У залежності від призначення радіолокаційна інформація поділяється на розвідувальну і бойову.

З навчальної дисципліни

«Тактика радіотехнічних військ»

Змістовий модуль 3.5.1.1 (Тема 1). Засоби повітряного нападу іноземних держав та їх основні характеристики

Заняття 8. Основи організації оповіщення РТВ про повітряного противника.

Навчальні питання:

1. Розвідувальна інформація про повітряного противника

2. Порядок організації оповіщення

3. Призначення та принципи побудови єдиної сітки ППО

Висновки та відповіді на запитання

Навчальна література:

1. Тактика радіотехнічних військ. За ред. Бакуменка Б.В.-Х.: ХУПС, 2007.

2. Єрмошин М.О., Федай В.М. Боротьба в повітрі. –Х.: ХУПС, 2004.

5. Довідник учасника АТО: озброєння і військова техніка Збройних Сил Російської Федерації / [А.М.Алімпієв, Г.В.Пєвцов, Д.А.Гриб та ін.]; за заг. ред. А.М.Алімпієва. – Х.: Оригінал, 2015. – 732 с.

Матеріали групової вправи № 5

Розвідувальна інформація про повітряного противника

Досвід війн показує, що противник майже завжди прагне почати бойові дії несподівано і за рахунок цього вже в початковий період війни досягнути певної переваги. Одним із важливих завдань радіотехнічних військ Повітряних Сил ЗСУ якраз і є своєчасне оповіщення військ про дії повітряного противник.

Воєнне мистецтво дає таке визначення оповіщення:

Оповіщення – це доведення до органів управління, військ (сил) і населення сигналів: про небезпеку повітряного нападу, радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, про стихійне лихо та інше.

Оповіщення про небезпеку повітряного нападу та дії повітряного противника здійснюються за рахунок розвідки, яку ведуть підрозділи та частини РТВ ПС.

Оперативне мистецтво дає таке визначення розвідки:

Військова розвідка – це добування, збір і вивчення даних про військово – політичний стан в окремих країнах і коаліціях держав противника, його збройних силах і військово – економічного потенціалу, складі, положенні, стану, характеру дій і намірів угрупувань військ. Розвідка є видом бойового забезпечення.

Оперативне мистецтво дає таке визначення військової інформації:

Інформація (від лат.information – роз’яснення, викладання) – це відомості військового характеру, а також процес їх одержання і передачі. Інформація охоплює данні, що використовуються в практичній діяльності командирами, штабами та начальниками усіх рангів в процесі управління військами в мирний та воєнний час, а також органами державного керівництва при рішенні військових питань.

Враховуючи вище зазначене, можна сказати, що розвідувальна інформація – це відомості про повітряного противника, які добуті, зібрані та проаналізовані силами і засобами розвідки та передані споживачам по відповідним системам та засобам.

Основними джерелами розвідувальної інформації у ПС є сили і засоби радіолокаційної, радіотехнічної, оптичної та радіорозвідки.

Головним джерелом розвідувальної інформації про повітряну обстановку у ПС ЗСУ є підрозділи та частини РТВ, які ведуть радіолокаційну розвідку шляхом безперервного огляду повітряного простору радіолокаційними станціями; виявляють, розпізнають і супроводжують повітряні об’єкти; визначають напрямки їх польоту, склад, висоти, швидкості і характер їх маневру.

Всі виявлені радіолокаційними засобами об’єкти іменуються повітряними об’єктами і підрозділяються на повітряні (надводні) цілі, свої повітряні (надводні) судна і нерозпізнані об’єкти.

До повітряних (морських) цілей відносяться: повітряні (морські) судна противника: повітряні судна невстановленої державної належності; повітряні судна та інші літальні апарати, що порушують державний кордон і порядок використання повітряного простору країни. Повітряні об’єкти (повітряні судна, метеоутворення, зграї птах та інш.), що не розпізнані, до моменту їх розпізнавання вважаються повітряними цілями.

Відомості щодо повітряних цілей, своїх повітряних об’єктів, які добуті в ході радіолокаційної розвідки, складають радіолокаційну інформацію. Радіолокаційна інформація є складовою частиною інформації про повітряну обстановку і доповнюється даними інших видів розвідки.

У залежності від призначення радіолокаційна інформація поділяється на розвідувальну і бойову.

Розвідувальна інформація – це радіолокаційна інформація про повітряну обстановку, яка видається на КП Повітряного Командування (ПвК), на КП з’єднань і частин, що входять до його складу і призначена для вирішення наступних завдань:

- оцінки повітряної обстановки;

- розкриття задуму дій повітряного противника;

- прийняття рішення на бойові дії;

- управління боєготовністю частин і підрозділів;

- розподілу сил і засобів під час відбиття удару.

Радіолокаційна інформація про повітряного противника видається:

- на КП Повітряних командувань ПС для бойового управління;

- на КП з’єднань і частин ЗРВ, ВА і РЕБ для бойового управління і для

безпосереднього ведення протиповітряних і повітряних боїв та радіоелектронного подавлення РЕСЗ різного призначення;

- органам управління видів ЗСУ, прикордонних військ та цивільної оборони для

попередження про повітряного противника;

- органам управління повітряним рухом для контролю за дотримання правил

використання повітряного простору країни.

Бойова інформація – радіолокаційна інформація з більш високими точносними характеристиками, мінімальними дискретністю і часом походження, яка видається з’єднанням, частинам і підрозділам ЗРВ, ВА і РЕБ для цілевказівок і цілерозподілу.

Як видно з вищеозначеного, з одного боку, радіолокаційна розвідка забезпечує війська розвідувальною інформацією, а з другого боку, радіолокаційна інформація містить в собі розвідувальну інформацію. Тобто, на перший погляд, існує протиріччя у суті визначення розвідувальної інформації. Але це тільки на перший погляд, що лишній раз підтверджує справедливість діалектичного закону єдності і боротьби протилежностей.

Справа у тому, що якщо розглядати розвідувальну інформацію в загальному виді, то вона добувається багатьма видами розвідки, а радіолокаційна інформація є тільки часткою загальної розвідувальної інформації. В окремому випадку, коли радіолокаційна інформація є головною і треба відрізнити інформацію за призначенням, то вона може розподіляться на розвідувальну і бойову. Це в першу чергу відноситься до частин РТВ та ЗРВ, де головною є радіолокаційна розвідка.

Радіолокаційна інформація про повітряного противника видається:

- на КП об’єднань (з’єднань) ПС для бойового управління;

- на КП з’єднань і частин ЗРВ, ВА і РЕБ для бойового управління і для

безпосереднього ведення протиповітряних і повітряних боїв та радіоелектронного подавлення;

- органам управління видів ЗС, прикордонних військ та цивільної оборони для попередження про повітряного противника;

- органам управління повітряним рухом для контролю за дотримання правил використання повітряного простору країни.