Форми організації занять фізичними вправами.

Тема 2. Шкільні форми організації занять фізичною культурою молодших школярів та новітні форми фізичної культури та спорту.

1. Форми організації занять фізичними вправами.

1.1. Класно-урочні заняття. Урок – основна форма організації занять фізичними вправами.

1.2. Заняття фізичними вправами протягом навчального дня (гімнастика до навчальних занять, фізкультхвилинки та фізкультпаузи, заняття в групах подовженого дня, рухливі перерви).

1.3. Позакласні та позашкільні заняття фізичними вправами. Характерні ознаки, специфічні завдання.

2. Нові форми фізичної культури та спорту (дайвінг, кардіоаеробіка, аквагімнастика, аквабілдинг, ритмоатлетизм, стретчинг, аеробоксінг, тай-бо та кі-бо).

2.1 Характеристика, особливості проведення занять, характерні особливості методики занять з дітьми.

Форми організації занять фізичними вправами.

Фізичне виховання дітей шкільного віку і зрозуміло дітей молодшого шкільного віку здійснюється у трьох сферах, а саме: 1) В навчальних закладах, які утворюють систему середньої освіти; 2) В організаціях, які здійснюють позашкільні заняття фізичними вправами; 3) В сім’ї.

Історично склалися чотири форми занять фізичними вправами із дітьми шкільного віку:

- Навчальні заняття (класно-урочні);

- Заняття фізичними вправами в режимі навчального дня школи;

- Позакласні заняття фізичними вправами;

- Позашкільні заняття фізичними вправами.

Основною формою реалізації базової фізичної культури (фізичного виховання), на яку спираються решта форм організації занять фізичними вправами і зміст яких побудований на основі фізичної і рухової підготовленості, яка була надбана в процесі таких занять, є навчальні заняття в школі тобто класно-урочні заняття, власне урок фізичної культури.

Характерними рисами уроку, що відрізняють його від інших форм фізичного виховання, є те, що вчитель створює найкращі умови для розв’язання завдань фізичного виховання та спрямовує самостійну роботу учнів, уроки визначають основний зміст інших форм фізичного виховання, на уроках яскраво виражена дидактична спрямованість, керівна роль належить вчителю, діяльність учнів чітко регламентується, а навантаження суворо дозується із врахуванням індивідуальних можливостей учнів, на уроках присутній постійний склад учнів, яким притаманна вікова однорідність, уроки зумовлені розкладом занять, а тривалість складає максимум 45 хвилин.

Зміст уроку фізичної культури в школі становлять основи знань із історії фізичної культури, основ здорового способу життя, основ спортивного тренування, методики самостійних занять фізичними вправами, уміння і навички із легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор і т.д., фізична підготовленість (виконувати навчальні нормативи, передбачені базовими програмами з фізичної культури).

До позаурочних форм занять фізичними вправами відносять в першу чергу заняття фізичними вправами в режимі навчального дня школи, позакласні та позашкільні заняття. Функції позаурочних форм організації занять фізичними вправами полягають у створенні найсприятливіших умов для виховання звички до систематичних занять фізичними вправами та реалізації школярами в повсякденному житті знань, умінь і навичок, набутих на уроках. Характерними рисами позаурочних форм організації занять фізичними вправами є добровільність, висока емоційність, право самостійно обирати вид рухової діяльності.

До форм фізичного виховання протягом навчального дня відносять:

- гімнастику перед заняттями;

- фізкультурні хвилинки і фізкультурні паузи;

- години здоров’я;

- спортивну годину в групах подовженого дня.

Давайте більш детально розглянемо вище наведені форми фізичного виховання протягом навчального дня.

Основні вимоги до гімнастики до занять полягають в тому, щопроводити гімнастику треба на свіжому повітрі, у крайніх випадках у провітрених приміщеннях, до складу комплексів включати прості вправи, які не потребують складної координації рухів, не дають силового навантаження, змінювати комплекс слід не менш одного разу на місяць, комплекс має складатися із 5-8 вправ, к-ть повторень кожної вправи – 4-6 разів, темп виконання вправ – повільний і середній.

Методика проведення фізкультурних хвилинок полягає в тому, що к-ть вправ має становити 2-4 (вправи для рук і ніг, вправи для тулуба); тривалість виконання комплексу – 3-5хв.; к-ть повторень кожної вправи – 6-8 разів; амплітуда рухів – не велика; гігієнічні вимоги – проводяться коли в дітей з’являються ознаки втоми та при відкритому вікні.

