Загальне поняття про характер

ЗМІСТ

ВВЕДЕНИЕВступ………………………………………………………………………….-2

Розділ 1. 1. ОБЩЕЕ ПОНЯТИЕ О ХАРАКТЕРЕ Загальне поняття про характер…………………………………-3

1.1. Історія вчень про характер……………………………………………..-5

1.2.Типології характерів…………………………………………………….-9

Розділ 2. Визначення акцентуацій характеру підлітків за методокою Леонгарда-Шмішека…………………………………………………………-14

ЗАКЛЮЧЕНИЕВисновок……………………………………………………………………..-18

Список використаних джерел………………………………………………-19

Додатки………………………………………………………………………-20

 

2. ИСТОРИЯ УЧЕНИЙ О ХАРАКТЕРЕ

3. ТИПОЛОГИЯ ХАРАКТЕРОВСПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

ВСТУП

Как и многие слова в русском языке слово «характер» имеет греческое происхождение и переводится в буквальном смысле как чеканка, отпечаток. Як і багато слів в українській мові слово «характер» має грецьке походження і перекладається в буквальному сенсі як карбування, відбиток. Мы говорим о характере тогда, когда хотим оценить человека или описать его внутреннее состояние. Ми говоримо про характер тоді, коли хочемо оцінити людину або описати її внутрішній стан. Характеризуя человека, мы употребляем следующие выражения: «у него сложный характер» или «он слишком слабохарактерный», а также другие выражения подобного рода. Характеризуючи людину, ми вживаємо такі вирази: «у неї складний характер» або «віна занадто слабохарактерна», а також інші вирази подібного роду. В общении с людьми характер человека проявляется в манере поведения, манере общения, в способах реагирования на действия и поступки людей, исходя из которых мы делаем соответствующие выводы. У спілкуванні з людьми характер людини проявляється в манері поведінки, манері спілкування, в способах реагування на дії і вчинки людей, виходячи з яких ми робимо відповідні висновки. Например, одни люди предпочитают наиболее сложные и трудные виды деятельности, для них доставляет удовольствие искать и преодолевать препятствия; Наприклад, одні люди віддають перевагу найбільш складним і важким видам діяльності, для них за щастя шукати та долати перешкоди; другие выбирают более простые занятия. інші вибирають більш прості заняття. Для одних существенно то, с какими результатами они выполнили ту или иную работу, удалось ли им при этом превзойти других, а для остальных это может быть безразличным, и они довольствуются лишь тем, что справились с работой не хуже других. Для одних важливо те, з якими результатами вони виконали ту чи іншу роботу, чи вдалося їм при цьому перевершити інших, а для інших це може бути байдужим, і вони задовольняються лише тим, що впоралися з роботою не гірше за інших.

Что же представляет собой характер человека?Що ж являє собою характер людини? В психологии характер определяется как совокупность устойчивых индивидуальных свойств человека, складывающихся и проявляющихся в деятельности и общении, обусловливающая типичные для него способы поведения.1 Характер взаимосвязан с другими сторонами личности, в частности с темпераментом и способностями. У психології характер визначається як сукупність стійких індивідуальних властивостей людини, що складаються і виявляються в діяльності і спілкуванні, яка обумовлює типові для неї способи поведінки. Характер взаємопов’язаний з іншими сторонами особистості, зокрема з темпераментом і здібностями.

Целью данной работы является изучение понятия характера в психологии, типологии характера и истории учений о характере.Метою даної роботи є вивчення поняття характеру в психології.

Завдання:

1. Ознайомитися з історією вивчань характеру;

2. Дати визначення поняттям: характер, акцентуаціі характеру;

3. Охарактеризувати різні типології характеру.

 

Об'єктом роботи виступає сам характер людини.

Предмет: риси характеру людини.

Гіпотеза: акцентуація рис характеру є закономірним явищем в підлітковому віці.

Контрольная работа состоит из введения, четырех глав, заключения и списка использованной литературы. РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ХАРАКТЕР

 

Характер (греч. charakter - отличительная черта) - структура стойких, сравнительно постоянных психических свойств, определяющих особенности отношений и поведения личности. Характер (грец. Charakter - відмінна риса) - структура стійких, порівняно постійних психічних властивостей, що визначають особливості відносин і поведінки особистості. Статику характера определяет тип нервной деятельности, а его динамику - окружающая среда. Статику характеру визначає тип нервової діяльності, а його динаміку - навколишнє середовище. Также характер понимается как: Також характер розуміється як:

· система устойчивых мотивов и способов поведения, образующих поведенческий тип лсистема стійких мотивів і способів поведінки, що утворюють поведінковий тип особистості;

· мера уравновешенности внутреннего и внешнего миров, особенности адаптации индивида к окружающей его действительностиміра врівноваженості внутрішнього і зовнішнього світів, особливості адаптації індивіда до навколишнього середовища;

· отчетливо выраженная определенность типичного поведения каждого человека.2 чітко виражена визначеність типової поведінки кожної людини.

