Вони підрозділяються на ракети:
- загального призначення;
- протичовнові;
- протирадіолокаційні;
- протитанкові.
Ці ракети мають різні системи наведення та споряджаються напівбронебійними, кумулятивними, проникаючими, касетними, осколковими, осколково-фугасними бойовими частинами.
Авіаційні ракети загального призначення (AGM-109H “Tomahawk-2”, “LRSOM” (США), X-25, X-31A (Росія) застосовуються для ураження:
- відкрито розташованої чи слабко захищеної техніки й особового складу;
- командних пунктів;
- складів пального і боєприпасів та інших об’єктів.
Керування ракет на початковій і середній ділянках польоту, як правило, радіокомандне чи інерційне, на кінцевому - самонаведення(телевізійне, лазерне та ін.).
Важливою та складною проблемою в теорії і практиці боротьби за перевагу у повітряному просторі є проблема ефективної боротьби з високоточними крилатими ракетами повітряного та морського базування та керованими авіаційними ракетами (до яких можна віднести керовані ракети класу “повітря – поверхня” та протирадіолокаційні ракети).
Застосування керованої зброї дозволяє стороні, що наступає, добиватися успіху без втрат пілотованої авіації, а після подавлення системи ППО противника забезпечити виконання цією авіацією завдань з мінімальними втратами.
Раніше, при нанесенні ударів бомбами вільного падіння і стрілково-гарматної зброї, дії авіації були пов’язані з прольотом літаків над об’єктами й входом у зони ППО противника. Для протидії активним засобам ППО виділялися групи прикриття від винищувачів противника, блокування його аеродромів, подавлення зенітних засобів. Загальний склад цих груп, як правило, перевищував кількість літаків, що завдають удар, але авіація продовжувала нести суттєві втрати та не завжди могла уразити намічені цілі.
Надалі тактика різко змінилася. Наявність на борту літаків КАР, що мають високу ефективність дій, дозволило авіації перейти до одночасних або послідовних дій малих груп по великій кількості рознесених на місцевості об’єктів. Іншою стала оперативно-тактична побудова сил масованих авіаційних ударах. Крім ешелонів прориву ППО та ударного, до них входив і ракетний ешелон (КРПБ і КРМБ). Неухильно зростала кількість застосовуваних ракет. Крилаті ракети повітряного базування застосовувалися разом з КРМБ BGM-109 “Tomahawk». Більш чітко позначилася тенденція до послідовного ураження груп однорідних об’єктів. В операції “Союзницька сила” авіація спочатку завдала групові та одиночні удари по об’єктах югославської ППО, потім зосереджувала зусилля на виводі з ладу комунікацій, інфраструктури, складів палива та об’єктів нафтопереробної промисловості. В усіх цих операціях ракети і їх носії виявилися практично невразливими завдяки відсутності протидії іракської та югославської ППО і неможливості ураження носіїв, що не входили до їх зони поразки.
Для знищення об’єктів застосовувалося від 2... 3 до 6... 8 ракет в ударі в залежності від їх важливості, живучості та площі. Підліт КР до об’єктів ударів планувалося здійснювати з мінімальними інтервалами. Щільність нальоту АЗПН на ділянці 40... 50 км досягала 15...20 цілей за хвилину.
Таблиця 1.
Застосування КР у військових конфліктах наприкінці ХХ століття
| Найменування операцій, в яких застосовувались крилаті ракети | Співвідношення літаки – КР | Випущено КР, один. | Збито КР | |
| один. | % | |||
| “Буря в пустелі” (Ірак,1991 р.) | 4: 1 | |||
| “Лис пустелі” (Ірак,1993 р.) | 1: 4 | |||
| “Союзницька сила” (Югославія, 1999 р.) | 1: 5 |
З цієї таблиці видно, що відсоток збитих крилатих ракет має тенденцію до зменшення у сучасних операціях. Це, як правило, обумовлено збільшенням щільності їх застосування, підвищенням їх ефективності та малої помітності.
