Суб’єкти та об’єкти регулювання ринку товарів і послуг.

Форми регулювання ринку являють собою специфічні види впливу на нього в залежності від суб’єктів і об’єктів регулювання.

На форми регулювання ринку впливає склад суб’єктів, які впорядковують товарно-грошовий обмін. За цією ознакою можна виділити:

· міжнародну координацію впорядкування ринкових відносин;

· державне регулювання в рамках окремих країн;

· діяльність бізнес-співтовариств, організацій промисловців та підприємців;

· діяльність громадських організацій, включаючи товариства захисту споживачів.

Процеси глобалізації, що охопили більшість країн світу, відображають той факт, що щорічний приріст об’ємів міжнародної торгівлі значно випереджає приріст валового внутрішнього продукту (ВВП). Так, за останні 5 років об’єм міжнародної торгівлі зріс приблизно у 18 разів, а сукупний ВВП – лише в 6 разів. Для багатьох країн робота на світовий ринок стала важливим фактором їх розвитку і економічного зростання (Японія, Корея, Південно-Східна Азія) країни.

Міжнародними організаціями, що здійснюють найбільший вплив на регулювання міжнародної торгівлі є:

- СОТ;

- ЄЕС;

- Європейська економічна комісія ООН;

- Азійсько-Тихоокеанське економічне співтовариство (АТЕС);

- ISO з її комітетом споживчої політики;

- IEC (міжнародна електротехнічна комісія) та ін.

Виробники з одного боку, а споживачі з іншого є сторонами ринкових відносин і їх взаємовідносини складають основу ринкового механізму. В умовах вільного ринку представники обох сторін виступаючи самостійно приводять в дію механізм ринкового саморегулювання. В умовах недосконалої конкуренції підприємці і споживачі для захисту своїх інтересів створюють різноманітні організації і об’єднання. Наприклад, в Україна – це Торгово-Промислова Палата, Управління захисту прав споживачів, Союз промисловців та підприємців та ін. Зазначені організації, відстоюючи інтереси своїх засновників, виступають суб’єктами регулювання ринку.

Форми регулювання залежать також від об’єкту регулювання. Сучасний ринок ділиться на взаємопов’язані, але в той же час достатньо автономні сегменти: фондовий ринок, фінансовий ринок, ринок праці і ринок товарів та послуг.

Об’єктом регулювання є кожен з зазначених сегментів ринку порізно, причому для кожного з них існують властиві тільки йому форми регулювання. Розглянемо необхідність регулювання ринку товарів та послуг.

Держави – члени суспільства приймають необхідні заходи, щоб продукція, яка розміщена на ринку, не містила небезпеки життю і здоров’ю людей та стану навколишнього середовища, а також іншим законним державним інтересам. Це викликає необхідність здійснення таких регулюючих заходів, як нагляд за ринком. Держави повинні створити умови, які будуть забезпечувати ефективний ринковий нагляд.

Для цього створюються відповідні органи, які володіють необхідними повноваженнями і можливостями виконувати встановленні функції.

Таким чином, суб’єктами регулювання товарного ринку на міжнародному рівні є організації, що виступають від імені держав, які приєднались до міжнародного договору, які беруть на себе обов’язки щодо зниження рівня або усунення технічних бар’єрів в торгівлі. Суб’єктами є також і самі держави, що підписали договір і діють в рамках своїх зобов’язань, зазначених в договорі, і забезпечуючи нагляд за своїм внутрішнім товарним ринком.

Об’єктами регулювання товарного ринку є товари і послуги, що надходять в обіг.

З боку міждержавних організацій об’єктами регулювання є відносини, які складаються між зацікавленими сторонами стосовно заходів, що здійснюються перед допуском продукції на ринок і заходів, що стосуються ринкового нагляду.

Послуги в якості об’єкту регулювання товарного ринку на міжнародному рівні ще не зайняли такого ж місця, як продукція, хоча об’єм торгівлі послугами між країнами швидко зростає.