІЯ ЕКГ ТА ДІАГНОСТИКА ГОСТРИХ КОРОНАРНИХ ПОДІЙ
Інтерпретація електрокардіограм
В основі виникнення електричних явищ в серці лежить проникнення іонів калію, натрію, кальцію, хлору через мембрану м’язової клітини. У клітині, що знаходиться в незбудженому стані концентрація калію у 30 разів вище, ніж поза клітиною. Навпаки, у позаклітинному середовищі натрію більше у 20 разів, хлору - у 13 разів, кальцію - у 25 разів більше, ніж у клітині. У незбудженій клітині мембрана більш прониклива для калію та хлору. Це переміщення іонів призводить до поляризації клітинної мембрани незбудженої клітини: зовнішня її поверхня стає позитивною, а внутрішня негативною. При збудженні клітини різко змінюється проникливість її стінки по відношенню до іонів різних типів.
Розрізняють декілька фаз трансмембранного потенціалу дії.
Фаза 0 – деполяризація клітини мембрани – характеризується різкою проникливістю натрію в середину клітини, при цьому внутрішня частина стає позитивною, зовнішня негативною.
Фаза 1 - початкова швидка реполяризація - характерне зменшення проникнення натрію до клітини зі збільшенням проникливості мембрани для хлору.
Фаза 2 – повільна реполяризація - на протязі цієї фази величина трансмембранного потенціалу дії підтримується приблизно на одному рівні. Постійний рівень величини ТМПД підтримується за рахунок повільного току кальцію та натрію до клітини і току калію з клітини.
Фаза 3 – кінцева швидка реполяризація - до початку цієї фази різко зменшується проникливість мембрани для натрію та кальцію і значно збільшується для калію.