Провідна роль у розвитку крилатих ракет повітряного і морського базування належить США. Так, наприклад, за даними відкритих джерел, у ВМС США планується мати 198 кораблів-носіїв КРМБ, у тому числі 107 підводних човнів. На них може бути розміщено до 4000 КРМБ. Стратегічна авіація США спроможна підняти у повітря та застосувати по об’єктах до 800...850 КРПБ із звичайною (не ядерною) бойовою частиною.
Крилаті ракети повітряного базування
Крилаті ракети повітряного базування великої дальності США можуть нести ядерні та звичайні боєзаряди. Ракета в неядерному оснащенні одержала позначення Conventional Air-Launched Cruise Missile (CALCM) або AGM-86C. Крилаті ракети повітряного базування “CALCM” можуть доставляти боєзаряд PBXN-111 фугасного типу калібру 1350 кг на дальність більше 1000 км. Система наведення CALCM – інерційна з корекцією від КРНС “NAVSTAR” (GPS) (модифікації Block 1 і Block 1A).
Бойові характеристики ракет повітряного базування США та Росії наведені в табл. 2.
Крилата ракета повітряного базування AGM-86С “CALCM” (Block 1A) оснащується приймачами КРНС “NAVSTAR”, що забезпечують високу точність наведення, наявність пристроїв адаптації до дії перешкод забезпечує високий рівень перешкодозахищеності. Зміни у програмному забезпеченні бортової ЕОМ дає можливість ракеті пікірувати на ціль, при цьому вона після досягнення заданої точки буде проникати у землю майже під прямим кутом. Точність попадання ракети складає 3 м з урахуванням помилки визначення місцезнаходження цілі, що дорівнює 2 м.
Крилата ракета повітряного базування AGM-129А розроблена з використанням технології “Stealth”. Може також оснащуватися ядерною бойовою частиною 200 кг тротилового еквіваленту. Максимальна дальність стрільби 3000 км, при наведенні використовується ініціальна система наведення з кореляційною за рельєфом місцевості.
Основними факторами, які визначають високоточну доставку боєзапасу КРПБ до цілі, є використання КРСН “NAVSTAR” (GPS) і системи наведення на ціль (TERCOM + DIGISMAC).
 Завантаження на роторну ПУ
АGM-86С на В-52Н (США)
| Завантаження АGM-86С на В-52Н 
|
КРПБ АGM-86С  (США)
|
 КРПБ Х – 55 (Росія)
|
Малопомітна КРПБ
АGM-129А (США)
| АGM-84  H “SLAM-ER”
(Великобританія)
|
Таблиця 2.
Бойові характеристики крилатих ракет повітряного базування
| Характеристика | АGM-86С | АGM-129А | Х-55 | АGM-84H |
| Великої дальності | Малої дальності | |||
| Призначення | Наземні цілі | Наземні цілі | Наземні цілі | Наземні цілі |
| Носій | В-52Н | В-52Н, В-1В, В-2А | ТУ-95МС, ТУ-160 | В-52Н, В-1В, В-2А, F-16, F/А-18 |
| Дальність, км | ||||
| Точність (КІВ), м | ||||
| Швидкість, м/с | 208... 236 | – | – | (0,8... 0,9) М |
| Система управління | ІНС+ TERСOM | ІНС+ КРНС GPS+TERСOM+DIGISMAK | ІНС+КРНС | ІНС+ TERСOM +DIGISMAK |
| Бойова частина | 450 кг | Ядерна, 200 кт | Ядерна, 200 кт | 300 кг |
У США активно ведуться дослідження, пов’язані зі створенням перспективної КРПБ з гіперзвуковою швидкістю польоту, призначеної для знищення, в першу чергу, високомобільних наземних цілей. Відповідно до запропонованих вимог КРПБ повинна мати максимальну дальність 750...1000 км, швидкість польоту, що відповідає числу М = 6, і оснащуватися комбінованою системою наведення, а також БЧ масою 110...115 кг. В конструкції КРПБ застосовані елементи технології “Stealth” і сучасні композиційні матеріали. Для наведення ракети на ціль використовуються бортова ЕОМ, ІНС з корекцією за даним КРНС “NAVSTAR” і тепловізійна ГСН. Розглядається також можливість обладнання КРПБ активною радіолокаційною ГСН міліметрового діапазону.
