До нинішнього часу не доведені шкідливі ефекти постійних і змінних магнітних полів, що використовуються в МРТ. Однак наявність будь-якого феромагнітного об'єкту в тілі пацієнта є абсолютним протипоказанням до застосування МРТ. Найбільш важливими і небезпечними об'єктами є металеві хірургічні кліпси і металеві осколки в тілі, металеві сторонні тіла в області очного яблука. Найбільша потенційна небезпека пов'язаназ цими об'єктами - це кровотеча. Наявність кардіостимуляторів є абсолютним протипоказанням для МРТ.
На МР-томограмах краще, ніж на РКТ, відображаються м'які тканини: м'язи, жирові прошарки, хрящі, судини. Переваги цього методу особливо помітні при візуалізації головного мозку. На МР-томограмах видні всі анатомічні структури головного мозку: борозни, ядра, окремо біла і сіра речовина, мозкові шлуночки. Більш того, навіть невеликі пухлини мозкової тканини, що не можуть бути виявлені при рентгенівській КТ, добре візуалізуються на МР - томограмах. Це обумовлено тим, що час релаксації у пухлинної тканини інший, ніж у здорової. Таким чином, МРТ під силу аналізувати і одержувати зображення внутрішніх органів, базуючись не тільки на їхній фізичній структурі, але і на їхніх хімічних властивостях. Внаслідок невеликого вмісту води в кістковій тканині остання не створює екрануючого ефекту, як при рентгенівській КТ, таким чином не заважає зображенню, наприклад, спинного мозку, міжхребцевих дисків і т. д. Отже, при отриманні МР-томограм відсутнє негативне екраннування кісток. Для МРТ не являються перешкодою заповнені повітрям порожнини, наприклад, легені, кишки, шлунок, що має місце при УЗД. Ще одна важлива властивість МРТ: оскільки характеристика сигналу змінюється при переміщенні рідини, можна отримати зображення судин, не вводячи в них контрастну речовину (МР-ангіографія).
Показання до застосування методу постійно поширюються. Якщо на перших порах основне клінічне застосування МРТ обмежувалося клінікою неврологічних хвороб, то в теперішній час дослідження проводяться пацієнтам з захворюваннями опорно-рухового апарату, серця і великих судин, органів малого тазу, молочних залоз, ЛОР - органів, органів черевної порожнини. Апарати з великою напругою магнітного поля, починаючи з 1.5 Тл, додатково до МРТ виконують програми спектроскопії, що дозволяє вивчати хімічний склад тканин і процеси метаболізму іп vivo.
Енергія випромі-нення, МеВ
Швидкість розповсюджен-ня в вакуумі, км/с
Довжина пробігу в повітрі
Довжина пробігу в тканинах організму.
Іонізуюча здатність (щільність іонізації на одиницю шляху пробігу в повітрі)
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Назвіть джерела та властивості іонізаційного випромінювання.
2. Якi властивостіi іонізаційного випромiнювання застосовуються в медицині?
3. Дайте характеристику проникаючої й іонізаційної здатності корпускулярного і фотонного випромінювань. Їх використання в практичній медицині.
4. Якi типи детекторів ви знаете?
5. У чому полягає принципова схема одержання зображення за допомогою радіонуклідного методу?
6. Від чого залежить якість радіонуклідного дослідження?
7. Перерахуйте засоби і фактори захисту від впливу іонізаційного випромiнювання.
8. Принцип ОФЕКТ і ПЕТ.
9. Коліматор в радіонуклідній апаратурі, його призначення.
10. ФЕП в радіонуклідній апаратурі, його призначення.
11. Сканограма: визначення, переваги і недоліки стосовно інших методик радіонуклідного дослідження
12. Сцинтиграфія: визначення, переваги і недоліки стосовно інших методик радіонуклідного дослідження.
13. Радіографія: визначення переваги і недоліки стосовно інших методик радіонуклідного дослідження.
