Нині діючий Цивільний кодекс України рясніє нововведеннями, в числі яких договір управління майном і довірча власність.
У Цивільного кодексу України визначається, що довірча власність - це особливий вид права власності, який може виникати у силу закону або договору управління майном (пункт 2 статті 316 Цивільного кодексу України). Але через відсутність закону, що регулює ці питання, єдиною підставою виникнення такого виду власності є договір управління майном.
Взагалі-то, слово «довірчий» в українському законодавстві не нове, згадаймо хоча б довірчі товариства, довірчі операції. А от щодо власності це прикметник у нашому законодавстві раніше не застосовувалося. В інших країнах світу такий правовий інститут, як «довірча власність» відомий і використовується вже давно. Походить він з концепції «Загального права» (Common law), розробленого в Англії понад 800 років тому. Протягом століть законодавство про довірчу власність зростало і змінювалося, починаючи з моменту його заснування в правилах «Справедливості» (the rules of «Equity»). В даний час цей правовий інститут широко використовується більш ніж в 120 країнах і служить основою для застосування так званих трастів. [6, с. 65]
Що таке «траст»?
Хоч чіткого визначення цього терміна в законодавстві країн, які його застосовують, немає, однак траст існує там, де активи однієї особи знаходяться у володінні іншого, званого довіреною особою, на користь третьої особи, званого бенефіціаром, або альтернативно для будь-якої законної мети, крім виключної вигоди самої довіреної особи. Довірена особа вважається юридичним власником активів, а бенефіціаром є той, на чию користь цими активами управляють.
Згідно з законодавством багатьох країн, траст не є контрактом. Контракт - це угода між двома або більше договірними сторонами, що має силу тільки між цими сторонами і проти них. У той же час бенефіціар може надати юридичну силу трасту, навіть якщо він і не є стороною цього договору. [7, 335]
Зазвичай правила про трасти, встановлені в законодавстві різних країн неоднакові. У Великобританії, наприклад, право на звернення до суду щодо виконання трастової угоди залишено за бенефіціаром, в той час як в США це право мають і засновники трасту (довірителі).
Класична трастова схема будується наступним чином: укладається трастова угода (trust deed), в якому передбачається, що засновник трасту (settler, creator, grantor) передає певну власність в траст, керований довірчим власником (trustee) на користь вигодонабувача або бенефіціар (beneficiary).
Для чого використовується траст?
Можливості, що надаються довірчою власністю в трасті, різноманітні настільки, наскільки різноманітне саме життя. Трастові схеми можуть використовуватися для незліченної кількості цілей, наприклад:
- забезпечення професійного управління цінними активами;
- захист активів від кредиторів і екс-подружжя;
- податкове планування;
- забезпечення доходами коханої людини без покладання на нього тягаря управління активами;
- підтримка бенефіціара зі спеціальними потребами, наприклад, інваліда;
- забезпечення конфіденційності (на відміну від заповіту трастова угода може залишитися конфіденційним документом між власником і його довіреною особою);
- забезпечення засобами для отримання освіти таких бенефіціарів, як діти або онуки;
- утримання в трасті частки власності члена сім'ї до тих пір, поки він не досягне віку, який, на думку власника, є достатнім для самостійного управління цим майном;
- забезпечення переходу власності у бажаному порядку після смерті власника;
- збереження контролю над поведінкою спадкоємців після смерті власника. [8, с. 42]
Безліч цілей використання трастів передбачає і відповідну кількість видів трастів. Наприклад, освітній траст (educational trust) створюється з метою забезпечити засобами онуків для отримання вищої освіти, сімейний траст (family trust) - для управління особистими активами сім'ї (будинок, поточні придбання тощо). Заповідальний траст (testamentary trust) створюється у відповідності з заповітом власника і може передбачати план розподілу власності між спадкоємцями. Після смерті власника активи залишаються у трасті і управляються відповідно з інструкціями, даними в заповіті. Банківський траст (banking trust) дозволяє власнику піти в вподобаний банк і відкрити рахунок на ім'я трасту. Існує навіть траст домашніх тварин (pet trust). В 16 штатах США дозволяється створення трастів для фінансування потреб домашніх тварин після смерті господаря, однак суми на ці цілі можуть бути обмежені судом.
Але всі ці види можна згрупувати у дві основні категорії, а саме: траст c фіксованою часткою і дискреційний траст.
Траст з фіксованою часткою припускає, що кількість бенефіціарів та їх часток у трасті визначено з самого початку. Такий траст може бути створений для забезпечення фінансуванням дитини-інваліда у разі смерті його батьків.
Дискреційний траст часто використовується як інструмент для планування операцій з майном і податкового планування. Крім того, постійна загроза судових позовів змушує службовців та директорів корпорацій, а також інших осіб, що займаються професійною діяльністю, побоюватися за персональні активи. Як засіб захисту майна в таких випадках використовуються дискреційні трасти, іменовані трастами захисту активів. Іншими словами, установа трасту захисту активів має особливе значення для осіб, незахищених від потенційних судових позовів. [9, с. 497]
Згідно суворої юридичної теорії, дискреційні трасти надають довіреній особі повну свободу вибору, як і коли бенефіціар може розділити вигоди від трасту. Іншими словами, у разі створення дискреційного трасту довірена особа буде мати право вирішувати, хто із зазначених можливих бенефіціарів фактично отримає вигоди з цього трасту. Для контролю над діями довіреної особи застосовуються так звані трасти з протектором. У цьому випадку трастовою угодою призначається особа (рrotector), з яким довірена особа може консультуватися щодо управління трастом, а в особливих випадках - має отримати згоду на проведення певних операцій. Протектор також може бути уповноважений звільнити довірену особу від виконання обов'язків і призначити нову.
Хоча в юридичному сенсі довірена особа має вільний контроль над активами трасту, на практиці в операціях з активами, переданими в траст, вона слідує побажанням засновника трасту або будь-якої третьої сторони, призначеної засновником трасту. Це робиться за допомогою так званого «листа з побажаннями» (letter of wishes), якого довірена особа зобов'язана дотримуватися. Такі листи можуть бути змінені в будь-який час, а також згідно з умовами такого листа довірену особу може бути замінено у будь-який час і з будь-якої причини.
Мабуть, подібний правовий інститут з'явився тепер і на Україні. Але слід мати на увазі, що наведена вище система трастів застосовується в основному в країнах, де діє система загального права (тобто де прецедент є джерелом права). Враховуючи різноманітність застосування трастових схем, це положення може мати істотне значення.