Основні методичні умови підбору вправ в комплекс фізкультурних пауз полягають у тому, що режим виконання вправ не повинен повторювати режим трудових дій, якщо в процесі праці фізичне навантаження велике, то більшу кількість повинні складати вправи на розслаблення; вправи повинні бути підібрані таким чином, щоб основне навантаження припадало на м’язи та їх групи, які не приймали участі у трудовій діяльності.

Характерними рисами години здоров’я в школі є те, що вонипроводяться щоденно після 2-3 уроку і тривають 45хв., визначаються розкладом занять і проводяться на свіжому повітрі, складається тижневий графік проведення годин здоров’я, основними засобами є матеріал навчальної програми кожного класу із перевагою тих засобів, які цікавлять учнів, заняття будується із дотриманням закономірностей функціонування організму і складається із трьох частин.

Характерними рисами спортивної години у групах подовженого дня є те, що одним із завдань таких занять є навчити дітей чергувати розумову та фізичну діяльність, раціонально будувати режим дня, дотримуватись гігієнічних вимог, зміцнювати здоров’я. Обов’язково складається тижневий графік проведення спортивної години у групах подовженого дня. Особливість методики проведення полягає у тому, що заняття носять ігровий характер і проводяться у вільній не вимушеній обстановці, тривалість заняття 60хв., заняття складається із чотирьох частин (розминка – до 15хв., організована частина – 25-30хв., самостійна робота – 15-20хв., заключна – 5-8хв., зміст організованої частини складають добре засвоєні на уроках вправи в бігу, стрибках і т.д., самостійної частини – завдання щодо засвоєння й удосконалення розучених на уроках вправ.

До позакласних занять фізичними вправами відносять:

- некласифікаційні змагання школярів;

- фізкультурно-художні свята;

- спортивно-художні вечори;

- дні здоров’я;

- спортивні секції і гуртки.

Характерними рисами позакласних занять фізичними вправами є те, що такі заняття носять спортивну спрямованість, об’єднують дітей різних класів і є добровільними.

Характерними ознаками некласифікаційних змагань в школі є те, що вони не передбачені спортивною класифікацією, програма змагань може відхилятися від класифікації, допускаються порушення правил, які передбачені програмою, участь у них не дає права на присвоєння спортивних розрядів. В школах України здобули визнання такі види некласифікаційних змагань, як змагання за шкільною програмою, конкурси, змагання „з листка”, „веселі старти.

Характерними ознаками фізкультурно-художніх свят в школі є те, щоце комплексний захід, який включає в себе спортивні змагання і художні, мистецькі фрагменти, проводяться для відзначення видатних подій, передбачає наявність урочистих церемоній, а підготовка здійснюється педагогічним і учнівським колективами школи.

Характерними ознаками спортивно-художніх вечорів в школі є те, що вони присвячуються різним подіям у житті колективу фізичної культури, проводяться із метою пропаганди здорового способу життя, на них відбувається нагородження спортсменів школи та активістів, а підготовка здійснюється під керівництвом вчителя фізичної культури, також проводяться виступи колективів художньої самодіяльності, показові виступи класів, естафети і змагання.

Характерними ознаками днів здоров’я є те, що це комплексний захід, який потребує координації зусиль більшості вчителів-предметників, батьків, громадських організацій і який бажано проводити у природних умовах, складом усієї школи, а зміст бажано наповнити елементами романтики. Бажано об’єднати всі форми фізичного виховання. Кількість учасників має становити до 400 чоловік, тривалість заходу – 2-3 дні, місце розташування табору, якщо захід проводиться на природі – 3-7 км. від міста, а для чіткої організації та дотримання порядку складають детальний графік роботи табору.

Фізичне виховання учнів поза школою передбачає наступні форми організації занять:

- заняття в ДЮСША;

- фізичне виховання в сім’ї;

- літніх таборах відпочинку;

- заняття за місцем проживання;

- самостійні заняття фізичними вправами.

Зміст діяльності Ради зі спортивно-масової роботи в житловому мікрорайоні полягає у тому, що вона здійснює планування заходів та їх підготовку, проводить вибори в органи самоуправління, складає кошторис видатків, здійснює підготовку інструкторів, надає консультації тим, хто займається самостійно; проводить набір і комплектування спортивних секцій і збірних команд, забезпечує їх участь у змаганнях, зміцнює матеріально-технічну базу; забезпечує оформлення приміщень і майданчиків наочністю, плакатами, лозунгами, проведення зустрічей, демонстрацію кінофільмів, налагоджує роботу лекторію.

