Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення × 400.
На зрізі, проведеному впоперек сухожилка, чітко визначається форма і товщина сухожильних пучків різних порядків, крилата форма фіброцитів у скліді ендотендинію, товщина перитендинію.
|
Джерела інформації
А. Основні:
1. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ: «Книга –плюс», 2003.- С. 183-184, 187-193.
2. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 1993. – С. 90-98.
3. Гистология. Под редакцией В. Г. Елисеева и соавт. М.,1983.
4. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н.В. Пасечка. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997.
Б. Додаткові:
1. Гистология. А. Хэм, Д. Кормак. М., Мир, 1983, т. 2.
2. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч.1. Головацький А.С., Палапа В.Й. – Ужгород, 1997.
3. Атлас по гистологии и эмбриологии. И.В. Алмазов, Л.С. Сутулов. М., 1978.
4. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Волковой, Ю. К. Елецкого. М.,1996.
5. Быков В.Л. Цитология и общая гистология. СОТИС, Санкт-Петербург, 1999.
6. Гістологія (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных медицинских заведений. Под редакцией Э.Г. Улумбекова,
Ю.А. Челышева. ГЭОТАР, М., 1997.
Заняття 15
Тема: | Кісткові тканини. |
Мета: | 1. Знати класифікацію, розташування в організмі, будову та регенерацію різних типів кісткової тканини. 2. Знати розвиток кістки із мезенхіми і на місці хряща. 3. Вміти на гістологічному препараті ідентифікувати грубоволокнисту і пластинчасту кісткові тканини. 4. Вивчити мікроскопічну і субмікроскопічну будову клітин кісткової тканини (остеобластів, остеоцитів і остеокластів), уміти ідентифікувати їх на гістологічних препаратах. 5. Уміти «читати» гістологічні препарати та електронні фотографії. |
Професійне орієнтування студентів
Кісткова тканина, як і щільна волокниста оформлена і хрящові, входить до складу опорно-рухового апарату людини, ураження якого займають вжливе місце серед причин тимчасової непрацездатності та інвалідності населення. Для майбутнього лікаря важливо знати особливості будови, живлення та регенерації скелетних клітин. Це допоможе своєчасно діагностувати і раціонально лікувати захворювання опорно-рухового апарату, грамотно розробляти профілактичні заходи їх виникнення та рецидивів.
Базовий рівень знань та умінь
1. Поняття про скелетні тканини (біологія середньої школи, кафедра анатомії людини).
2. Вміння працювати із світловим мікроскопом (кафедра біології).
Розподіл часу:
1) теоретичний розбір матеріалу – 45 хв.,
2) виконання практичної роботи – 40 хв.,
3) перевірка і підпис рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів
I. Прочитайте та вивчіть матеріал на стор. 193-204 у підручнику «Гістологія людини» під редакцією Луцика О.Д. та ін., 2003р. та у конспекті лекції.
II. Дайте відповіді на такі запитання:
1. Кісткові тканини. Класифікація. Загальний план будови і функції.
2. Хімічний склад кісток.
3. Цитофункціональна характеристика клітин кісткової тканини: остеобластів, остеоцитів, остеокластів.
4. Будова і функціональне значення окістя.
5. Особливості будови міжклітинної речовини кісткової тканини. Обмін речовин у кістці.
6. Різновиди кісткової тканини. Морфофункціональна характеристика грубоволокнистої (ретикуло-фіброзної) кісткової тканини.
7. Морфофункціональна характеристика пластинчастої кістки. Трубчаста і губчаста кістки.
8. Особливості кровопостачання пластинчастої кістки.
9. Розвиток кістки із мезенхіми (прямий остеогенез).
10. Розвиток кістки на місці хряща (непрямий остеогенез).
11. Ріст і вікові зміни кісток.
12. Особливості фізіологічної та репаративної регенерації кісток.