Характер в узком смысле слова определяется как совокупность устойчивых свойств индивида, в которых выражаются способы его поведения и способы эмоционального реагирования. Характер у вузькому сенсі слова визначається як сукупність стійких властивостей індивіда, в яких виражаються способи його поведінки та способи емоційного реагування. При таком определении характера его свойства могут быть отнесены к формально-динамическим особенностям поведения. При такому визначенні характеру його властивості можуть бути віднесені до формально-динамічних особливостей поведінки. Однако в первом случае эти свойства, если можно так выразиться, предельно формальны, во втором же они более содержательны. Однак в першому випадку ці властивості, якщо можна так висловитися, гранично формальні, в другому ж вони більш змістовні. Так, для двигательной сферы прилагательными, описывающими качества характера будут: «собранный», «организованный», «аккуратный», «расхлябанный». Так, для рухової сфери прикметниками, що описують якості характеру будуть: «зібраний», «організований», «охайний», «розхлябаний». Для характеристики эмоциональной сферы применяют такие слова, как «добродушный», «замкнутый», «недоверчивый»3. Для характеристики емоційної сфери застосовують такі слова, як «добродушний», «замкнутий», «недовірливий».

Характер является прижизненным образованием и может изменяться в течение всей жизни. Характер є прижиттєвим утворенням і може змінюватися протягом усього життя. Формирование характера самым тесным образом связано с мыслями, чувствами и побуждениями человека. Формування характеру дуже тісно пов'язане з думками, почуттями і прагненнями людини. Поэтому, по мере того как формируется определенный уклад жизни человека, формируется и его характер. Тому, у міру того як формується певний уклад життя людини, формується й її характер. Следовательно, образ жизни, общественные условия и конкретные жизненные обстоятельства играют важную роль в формировании характера. Отже, спосіб життя, суспільні умови і конкретні життєві обставини грають важливу роль у формуванні характеру.

В характере различают следующие основные качества: моральную воспитанность, полноту, цельность, определенность, силу, уравновешенность. У характері розрізняють наступні основні якості:

· моральну вихованість,

· повноту,

· цілісність,

· визначеність,

· силу,

· врівноваженість.

Моральная воспитанность характеризует человека, как со стороны его отношений, так и формы поведения, и является ведущим и наиболее социально ценным качеством характера.Моральна вихованість характеризує людину, як з боку її відносин, так і форми поведінки, і є провідною і найбільш соціально цінною якістю характеру.

Полнота характеризует разносторонность потребностей и интересов, стремлений и увлечений, разнообразие деятельности человека.Повнота характеризує різнобічність потреб та інтересів, прагнень і захоплень, різноманітність діяльності людини. Одни люди отличаются многосторонностью, другие узостью, однобокостью и ограниченностью развития. Одні люди відрізняються різноманітні можливості, інші вузькістю, однобокістю і обмеженістю розвитку.

«Характер, — писал С. Л. Рубинштейн, — обусловливает определенность человека как субъекта деятельности, который, выделяясь из окружающего, конкретным образом относится к нему. «Характер, - писав С. Л. Рубінштейн, - обумовлює визначеність людини як суб'єкта діяльності, який, виділяючись з навколишнього, конкретним чином ставиться до нього. Знать характер человека – это знать те существенные для него черты, из которых вытекает, которыми определяется весь образ его действий. Знати характер людини - це знати ті її істотні для неї риси, з яких випливає, якими визначається весь образ її дій. Черты характера это те существенные свойства человека, из которых с определенной логикой и внутренней последовательностью вытекает одна линия поведения, одни поступки и которыми исключаются как не совместимые с ними, им противоречащие другие».4 Риси характеру це ті суттєві властивості людини, з яких з певною логікою і внутрішньої послідовністю випливає одна лінія поведінки, одні вчинки і якими виключаються як не сумісні з ними, їм суперечать інші».

Таким образом, под характером понимается структура стойких, сравнительно постоянных психических свойств, определяющих особенности отношений и поведения личности. Таким чином, під характером розуміється структура стійких, порівняно постійних психічних властивостей, що визначають особливості відносин і поведінки особистості. Статику характера определяет тип нервной деятельности, а его динамику - окружающая среда. Статиску характеру визначає тип нервової діяльності, а динаміку - навколишнє середовище.