Основними напрямками роботи з фізичного виховання в літніх таборах відпочинку є: організація і планування спортивно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів, розробка положень про спартакіаду, проведення семінарів, вибори ради фізкультурного колективу табору, фізоргів та їх заступників, виявлення тих, хто не вміє плавати, і планування роботи з ними; фізкультурно-оздоровча та спортивно-масова робота, яка полягає в організації медичного огляду, занять із дітьми, що віднесені до спеціальної медичної групи, проведенні занять і спортивних заходів, свят, змагань, обов’язкове навчання плаванню; методична робота, яка полягає у підготовці 2-3 семінарів для фізоргів, суддів, інструкторів, наданні консультацій тим, хто займається самостійно.

Найпоширенішими формами роботи вчителів із батьками в напрямку фізичного виховання дітей в сім’ї є виступи вчителя на загально шкільних батьківських зборах, проведення батьківських конференцій; організації методичних занять для батьків із певних видів спорту, залучення батьків до участі у змаганнях, проведення відкритих уроків для батьків; озброєння батьків знаннями і практичними уміннями на спеціально організованих семінарах-практикумах.

Функції батьків в організації фізичного виховання дітей полягають у:

- створенні необхідних матеріально-технічних умов для занять удома;

- контролі і сприянні дотриманню дітьми режиму дня, правил особистої гігієни;

- особистій участі у змаганнях сімейних команд, днях здоров’я, вечорах, святах;

- організації змагань та ігор на дитячих майданчиках за місцем проживання, виконанні обов’язків громадських тренерів та суддів.

Самостійна навчальна діяльність учнів характеризується такими ознаками:

- усвідомлена учнем, вільна за вибором та внутрішньо мотивована діяльність;

- чітко визначена мета, визначене особистісне значення навчальних завдань, підпорядкування їх вирішенню інших інтересів і форм зайнятості, самоорганізація у розподілі навчальних дій у часі, підбір засобів, самоконтроль.

Однією із найпоширеніших та доступних форм самостійних занять фізичними вправами є ранкова гімнастична зарядка.

Основні вимоги до ранкової гігієнічної гімнастики полягають в тому, що вона виконується щоденно, вправи вивчаються учнями на уроках фізичної культури, а тривалість комплексу має становити не менше – 8-15 хв., к-ть вправ від 5-6 до 10-12, к-ть повторень кожної вправи в залежності від віку дітей – від 5-10 до 20-30 разів.

Сучасний розвиток техніки, науки, суспільства загалом, і власне людини обумовлює виникнення різноманітних нових форм занять фізичними вправами. Як зазначають спеціалісти галузі єдина вимога часу це комплексний характер вправ, які сприяють удосконаленню усієї психофізіологічної сфери організму в цілому. Сьогодення характеризується виникненням сучасних і найновітніших форм фізичної культури і спорту. Давайте розглянемо деякі із них.

Під „дайвінгом”, як новою формою фізичної культури і спорту розуміють підводне занурення, ниряння. До цієї форми фізичної культури і спорту відносять плавання в ластах, підводне орієнтування, спортивну підводну стрільбу, підводну охоту, апное (глибоководне занурення на затримці дихання), підводні одноборства, підводне регбі, підводний хокей, підводне фотографування.

Широкого використання у сучасних фітнес центрах набула кардіоаеробіка. Мета занять кардіоаеробікою полягає в покращенні роботи серцево-судинної системи, підвищенні загальної витривалості. Змістом кардіоаеробіки є ходьба, біг підтюпцем, танцювальні вправи, вправи на гнучкість, дихальні вправи.

Широкої популярності останнім часом набула аквагімнастика. Зміст занять аквагімнастикою полягає в тому, що оздоровчі заняття фізичними вправами проводяться у воді (танці, плавання під музику, біг по дну, силові вправи).

Однією із різновидностей занять фізичними вправами у воді є Аквабілдинг. Аквабілдинг це моделювання тіла у воді, а зміст таких занять полягає у подоланні опору води, що створює додаткове навантаження і дає ефект тренування з обтяженням.

Дуже популярними у свій час були аеробіка та бодібілдинг. На їх основі виникла нова форма занять фізичними вправами під назвою ритмоатлетизм. Ритмоатлетизм це поєднання аеробіки та бодібілдингу. На таких заняттях відбувається удосконалення гнучкості, пластики, з одного боку, а з другого, відбувається збільшення обсягу та маси м’язів, силових показників різних м’язів та груп м’язів, за рахунок використання системи силових вправ.

Дуже популярними до цього часу є східні системи фізичних вправ, а саме хатха-йога, цигун, у-шу. На їх основі, фахівцями США, була розроблена система фізичних вправ, яка отримала назву стретчинг. Стретчинг це система, яка використовує вправи на гнучкість і які виконуються із великою амплітудою. Дана система передбачає розробку окремих комплексів для розвитку гнучкості у різних суглобах, вправи для розвантаження хребта, тренування і закріплення правильної постави.