III. Покажіть такі структури:
А. На гістологічних препаратах:
пластинчаста кістка:
· періост (окістя),
· зовнішні генеральні пластинки,
остеон:
· живильний канал із живильною судиною,
· внутрішні кісткові пластинки,
· остеоцити,
· вставні пластинки,
· внутрішні генеральні пластинки,
· ендост;
розвиток кістки із мезенхіми:
· кісткові балки,
· остеоцити,
· остеобласти,
· остеокласти;
розвиток кістки на місці хряща:
· кісткова манжетка (зона перихондрального окостеніння),
· зона енхондрального окостеніння,
· зона пухирчастого хряща,
· зона стовпчастого хряща,
· метаепіфізарна пластинка,
· кісткові лакуни,
· остеоцити,
· остеобласти,
· остеокласти,
Б. На електронних мікрофотографіях:
остеоцит:
· ядро,
· цитоплазма,
· відросток,
· лакуна,
· міжклітинна речовина,
· осеомукоїд,
· осеїнові волокна.
Ілюстративний матеріал:
· таблиці і схеми,
· гістологічні препарати,
· електронограми.
Практична робота
I. Замалювати під світловим мікроскопом:
Препарат № 27: пластинчаста кістка.
Препарат № 28: розвиток кістки із мезенхіми.
Препарат № 29: розвиток кістки на місці хряща.
II. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії:
(номери електронних фотографій подані згідно Додатків у Альбомі-посібникові, ч. І):
68. Остеоцит.
III. Розглянути демонстраційні препарати, слайди, рисунки:
1. Глікозамінглікани у гіаліновому хрящі трахеї. Забарвлення альціановим синім в поєднанні із ШІК-реакцією. Збільшення: х 400.
2. Пластинчаста кісткова тканина у поляризованому світлі. Збільшення: х 400.
3. Пластинчаста кісткова тканина. Поперечний шліф діафіза трубчастої кістки. Препарат не обарвлений. Збільшення: х 400.
4. Грубоволокниста кісткова тканина горбистості великої гомілкової кістки. Шліф. Препарат не обарвлений. Збільшення: х 400.
Джерела інформації
А. Основні:
1. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ: «Книга – плюс»,2003.- С. 193-204.
2. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 1993. – С. 98-105.
3. Гистология. Под редакцией В. Г. Елисеева и соавт. М., 1983.
4. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н.В. Пасечко. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997.
Б. Додаткові:
1. А. Хэм, Д. Кормак. Гистология. М., Мир, 1983, т. 2.
2. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч.1. Головаць-кий А.С., Палапа В. Й., Ужгород, 1997.
3. Атлас по гистологии и эмбриологии. И.В. Алмазов, Л.С. Сутулов. М., 1978.
4. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Вол-ковой, Ю.К. Елецкого. М., 1996.
5. Быков В.Л. Цитология и общая гистология. СОТИС, Санкт-Петербург, 1999.
6. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных медицинских заведений. Под редакцией Э.Г.Улумбекова,
Ю.А. Челышева. ГЭОТАР, М., 1997.
Заняття 16
Тема: | Контроль засвоєння змістового модулю 3 «Тканини загальнго призначення (епітеліальна, сполучна і м’язова тканини)». |
Мета: | 1. Перевірити знання студентами теоретичного матеріалу розділу «Тканини загального призначення». 2. Перевірити уміння студентами діагностувати гістологічні препарати (№№ 14-29) та електронні мікрофотографії (№№ 43-68). (Номери гістологічних препаратів та електронних фотографій приведені згідно із Альбомом-посібником з гістології, ч. І) |
Контрольні запитання
(див. «Контрольні запитання» до практичних занять 11-16).
Джерела інформації
(див. «Джерела інформації» до практичних занять 11-16).
Змістовий модуль 4.