14. МРТ: визначення, принцип одержання зображення переваги і недоліки стосовно інших методик променевого дослідження.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. Оволодіти методом визначення загальної та індивідуальної радіоактивності РФП за допомогою дозкалібратора. 2. Оволодіти методикою розрахунку необхідної активності РФП для дослідження конкретного пацієнта. 3.Вміти провести психологічну підготовку пацієнта перед радіонуклідним обстеженням. 4.Вміти провести психологічну підготовку та інструктаж мами перед радіонуклідним обстеженням дитини. 5. Вміти вибрати та застосувати засоби захисту персонала і пацієнта від впливу іонізаційного випромінювання. 6.Виконати укладку пацієнта для виконання радіонуклідного дослідження в статичному режимі. 7. Виконати укладку пацієнта для виконання радіонуклідного дослідження в динамічному режимі. 8. Пояснити принципи методу МРТ знати випадки протипоказу до його використання в клiнiчнiй практиці. 9. На основi анамнезу i клiнiчної картини повинен визначити показання до МРТ, оформити направлення i дати вказiвку пацієнту для пiдготовки до дослідження.
10. При аналiзi матерiалiв дослiдження вмiти вiрно розташувати МРТ, встановити дiлянку дослiдження, знайти зону цікавості. Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю.
Якi методики радіонуклідної дiагностики використовуються для вивченяя даних органiв i систем?
Органи і системи Методики діагност.
Легені
Серце, судини
Печiнка,
кості
Щитоподібна залоза
Нирки
11 Радіометрія
-
-
-
-
+
-
1 Сканографія
+
-
+
+
+
+
2. РІА
-
-
+
-
+
+
3. Сцинтиграфія динамічний режим
+
+
+
-
+
+
4.ОФЕКТ
+
+
+
-
-
+
5 Сцинтиграфія статичний режим
+
+
+
+
+
+
6. МРТ
+
+
+
+
+
+
7.Радіографі
+
+
+
-
+
+
8 ПЕТ
+
+
+
+
-
-
Б. Задачі для самоконтролю:
Ситуацiйнi задачi для визначення кiнцевого рiвня зна нь 1. Вам необхiдно одержати зображення печінки і селезінки. Яку методику, РФП і режим дослідження ви виберет? 2.Ви дослiджусте функціональний стан сечовивiдних шляхiв. Якур радіонуклідну методику і який РФП ви виберете? 3.Ви плануєте провести функціональне дослiдження щитоподібної залози. Яку радіонуклідну методику ви будете використовувати? 4. Ви повиннi оцiнити стан трахеї i головних бронхiв. Якою методикою променевого дослідження ви скористаєтесь? 5.Ви хочете одержати зображення хрящової тканини і зв'язок колінного суглобу. Якою методикою променевого дослідження ви скористаєтесь? 6. Перерахуйте показання до комп’ютерны томографiТ. 7. Перерахуйте протипоказання до комп’ютерноi томографi. 8. Яка пiдготовка хворого потрiбна при проведеннi комп’ютерної томографiї?
Література Основна:
1.Вибрані лекції з радіонуклідної діагностики та променевої терапії /За ред.А.П.Лазаря. – Вінниця, Нова книга, 2006 – 142 с.
2. Променева діагностика (у 2 т.) /За ред.. Г.Ю.Коваль. К.:Орбіс,1998. Т.1 - 527 3. Линденбратен Л.д., Королюк И. П. Медицинская радиология и рентгенология.-М.:Медицина, 2000 - 556с.
4. Руководство для врачей, направляющих пациентов на радиологическое исследование. Критерии выбора метода изображения /Издание 4. – К.:АТ «Медицина Украины», 2000. – 102 с.
5. Пилипенко М.І., Розенфельд Л.Г., Рогожин В.О. Магнітно резонансне зображення: фізичні принципи, деякі визначення та скорочення. / Український радіологічний журнал, 2000. т.У111, вип.. 2. С 193-199.
Додаткова:
1. Кравчук С.Ю., ЛазарА.П. Основи променевої діагностики. Чернівці, 2005 -208 с.
2. Клиническая рентгенорадиология. Руководство в 5 т. /Под ред. Акад. АМН СССР Г.А.Зедгенидзе. М.Медицина, 1984.
3. Калашник В.С., Корнейко І.В., Лазар А.П. та ін. Наріжні терміни радіології- Український радіологічний журнал, 2001. т.1Х, вип. 4, с. 441-446