Керовані ракети класу “повітря – поверхня” (загального призначення) Таблиця 3.
| Тип | Тип ГСН | Дальність стрільби, км | Маса ракети, кг | Тип БЧ | Маса БЧ, кг | |
| РОСІЯ | ||||||
| Х-15 (АS-16)N | І, АР | 150... 300 | Я | до 350 кт | ||
| Х-20 (АS-3)N | І, РК | |||||
| Х-22 (АS-4)N | І, АР | ФК | ||||
| Х-23 (АS-7)N | Л | |||||
| Х-25 (АS-10)N | Л, Т, РК | 10... 20 | Ф | |||
| Х-29 (АS-14)N | ТВ | 3... 30 | ||||
| Х-66 Грім (АS-7)N | РК | 8... 10 | ОФ | |||
| США | ||||||
| AGM-65 “Maverick” | ТВ, Т, ЛПА, АР | 8... 30 | 210... 307 | К, ОФ | 57... 136 | |
| AGM-84 “SLAM” | І, ІЧ | 100... 600 | 630... 335 | ОФ | ||
| AGM-87 | ІЧ | ОФ | ||||
| AGM-142 “Popeye” | І, ТВ | Ф | ||||
| ВЕЛИКОБРИТАНІЯ | ||||||
| AJ.168 “Martel” | ТВ | 30... 60 | ПБ | 150,60 | ||
| ФРАНЦІЯ | ||||||
| ASMP | І | Я | 300кт | |||
Крилаті ракети морського базування
(Додатковий матеріал)
З 1983 року триває переозброєння ВМС США на КРМБ “Tomahawk”, що призначені для ураження наземних об’єктів у глибині противника та надводних кораблів. Крилатими ракетами морського базування “Tomahawk” озброєні багатоцільові атомні підводні човни та деякі типи надводних кораблів США.
Ці ракети можуть нести ядерний або звичайний боєзаряд калібром 450 кг. Існують модифікації з моноблоковою (BGM-109C) і касетною (BGM-109D) бойовою частиною.
Поряд з цим постійно проводяться роботи з удосконалення цих ракет з метою розширення їх можливостей. Підвищується дальність стрільби до 3000...4000 км, підвищується точність наведення на ціль до декількох метрів за рахунок оснащення приймачами КРНС “NAVSTAR” та тепловізійними ГСН. До модернізації КРМБ BGM-109B мала дальність стрільби 550 км, після модернізації Block3 дальність стрільби підвищилась до 1850 км.
У 1994 року проведений другий етап модернізації КРМБ за програмою Block-4. Згідно з нею, підвищується дальність стрільби, точність системи наведення, з’явилася можливість перенацілювання ракети в польоті та ураження малорозмірних і високозахищених морських і наземних цілей.
Тепловізійна СН з лазерним локатором дає можливість здійснювати селекцію нерухомих цілей, навігаційне забезпечення та коригування швидкості. Крім того, передбачена установка відеокамери переднього огляду та системи передачі зображення, яка дозволяє здійснювати зв’язок між ракетою та літаком наведення. Система самонаведення вмикається за 3 км від цілі, виявляє її за видовим зображенням в ІЧ діапазоні, у тому числі за умов радіоелектронної протидії, порівнює отримане зображення з тим, що зберігається у бортовому обчислювачі. Така система наведення дозволяє поражати цілі з точністю, більшою у декілька разів в порівнянні з Block-3. Оператор системи керування на КП має можливість за допомогою радіолінії передачі відеоданих, спеціальної апаратури та ретранслятора, що розташований на ШСЗ, літаку або безпілотному літальному апараті, отримувати зображення цілі, що захопила СН, і в залежності від ступеня її ураження у ході попереднього удару може перенацілити ракету.
Нова бойова частина проникаючого типу ATAR призначена для ураження заглиблених та високозахищених об’єктів.
Також модернізована система планування ракетного удару шляхом розроблення уніфікованої електронної бази даних про можливі цілі. Інформація про ціль може бути введена у бойову систему керування практично миттєво, в тому числі у процесі перенацілювання в польоті.
На базі КРМБ “Tomahawk” передбачається створення системи озброєння TSTAR, що призначена для вогневої підтримки з моря дії на березі підрозділів морської піхоти та сухопутних військ. До складу системи входять КРМБ “Tomahawk” TSTAR, оснащені касетами високоточного самонаведення протитанкового боєзапасу, а також БПЛА розвідки та літак Е-8 системи “JSTAR”. При цьому передбачається пуск КРМБ з морського носія, їх наведення в район зосередження бронетанкової техніки із застосуванням бортових засобів видача цілевказання літаком Е-8, яке здійснюється у реальному масштабі часу від БПЛА розвідника, оснащеного засобами автоматичного пошуку та наведення.
Зараз ведеться розробка модифікації КРМБ “Tomahawk”, що до збільшення дальності польоту до 2400 км та можливості пере націлювання ракети в польоті.
Бойові характеристики крилатих ракет морського базування наведені в таблиці 4.
Таблиця 4
Бойові характеристики крилатих ракет морського базування “Tomahawk”
| Харак-теристика | ВGM-109А | ВGM-109В | ВGM-109С Block 2 | ВGM-109С Block 3 | ВGM-109D |
| Призначення | Наземні цілі | Проти-корабельна | Наземні захищені цілі | Наземні захищені цілі | Наземні площадні цілі |
| Прийняття на озброєння | 1984 р. | 1984 р. | 1985 р. | 1993 р. | 1988 р. |
| Носій | АПЧ, НК | АПЧ, НК | АПЧ, НК | АПЧ, НК | АПЧ, НК |
| Дальність, км | |||||
| Точність (КІВ), м | |||||
| Швидкість, м/с | |||||
| Висота польоту, м | 10... 250 | 5... 10 | 10... 250 | 10... 250 | 10... 250 |
| ЕПР, м2 | 0,1... 0,2 | 0,1... 0,2 | 0,1... 0,2 | 0,1... 0,2 | 0,1... 0,2 |
| Система управління | ІНС+ TERСOM | ІНС з активною ГСН | ІНС+ TERCOM+ DIGISMAC | ІНС+КРНС NAVSTAR+ DIGISMAC+ контроль часу підльоту | ІНС+ TERCOM+ DIGISMAC |
| Бойова частина | Ядерна, 200 кг | Проникаюча 450 кг | Фугасна, 450 кг | Фугасна, 450 кг | Касетна 450 кг |
2.2. Призначення, бойові можливості та способи бойового
застосування керованих авіаційних ракет та керованих авіабомб
Керовані ракети загального призначення застосовуються для знищення різних видів озброєння і військової техніки противника, а також інженерних споруд. Найбільш поширеними типами ракет, що перебувають в даний час на озброєнні авіації провідних країн НАТО, є: "Мейверік", SLAM, АQМ-142А "Попай" AGM-158 JASSM (США) та АС-30AL (Франція). Основні характеристики даних ракет наведені в таблиці.
Характерною особливістю керованих ракет загального призначення є висока точність наведення на ціль (величина СКП - одиниці метрів). Вона досягається застосуванням спеціальних систем управління, що використовують різноманітні фізичні принципи. Наведення ракети на ціль здійснюється пристроями, що розміщені як на борту самої ракети, так і на борту літака-носія.
| Тип | Дальність, км | Система наведення | Маса ракети, кг | Маса БЧ, кг | Тип БЧ |
| AGM-65D Maverick | Телевізійна | Кумулятивна | |||
| AGM-65Е Maverick | Лазерна | Уламково-фугасна | |||
| AGM-65F Maverick | Телевізійна | Уламково-фугасна | |||
| AGM-65H Maverick | Радіолокаційна | Уламково-фугасна | |||
| AGM-142E Popeye 2 | Телевізійна, ІЧ | Фугасна | |||
| AS.30AL | Лазерна | Уламково-фугасна | |||
| Х-25МЛ | Лазерна | Фугасна | |||
| Х-59А | Радіолокаційна | Фугасна, касетна | |||
| Х-59М | Телевізійна | Фугасна, касетна | |||
| Х-23 | 2-10 | Радіокомандна | Уламково-кумулятивна |