спеціальні тканини
Заняття 17
Тема: | М’язові тканини |
Мета: | 1. Знати розвиток і будову гладкої і поперечно-посмугованої м’язової тканини. 2. Вміти на гістологічному препараті ідентифікувати різні види м’язової тканини. 3. Знати умови, необхідні для скорочення м’язового волокна. 4. Знати фізіологічну і репаративну регенерацію м’язової тканини. 5. Уміти «читати» гістологічні препарати. |
Професійне орієнтування студентів
Завдяки наявності скоротливого апарату м’язові тканини можуть виконувати важливі для організму функції: переміщення тіла у просторі, скорочення серця, циркуляцію крові у судинах, пологи, проштовхування харчових мас по травній трубці, дихальні рухи тощо. Порушення нормального функціонування м’язових тканин призводить до виникнення ряду захворювань, тому необхідне всебічне вивчення цього різновиду тканин майбутнім лікарем.
Базовий рівень знань та умінь
Загальна морфологія: скелетні поперечно-посмуговані і гладкі м’язи (кафедра анатомії людини).
Розподіл часу:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 40 хв.,
2) виконання практичної роботи – 45 хв.,
3) перевірка і підписування рисунків – 5 хв.
Програма самостійної підготовки студентів
І. Прочитайте та вивчіть матеріал на стор. 205-219 у підручнику «Гістологія людини» за редакцією Луцика О.Д. та ін., 2003 та у лекції.
ІІ. Дайте відповіді на такі запитання:
1. Генетична і морфологічна класифікація м’язової тканини.
2. Загальна морфофункціональна характеристика м’язових тканин, джерела розвитку.
3. Гладка м’язова тканина: локалізація в організмі, будова та особливості скорочення.
4. Скелетна поперечно-посмугована м’язова тканина: локалізація у організмі, гістогенез, особливості функціонування.
5. Загальний план будови поперечно-посмугованого м’язового волокна.
6. Будова міофібрили; тонка та ультра тонка будова тонких і товстих міофіламентів.
7. Будова саркомера – структурно-функціональної одиниці поперечно-посмугованого м’язового волокна.
8. Саркоплазматична сітка і Т-система.
9. Умови, необхідні для скорочення м’язового волокна. Молекулярні механізми скорочення.
10. Характеристика червоних і білих м’язових волокон.
11. Будова м’яза як органа. Поняття про структурно-функціональну одиницю скелетного м’язу – міон. Особливості кровопостачання поперечно-посмугованого м’язового волокна.
12. Особливості іннервації гладкої і посмугованої скелетної м’язових тканин.
13. Будова і функціональне значення міосателітоцитів.
14. Будова і функціональне значення спеціалізованих м’язових тканин.
15. Міоепітеліальні клітини, м’язи зіниці, ціліарний м’яз.
16. Регенерація м’язової тканини.
ІІІ. Покажіть такі структури
А. На гістологічних препаратах:
· структурні компоненти посмугованого м’язового волокна: міосимпласт і міосателітоцити;
· міофібрили,
· темні і світлі диски.
Б. На електронних мікрофотографіях:
Поперечно-посмуговане скелетне м’язове волокно
міосимпласт:
· сарколема,
· ядро міосимпласта,
· міофібрила,
· телофрагма (лінія Z),
· мезофрагма (лінія М),
· диск І,
· диск А,
· зона Гензена (Н-зона),
· саркомер;
міосателітоцит:
· ядро,
· цитоплазма,
· цитолема.
Ілюстративний матеріал:
· таблиці і схеми,
· гістологічні препарати,
· електронні мікрофотографії.
Практична робота
І. Замалювати під світловим мікроскопом:
Препарат № 30. поперечні і поздовжні зрізи скелетних посмугованих м’язових волокон.
Препарат № 31. поперечні і поздовжні зрізи гладких міоцитів.
(методика проведення практичної роботи – див. Альбом з гістології, ч. І)
ІІ. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії:
(номери електронних фотографій подані згідно Додатків у Альбомі-посібникові, ч. І):
69. міоцити (м’язова оболонка тонкої кишки).
70. поперечно-смугасте скелетне м’язове волокно.
ІІІ. Розглянути демонстраційні препарати: