Договір управління майном: загальна характеристика

Зміст

Вступ.. 2

1. Договір управління майном: загальна характеристика.. 5

1.1. Поняття управління майном.. 5

1.2. Зміст, форма та строки договору управління майном.. 6

1.3. Порядок припинення договору.. 8

2. Окремі аспекти управління майном в українському законодавстві та законодавстві інших країн.. 11

2.1. Трастова угода в законодавстві інших країн.. 11

2.2. Особливості українських трастів. 14

Висновок.. 17

Список використаних джерел.. 18

 

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. Договір довірчого управління є актуальним з багатьох причин.

По-перше, нерідко виникають ситуації, коли особа, придбавши у власність майно, не знає як ним розпорядитися, тут виникає необхідність у залученні організації, яка професійно займається розпорядженням майном власника з метою отримання прибутку з даного майна в інтересах насамперед власника.

По-друге, довірчий керуючий несе відповідальність за порчу, втрату довіреного йому майна, що є певною гарантією для власника в збереженні майна і раціональному його використанні.

І, нарешті, по-третє, довірче управління передбачає участь довіреної власності в майновому обороті, що є передумовою для розвитку економічних процесів в українському суспільстві.

Довірче управління майном - новий інститут українського цивільного права. Його поява була обумовлена розвитком ринкових відносин.

Раніше існував тільки один метод вибору господарського керівника - адміністративний. В нових умовах господарювання цей метод став піддаватися критиці як неефективний. Це послужило поштовхом для виникнення ідеї створити систему визначення господарського керівника не на адміністративній, а на цивільно-правовій основі, коли керівник виявиться матеріально заінтересованим у результатах своєї діяльності, буде нести відповідальність за неналежні результати. Цю функцію було покликано виконувати інституту довірчого управління.

Довірче управління майном - це універсальний інститут, який розрахований на застосування як в комерційній, так і некомерційній сфері. Застосування даного інституту покликане забезпечувати стабільність цивільних відносин, т. к. довірче управління орієнтоване не просто на миттєву вигоду, а на встановлення тривалих відносин з вилучення доходів з майна.

 

Новизна конструкції довірчого управління породжує цілий ряд проблем як в юридичній науці, так і на практиці. Здебільшого вони стосуються тлумачення норм про довірче управління, а також можливостей використання довірчого управління в різних ситуаціях, прямо не передбачених законом. На сьогоднішній день довірче управління використовується не так широко, як хотілося б. У зв'язку з чим необхідно визначити причини недостатнього використання цього інституту, а також виявити можливі шляхи їх усунення.

Об'єктом роботи є цивільно-правові аспекти, пов'язані з розкриттям сутності договору довірчого управління майном як явища, що представляє собою певну значимість для формування громадянського суспільства в Україні.

Предметом даної роботи є закономірності існування та розвитку інституту договору довірчого управління майном, а також правовідносини, що виникають у результаті укладення договору довірчого управління майном.

Мета роботи: аналіз інституту договору довірчого управління майном.

Тільки в результаті такого аналізу можуть бути виявлені причини недостатнього використання довірчого управління, а також способи подолання наявних перешкод. Для досягнення поставленої мети необхідне рішення наступних завдань:

1. Розглянути поняття, особливості і значення договору довірчого управління майном;

2. Розкрити зміст договору довірчого управління майном;

У відповідності з цим в даній роботі визначена правова природа договору довірчого управління майном, його суб'єкти.

Теоретичною основою послужили дослідження таких авторів:

Методологічною основою дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, що передбачає об'єктивність і всебічність пізнання досліджуваних явищ, а також такі спеціальні методи дослідження: комплексний, системний, порівняльно-правовий, формально-логічний, історичний.

 

Договір управління майном: загальна характеристика

Поняття управління майном

Це, мабуть, один з найскладніших для розуміння договорів на ринку ріелторських послуг. Виходячи з статті 1029 Цивільного кодексу України сутність цього договору полягає в тому, що одна сторона (установник управління) договору передає майно в управління іншій стороні цього договору (управителеві) на певний строк. При цьому керуючий зобов'язаний управляти майном за плату від свого імені в інтересах установника управління або вказаної ним у договорі особи. Управитель здійснює управлінську діяльність без довіреності (частина 1 статті 1031, частина 4 статті 1033 Цивільного кодексу України). [1]

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.

Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.

Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя.

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включаться до складу отриманого в управління майна.